Вирок від 15 липня 2026 р. у справі №375/2838/25 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/2838/25

Провадження № 1-кп/375/11/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року

Рокитнянський районний суд Київської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

законного представника обвинуваченого ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_10 ,

законного представника обвинуваченого ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_13 ,

обвинуваченого ОСОБА_14 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111250000070 від 23.02.2025 по обвинуваченню

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Запруддя Рокитнянського району Київської області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта базова загальна, середня, не одружений,студент ДПТЗН "Рокитнянський професійний ліцей", раніше судимого вироком Рокитнянського районного суду Київської області від 15.08.2024 за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.75, 104 КК УКраїни звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік,

у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України;

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Київ, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , громадянин України, освіта базова загальна, середня, не одружений, РНОКПП НОМЕР_1 , засудженого вироком Рокитнянського районного суду Київської області від 12.03.2026 до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України;

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця селища Рокитне Білоцерківського району Київської області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_4 , громадянин України, освіта базова загальна, середня, не одружений, РНОКПП НОМЕР_2 , засудженого вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.12.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік, вироком Рокитнянського районного суду Київської області від 25.02.2026 за ч. 1 ст. 162 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік та штрафу у розмірі 50-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, вироком Рокитнянського районного суду Київської області 12.03.2026 засуджений до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, (вирок Рокитнянського районного суду Київської області від 25 лютого 2026 року та даний вирок постановлено виконувати самостійно),

у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 , будучи засудженим 15.08.2024 Рокитнянським районним судом Київської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст.75, 104 КК України звільнений від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий умисний злочин за наступних обставин.

11.02.2025 неповнолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , спільно з ОСОБА_14 та неповнолітнім ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебували за його місцем проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Під час розмови вони згадали, що за адресою: АДРЕСА_2 , в гаражному приміщенні знаходиться мотоцикл «ІЖ Планета-5 модифікація 7.107» червоного кольору.

У цей час у неповнолітнього ОСОБА_6 виник намір на незаконне заволодіння вище вказаним мотоциклом. Про свій намір неповнолітній ОСОБА_6 повідомив неповнолітнього ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , запропонувавши їм вчинити незаконне заволодіння мотоциклом разом. На пропозицію неповнолітнього ОСОБА_6 неповнолітній ОСОБА_15 та ОСОБА_14 надали свою згоду.

Таким чином, неповнолітній ОСОБА_6 спільно з неповнолітнім ОСОБА_10 та ОСОБА_14 вступили у попередню змову між собою з метою незаконного заволодіння транспортним засобом.

Так, з метою реалізації свого злочинного умислу неповнолітній ОСОБА_6 за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_10 та ОСОБА_16 11.02.2025, в нічну пору доби, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, прийшли до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_17 та яким користується її рідна сестра ОСОБА_18 .

Переконавшись у тому, що на території подвір`я вказаного домоволодіння та у будинку відсутні будь-які особи, неповнолітній ОСОБА_6 спільно з неповнолітнім ОСОБА_10 та ОСОБА_14 незаконно проникли до подвір`я, а саме по черзі перелізли через паркан. Перебуваючи на території подвір`я, ОСОБА_19 відшукав металевий прут за допомогою якого пошкодив навісний замок на вхідних дверях до гаражного приміщення, звільнивши собі прохід та таким чином незаконно проникнувши до його середини.

Після цього, неповнолітній ОСОБА_6 спільно з неповнолітнім ОСОБА_10 та ОСОБА_14 діючи таємно, умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, використовуючи умови воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, дію якого продовжено відповідно до Указу Президента України № 235/2025 від 15.04.2025, оскільки достовірно знали, що у нічну пору доби пересуватись по вулицях села заборонено, шляхом проникнення, з гаражного приміщення викотили транспортний засіб, а саме мотоцикл марки «ІЖ Планета-5 модифікація 7.107» червоного кольору, вартістю 13 200 грн, після чого разом відкотили його до місця проживання ОСОБА_20 , яка є бабусею ОСОБА_14 , та яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 , не обізнаної в їхніх злочинних діях, та в подальшому помістили до її гаражного приміщення, вчинивши таким чином незаконне заволодіння транспортним засобом.

Отже, ОСОБА_6 заволодів транспортним засобом повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України.

ОСОБА_10 11.02.2025 він спільно з ОСОБА_14 та неповнолітнім ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебували за місцем проживання останнього, що розташоване за адресою: АДРЕСА_6 . Під час розмови вони згадали, що за адресою: АДРЕСА_2 , в гаражному приміщенні знаходиться мотоцикл «ІЖ Планета-5 модифікація 7.107» червоного кольору.

У цей час у неповнолітнього ОСОБА_6 виник намір на незаконне заволодіння вище вказаним мотоциклом. Про свій намір неповнолітній ОСОБА_6 повідомив неповнолітнього ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , запропонувавши їм зчинити незаконне заволодіння мотоциклом разом. На пропозицію неповнолітнього ОСОБА_6 неповнолітній ОСОБА_15 та ОСОБА_14 надали свою згоду. Таким чином, неповнолітній ОСОБА_6 спільно з неповнолітнім ОСОБА_10 та ОСОБА_14 вступили у попередню змову між собою з метою незаконного заволодіння транспортним засобом.

Так, з метою реалізації свого злочинного умислу неповнолітній ОСОБА_10 за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_6 та ОСОБА_14 11.02.2025, в нічну пору доби, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, прийшли до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_17 та яким користується її рідна сестра ОСОБА_18 .

Переконавшись у тому, що на території подвір`я вказаного домоволодіння та у будинку відсутні будь-які особи, неповнолітній ОСОБА_10 спільно з неповнолітнім ОСОБА_6 та ОСОБА_14 незаконно проникли до подвір`я, а саме по черзі перелізли через паркан. Перебуваючи на території подвір`я, ОСОБА_19 відшукав т сталевий прут за допомогою якого пошкодив навісний замок на вхідних дверях до гаражного приміщення, звільнивши собі прохід та таким чином незаконно проникнувши до його середини.

Після цього, неповнолітній ОСОБА_10 спільно з неповнолітнім ОСОБА_6 та ОСОБА_14 діючи таємно, умисно, за попередньою змовою групою осіб, використовуючи умови воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, дію якого продовжено відповідно до Указу Президента України № 235/2025 від 15.04.2025, оскільки достовірно знали, що у нічну пору доби пересуватись по вулицях села заборонено, шляхом проникнення, з гаражного приміщення викотили транспортний засіб, а саме мотоцикл марки «ІЖ Планета-5 модифікація 7.107» червоного кольору, вартістю 13 200 грн, після чого разом відкотили його до місця проживання ОСОБА_20 , яка є бабусею ОСОБА_14 , та яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 , не обізнаної в їхніх злочинних діях, та в подальшому помістили до її гаражного приміщення, вчинивши таким чином незаконне заволодіння транспортним засобом.

Отже, ОСОБА_10 заволодів транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення, тобто у вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України.

ОСОБА_14 11.02.2025 спільно з неповнолітнім ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та неповнолітнім ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 перебували за місцем проживання останнього, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Під час розмови вони згадали, що за адресою: АДРЕСА_2 , в гаражному приміщенні знаходиться мотоцикл «ІЖ Планета-5 модифікація 7.107» червоного кольору.

В цей час у неповнолітнього ОСОБА_6 виник намір на незаконне :ззолодіння вище вказаним мотоциклом. Про свій намір неповнолітній ОСОБА_6 повідомив неповнолітнього ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , запропонувавши їм вчинити незаконне заволодіння мотоциклом разом. На пропозицію неповнолітнього ОСОБА_6 неповнолітній ОСОБА_15 та ОСОБА_14 надали свою згоду. Таким чином, неповнолітній ОСОБА_6 спільно з неповнолітнім ОСОБА_10 та ОСОБА_14 вступили у попередню змову між собою з метою незаконного зізолодіння транспортним засобом.

Так, з метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_14 за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_6 та неповнолітнім ОСОБА_10 11.02.2025, в нічну пору доби, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, прийшли до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_17 та яким користується її рідна сестра ОСОБА_18 .

Переконавшись у тому, що на території подвір`я вказаного домоволодіння та у будинку відсутні будь-які особи, ОСОБА_19 спільно з неповнолітнім ОСОБА_10 та неповнолітнім ОСОБА_6 по черзі незаконно проникли до подвір`я, а саме по черзі перелізли через паркан. Перебуваючи на території подвір`я, ОСОБА_19 підшукав металевий прут за допомогою якого пошкодив навісний замок на вхідних дверях до гаражного приміщення, звільнивши собі прохід та таким чином незаконно проникнувши до його середини.

Після цього, ОСОБА_14 спільно з неповнолітнім ОСОБА_10 та неповнолітнім ОСОБА_6 , діючи таємно, умисно, за попередньою змовою групою осіб, використовуючи умови воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, дію якого продовжено відповідно до Указу Президента України № 235/2025 від 15.04.2025, оскільки достовірно знали, що у нічну пору доби пересуватись по вулицях села заборонено, шляхом проникнення, з гаражного приміщення викотили транспортний засіб, а саме мотоцикл марки «ІЖ Планета-5 модифікація 7.107» червоного кольору, вартістю 13 200 грн, після чого разом відкотили його до місця проживання ОСОБА_20 , яка є бабусею ОСОБА_14 , та яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 , не обізнаної в їхніх злочинних діях, та в подальшому помістили до її гаражного приміщення, вчинивши таким чином незаконне заволодіння транспортним засобом.

Отже, ОСОБА_14 заволодів транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб з проникненням у приміщення, тобто вчинив злочин, передбачений 2 ст. 289 КК України.

Позиція сторін кримінального провадження

У судовому засіданні прокурор вважав доведеною вину обвинувачених та просив застосувати до них покарання у виді позбавлення волі без звільнення від відбування покарання з випробуванням.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав себе винуватим повністю, у вчиненому розкаявся.

Суду пояснив, що він взимку 2025 року, перебуваючи у нього вдома у с. Запруддя, разом із ОСОБА_10 та ОСОБА_14 під час спільної розмови вирішили викрасти мотоцикл, який знаходився у домоволодінні по АДРЕСА_2 . Про те, що там є вказаний мотоцикл повідомив ОСОБА_10 . Цього ж дня біля 22-ї години, вони втрьох почергово перелізли через паркан, металевим прутом зірвали замок та дошку із дверей гаража, викотили мотоцикл до баби ОСОБА_14 , а потім перекотили до місця проживання ОСОБА_6 .

ОСОБА_6 також пояснив, що в подальшому вони, ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_14 замовляли запчастини до мотоцикла, спільно фінансуючи витрати, відремонтували його та планували їздити на вказаному транспортному засобі. Продавати мотоцикл не планували. Також обвинувачений пояснив, що він знав про запровадження воєнного стану, однак зазначив, що комендантська година запроваджується з 24-00 години.

Просив не позбавляти його волі.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав себе винуватим повністю, у вчиненому розкаявся.

Суду пояснив, що він точної дати не пам`ятає, але знає, що ввечері він прийшов додому до ОСОБА_6 , де був також і ОСОБА_14 .. Разом вони розмовляли про мотоцикли, а потім вирішили викрасти мотоцикл, який знаходився по вул. Шкільна у с. Маківка. Про те, що мотоцикл знаходиться у вказаному домоволодінні він дізнався біля шести років потому. Хто запропонував першим викрасти мотоцикл він не пам`ятає. Далі всі троє перелізли через паркан вказаного домоволодіння, знайшли металевий прут, зірвали замок та разом викотили мотоцикл з подвір`я і покотили його спочатку до баби ОСОБА_14 , а потім додому до ОСОБА_10 . У подальшому вони відремонтували вказаний мотоцикл, замовляючи поштою запасні частини до нього. Загалом на запчастини було витрачено біля 2 тис. грн. Про запровадження військового стану обвинувачений знав, а також вказував на те, що крадіжку вирішили здійснити вночі, оскільки буде менше на вулиці людей. Мотоцикл планували використовувати для власних цілей.

Просив не позбавляти його волі.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_22 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав себе винуватим повністю, у вчиненому розкаявся.

Суду пояснив, що він біля 19-00 год. прийшов додому до ОСОБА_6 , потім прийшов ОСОБА_10 . Під час розмови про мотоцикли вирішили викрасти мотоцикл у с. Маківка. Перелізши по черзі через паркан домоволодіння, вони зламали навісний замок, викотили мотоцикл та втрьох покотили його через поля до будинку ОСОБА_14 . У подальшому перекотили мотоцикл до дому ОСОБА_10 , та почали його ремонтувати. Своїм батькам ОСОБА_14 повідомив, що мотоцикл купив. Про запровадження військового стану він знав, але крадіжку вночі здійснили через темну пору доби. Також ОСОБА_14 повідомив, що він знав про те, що ОСОБА_10 та ОСОБА_6 є неповнолітніми. Просив не позбавляти його волі.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 повідомила, що вона є працівником Служби у справах дітей Рокитняської селищної ради. Сім`я ОСОБА_23 була під соціальним супроводом протягом деякого періоду 2024 року, як такі, що перебувають у складних життєвих обставинах, оскільки неповнолітній ОСОБА_6 схильний до вчинення правопорушень. На переконання свідка, ОСОБА_6 попав під негативний вплив своїх однолітнів, внаслідок чого вчинив дане кримінальне правопорушення. На даний час батько ОСОБА_6 перебуває на службі у ЗСУ, а мати відмовилася від представництва інтересів дитини, посилаючись на безрезультатність батьківського впливу на сина.

На переконання законного представника наразі недоцільно затосовувати до ОСОБА_6 реальну міру покарання у виді позбавлення волі. Просила застосувати більш гуманні засоби впливу до неповнолітнього.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_24 повідомила, що вона є працівником Служби у справах дітей Рокитняської селищної ради. Сім`я ОСОБА_25 перебуває під соціальним супроводом, як такі, що перебувають у складних життєвих обставинах. На даний час ОСОБА_10 є учасником по трьох кримінальних провадженнях. Умови проживання дитини досліджувалися представниками служби під час проведення слідчих дій. Мати неповнолітнього з 2023 року усунулася від виховання сина. Вихованням ОСОБА_10 займається батько, але не належним чином. Умови проживання ОСОБА_10 є недостатніми для нормального розвитку дитини, ОСОБА_26 може жити і у свого діда. Дитина прислухається до зауважень дорослих, але все рівно, усвідомлюючи свої протиправні дії, вчиняє правопорушення.

У судовому засдіанні представник ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , вказувала на те, що матеріали справи не містять достатньо доказів того, що кримінальне правопорушення було вчинено з використанням умов воєнного стану, а тому ця обтяжуюча покарання обставина є необгрунтованою. Також просила звернути увагу на те, що умови виховання ОСОБА_10 були незадовільними, дитина не отримала належної батьківської уваги. На переконання законного представника позбавлення волі тільки сприятиме загартуванню дитини у кримінальному середовищі. А тому просила не позбавляти волі ОСОБА_10 .

У судовому засіданні захисник ОСОБА_9 просив при призначенні покарання врахувати наявність пом`якшуючих покарання обставин ОСОБА_6 . За час судового провадження підзахисний не вчинив інших кримінальних правопорушень та став на шлях виправлення.

У судовому засіданні ОСОБА_27 погодився із позицією законного представника ОСОБА_10 , ОСОБА_12 .. На переконання захисника кваліфікація дій обвинувачених є правильною. Просив врахувати сукупність пом`якшуючих відповідальність ОСОБА_10 обставин та звільнити його підзахисного від покарання з випробуванням.

Потерпіла ОСОБА_18 у судове засідання не з`являлась, подала заяву, у якій просила розглядати справу за її відсутності. Повідомила, що транспорний засіб їй повернуто, претензій не має.

Винуватість обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_22 у вчиненому кримінальному правопорушенні підтверджується також дослідженими в судовому засіданні доказами у їх сукупності, а саме:

-протоколом огляду місця події від 23.02.2025, зі змісту якого вбачається, що предметом огляду було домоволодіння у АДРЕСА_7 . У результаті огляду виявлено пошкодження замку на дверях гаражу; (т.1 а.с. 83)

-копією технічного паспорту мотоцикла ИЖ «Планета», відповідно до якого власником вказаного транспортного засобу є ОСОБА_28 ; (т.1 а.с. 97)

-протоколом обшуку від 21.02.2025, з якого вбачається, що обшук проведено на підставі ухвали слідчого судді Рокитнянського районного суду Київської області від 25.02.2025. (т.1 а.с. 101)

Під час проведення обшуку в кімнаті ОСОБА_6 виявлено мобільний телефон марки “ Iphone” чорного кольору поміщений до спеціального пакету WAR 1169981. При огляді інших приміщень та кімнат будинку речей, які становлять інтерес виявлено не було. Також ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , добровільно видав мотоцикл марки “ИЖ” Планета 5 червоного кольору, номер рами співпадає з номером двигуна, а саме № НОМЕР_3 , котрий знаходився в гаражному приміщенні за адресою АДРЕСА_5 ;

-протоколом огляду речей від 03.03.2025, відповідно до якого предметом огляду був мобільний телефон “ Iphone Х”, який належить ОСОБА_6 та наданий ним для огляду. Під час огляду у телефоні було виявлено фотозображення викраденого мотоцикла. Файли створені 11.02.2025; (т.1 а.с. 112)

-протоколом огляду предмета від 27.05.2025, відповідно до якого предметом огляду був мотоцикл ИЖ «Планета» червоного кольору, який на момент огляду знаходився у приміщенні відділення поліції; (т.1 а.с. 117)

-відповідно до висновку експерта № 699 за результатами транспортно-товарознавчої експертизи від 20.03.2025, середня ринкова ціна транспортного засобу - мотоцикла марки «ІЖ Планета-5 модифікація 7.107», червоного кольору, номер двигуна № НОМЕР_3 , 1991 року випуску, тип палива бензин, без урахування фактичного технічного стану, величини пробігу, умов в яких він експлуатувався (зберігався) без огляду, станом момент скоєння кримінального правопорушення становить 13200,00 грн.; (т.1 а.с. 125-135)

-протоколом огляду предмета від 13.11.2025, відповідно до якого предметом огляду був мотоцикл ИЖ «Планета» червоного кольору. Огляд проводився з метою встановлення точної ваги транспортного засобу; (т.1 а.с. 139)

-протоколом проведення слідчого експерименту від 15.11.2025, з якого вбачається, що дана слідча дія проводилася за згодою власниці домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_7 , ОСОБА_29 .. Слідчий експеримент проведено за участю ОСОБА_14 , який під час його проведення вказав на спосіб заволодіння транспортним засобом за спільної участі ОСОБА_6 та ОСОБА_10 . У судовому засіданні досліджено також диск відеозапису вказаної слідчої дії, з якого вбачається, що запис відповідає змісту протоколу слідчого експерименту; (т.1 а.с. 143)

-протоколом проведення слідчого експерименту від 15.11.2025, з якого вбачається, що дана слідча дія проводилася за згодою власниці домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_7 , ОСОБА_29 .. Слідчий експеримент проведено за участю ОСОБА_10 , який під час його проведення вказав на спосіб заволодіння транспортним засобом за спільної участі ОСОБА_6 та ОСОБА_14 . У судовому засіданні досліджено також диск відеозапису вказаної слідчої дії, з якого вбачається, що запис відповідає змісту протоколу слідчого експерименту; (т.1 а.с. 149)

-портоколом проведення слідчого експерименту від 17.11.2025, з якого вбачається, що дана слідча дія проводилася за згодою власниці домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_7 , ОСОБА_29 .. Слідчий експеримент проведено за участю ОСОБА_6 , який під час його проведення вказав на спосіб заволодіння транспортним засобом за спільної участі ОСОБА_14 та ОСОБА_10 . У судовому засіданні досліджено також диск відеозапису вказаної слідчої дії, з якого вбачається, що запис відповідає змісту протоколу слідчого експерименту. (т.1 а.с. 154)

Досліджені у справі докази узгоджуються між собою та, на переконання суду є достатніми для визнання обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_22 винуватими у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд кваліфікує за:

ч. 2 ст. 289 КК України, як заволодіння транспортним засобом повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення. При цьому така кваліфікуюча ознака, як повторність, встановлена на підставі п. 2 Примітки до ст. 289 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_10 суд кваліфікує за:

ч. 2 ст. 289 КК України, як заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб з проникненням у приміщення.

Дії обвинуваченого ОСОБА_22 суд кваліфікує за:

ч. 2 ст. 289 КК України, як заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб з проникненням у приміщення.

Вирішуючи питання щодо виду та розміру, призначеного обвинуваченим покарання, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів частини першої та другої статті 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до частини п`ятої статті 38 КК України, при призначенні покарання співучасникам кримінального правопорушення суд, керуючись положеннями статей 65-67цього Кодексу, враховує характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні кримінального правопорушення.

Щодо покарання, яке слід застосувати до ОСОБА_6 .

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого суд відносить активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, повне відшкодування заподіяної шкоди.

При призначенні покарання обвинуваченому судом також враховано думку потерпілого, який заявив про відсутність претензій до обвинувачених.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого суд не встановив.

Суд звертає увагу на те, що станом на дату вчинення кримінального правопорушення, 11.08.2024 в Україні діє воєнний стан, введений Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, та який неодноразово продовжувався.

Водночас того, як ОСОБА_6 використав умови воєнного стану, вчиняючи вказані кримінальні правопорушення, судом не встановлено.

Отже, судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено наявність такої обтяжуючої відповідальність обставини, як вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного або надзвичайного стану.

Обвинувачений ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення був раніше судимий. Вироком Рокитнянського районного суду Київської області від 15.08.2024 по справі № 375/284/24, його визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.75, 104 КК УКраїни звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Судом також враховано, що ОСОБА_6 є неповнолітнім, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, продовжує навчання, за місцем проживання характеризується негативно, за місцем навчання – посередньо. Шкода, заподіяна кримінальним правопорушенням відшкодована, (викрадений транспортний засіб повернуто потерпілому).

Судом встановлено, що ОСОБА_6 не мав достатньо належних умов виховання, однак антисоціальна спрямованість поведінки батьків судом не встановлена.

Ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь від 19.12.2025, відповідно до якої орган пробації вважає за неможливе виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.

Суд погоджується із таким висновком органу пробації, адже підстави для повторного звільнення обвинуваченого від покарання з випробуванням, у даному кримінальному провадженні відсутні.

Санкція ч. 2 ст. 289 КК України, передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Призначаючи обвинуваченому покарання, судом враховано умови його життя виховання, а саме те, що ОСОБА_6 виховувався не повністю належним чином, відсутність дорослих підбурювачів на вчинення вказаного кримінального правопорушення, рівень розвитку ОСОБА_6 , який навчається у ліцеї, а також нейтральну позицію потерпілого щодо призначення покарання.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, судом враховано, що обвинувачений, будучи засудженим за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік вироком суду від 15.08.2024, у період дії іспитового строку, 11.02.2025, вчинив інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 78 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

За таких обставин, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.71 КК України, призначивши обвинуваченому покарання, за сукупністю вироків, шляхом частково приєднання невідбутої частини покарання за вироком Рокитнянського районного суду Київської області від 15.08.2024.

З урахуванням вказаних обставин суд дійшов висновку про можливість призначення обвинуваченому остаточного покарання у виді позбавлення волі, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а також буде відповідати меті покарання.

Строк відбування покарання слід рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_6 .

Щодо покарання, яке слід застосувати до ОСОБА_10 .

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого суд відносить активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, повне відшкодування заподіяної шкоди.

При призначенні покарання обвинуваченому судом також враховано нейтральну позицію потерпілого.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого суд не встановив.

Суд звертає увагу на те, що станом на дату вчинення кримінального правопорушення, 11.08.2024 в Україні діє воєнний стан, введений Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, та який неодноразово продовжувався.

Водночас того, як ОСОБА_10 використав умови воєнного стану, вчиняючи вказані кримінальні правопорушення, судом не встановлено.

Отже, судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено наявність такої обтяжуючої відповідальність обставини, як вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного або надзвичайного стану.

Судом також враховано, що ОСОБА_10 є неповнолітнім, продовжує навчання, за місцем проживання та навчання негативно не характеризується, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Судом встановлено, що ОСОБА_10 не мав достатньо належних умов виховання, водночас антисоціальна спрямованість поведінки батьків судом не встановлена.

Ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь від 19.12.2025, відповідно до якої орган пробації вважає за доцільне, при винесенні покарання ОСОБА_10 врахувати, що виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства неможливе.

Санкція ч. 2 ст. 289 КК України, передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Призначаючи обвинуваченому покарання, судом враховано умови його життя виховання, а саме те, що ОСОБА_10 виховувався не належним чином, відсутність дорослих підбурювачів на вчинення вказаного кримінального правопорушення, (судом достовірно не встановлено вказаного факту), рівень розвитку ОСОБА_10 , який має базову загальну середню освіту.

Враховуючи наявність трьох обставин, що пом`якшують покарання, сукупність обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме, враховуючи: відсутність обтяжуючих покарання обставин; дані про особу обвинуваченого, який є неповнолітнім; неналежний рівень його виховання з боку батьків; ту роль, яку він виконував під час вчинення злочину; відсутність корисливого мотиву вчинення злочину; поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, - суд вважає за можливе, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 69 КК України, призначити ОСОБА_30 покарання нижче за найнижчу межу, передбачену ч. 2 ст. 289 КК України.

З урахуванням вказаних обставин суд дійшов висновку про можливість призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а також буде відповідати меті покарання.

Щодо того, чи належить ОСОБА_10 ізолювати від суспільства, суд дійшов таких висновків.

Судом враховано, що вироком Рокитнянського районного суду Київської області від 12.03.2026 по справі № 375/1333/24 ОСОБА_10 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові ОП ККС від 23.09.2019 у справі № 199/1496/17, кримінально-правові норми, передбачені статтями 70, 75 КК не передбачають окремого порядку призначення покарання за сукупністю злочинів в тих випадках, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від покарання з іспитовим строком, вчинила до ухвалення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, від відбування якого вона також звільняється з іспитовим строком.

Оскільки самостійне виконання таких вироків не засноване на вимогах закону про кримінальну відповідальність, призначаючи остаточне покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК, суд має право вмотивовано вирішити питання про звільнення особи від відбування остаточного покарання з випробуванням, та визначити іспитовий строк в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК.

А тому, при призначенні покарання за сукупністю кримінальних правопорушень за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, суд, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та даних про особу обвинуваченого ОСОБА_10 , вважає за необхідне застосувати принцип поглинення більш суворим покаранням, визначеного вироком від 12.03.2026, менш суворого, яке призначене за цим вироком, та призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі.

Станом на дату розгляду справи, ОСОБА_10 заподіяну шкоду відшкодував. Його характеризуючі дані, встановлені судом обставини кримінального правопорушення, нейтральна позиція потерпілого дозволяють дійти висновку про недоцільність ізоляції ОСОБА_10 від суспільства.

Вказані обставини кримінального провадження свідчать про те, що звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням забезпечує реалізацію приписів статей 50, 65 КК України.

Враховуючи вище зазначені факти, суд вважає, що виправлення ОСОБА_10 можливе без ізоляції від суспільства. А тому, суд, на підставі ч. 1 ст. 69, ч.4 ст. 70 КК України, вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі та на підставі ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_10 від покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Щодо покарання, яке слід застосувати до ОСОБА_22 .

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого суд відносить активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, повне відшкодування заподіяної шкоди.

При призначенні покарання обвинуваченому судом також враховано думку потерпілого, який заявив про відсутність будь-яких претензій до обвинувачених.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого суд не встановив.

Суд звертає увагу на те, що станом на дату вчинення кримінального правопорушення, 11.08.2024 в Україні діє воєнний стан, введений Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, та який неодноразово продовжувався.

Водночас того, як ОСОБА_22 використав умови воєнного стану, вчиняючи вказані кримінальні правопорушення, судом не встановлено.

Отже, судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено наявність такої обтяжуючої відповідальність обставини, як вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного або надзвичайного стану.

Судом враховано, що вироком Рокитнянського районного суду Київської області від 12.03.2026 по справі № 375/1333/24 ОСОБА_22 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 5-ти років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.

Крім того, вироком від 25.02.2026 за ч. 4 ст. 70 та ч. 1 ст. 162 КК України ОСОБА_22 засуджено до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік та штрафу у розмірі 50-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вироку від 12.03.2026, вирок від 25.02.2026 виконується самостійно.

Станом на 16.07.2026 призначене вказаним вироком суду покарання у виді штрафу виконане, штраф сплачений 08.07.2026.

Покарання у виді пробаційного нагляду повністю не відбуте. Відповідно до листа органу пробації від 08.01.2026, ОСОБА_14 став на облік в органі пробації 20.01.2026, пробаційний нагляд закінчується 20.01.2027.

Отже, станом на 16.07.2026 ОСОБА_22 відбув частину покарання у виді пробаційного нагляду - 189 днів.

Судом також враховано, що ОСОБА_22 , за місцем проживання негативно не характеризується.

Ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь від 19.12.2025, відповідно до якої орган пробації вважає за неможливе виправлення обвинуваченого без ізоляції його від суспільства.

Призначаючи обвинуваченому покарання, судом враховано, що ОСОБА_22 на дату вчинення кримінального правопорушення судимий не був, має загальну середню освіту, не одружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Однак судом враховано те, що після вчинення викрадення мотоцикла, 11.02.2025, ОСОБА_22 продовжив вчиняти інші кримінальні правопорушення, зокрема, 04.03.2025 вчинив крадіжку, що встановлено вироком від 12.03.2026.

А тому, при призначенні покарання за сукупністю кримінальних правопорушень за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, суд, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та даних про особу обвинуваченого ОСОБА_14 , який на дату вчинення кримінального правопорушення судимості не мав, неодноразово вчиняв кримінальні правопорушення, вважає за необхідне застосувати принцип часткового складання покарання, призначеного ци вироком, та покарання призначене та не відбуте вироком Рокитнянського районного суду Київської області від 25.02.2026 у виді пробаційного нагляду, та призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі.

Вирок Рокитнянського районного суду Київської області від 12.03.2026, яким ОСОБА_14 засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк 1 рік, слід виконувати самостійно.

З урахуванням вказаних обставин суд дійшов висновку про можливість призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а також буде відповідати меті покарання.

Щодо того, чи належить ОСОБА_22 ізолювати від суспільства, суд дійшов таких висновків.

Станом на дату вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_22 судимостей не мав, заподіяна шкода відшкодувана. Однак його характеризуючі матеріали, зокрема, продовження злочинної діяльності після викрадення мотоцикла, нейтральна позиція потерпілого, дані досудової доповіді, дозволяють дійти висновку про доцільність ізоляції ОСОБА_22 від суспільства.

Вказані обставини кримінального провадження свідчать про те, що звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням не забезпечить реалізацію приписів статей 50, 65 КК України.

Враховуючи вище зазначені факти, суд вважає, що виправлення ОСОБА_22 не можливе без ізоляції від суспільства. А тому, суд вважає за не можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_22 від покарання з випробуванням.

Щодо конфіскації майна обвинувачених, суд дійшов таких висновків.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим додаткового покарання у виді конфіскації майна, суд має виходити з наявності чи відсутності у діях винних корисливого мотиву.

З матеріалів справи вбачається, що обвинувачені разом відкотили викрадений мотоцикл до місця проживання ОСОБА_20 , яка є бабусею ОСОБА_14 , та в подальшому помістили до його гаражного приміщення.

Будь-яких дій, які б свідчили про корисливий мотив заволодіння транспортним засобом, обвинувачені не вчиняли, доказів корисливого мотиву заволодіння транспортним засобом суду не надано..

Крім того, відповідно до приписів ст. 98 КК України, додаткове покарання у виді конфіскації майна до неповнолітніх не застосовується.

За таких обставин, підстав для призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна обвинувачених, у суду немає.

Відповідно до ч. 4 ст. 374 КПК України, у резолютивній частині вироку повинно бути зазначено рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

За час досудового розслідування ухвалою слідчого судді від 19.11.2025 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання на строк до 17.01.2026. Покладено на обвинуваченого обов`язки, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини 5 статті 194 цього Кодексу.

Клопотань про продовження вказаного запобіжного заходу у тому числі і на час набрання цим вироком законної сили, до суду не подавалося.

Запобіжні заходи до ОСОБА_10 та ОСОБА_14 не обиралися, клопотань про застосування запобіжних заходів до вказаних обвинувачених до суду не надходило.

Долю речових доказів вирішити в порядку, передбаченому статтею 100 КПК України, а саме: мобільний телефон чорного кольору «Iphone» слід повернути власнику, ОСОБА_6 , мотоцикла марки «ІЖ Планета-5 модифікація 7.107», червоного кольору, номер двигуна НОМЕР_3 , 1991 року випуску, слід повернути законному користувачу, ОСОБА_18 .

Цивільний позов не заявлено.

Згідно частини другої статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись статтями 366-368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.

На підставі ст. 71 КК України, до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Рокитнянського районного суду Київської області від 15.08.2024 та за сукупністю вироків призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці без конфіскації майна..

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_6 обчислювати з моменту фактичного його затримання.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_6 , не обирати.

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 69 КК України, призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місцяів без конфіскації майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим покаранням, призначеним вироком Рокитнянського районного суду Київської області від 12.03.2026, остаточно призначити ОСОБА_31 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.

На підставі статей 75, 76, 104 КК України, ОСОБА_10 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік, поклавши на обвинуваченого наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Покласти на ОСОБА_10 додатковий обов`язок виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна прокримінального мислення» для неповнолітніх осіб.

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_10 не обирати.

ОСОБА_14 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання за даним вироком та невідбутого покарання у виді пробаційного нагляду, призначеного вироком Рокитнянського районного суду Київської області від 25.02.2026, остаточно призначити ОСОБА_14 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці без конфіскації майна.

Вирок Рокитнянського районного суду Київської області від 12.03.2026, яким ОСОБА_14 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді бозбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, тривалістю 1 рік, виконувати самостійно.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_14 обчислювати з моменту фактичного його затримання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_14 не обирати.

Речові докази по кримінальному провадженню:

-мобільний телефон чорного кольору «Iphone» повернути власнику, ОСОБА_6 ;

-мотоцикл марки «ІЖ Планета-5 модифікація 7.107», червоного кольору, номер двигуна НОМЕР_3 , 1991 року випуску, повернути законному користувачу, ОСОБА_18 .

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок може бути оскарженим до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя ОСОБА_1