Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №534/2204/26 — Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Справа №534/2204/26

Провадження №2-о/534/74/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Горішні Плавні

Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області в складі головуючого судді Морозова В.Ю., за участі секретаря судового засідання Костюченко О.А., представника заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою представника заявника ОСОБА_2 , адвоката Горбуля Олександра Олександровича, заінтересована особа – ОСОБА_3 , про видачу обмежувального припису,

У С Т А Н О В И В:

Представник заявника звернувся із вказаною заявою у якій просить суд видати обмежувальний припис, яким вжити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та покладення на нього обов`язків: заборонити ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців; заборонити ОСОБА_3 наближатися на відстань менше 300 метрів до місця проживання постраждалої особи ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців; за місцем проживання (перебування) ОСОБА_2 , взяти на профілактичний облік ОСОБА_3 .

В обґрунтування заяви представник заявника, серед іншого, зазначає, що ОСОБА_2 в 1990 році зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 у Комсомольському міському відділу ЗАГС Полтавської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів 01 жовтня 1990 року зроблено відповідний актовий запис за №439.

З самого початку спільне сімейне життя з заінтересованою особою складалось добре, про те з 2020 року заявник потерпає від насильства зі сторони ОСОБА_3 , його поведінка негативно впливає на здоров`я та працездатність заявника.

Після щоденних скандалів, сварок, образ та погроз з боку ОСОБА_3 , заявник не може належним чином виконувати свої домашні та професійні обов`язки, поведінка останнього агресивна. Дана поведінка ОСОБА_3 зумовлена відсутністю постійного місяця роботи, фінансової стабільності та систематичним вживанням міцного алкоголю. В стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_3 ображає заявника, висловлюється у відношенні заявника нецензурною лайкою, під час сварок руйнує б`є меблі в квартирі, тощо.

Ухвалою суду від 15.07.2025 заяву прийнято до провадження та призначено розгляд.

Представник заявника у судовому засіданні заяву підтримав та просив суд її задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі.

Згідно з абзацом другим вищевказаної частини ст. 350-5 ЦПК України неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та надавши їм правову оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 01.10.1990 року по 10.11.2003 рік, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 6-7).

Представник заявника зазначає, що ОСОБА_3 не одноразово за місцем мешкання конфліктував зі заявником, ображав останню нецензурною лайкою, принижував цим самим її честь та гідність, погрожував їй фізичною розправою. Заявник викликала працівників поліції які складали адміністративні матеріали відносно ОСОБА_3 , оскільки існувала безпосереднья загроза її життю, здоров`ю з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Зазначене підтверджується належними, допустимими доказами, а саме копіями постанов Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 19 серпня 2025 справа № 534/1876/25 (провадження № 3/534/423/25), від 03 лютого 2026 справа № 534/3528/25 (провадження № 3/534/677/25), від 20 квітня 2026 справа № 534/290/26 (провадження № 3/534/53/26), від 27 квітня 2026 справа № 534/665/26 (провадження № 3/534/91/26) (а.с. 8-17).

Також представник заявника звертає увагу суду на те, що ОСОБА_3 фактично забезпечений житлом та має можливість безперешкодного проживання окремо від заявника. Зокрема, останній може мешкати у квартирі своєї доньки в м. Горішні Плавні або в матері за адресою: с. Хрестище, Красноградський (Берестинський) район, Харківська область, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 18).

Згідно із вимогами статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У відповідності до вимог ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що під домашнім насильством розуміються діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до вимог п.п. 6, 8 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі, а особою, яка постраждала від домашнього насильства є особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Згідно з вимогами п.2 ч.1 ст.24 цього Закону, до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить, зокрема, обмежувальний припис стосовно кривдника.

За змістом п.7 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Статтею 26 вказаного Закону встановлено, що право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають: постраждала особа або її представник; у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування.

Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків, серед яких:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Оцінкою ризиків вважається оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»). Оцінка ризиків полягає в оцінюванні вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи. Оцінка ризиків має проводитись за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Фактори небезпеки (ризику) щодо вчинення домашнього насильства мають визначатися за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 26.09.2019 року по справі №452/317/19-ц.

Порядок видачі судом обмежувального припису визначається Цивільним процесуальним кодексом України.

За правилами ст.350-5 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.

У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», на строк від одного до шести місяців.

Досліджені судом докази вказують на наявність тривалого конфлікту між заявником та заінтересованою особою, а також на вчинення ОСОБА_3 стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 домашнього насильства як психологічного, так і фізичного характеру.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує існування у внутрішньому праві засобів, які надають можливість скористатися правами і свободами, закріпленими в Конвенції, незалежно від того, як вони подані в національній правовій системі. Це положення вимагає, щоб відповідний внутрішній орган вивчив зміст скарги, яка базується на Конвенції, та забезпечив необхідне виправлення порушеного права (рішення ЄСПЛ у справі Chahal v. the UK , n. 145).

Таким чином, врахувавши характер та повторюваність вчинених ОСОБА_3 протиправних дій, ризики їх продовження та вірогідність повторного вчинення останнім домашнього насильства, суд доходить висновку про можливість застосування до ОСОБА_3 обмежувального припису.

Вирішуючи цю заяву, суд керуючись тим, що обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи, на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України, а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію, направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків.

З врахуванням практики Європейського Суду з прав людини, суд вважає, що вжиті заявником розумні заходи для її захисту та покарання винного не надали очікуваного результату, а тому обмежувальний припис є належним та допустимим способом захисту прав заявника.

Суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги заявника, а саме: щодо заборони ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців; заборонити ОСОБА_3 наближатися на відстань менше 300 метрів до місця проживання постраждалої особи ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців; за місцем проживання (перебування) ОСОБА_2 , взяти на профілактичний облік ОСОБА_3 .

За вказаних обставин, заява підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч.3 ст.350-5 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Відповідно до вимог ч.2 ст.350-8 ЦПК України, про видачу обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 263, 265, 350-1, 350-8 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Заяву представника заявника ОСОБА_2 , адвоката Горбуля Олександра Олександровича, заінтересована особа – ОСОБА_3 , про видачу обмежувального припису – задовольнити.

Видати обмежувальний припис, яким вжити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та покладення на нього обов`язків:

- заборонити ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити ОСОБА_3 наближатися на відстань менше 300 метрів до місця проживання постраждалої особи ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 ;

- за місцем проживання (перебування) ОСОБА_2 , взяти на профілактичний облік ОСОБА_3 .

Обмежувальний припис видати строком на 6 (шість) місяців.

Копію рішення направити до ВП №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області для взяття ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на профілактичний облік та виконавчому комітету Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Рішення суду підлягає негайному виконанню і його оскарження не зупиняє його виконання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості, які суд не оголошує щодо учасників справи при проголошенні рішення суду:

Повне ім`я заявника: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Повне ім`я заінтересованої особи: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя В`ячеслав МОРОЗОВ