Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №949/1350/26 — Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1350/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року м. Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли ід ІНФОРМАЦІЯ_1 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_3 , інспектора прикордонної служби 3 категорії - кулеметника третьої групи інспекторів прикордонної служби третього відділення інспекторів прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_1 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ), у званні солдат,

за частиною 3 статті 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

13 липня 2026 року до Дубровицького районного суду Рівненської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 3 статті 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЧЦП №384246 від 29 травня 2026 року вбачається, що 02.06.2026 о 15 год. 45 хв. черговим КСП капітаном ОСОБА_2 під час шикування особового складу було виявлено відсутність військовослужбовців, а саме інспектора прикордонної служби 3 категорії - кулеметника третьої групи інспекторів прикордонної служби третього відділення інспекторів прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_1 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) солдата ОСОБА_1 , який безпідставно не прибув до місця проходження служби на НОМЕР_2 прикордонну заставу (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ). На дзвінки військовослужбовець не відповідав. В ході пошукових заходів військовослужбовця було знайдено за адресою проживання а саме: АДРЕСА_3 та доставлено до підрозділу 03.06.2026 о 20 год. 00 хв. Даний військовослужбовець мав прибути до місця проходження служби 02.06.2026. Таким чином, своїми діями солдат ОСОБА_1 порушив вимоги cт. 1, cт. 2 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу, ст. 2,9,11,16,127,128,216-222 статуту внутрішньої служби ЗСУ, та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, тобто вчинив військове адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачено відповідальність за ч.3 cт. 172-11 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначено місце і час розгляду адміністративної справи, підписано ОСОБА_1 особисто.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, приходжу до наступного висновку.

За змістом частини 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

На розгляд справи до суду ОСОБА_1 не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, вину у вчиненому визнає, щиро розкаюється.

Згідно статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Повно й об`єктивно дослідивши обставини адміністративного правопорушення та перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а його вину доведено повністю, що стверджується протоколом про адміністративне правопорушення ЧЦП №355704 від 03 червня 2026 року, а також визнанням ОСОБА_1 своєї вини та щирим каяттям, викладене в заяві від 03 червня 2026 року.

Стаття 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до частини 1 статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, ч.3 ст.172-11 КУпАП передбачає, що самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.

Відповідно до витягу з книги обліку особового складу ОСОБА_1 є військовослужбовцем та перебуває на військовій службі, на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії - кулеметника третьої групи інспекторів прикордонної служби третього відділення інспекторів прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_1 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ), у званні солдат.

Відтак, будучи військовослужбовцем, згідно вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов`язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.

Відповідно до ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів Зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції України, неухильно виконувати вимоги військових статутів.

Судом не встановлено обставин та поважних причин за яких військовослужбовець не зміг прибути у визначений термін до місця тимчасового розташування його підрозділу, так само не встановлено умов, які йому у цьому перешкоджали б.

При накладенні адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , суд враховує характер скоєних правопорушень та особу правопорушника.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинені ним адміністративні правопорушення, відповідно до статті 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення є визнання своєї вини та щире каяття.

Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинені ним адміністративні правопорушення, відповідно до статті 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд не вбачає.

Згідно вимог статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Окрім того, при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду), що охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного стягнення тощо.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа "Довженко проти України"), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до статей 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, і враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, який вчинив вказані адміністративні правопорушення в умовах воєнного стану, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім буде призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, оскільки таке стягнення повністю досягне мети його застосування.

Разом із тим, згідно статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись статтями 24, 40-1, 284, 287, 294, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 за частиною 3 статті 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. (вісім тисяч п`ятсот гривень).

Реквізити для сплати штрафу:

Отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл./Дубров.міс.тг./21081100;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) ;

Рахунок отримувача: UA958999980313090106000017511;

Код класифікації доходів бюджету: 21081100;

призначення платежу: Адміністративний штраф_________________(ПІБ), Дубровицький районний суд Рівненської області, код ЄДРПОУ 26406188.

Стягнути із ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_3 , судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України:

отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;

код за ЄДРПОУ: 37993783;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;

код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, її захисником до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень).

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду Отупор К.М.