Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №520/629/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 р.Справа № 520/629/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/629/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМГІДРОМАШ"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕМГІДРОМАШ" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив:

- скасувати податкове повідомлення – рішення від 4 листопада 2025 року №00502910708 в повному обсязі.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 4 листопада 2025 року №00502910708, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМГІДРОМАШ" застосовано пеню за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 3448015,92 грн (три мільйони чотириста сорок вісім тисяч п`ятнадцять гривень 92 копійки).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМГІДРОМАШ" (пр-т Льва Ландау, буд. 151,м. Харків, 61128, код ЄДРПОУ14094559) судовий збір у розмірі 33280,00 грн (тридцять три тисячі двісті вісімдесят гривень).

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 р. та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме вимог: Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Проте, жодних належних та допустимих доказів, а саме будь-яких належним чином оформлених документів на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання та необхідності перенесення розгляду справи до вказаного клопотання заявником не додано. Таким чином, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення вищезазначеного клопотання.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Головним управлінням ДПС у Харківській області на підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 26.09.2025 № 4324-п, проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМГІДРОМАШ», код ЄДРПОУ 14094559 (далі за текстом – ТОВ «РЕМГІДРОМАШ»), з питання дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним договором поставки від 10.08.2023 № 03/08-23 за період діяльності з 10.08.2023 по 30.09.2025, відповідно до затвердженого переліку питань документальної позапланової виїзної перевірки.

Перевіркою дотримання ТОВ «РЕМГІДРОМАШ» вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по експортному договору поставки від 10.08.2023 № 03/08-23, який укладено з ТОВ «THE UNITED LABEL» (Республіка Узбекистан) за період з 10.08.2023 по 30.09.2025, встановлено:

ТОВ «РЕМГІДРОМАШ», в особі директора Писарука С.М., діючого на підставі Статуту - «Продавець», з ТОВ "THE UNITED LABEL" (Республіка Узбекистан), в особі директора Ахмаджонова С.А., діючого на підставі Статуту, - «Покупець», укладено Договір поставки від 10.08.2023 № 03/08-23.

Предмет договору: Продавець зобов`язується виготовити та поставити Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити Товар відповідно до специфікацій до цього договору. Валюта договору: дол. США.

Вартість договору: 1000000,00 дол. США.

Умови поставки: DAP - м. Ташкент.

Термін дії договору: до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного та належного виконання сторонами умов Договору.

Адреса нерезидента: м. Ташкент, Яккасарайський р-н, вул. Кичик Бешагач, буд. 128, ОКЕД:77390, ОКПО: 31469073, ІПН: 309171984.

Банківські реквізити нерезидента: АТБ "КАПІТАЛБАНК", Ташкентський ф-л Республіка Узбекистан, МФО 00445, р/р: НОМЕР_1 .

ТОВ «РЕМГІДРОМАШ», на виконання умов експортного договору поставки від 10.08.2023 № 03/08-23, на адресу нерезидента ТОВ «THE UNITED LABEL» (Республіка Узбекистан), відвантажено товар (Частини конденсатного насосу КсВ 500, що використовується для забезпечення роботи парової турбіни теплоелектростанцій та виготовляється згідно креслень, УКТЗЕД 8413910090, Корпуси для кулькових або роликових підшипників конденсатного насосу КсВ 500, УКТЗЕД 8483303290, Частини конденсатного насосу КсВ 500, що використовується для перекачування конденсату в парових котлах, УКТЗЕД 8413910090) на загальну суму 168 075,00 дол. США (еквівалент 6 124 122,76 грн), згідно наступних МД:

- від 19.10.2023 № 23UA100340346851U5 на загальну суму 67 315,00 дол. США (еквівалент 2 461 144,10 грн) – граничний строк надходження валютної виручки – 15.04.2024;

- від 01.12.2023 № 23UA100340347379U4 на загальну суму 100 760,00 дол. США (еквівалент 3 662 978,66 грн) – граничний строк надходження валютної виручки – 28.05.2024.

Грошові кошти за відвантажений товар по експортному договору поставки від 10.08.2023 № 03/08-23, укладеному з ТОВ «THE UNITED LABEL» (Республіка Узбекистан), надійшли на валютний рахунок ТОВ «РЕМГІДРОМАШ» № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, на загальну суму 118 075,00 дол. США (еквівалент – 4 651 259,40 грн), у тому числі, на думку відповідача, 70 798,00 дол. США – із порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків у сфері ЗЕД, чим ТОВ «РЕМГІДРОМАШ» порушено частину 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», із змінами та доповненнями, пункт 142 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», із змінами та доповненнями.

Перевіркою встановлено, що станом на 30.09.2025 на порушення частини 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», із змінами та доповненнями, пункту 142 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», із змінами та доповненнями, валютна виручка на суму 50 000,00 дол. США по договору поставки від 10.08.2023 № 03/08-23, укладеному з ТОВ «THE UNITED LABEL» (Республіка Узбекистан) у строки, встановлені Національним банком України, на валютні рахунки ТОВ «РЕМГІДРОМАШ» у банках не надійшла.

В ході проведення перевірки ТОВ «РЕМГІДРОМАШ» надано запит від 01.10.2025 № б/н про надання документів, які підтверджують проведення розрахунків у законодавчо встановлені строки, або звільняють від відповідальності за порушення строків, визначених пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, із змінами та доповненнями та пунктом 142 Постанови правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» із змінами та доповненнями, а саме:

1. Документи (у разі наявності) щодо проведення претензійно-позовної роботи (позовні заяви, ухвали та рішення судових органів) по експортному договору поставки від 10.08.2023 № 03/08-23.

2. Висновки Міністерства економіки України (у разі отримання) щодо подовження строків розрахунків по експортному договору поставки від 10.08.2023 № 03/08-23.

3. Належним чином завірену копію сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони контракту або третьої країни відповідно до умов контракту (за наявності);

4. Інші документи, які підтверджують проведення розрахунків по вищевказаним контрактам у законодавчо встановлені строки, або звільняють від відповідальності за порушення строків, визначених пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, із змінами та доповненнями та пунктом 142 Постанови правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» із змінами та доповненнями.

Запит отримано 01.10.2025 головним бухгалтером ТОВ «РЕМГІДРОМАШ» Михайличенко Н.Ю.

У відповідях ТОВ «РЕМГІДРОМАШ» від 06.10.2025 № 630, від 07.10.2025 № 632 (вх. ГУ ДПС області від 06.10.2025 № 81189/6/ЕКП/53, від 07.10.2025 № 81363/6/ЕКП/53) на вищевказаний запит, зазначено наступне, зокрема:

«ТОВ «Ремгідромаш» звернулось в Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті Республіки Узбекистан з позовною заявою про стягнення боргу з ООО "THE UNITED LABEL" м. Ташкент (докази направлення позовної заяви додаються). На час звернення до суду постановою Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 були встановленні обмеження щодо перерахування в тому числі арбітражних зборів в іноземні судові інстанції. ТОВ «Ремгідромаш» не мав законодавчої можливості сплатити арбітражний збір та був вимушений подавати позов разом з клопотанням про його відстрочення або звільнення. До цього часу жодної відповіді з вищевказаної судової установи ми не отримували. В доповнення до листа №630 вiд 06.10.2025, вх. №81189 вiд 06.10.2025 ТОВ «Ремгідромаш» на запит про надання документiв/копiй документiв вiд 01.10.2025 направляє копiю позовної заяви, копiю опису про направлення позовної заяви, чеки на сплатy вiдправлення.»

ТОВ «РЕМГІДРОМАШ» до Мiжнародного Комерцiйного арбітражного (третейського) суду при Торгово-промисловій палаті Республiки Узбекистан (100047, Республiка Узбекистан, м. Ташкент, вулиця Амира Темура, буд 4, блок 6) 22.07.2024 засобами поштового зв`язку (накладна АТ «Укрпошта» від 22.07.2024 № RA611280974UA) направлено позовну заяву про стягнення заборгованості з нерезидента ТОВ «THE UNITED LABEL» (м. Ташкент, Яккасарайський р-н, вул. Кичик Бешагач, буд. 128), відповідно до експортного договору поставки від 10.08.2023 № 03/08-23, у розмірі 96 995,00 дол. США.

ТОВ «Ремгідромаш» надійшло податкове повідомлення-рішення № 00502910708 від 04 листопада 2025 року, що було складено на підставі акту перевірки від 14.10.2025 року № 39618/20-40-07-08-05/14094559.

ТОВ «Ремгідромаш» не погоджується з висновками вищевказаного акту перевірки та з накладеними штрафними санкціями податковим-повідомленням рішенням № 00502910708 від 04 листопада 2025 року вважає його таким, що не відповідає висновкам матеріального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача необґрунтоване, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно з підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють, зокрема, контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.2 статті 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Підстави здійснення документальних позапланових перевірок передбачені п. 78.1 статті 78 ПК України.

Зокрема, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 78.5 статті 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Згідно з пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності; є контролюючий орган.

Отже, Податковим кодексом України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема його стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Відтак, пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог Податкового кодексу України є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до ст. 3 ЗУ "Про валюту і валютні операції" відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону. Закони України та інші нормативно-правові акти валютного законодавства, що встановлюють нові обов`язки для суб`єктів валютних операцій або погіршують їхнє становище, не мають зворотної сили. У разі якщо норма цього Закону чи нормативно-правового акта Національного банку України, виданого на підставі цього Закону, або норми інших нормативно-правових актів Національного банку України допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків резидентів та нерезидентів у сфері здійснення валютних операцій або повноважень органів валютного нагляду, така норма трактується в інтересах резидентів та нерезидентів.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЗУ "Про валюту і валютні операції" у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Так, Правління Національного банку України постановою № 5 від 02 січня 2019 затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення № 5).

Пунктом 21 Положення №5 передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Положеннями пункту 23 розділу II Положення № 5 передбачено, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Відповідно до ч.5 ст.13 ЗУ "Про валюту і валютні операції" порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Колегія суддів зазначає, що відповідачем під час проведення перевірки було встановлено наступне.

ТОВ «РЕМГІДРОМАШ» - «Продавець», з ТОВ "THE UNITED LABEL" (Республіка Узбекистан) - «Покупець», укладено Договір поставки від 10.08.2023 № 03/08-23. Предмет договору: Продавець зобов`язується виготовити та поставити Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити Товар відповідно до специфікацій до цього договору. Валюта договору: дол. США.

ТОВ «РЕМГІДРОМАШ», на виконання умов експортного договору поставки від 10.08.2023 № 03/08-23, на адресу нерезидента ТОВ «THE UNITED LABEL» (Республіка Узбекистан), відвантажено товар.

Грошові кошти за відвантажений товар по експортному договору поставки від 10.08.2023 №03/08-23, укладеному з ТОВ «THE UNITED LABEL» (Республіка Узбекистан), надійшли на валютний рахунок ТОВ «РЕМГІДРОМАШ» № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, на загальну суму 118 075,00 дол. США (еквівалент – 4 651 259,40 грн), у тому числі, 70 798,00 дол. США – із порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків у сфері ЗЕД.

Судовим розглядом встановлено, що згідно п. 2.1. Договору поставки від 10.08.2023 № 03/08-23 (далі - Договір поставки) постачальник зобов`язується здійснити постачання Товару у строк, зазначений у п. 1.4. Договору за умови своєчасної оплати авансового платежу згідно з п. 5.2. Договору.

Пунктами 5.1, 5.2 Договору поставки визначено, що покупець здійснює оплату за Товар шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Постачальника, зазначений у Договорі. Валютою платежу є "долар США". Оплата за Товар здійснюється так: 50% передоплата протягом 20 банківських днів після реєстрації Договору та Специфікацій до нього в уповноважених органах Республіки Узбекистан, 50% протягом 10 діб після отримання вантажу. Порядок оплати може бути змінений для кожної партії Товару відповідно до Специфікації.

Відповідно до п.п.8.3-8.5. Договору поставки сторонами погоджено, що усі суперечки, розбіжності чи вимоги, що виникають з цього Договору (угоди) або у зв`язку з ним, у тому числі стосовно його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті Республіки Узбекистан відповідно до його Регламенту. Під час розгляду спорів застосовним правом за цим Договором буде право Республіки Узбекистан. До цього Договору застосовується матеріальне і процесуальне право Республіки Узбекистан. Спори та розбіжності, які можуть виникнути під час виконання Договору, будуть по можливості вирішуватись шляхом переговорів між сторонами. Неврегульовані сторонами спори підлягають вирішенню за місцезнаходженням Покупця на основі чинного законодавства Республіки Узбекистан.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Республіки Узбекистан з позовною заявою про стягнення боргу з ООО "THE UNITED LABEL" м. Ташкент.

22.07.2024 засобами поштового зв`язку (накладна АТ «Укрпошта» від 22.07.2024 № RA611280974UA) направлено позовну заяву про стягнення заборгованості з нерезидента ТОВ «THE UNITED LABEL» (м. Ташкент, Яккасарайський р-н, вул. Кичик Бешагач, буд. 128), відповідно до експортного договору поставки від 10.08.2023 № 03/08-23, у розмірі 96 995,00 дол. США.

Відповідно до ч.7 ст.13 ЗУ "Про валюту і валютні операції" у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

Згідно з підпунктом 6 пункту 1 статті 1 Європейської Конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж від 21.04.1961, яка ратифікована Україною, зазначено, що термін "арбітраж" визначає розгляд спорів як арбітрами, призначеними по кожній окремій справі (арбітраж), так і постійними арбітражними органами.

Положеннями ст.4 Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж передбачено право сторін арбітражної угоди на власний розсуд, зокрема, призначати арбітрів або встановлювати, у разі виникнення якої-небудь суперечки, методи їх призначення; встановлювати місцезнаходження арбітражного суду; встановлювати правила процедури, яких повинні дотримуватися арбітри.

Частиною 1 ст.4 Конвенції встановлено, що сторони арбітражної угоди можуть на власний розсуд: передбачати передачу спорів на розгляд постійного арбітражного органу; у цьому разі розгляд спорів буде здійснюватися у відповідності з регламентом такого органу; передбачати передачу спорів на розгляд арбітражу по даній справі (арбітраж ad hoc) і у цьому випадку, зокрема: призначати арбітрів або встановлювати, у випадку виникнення якого-небудь спору, методи їх призначення; встановлювати місцезнаходження арбітражного суду; встановлювати правила процедури, яких повинні дотримуватись арбітри.

Відповідно до ч.1 ст.7 Конвенції сторони можуть на свій розсуд встановлювати за спільною згодою право, яке належить застосовуватись арбітрами при рішенні спору по суті.

Частиною 2 ст.1 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» передбачено, що до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися, зокрема, спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв`язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном.

Так, статтею 2 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» визначено, що для цілей цього Закону: «арбітраж» - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України (додатки № 1 і № 2 до цього Закону); «третейський суд» - одноособовий арбітр або колегія арбітрів; «суд» - відповідний орган судової системи держави.

Відповідно до ч.4 ст.1 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» визначено, що цей Закон не зачіпає дії будь-якого іншого закону України, в силу якого певні спори не можуть передаватися до арбітражу або можуть бути передані до арбітражу тільки згідно з положеннями іншими, ніж ті, що є в цьому Законі.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що під судом, переліченим у ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» слід розуміти відповідний орган судової системи держави, зокрема, Міжнародний комерційний арбітражний суд.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 07.10.2021 у справі №810/248/18.

Колегія суддів зауважує, що оскільки позивач звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Республіки Узбекистан із позовною заявою про стягнення боргу у зв`язку із порушенням зобов`язань за зовнішньоекономічним контрактом ООО "THE UNITED LABEL" м. Ташкент, то за таких підстав нарахування податковим органом пені позивачу є безпідставним.

Згідно з пунктами 112.1, 112.2 статті 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Відповідно до пункту 112.7 ПК України, усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.04.2020 у справі № 640/4563/19, валютне правопорушення фактично є правовою підставою юридичної відповідальності, а відтак, як і будь-яке інше правопорушення, характеризується сукупністю об`єктивних і суб`єктивних ознак, що утворюють його склад. Об`єктивна сторона становить собою сукупність зовнішніх ознак, що характеризують дане правопорушення, таких як: протиправне діяння (дія чи бездіяльність) суб`єкта права, його шкідливі наслідки, причинно-наслідковий зв`язок між діянням і його результатом. В свою чергу, суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. За умови відсутності хоча 6 одного елемента суб`єктивної чи об`єктивної сторони діяння, хоч і не перестає бути неправомірним, однак втрачає статус правопорушення та, відповідно, не може бути підставою для застосування до суб`єкта державно-правового примусу у вигляді юридичної відповідальності певного виду та міри. Наведені обставини мають бути встановлені як такі, що є ключовими при вирішенні питання щодо наявності підстав для застосування до резидента - учасника зовнішньоекономічних відносин фінансової відповідальності за порушення граничних строків розрахунків при імпорті/експорті товарів/послуг.

Також, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2023 у справі № 200/3458/21, у податковому праві діє принцип презумпції добросовісності платника податків, який означає, що з метою забезпечення виконання податкового обов`язку особа вжила всіх передбачених законодавством заходів і її дії (бездіяльність) не мають на меті чогось іншого, крім як виконання вимог податкового законодавства до того часу поки податковими органами не доведено зворотного. Контролюючий орган на підтвердження недобросовісності поведінки платника податків повинен надати відповідні докази та вказати дані, що свідчать про наявність у останнього реальної можливості за допомогою розумних заходів з належною обачністю пересвідчитися в тому, що від його імені здійснюються податкові правопорушення і, що він міг завадити їх вчиненню або їх припинити.

Колегія суддів зазначає, що неналежне виконання договору не є наслідком неправомірних дій позивача, оскільки існування форс-мажорних обставин виключає наявність вини у формі прямого чи непрямого умислу, що є обов`язковою умовою для настання відповідальності за порушення валютного зобов`язання.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в межах спірних правовідносин неналежне виконання вимог податкового законодавства відбулося не з вини позивача, а ним вживались відповідні заходи щодо отримання оплати у сфері ЗЕД, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності.

За встановлених обставин справи, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 4 листопада 2025 року №00502910708 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 по справі № 520/629/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. Спаскін

Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк

Повний текст постанови складено 16.07.2026 року