Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №280/8275/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 липня 2026 року м. Дніпросправа № 280/8275/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Баранник Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.11.2025 в адміністративній справі №280/8275/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

19.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення №633/03-16 від 05.06.2025 року №057250004930 Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 , пенсії по зарплаті відповідно до довідок про прибутки фізичної особи від 22.07.2024 №1 за 2011 рік, №2 за 2012 рік, №3 за 2013 рік, №4 за 2014 рік та №1 за 2015 рік, №2 за 2016 рік, №3 за 2017 рік, та довідки за 2018, 2019, 2020, 2021 та 2022 рік без номеру, видані АО “Шахта угольная”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , по зарплаті відповідно до довідок про прибутки фізичної особи від 22.07.2024 №1 за 2011 рік, №2 за 2012 рік, №3 за 2013 рік, №4 за 2014 рік та №1 за 2015 рік, №2 за 2016 рік, №3 за 2017 рік, та довідки за 2018, 2019, 2020, 2021 та 2022 рік без номеру, видані АО “Шахта угольная”. та виплатити заборгованість з 29 травня 2025 року.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено про те, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком з 01.02.2023 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 29.05.2025 Позивач звернувся до відповідача 1 із заявою про перерахунок пенсії та надав довідки про прибутки фізичної особи від 22.07.2024 №1 за 2011 рік, №2 за 2012 рік, №3 за 2013 рік, №4 за 2014 рік та №1 за 2015 рік, №2 за 2016 рік, №3 за 2017 рік, та довідки за 2018, 2019, 2020, 2021 та 2022 рік без номеру, видані АТ «Шахта вугільна» (росія). 05.06.2025 відповідачем 2 було винесено рішення №633/03-16 від 05.06.2025 року № 057250004930 про відмову в проведенні перерахунку пенсії позивачу, так як, до заяви для перерахунку пенсії позивач, зокрема, надав довідки про доходи фізичної особи з 2011р. по 2022р. видані (російською федерацією АТ «Шахта вугільна»). З 01.01.2023 російська федерація припинила участь в угоді від 13.03.1992 р. «Про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення». Пенсії громадянам України, які проживали/працювали на території російської федерації призначаються на умовах, визначених Законом України від 09.07.2003р. №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Враховуючи вищезазначене прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 за заявою №5921 від 29.05.2025 за відсутності законних підстав. З зазначеними діями відповідача 2 позивач не погоджується, у зв`язку з чим, звернувся з позовною заявою до суду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.11.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №633/03-16 від 05.06.2025 року №057250004930 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням довідок довідок про доходи фізичної особи від 22.07.2024 №1 за 2011 рік, №2 за 2012 рік, №3 за 2013 рік, №4 за 2014 рік та №1 за 2015 рік, №2 за 2016 рік, №3 за 2017 рік, та за 2018, 2019, 2020, 2021 та 2022 рік, видані АТ «Шахта вугільна».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок та виплату з 29 травня 2025 року ОСОБА_1 перерахунок розміру пенсії з урахуванням довідок про доходи фізичної особи від 22.07.2024 №1 за 2011 рік, №2 за 2012 рік, №3 за 2013 рік, №4 за 2014 рік та №1 за 2015 рік, №2 за 2016 рік, №3 за 2017 рік, та за 2018, 2019, 2020, 2021 та 2022 рік, видані АТ «Шахта вугільна» та з урахуванням раніше виплачених сум .

У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, Україна і російська федерація розірвали дипломатичні відносини. Не існує чинного міжнародного договору між Україною та росією, на підставі якого можливе зарахування страхового стажу позивача за період роботи в російській федерації з 1 січня 1992 року.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.02.2023.

29.05.2025 позивач звернувся до територіального органу пенсійного фонду України із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати, яку отримував працюючи в російській федерації та розмір якої вказано у довідках про доходи фізичної особи з 2011 по 2022, виданих АТ «Шахта вугільна», які додав до заяви.

За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішенням №633/03-16 від 05.06.2025 року № 057250004930 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області відмовлено позивачу в перерахунку пенсії з урахуванням розміру заробітної плати за період роботи в російській федерації, розмір якої вказаний у довідках.

Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови призначення пенсії за віком, позивач звернулась до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач наділений правом на перерахунок розміру пенсії з урахуванням довідок про доходи фізичної особи від 22.07.2024 №1 за 2011 рік, №2 за 2012 рік, №3 за 2013 рік, №4 за 2014 рік та №1 за 2015 рік, №2 за 2016 рік, №3 за 2017 рік, та за 2018, 2019, 2020, 2021 та 2022 рік, видані АТ «Шахта вугільна» та з урахуванням раніше виплачених сум.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

12.08.1993 Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Однак, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії, зокрема, на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки.

Як свідчать встановлені обставини справи, позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії з урахуванням розміру заробітної плати за період роботи в Російській Федерації, розмір якої вказаний у довідках, оскільки з 01.01.2023 Російська Федерація припинила участь в угоді від 13.03.1992 «Про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення».

Частиною першою статті 4 Закону № 1058-IV передбачено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 року № 1906-IV укладені й належним чином ратифіковані міжнародні договори України є невід`ємною частиною національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, укладання якого відбулось у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України.

13 березня 1992 року в місті Москва підписано Азербайджаном, Російською Федерацією, Білоруссю, Таджикистаном, Вірменією, Туркменістаном, Казахстаном, Узбекистаном, Киргизстаном, Україною та Молдовою Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка базується на територіальному принципі.

Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі Угода від 13 березня 1992 року) визначено, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 5 Угоди від 13 березня 1992 року встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.

Згідно зі статтею 6 Угоди від 13 березня 1992 року призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди здійснюється за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільговій основі і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, отриманий на території будь-якої із цих країн, а також на територіях колишнього СССР за час до вступу в силу даної Угоди (пункти 1, 2 статті 6).

Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах-учасницях Угоди введена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії (пункт 3 статті 6 вказаної Угоди).

Крім того, відповідно до положень Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, від 14 січня 1993 року (далі Угода від 14 січня 1993 року), а саме статті 6, працівники Сторони виїзду, які працюють на території Сторони працевлаштування, користуються правами та виконують обов`язки, що встановлені трудовим законодавством Сторони працевлаштування (включаючи питання трудових відносин, колективних договорів, оплати праці, режиму робочого часу та часу відпочинку, охорони та умов праці та інші). Трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво та інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.

Статтею 7 Угоди від 14 січня 1993 року встановлено, що питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.

Статтею 11 цієї ж Угоди встановлено, що необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

Відповідно до частини третьої статті 6 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року, ратифікованої Законом України № 290/95-ВР від 11 липня 1995 року, працівники користуються правами і виконують обов`язки, встановлені трудовим законодавством сторони працевлаштування.

Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав N 01-1/2-07 від 26 березня 2008 року визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди від 13 березня 1992 року встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди.

Отже, наведенні положення Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, гарантуючи захист прав громадян у сфері пенсійного забезпечення, стосуються призначення пенсії та передбачають, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються лише при призначенні пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі №676/6166/16-а, від 16 квітня 2020 року у справі №555/2250/16-а від 17 червня 2020 року у справі №646/1911/17, від 21 лютого 2020 року у справі № 291/99/17 та від 06 липня 2020 року у справі № 345/9/17.

Згідно з частиною першою статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.

В свою чергу, неможливість пенсійного органу здійснити перевірку сплати страхових внесків роботодавцем у пенсійний орган Російської Федерації у зв`язку з воєнним станом, не може бути підставою для позбавлення права позивача на врахування заробітної плати за спірні періоди до страхового стажу, оскільки такі обставини виникли не з вини позивача та він не міг вплинути на них.

Отже, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновкаи суду першої інстанції, що оскільки позивач працював у Російській Федерації в той час, коли усі вищевказані міжнародні договори були чинні, у відповідача не було підстав не зараховувати стаж роботи позивача на території Російської Федерації.

Інших підстав для відмови в перерахунку пенсії позивача пенсійним органом наведено не було.

Таким чином, з огляду на вказані обставини справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок та виплату з 29 травня 2025 року ОСОБА_1 перерахунок розміру пенсії з урахуванням довідок про доходи фізичної особи від 22.07.2024 №1 за 2011 рік, №2 за 2012 рік, №3 за 2013 рік, №4 за 2014 рік та №1 за 2015 рік, №2 за 2016 рік, №3 за 2017 рік, та за 2018, 2019, 2020, 2021 та 2022 рік, видані АТ «Шахта вугільна» та з урахуванням раніше виплачених сум.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області – залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.11.2025 в адміністративній справі №280/8275/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя А.В. Шлай

суддя Н.П. Баранник