Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №545/2130/26 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/2130/26

Провадження № 2/545/2098/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2026 р. м. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Ткачук О.В.,

за участю секретаря судового засідання Делії Д.О.

без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

УСТАНОВИВ:

До Полтавського районного суду Полтавської області, від адвоката Ясницької Олени Олексіївни, в інтересах позивача ОСОБА_1 надійшла позовна заява до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач ОСОБА_1 , перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який був зареєстрований 13.05.2023 Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що складено відповідний актовий запис за №465. Рішенням Полтавського районного суду від 08.04.2025 у справі №545/828/25, шлюб між сторонами розірвано. Від шлюбу сторони мають спільного сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач ОСОБА_1 разом з малолітнім сином проживають окремо від відповідача ОСОБА_2 . Відповідача добровільно сина матеріально не забезпечує. З ув`язку з цим просить стягнути з відповідача аліменти у розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 25.05.2026 позовна заява залишена без руху, встановлений заявнику строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Заявою від 28.05.2026 недоліки позовної заяви усунуті представником позивача.

Ухвалою суду від 29.05.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, визначено здійснювати розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, виклик відповідача у судове засідання опубліковано та розміщено на офіційному веб-порталі «Судова влада України», вирішено питання витребування доказів.

До початку судового засідання у справі представником позивача адвокатом Ясницькою О.О., подана заява про розгляд справи без участі позивачки та її представника, позовні вимоги підтримала, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив на позов не подав.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи повторну неявку в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, відсутність заяви про розгляд справи без його участі, неповідомлення відповідачем про причини неявки до суду, відсутність відзиву на позов та заперечень позивача проти ухвалення заочного рішення по справі, суд дійшов висновку розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити заочне рішення по цій справі в порядку ст. ст.280, 281 ЦПК України.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, об`єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 13.05.2023 перебували у шлюбі, зареєстрованому Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що складено відповідний актовий запис за №465. Рішенням Полтавського районного суду від 08.04.2025 у справі №545/828/25, шлюб між сторонами розірвано (а.с. 9).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 17.07.2025 Полтавським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4).

Згідно ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син.

Згідно зі ст.ст.180, 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до статей 182, 184 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини та платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частин 1, 5 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частиною 5 статті 183 СК України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Отже, закон покладає на відповідача обов`язок утримувати свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення ним повноліття.

Відповідно до довідки з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого(перерахованого) податку та військового збору за період з жовтня 2024 по травень 2026, підтверджене отримання ОСОБА_2 доходу у вказаний період (а.с.46).

Враховуючи викладене, та той факт, що неповнолітня дитина сторін, фактично перебуває на забезпеченні матері, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини є обґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Виходячи з визначеного законодавством обов`язку батьків щодо утримання неповнолітньої дитини, прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, суд приходить до висновку про те, що розмір аліментів слід визначити, як того вимагають положення ст. 183 СК України, в єдиній частці від заробітку (доходу) батька.

При цьому, суд визначає аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку від дня пред`явлення позову, тобто з 06.05.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору при поданні позову до суду про стягнення аліментів, то суд, на підставі ч. 2 ст.133, чч. 1, 2, 6 ст. 141 ЦПК України, стягує ці витрати з відповідача.

Щодо вимог представника позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. суд зазначає, що відповідно до ч.1-ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею137 ЦПК України визначено критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (Постанова ВП ВС від 22.05.2024 у справі № 754/8750/19).

Зокрема, відповідно до змісту ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представник позивача надала копії: розрахунок витрат на надану професійну правничу допомогу, квитанцію до прибуткового ордера №23/03 від 23.03.2026, ордер від 23.03.2026.

Відповідно до розрахунку витрат на професійну правничу допомогу, вбачається, що фактично надані ОСОБА_1 надавалися наступні послуги: консультація та надання роз`яснень у справі -500 грн., підготовка позовної заяви про стягнення аліментів з додатками та її нормативно- правове обґрунтування, підготовка копії заяви з додатками для відповідача – 3500 грн. складання заяви про отримання копії судового рішення у справі та заяви до ВДВС про відкриття виконавчого провадження, подання виконавчого листа на виконання -1000 грн.

Враховуючи наведені приписи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору в даній справі (типова справа щодо аліментів на дітей), обставини справи, суть наданих послуг, відсутність будь яких доказів на обґрунтування співмірності гонорару адвокату з обсягом наданої правової допомоги з урахуванням незначної складності справи, розгляд якої проведено в порядку спрощеного позовного провадження, сталої судової практики щодо розгляду справ даної категорії, cуд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу не є пропорційним до предмету спору. Суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу, у розмірі 2000,00 грн. На переконання суду, саме такий розмір витрат буде розумним та справедливим, з огляду на перелік наданих послуг та їх вартість.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 180,181,182,184, 191 СК України, ст.ст. 263-265, 280, 281, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06.05.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1 331,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, безпосередньо до Полтавського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленим цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне рішення складене 16.07.2026

Суддя О. В. Ткачук