Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №160/16618/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/16618/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Баранник Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 в адміністративній справі №160/16618/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

05.06.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії №212450014140 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25.04.2025 року у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу роботи періоди трудової діяльності відповідно до трудової книжки від 02.08.1983 НОМЕР_1 з 02.02.1995 по 06.11.2006 - на посаді робітника фермерського господарства «ЗРІЗ» та з 17 травня 2025 року призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що остання 18.04.2025 року звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25.04.2025 року їй відмовлено у призначенні, посилаючись на відсутність необхідного страхового стажу.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасувано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25.04.2025 р. №212450014140.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 02.02.1995 р. по 06.11.2006 р.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.04.2025 р. про призначення пенсії за віком.

В решті позовних вимог було відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що до страхового стажу правомірно не зараховано період роботи в фермерському господарстві «ЗРІЗ» з 02.02.1995 по 06.11.2006 згідно трудової книжки від 02.08.1983 НОМЕР_1 , оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про роботу та відомості про сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (відсутні відомості персоніфікованого обліку).

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, 18.04.2025 р. ОСОБА_1 звернулась до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління ПФУ в Донецькій області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.

Рішенням Головного управління ПФУ в Донецькій області від 25.04.2025 р. №212450014140 позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

У вказаному рішенні зазначено таке: до страхового стажу не зараховано період роботи в фермерському господарстві «ЗРІЗ» з 02.02.1995 по 06.11.2006 згідно трудової книжки від 02.08.1983 НОМЕР_1 , оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про роботу та відомості про сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно трудової книжки від 02.08.1983 НОМЕР_1 з 02.02.1995 по 06.11.2006 ОСОБА_1 працювала на посаді робітника фермерського господарства «ЗРІЗ».

Позивач вважає таке рішення протиправним, у зв`язку з чим звернулась до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо нарахування та належної сплати страхових внесків. Наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року – не менше 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року – не менше 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року – не менше 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року – не менше 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року – не менше 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року – не менше 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року – не менше 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року – не менше 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року – не менше 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року – не менше 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року – не менше 35 років.

Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як видно з матеріалів справи, до страхового стажу позивача не зараховано період роботи в фермерському господарстві «ЗРІЗ» з 02.02.1995 по 06.11.2006 згідно трудової книжки від 02.08.1983 НОМЕР_1 , оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про роботу та відомості про сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Так, згідно трудової книжки від 02.08.1983 НОМЕР_1 з 02.02.1995 по 06.11.2006 ОСОБА_1 працювала на посаді робітника фермерського господарства «ЗРІЗ».

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV страхові внески кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, яке діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

За приписами статті 20 Закону № 1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до статті 106 Закону № 1058-IV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів; ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків.

Таким чином, зі змісту вказаних правових приписів видно, що обов`язки зі сплати страхових внесків, а також звітування про найманих працівників (застрахованих осіб) та відповідальність за неналежне їх виконання покладається на страхувальника.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для незарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 20.03.2019 року по справі № 688/947/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Отже, з огляду на вказані обставини справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що період роботи позивача з 02.02.1995 по 06.11.2006 підлягають зарахуванню до страхового стажу.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 в адміністративній справі №160/16618/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя А.В. Шлай

суддя Н.П. Баранник