Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №369/13792/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13792/25

Провадження № 2/369/5364/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.,

за участі секретаря судового засідання Алілуйко Н.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Гринько Ангеліна Павлівна, про витребування майна,

В С Т А Н О В И В:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 , в якому просив:

витребувати у ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме:

земельну ділянку площею 0,1499 га, кадастровий номер: 3222487001:01:008:5006, цільове призначення: для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель землі житлово; та громадської забудови, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2376110432224;

земельну ділянку площею 0,1499 га, кадастровий номер: 3222487001:01:008:0236, цільове призначення: для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель землі житлово; та громадської забудови, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2458669032120;

земельну ділянку площею 0,1615 га, кадастровий номер: 3222487001:01:008:0217, цільове призначення: для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель землі житлово; та громадської забудови, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2316348832000;

земельну ділянку площею 0,1499 га, кадастровий номер: 3222487001:01:008:0007, цільове призначення: для будівництва i обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель землі житлово; та громадської забудови, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2495802432120;

земельну ділянку площею 0,1499 га, кадастровий номер: 3222487001:01:008:0194, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель землі житлово; та громадської забудови, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2545044332120.

стягнути з відповідача судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 150000 гривень.

В обґрунтування вимог заяви позивач посилався на те, що він був власником вказаного нерухомого майна та передав його в іпотеку відповідачу ОСОБА_5 для забезпечення виконання свого зобов`язання з повернення суми боргу за договором позики, укладеним між ними. Позивач не виконав зобов`язання з повернення суми боргу в зв`язку з чим на підставі іпотечного застереження іпотекодержатель стягнув суму боргу за рахунок іпотечного майна, зареєструвавши своє право власності на іпотечне майно, з порушенням відповідної процедури, а саме:

іпотекодержатель не виконав свій обов`язок з повідомлення іпотекодателя про свій намір звернути стягнення на предмет іпотеки, позивач не отримував жодних листів від іпотекодержателя, конверти іпотекодержателя для іпотекодавця поверталися, на конверті іпотекодержатель умисно вказав номер телефону адресата, який не належить позивачу, хоча правильний номер був йому відомий; Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не передбачено рішення державного реєстратора приватного нотаріуса для зміни власника без будь-якої підстави, що було вчинено третьою особою, приватний нотаріус не повідомляв позивача про звернення до неї відповідача з відповідною заявою про реєстрацію права власності на чуже майно та нотаріус не перевірила безспірність вимог заявника, договором іпотеки була передбачена заборона відчуження предмета іпотеки до припинення іпотечного договору. Крім того, на час вчинення правочину існував мораторій на право іпотекодержателя набути предмет іпотеки у власність.

Позивачем в межах строку, встановленого судом було подано заяву про зміну предмету позову, в якій позивач просив витребувати у ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме:

земельну ділянку площею 0,7611 га, кадастровий номер: 3222487001:01:008:0388, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, Господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель - землі житлово; та громадської забудови, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнути з відповідача судові витрати, які складаються із суми сплачених адвокатських послуг у сумі до 150 000 грн., які будуть надані в процесі судового розгляду, судового збору за подання позову та подання заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування заяви позивач посилався на те, що згодом відповідач вчинив недобросовісні дії щодо об`єднання п`яти земельних ділянок в одну й отримання правовстановлюючого документу 11 серпня 2025 року на земельну ділянку, кадастровий номер 3222487001:01:008:0388, площею 0,7611 га, та розпорядився спірним майном шляхом відчуження його на користь ОСОБА_6 шляхом укладання 14 серпня 2025 року з останнім договору купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер для будівництва і 3222487001:01:008:0388, площею 0,7611 га, цільове призначення обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вказані дії є незаконними, оскільки були направленні на незаконне позбавлення позивача права власності на земельні ділянки. ОСОБА_6 є тестем ОСОБА_5 та був обізнаний про спірні правовідносини між сторонами, а отже не є добросовісним набувачем.

Постановою Київського апеляційного суду від 16.12.2025 у справі 369/13792/25 були вжиті заходи забезпечення позову, а саме: накладено арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487001:01:008:0388, площею 0,7611 га., цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3187161332224, заборонено будь-яким способом суб`єктам державної реєстрації прав та державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційній дії щодо відчуження нерухомого майна, а також заборонено третім особам вчиняти будь-які дії (передача в оренду, користування, виготовлення технічної документації на поділ/виділ/об`єднання) стосовно нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_6 .

Відповідач ОСОБА_5 надав відзив на позов, в якому вимоги позовної заяви не визнав, посилаючись на те, що ним були виконані вимоги ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» та п. 61 Порядку щодо надсилання позивачу вимоги про усунення порушення основного зобов`язання, що підтверджується вимогою іпотекодержателя в адрес позивача про усунення порушень від 11 лютого 2025 року, конвертом з відміткою про повернення, описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком поштового відправлення (трекінг відправлення 0110315470412); вимогою відповідача в адрес позивача про усунення порушень від 15 березня 2025 року, конвертом з відміткою про повернення, описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком поштового відправлення (трекінг відправлення 0110315522536). Ним були дотримані вимоги законодавства щодо порядку направлення вимоги про усунення порушення в адрес позивача, а саме: направлення поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), направлення вимоги двічі з періодичністю не менше ніж один місяць (30 днів). А отже, твердження позивача про те, що саме отримання вимоги про усунення порушення є обов`язковою (виключною) умовою для реєстрації відповідачем права власності на предмет іпотеки, суперечить ст. 35 ЗУ «Про іпотеку», та п. 61 Порядку. Твердження позивача, що Іпотечний договір не є підставою для державної реєстрації права власності на нерухоме майно суперечить приписам ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», п. 61 Порядку.

Відповідачем було подано нотаріусу довідку іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше 10 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації. Довідка від 18 квітня 2025 року містить розмір заборгованості позивача станом на 18 квітня 2025 року, яка складала 10 974 150 гривень 00 копійок. Також були надані звіти про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки. Після звернення стягнення на предмет іпотеки 18 квітня 2025 року іпотека була припинена. Мораторій щодо зупинення дії ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» стосується договорів споживчого кредитування в іноземній валюті, укладених до 15 березня 2022 року, і не стосується спірного договору. Орієнтовний розрахунок судових витрат, які відповідач планує понести у зв`язку з розглядом справи складає 40 000 грн, що є витратами на правничу допомогу.

Позивач надав відповідь на відзив, в якому окрім спростування доводів відповідача повідомив, про те, що після настання дати, з якої у іпотекодержателя виникло право звернення на предмет іпотеки - 26 лютого 2025 року відповідачем в адресу іпотекодавця було направлено тільки одне поштове відправлення з вимогою, а саме 15 березня 2025 року. Доказів направлення іншого повідомлення іпотекодавцю з періодичністю не менше ніж один місяць відповідачем не надано. Доказів ухилення позивача (іпотекодавця) від отримання поштового повідомлення відповідачем не надано, як і не надано доказів його отримання. З письмових доказів, долучених сторонами до заяв по суті справи, не вбачається факт отримання іпотекодавцем передбаченої статтею 35 Закону України «Про іпотеку» письмової вимоги про усунення порушення та дотримання 30-денного строку з дати її отримання іпотекодавцем. Отже, іпотекодержателем не дотримані вимоги пункту 61 Порядку № 1127, яким врегульовано порядок державної реєстрації речових прав, зокрема, підпункту 2 цього пункту.

Відповідач ОСОБА_6 надав відзив на позов, в якому вимоги позовної заяви не визнав, посилаючись на те, що на момент купівлі-продажу актуальна інформація про обтяження, іпотеки, інші речові права стосовно об`єкта і нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав була відсутня. Інформація про перебування відчужуваного за цим договором майна продавця під заставою та/або податковою заставою в Державному реєстрі речових прав була відсутня. Факт застосування санкцій до продавця та покупця передбачених ст. 4 Закону України «Про санкції» було перевірено. Відомості щодо продавця в Єдиному державному реєстрі боржників були відсутні. Інформацію та Витяги сформувала 14 серпня 2025 року приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Гринько А.П. (п.1.5 Договору). Продаж земельної ділянки за домовленістю сторін вчинено за ціною 155 928,00 грн., які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору (п.2.1 Договору). Згідно з довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості, пароль пошуку звіту про оцінку: ЕНЛДМО114875, складеної 13.08.2025, оціночна вартість земельної ділянки становила 155 927,89 грн. (п.2.2 Договору). Таким чином, ОСОБА_6 набув право власності на земельну ділянку на підставі відплатного договору, на момент укладення якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні будь-які відомості, які могли б свідчити про наявність обтяжень земельної ділянки чи прав третіх осіб на неї.

Не повернувши позику, ОСОБА_1 самостійно створив передбачені іпотечним договором умови для передачі предмету іпотеки у власність ОСОБА_5 . Як розумний учасник цивільних правовідносин ОСОБА_1 не міг не розуміти наслідків неповернення ним позики та, як вбачається з матеріалів справи, не вчинив жодних дій, щоб запобігти цим наслідкам. Витребування майна у відповідача як добросовісного набувача створить для нього індивідуальний та надмірний тягар.

Позивач надав відповідь на відзив, в якому окрім спростування доводів відповідача повідомив, про те, що власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є його останнім набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення позову про витребування майна до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених, зокрема, статтями 387 та 388 ЦК України. За фактичними обставинами справи відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не набули права власності на спірне нерухоме майно у спосіб та порядку, що визначені законом, та витребування спірного нерухомого майна від ОСОБА_6 не призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Спірне нерухоме майно було умисно об`єднано відповідачем в одну земельну ділянку з новим кадастровим номером та одразу відчужено покупцю – ОСОБА_6 , який є його близьким родичем (тестем). При цьому, вартість предмету іпотеки (5-ти окремих земельних ділянок) згідно п. 1.4 іпотечного договору за домовленістю сторін складає 10 974 150,00 грн., в той час як вартість об`єднаної земельної ділянки з новим кадастровим номером згідно п. 2.1 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.08.2025 року, укладеному між відповідачами, складає 155 927,00 грн., що в 70 разів є меншим за ціну предмету іпотеки, незважаючи на те, що об`єкт нерухомості суттєво не змінився об`єднанням 5-ти окремих земельних ділянок в одну. Всі зазначені обставини свідчать про недобросовісність дій відповідачів.

В судовому засіданні учасники справи підтримали вимоги заяв по суті справи. Третя особа в судове засідання не з`явилася, надала клопотання про розгляд справи за її відсутності.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 26 липня 2023 року уклали договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Гринько А.П. та зареєстрований в реєстрі за № 2364.

Відповідно до п. 1.1 договору позикодавець передав, а позичальник прийняв у власність грошові кошти в сумі 10974150 гривень, що є еквівалентом суми 297000,00 доларів США за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ на момент укладення цього договору та зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів, а саме 297000,00 доларів США, що є еквівалентом 10974150 гривень за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ на дату повернення грошових коштів, встановленим на момент повернення грошових коштів, не пізніше один рік шість місяців з моменту укладення даного договору, тобто до 26 січня 2025 року.

З пунктів 4, 5 договору слідує, що позичальник зобов`язаний повернути суму позики без сплати процентів, сума позики може бути повернута достроково виключно за згодою позикодавця.

Також 26 липня 2023 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Гринько А.П. та зареєстрований в реєстрі за № 2366.

Відповідно до п. 1.2 договору предметом іпотеки є нерухоме майно, a саме:

земельна ділянка площею 0,1499 га, кадастровий номер: 3222487001:01:008:5006, цільове призначення: для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель землі житлово; та громадської забудови, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2376110432224;

земельна ділянка площею 0,1499 га, кадастровий номер: 3222487001:01:008:0236, цільове призначення: для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель землі житлово; та громадської забудови, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2458669032120;

земельна ділянка площею 0,1615 га, кадастровий номер: 3222487001:01:008:0217, цільове призначення: для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель землі житлово; та громадської забудови, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2316348832000;

земельна ділянка площею 0,1499 га, кадастровий номер: 3222487001:01:008:0007, цільове призначення: для будівництва i обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель землі житлово; та громадської забудови, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2495802432120;

земельна ділянка площею 0,1499 га, кадастровий номер: 3222487001:01:008:0194, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель землі житлово; та громадської забудови, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2545044332120.

Вартість (договірна) предмета іпотеки визначена сторонами 10974150 гривень, що є еквівалентом 297000,00 доларів США за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ (п. 1.4 договору).

Згідно з п. 1.1 договору іпотекодавець, з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, що випливає з договору позики, передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, предмет іпотеки, який належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується документами, що вказані в п.1.3 цього договору.

Відповідно до визначення термінів, що використовуються в договорі: «Договір позики» договір, посвідчений Гринько А.П., приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області 26 липня 2023 року, зареєстрований в реєстрі за №2364, зміни та доповнення до нього, які чинні на момент укладання цього договору та можуть бути укладені після його (цього договору) укладання. «Зобов`язання» - зобов`язання іпотекодавця, що випливає з договору позики, а також зобов`язання іпотекодавця, що випливає з цього договору, в тому числі: повернути іпотекодержателю позику у розмірі 10 974 150 гривень 00 копійок, що є еквівалентом 297 000 доларів США 00 центів за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, як передбачено договором позики; сплатити Іпотекодержателю проценти за користування кредитом у розмірі та на умовах зазначених у договорі позики; відшкодувати Іпотекодержателю збитки в повному обсязі, під якими розуміються витрати, зроблені Іпотекодержателем, втрата ним грошових коштів, а також неодержані ним доходи. «Строк(и) платежу» - встановлені договором позики, а також цим договором строки, у випадку настання яких іпотекодавець зобов`язаний у порядку, встановленому договором позики, здійснити ті чи інші виплати на користь Іпотекодержателя; «Предмет іпотеки» - нерухоме майно, зазначене у п.1.2 цього Договору; «Право іпотеки» безумовне та безспірне право Іпотекодержателя у разі невиконання зобов`язання в цілому, або в тій чи іншій його частині в строк, обумовлений договором позики, задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в порядку, встановленому даним Договором, переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця; «Схвалення, згода» - попередньо отримані схвалення, згода в письмовій формі. «Законодавство» , - чинне законодавство України.

Згідно з п. 3.1.3 договору іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язання за договором позики та/або цим договором, в тому числі:

невиконання або неналежне виконання зобов`язання за договором позики та в цілому або в будь-якій його частині, якщо прострочення строку будь-якого з платежів або його частини становить більше 1 (одного) місяця;

в разі невиконання зобов`язань, передбачених цим договором.

Відповідно до п. п. 4.2-4.4 договору у випадку невиконання чи неналежного виконання іпотекодавцем зобов`язання в цілому чи тієї або іншої його частини, а також у інших випадках, передбачених цим договором, іпотекодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначеному цим договором. іпотекодержатель вправі задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги у повному обсязі, який визначається іпотекодержателем самостійно на момент реалізації права іпотеки, у тому числі, але не виключно: а) основну суму позики; б) проценти за користування позикою; в) витрати, понесені іпотекодержателем у зв`язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки та його реалізацією, у тому числі витрати на оплату послуг аудиторів, адвокатів та інші документально підтверджені витрати Іпотекодержателя, якщо вони будуть мати місце; г) спричинені іпотекодержателю збитки в повному обсязі.

Право іпотеки припиняється: а) виконанням у повному обсязі зобов`язання за договором позики; б) в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що іпотекодавець підтверджує, що на момент набуття чинності цим договором: 5.1.1. предмет іпотеки є власністю Іпотекодавця і він (іпотекодавець) вправі ним розпоряджатися і на нього (предмет іпотеки) може бути звернуто стягнення без жодних обмежень та обтяжень. 5.1.2. не існує прав, обтяжень та вимог інших осіб на предмет іпотеки, останній нікому не відчужений, не переданий в управління, у спорі та/або під арештом та забороною не перебуває, не є предметом іпотеки по інших договорах/угодах, укладених іпотекодавцем з третіми особами.

Розділом 6 договору іпотеки сторонами був передбачений порядок звернення стягнення та предмет іпотеки. Так, п. 6.1. передбачено, що іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо впродовж 1 (одного) місяця з моменту настання строку платежу зобов`язання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання строку платежу у випадку невиконання іпотекодавцем будь-якого з своїх обов`язків, передбачених цим договором та/або у випадку невиконання своїх обов`язків передбачених договором позики, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій або завірень, наданих іпотекодавцем у відповідності з цим Договором, виявиться (стане) недійсною.

При цьому, у разі порушення зобов`язання та/або умов іпотекодержатель зобов`язаний надіслати іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов`язання, вимога про його виконання протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту її отримання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору i розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Положення частини другої цього пункту не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Пунктом 6.2.договору передбачено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки будь-яким способом, не забороненим законодавством, в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса або рішення суду у встановленому чинним законодавством України та цим договором порядку, в тому числі у відповідності до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в п. 6.7. цього договору.

Згідно з п. 6.3. договору в разі прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, останній (предмет іпотеки) на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому чинним законодавством та цим договором.

Пунктами 6.5.1, 6.5.2 передбачено, що у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета іпотеки, недостатньо для повного задоволення розміру зобов`язання та витрат, зазначених у п.4.3 цього договору, іпотекодержатель має право одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення зобов`язання та видатків, з іншого майна іпотекодавця. Якщо під час реалізації предмета іпотеки отримана грошова сума перевищує розмір зобов`язання та витрат, зазначених у п.4.3, різниця повертається іпотекодавцю. В разі не реалізації предмета іпотеки або визнання публічних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержатель має право залишити предмет іпотеки за собою, на що іпотекодавець цим надає свою згоду і надання додаткової згоди не потрібно.

Пунктом 6.7 договору передбачене застереження про задоволення вимог іпотекодержателя в порядку позасудового врегулювання. За цим договором іпотекодержатель має право від свого імені здійснити продаж предмету іпотеки будь - якій особі на підставі договору купівлі-продажу, та/або набути право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язань на підставі цього договору або укладеного договору про задоволення вимог іпотекодержателя в порядку, встановленому чинним законодавством.

Іпотекодавець цим підтверджує, що він згоден з тим, що перехід предмету іпотеки до іпотекодержателя або третьої особи у випадку, передбаченому цим пунктом договору, відбувається за його волевиявленням, яке міститься в цьому пункті, і такий перехід не потребує будь-яких додаткових узгоджень та обговорення сторонами. У цих випадках остаточна оцінка предмета іпотеки визначається на підставі оцінки нерухомого майна, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид нерухомого майна, що підтверджується відповідним документом суб`єкта оціночної діяльності.

Цим договором іпотекодавець доручає іпотекодержателю укласти договір на проведення оцінки предмета іпотеки з метою реалізації положень п. 6.7. цього договору та договору на відчуження предмета іпотеки.

В разі переходу права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя на підставі цього пункту договору або в разі укладення іпотекодержателем договору купівлі- продажу з будь - якою особою, цей договір або вказаний договір купівлі-продажу є правовою підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно, що було предметом іпотеки за цим договором.

Після завершення позасудового врегулювання згідно п.6.7. цього договору іпотекодержатель втрачає право вимоги до іпотекодавця щодо зобов`язання.

Відповідно до п. 8.2 договору відносини, що виникають при укладенні та виконанні цього договору та не врегульовані в ньому, регулюються чинним законодавством України.

Згідно з п. 9.3 договору будь-які повідомлення, які направляються сторонами одна одній в рамках цього договору, повинні бути здійснені в письмовій формі та будуть вважатись поданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом на замовлення або доставлені особисто на адресу сторін.

Відповідно до п. 9.5 сторони зобов`язані вчасно повідомляти одна одну про зміни адресу, місцезнаходження, інших реквізитів, номерів телефонів та про всі інші зміни, які здатні вплинути на реалізацію договору та виконання зобов`язань по ньому.

Нотаріусом була накладена заборона на відчуження зазначеного в договорі нерухомого майна, земельних ділянок, що належать ОСОБА_1 , до припинення іпотечного договору.

В договорі зазначено, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 .

В цей же день 26 липня 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 уклали договір, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Гринько А.П. та зареєстрований в реєстрі за № 2367, про співробітництво, відповідно до якого сторони домовились співпрацювати шляхом об`єднання зусиль та вкладів з метою досягнення спільної мети. Метою співробітництва за даним Договором є будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями (далі - Об`єкт) на земельних ділянках, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 з наступними характеристиками: кадастровий номер 3222487001:01:008:0236, площею 0.1499 га; кадастровий номер 3222487001:01:008:0194, площею 0.1499 га; кадастровий номер 3222487001:01:008:0217, площею 0.1615 га; кадастровий номер 3222487001:01:008:0007, площею 0.1499 га; кадастровий номер 3222487001:01:008:5006, площею 0.1499 га.

Вищезазначені земельні ділянки (далі - Земельна ділянка) належать на праві приватної власності Стороні 1 ( ОСОБА_1 ) і на день укладення цього договору призначені для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель - землі житлової та громадської забудови.

Сторони дійшли згоди про те, що їхні обов`язки щодо будівництва Об`єкта розподіляються наступним чином: Будівництво. Сторона 2 ( ОСОБА_5 ) здійснює організаційне забезпечення та поточне керівництво проведенням будівельних робіт. Для цього Стороною 2 вчиняє наступні дії: Створення або надання/вибір існуючої юридичної особи яка виступить замовником будівництва, якщо замовником будівництва буде не безпосередньо Сторона 2; Отримання всіх дозвільних документів для проведення будівництва багатоквартирного житлового будинку; Оформлення, подача документів та супроводження процесу затвердження проєкту будівництва; Супроводження зміни цільового призначення Земельної ділянки для досягнення мети співробітництва. Підшукати підрядні та інші організації для будівництва Об`єкта, забезпечити їх матеріалами та іншими ресурсами; Здійснити всі належні дії для введення збудованого Об`єкта в експлуатацію.

Сторона 1 робить свій вклад у співпрацю у вигляді надання Стороні 2 права забудови Земельної ділянки шляхом укладенням договору суперфіцію щодо всіх земельних ділянок визначених пунктом 1.2. в одному договорі суперфіцію або на кожну ділянку окремо.

Сторона 1 зобов`язується виконувати: обов`язки, передбачені Договором; сприяти належному виконанню цього Договору задля досягнення мети співробітництва, в тому числі здійснення будівельних робіт та вводу Об`єкту нерухомості в експлуатацію Стороною 2; надавати відповіді, погодження, підписувати документи та вчиняти інші дії, що стосуються Сторони 1 та здійснювати повернення підписаних документів, погоджень, надавати відповіді, інше протягом десяти робочих днів з дати їх отримання від іншої Сторони.

З метою зміни цільового призначення Сторона 1 зобов`язана протягом двох днів з дати укладення цього Договору уповноважити Сторону 2 або осіб, призначених Стороною 2 на представництво інтересів та вчинення дій задля внесення змін до Генерального плану населеного пункту розміщення Земельної ділянки, розробки детального плану території розміщення Земельної ділянки, зміни цільового призначення Земельної ділянки шляхом надання нотаріальних довіреностей на представництво інтересів перед компетентними органами, установами, підприємствами, організаціями, державними та або комунальними органами, установами на підприємствами, територіальними громадами та радами, юридичними та фізичними особами, в тому числі землевпорядними організаціями, приватними та державними нотаріусами, державними реєстраторами та передати правовстановлюючі документи на Земельну ділянку, тощо. Сторона 2, після отримання повноважень бере на себе зобов`язання ініціювати зміну цільового призначення земельної ділянки від імені Сторони 1 для досягнення мети співробітництва Сторона 1 зобов`язана всіляко сприяти зі свого боку Стороні 2 у зміні цільового призначення земельної ділянки, в тому числі на першу вимогу Сторони 2 оформити нотаріальну згоду на зміну цільового призначення.

Сторони погодили строк дії даного договору до 31.12.2024 з дати його підписання. Строк дії договору може бути продовжено за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.

В договорі було зазначено номер телефону ОСОБА_1 НОМЕР_1 …345.

У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов договору позики від 26 липня 2023 року, що полягало у неповерненні суми позики в строк до 26 січня 2025 року, ОСОБА_5 11.02.2025 надіслав ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 , вимогу про необхідність повернути позику протягом 31 календарного дня з моменту отримання даної вимоги про усунення порушення (повідомлення) щоб уникнути звернення стягнення на предмет іпотеки. Лист надсилався з описом вкладення 11.02.2025, що підтверджується квитанцією та штемпелями АТ «Укрпошта». На накладній поштового відправлення з номером трекінгу 0110315470412 зазначено тип доставки склад-склад, номер телефона одержувача ОСОБА_1 НОМЕР_2 . Відповідно до трекінгу вказаного відправлення на вебсайті АТ «Укрпошта» відправлення було повернуто 27.02.2025 відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання.

Повторно така ж вимога від 15.03.2025 була надіслана 17.03.2025. Лист надсилався з описом вкладення 17.03.2025, що підтверджується квитанцією та штемпелями АТ «Укрпошта». На накладній поштового відправлення з номером трекінгу 0110315522536 зазначено тип доставки склад-склад, номер телефона одержувача ОСОБА_1 НОМЕР_2 . Відповідно до трекінгу вказаного відправлення на вебсайті АТ «Укрпошта» відправлення було повернуто 01.04.2025 відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання.

18 квітня 2025 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Гринько А.П. було зареєстровано за ОСОБА_5 право власності на

земельну ділянку площею 0,1499 га, кадастровий номер: 3222487001:01:008:5006, цільове призначення: для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель землі житлово; та громадської забудови, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2376110432224;

земельну ділянку площею 0,1499 га, кадастровий номер: 3222487001:01:008:0236, цільове призначення: для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель землі житлово; та громадської забудови, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2458669032120;

земельну ділянку площею 0,1615 га, кадастровий номер: 3222487001:01:008:0217, цільове призначення: для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель землі житлово; та громадської забудови, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2316348832000;

земельну ділянку площею 0,1499 га, кадастровий номер: 3222487001:01:008:0007, цільове призначення: для будівництва i обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель землі житлово; та громадської забудови, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2495802432120;

земельну ділянку площею 0,1499 га, кадастровий номер: 3222487001:01:008:0194, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель землі житлово; та громадської забудови, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2545044332120.

Підставою внесення записів про право власності стали рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.04.2025 приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Гринько А.П.; Документи які подані для державної реєстрації: іпотечний договір, серія та номер: 2366, виданий 26.07.2023, видавник: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Гринько А.П.; довідка іпотекодержателя про суму боргу за основним зобов`язанням та про вартість предмета іпотеки, серія та номер: б/н, виданий 18.04.2025, видавник: ОСОБА_5 ; документ, що підтверджує надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимогу іпотекодержателя про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, серія та номер: 0110315470412, виданий 11.02.2025, видавник: Укрпошта; вимога іпотекодержателя про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, серія та номер: б/н, виданий 15.03.2025, видавник: ОСОБА_5 ; документ, що підтверджує надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимогу іпотекодержателя про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, серія та номер: 0110315522536, виданий 17.03.2025, видавник: Укрпошта; вимога іпотекодержателя про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, серія та номер: б/п, виданий 11.02.2025, видавник: ОСОБА_5 .

Відповідно до звітів про експертну грошову оцінку від 06.02.2025, виготовлених суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Київська оціночна компанія», на підставі яких приватним нотаріусом було зареєстровано за ОСОБА_5 право власності на земельні ділянки, їх вартість становила: звіт про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки загальною площею 0.1499 га кадастровий номер 32222487001:01:008:0007 (вартість 2 056 133 гривні 00 копійок); звіт про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки загальною площею 0.1499 га кадастровий номер 32222487001:01:008:0194 від 06 лютого 2025 року (вартість 2 056 133 гривні 00 копійок); звіт про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки загальною площею 0.1615 га кадастровий номер 32222487001:01:008:0217 від 06 лютого 2025 року (вартість 2 215 247 гривні 00 копійок); звіт про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки загальною площею 0.1499 га кадастровий номер 32222487001:01:008:0236 від 06 лютого 2025 року (вартість 2 056 133 гривні 00 копійок); звіт про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки загальною площею 0.1499 га кадастровий номер 32222487001:01:008:5006 від 06 лютого 2025 року (вартість 2 056 133 гривні 00 копійок). Вказані звіти були зареєстровані в Єдиній базі даних звітів Фонду державного майна України.

За заявою ОСОБА_5 від 22.07.2025, посвідченою приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Гринько А.П. та зареєстрований в реєстрі за № 1626, було об`єднано спірні земельні ділянки в одну земельну ділянку з кадастровим номером 3222487001:01:008:0388, площею 0,7611 га, цільове призначення обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на вказану земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_5 11.08.2025.

14.08.2025 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Гринько А.П. та зареєстрований в реєстрі за № 1720, на підставі якого 14.08.2025 було зареєстровано право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487001:01:008:0388, площею 0,7611 га, цільове призначення обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

У договорі зазначено, що згідно з Довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості, пароль пошуку про оцінку: ЕНЛДМО114875, складеної 13 серпня 2025 року, оціночна вартість вказаної в договорі земельної ділянки становить - 155927 гривень 89 коп. Цей продаж за домовленістю сторін вчинено за 155 928 гривень 00 коп., які «Покупець” сплатив «Продавцю” до цього договору. Своїм підписом під цим Договором «Продавець» засвідчує, що в цьому пункті Договору грошова сума отримана ним від «Покупця» у повному і будь-які претензії, заперечення або зауваження щодо виконання зобов`язання з вказаної суми, у «Продавця» відсутні.

Вказані обставини визнаються сторонами та підтверджуються письмовими доказами, поданими сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені цим Законом та/або іпотечним договором, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Відповідно до ст. 36 ЗУ «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

передачу іпотекодержателю права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

У договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або у відповідному застереженні в іпотечному договорі зазначаються:

умови, у разі настання яких іпотекодержатель може використати своє право на позасудове стягнення;

порядок визначення вартості, за якою іпотекодержатель набуває право власності/спеціальне майнове право на предмет іпотеки;

прийнятні та належні способи обміну повідомленнями між сторонами договору.

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов`язання:

боржником - фізичною особою є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя;

боржником - юридичною особою або фізичною особою - підприємцем є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Завершенням позасудового врегулювання є державна реєстрація права власності (спеціального майнового права) на всі предмети іпотеки, що виступають забезпеченням за основним зобов`язанням:

за іпотекодержателем (якщо звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність (набуття спеціального майнового права) іпотекодержателем);

за покупцем (якщо звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу іпотекодержателем третій особі).

Оскільки судом встановлено, що боржник ОСОБА_1 не виконав основне зобов`язання за договором позики та не повернув в строк до 26 січня 2025 року суму позики, яку позичав в розмірі 10974150 гривень, що є еквівалентом суми 297000,00 доларів США за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ на момент укладення цього договору, а іпотечний договір, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 містив іпотечне застереження, відповідач ОСОБА_5 мав право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність.

Посилання позивача про те, що така реєстрація не відповідає закону та умовам договору та вчинена всупереч наявної заборони на нерухоме майно, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, суд відхиляє, адже така можливість прямо передбачена ст. 36 ЗУ «Про іпотеку», а також була передбачена самим договором іпотеки у п. 6.7 договору: «іпотекодавець цим підтверджує, що він згоден з тим, що перехід предмету іпотеки до іпотекодержателя або третьої особи у випадку, передбаченому цим пунктом договору, відбувається за його волевиявленням, яке міститься в цьому пункті, і такий перехід не потребує будь-яких додаткових узгоджень та обговорення сторонами…. В разі переходу права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя на підставі цього пункту договору або в разі укладення іпотекодержателем договору купівлі- продажу з будь - якою особою, цей договір або вказаний договір купівлі-продажу є правовою підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно, що було предметом іпотеки за цим Договором».

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором є, зокрема, нотаріус.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням нерухомого майна.

Згідно з п. 5-2 Розділ VI ЗУ «Про іпотеку» у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.

Посилання позивача на наявність мораторію на звернення стягнення на предмет іпотеки суд відхиляє, оскільки судом не встановлено, що спірні правовідносини виникли за договором споживчого кредиту.

Згідно з п. 61 Постанови Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для державної реєстрації прав на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, набуття права оренди земельної ділянки, права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), також подаються:

1) оригінал або засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) оригінал або засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або

оригінал або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або

оригінал або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або

засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, комунікаційної або інформаційно-комунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, або інші документи, передбачені договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, що підтверджують факт належного виконання іпотекодержателем вимог законодавства щодо направлення вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами, або інші документи, передбачені договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, що підтверджують факт належного виконання іпотекодержателем вимог законодавства щодо направлення вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту).

Вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, незалежно від обраного іпотекодержателем способу її направлення, передбаченого цим підпунктом, повинна бути надіслана не раніше шести місяців до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;

3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше 10 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;

4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У разі подання документа, зазначеного в абзаці першому або четвертому підпункту 2 цього пункту, державна реєстрація проводиться після спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, якщо у такій вимозі не зазначений більш тривалий строк.

У разі надсилання вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, засобами поштового зв`язку державним реєстратором за допомогою офіційного веб-сайту оператора поштового зв`язку перевіряється за штриховим кодовим ідентифікатором поштового відправлення факт його вручення адресату, відмови адресата від одержання чи повернення відправнику у зв`язку з відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення. Сканована копія відомостей за результатами такої перевірки долучається до відповідної заяви.

Посилання позивача на те, що перша вимога була направлена іпотекодержателем іпотекодавцю до спливу тридцятиденного строку після виникнення права вимоги суд відхиляє з таких підстав.

Відповідно до п. 6.1 договору іпотеки іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо впродовж 1 (одного) місяця з моменту настання строку платежу зобов`язання (або відповідна його частина) не буде виконано...

З наведеної умови договори не слідує, що іпотекодержатель не має право направляти вимогу до іпотекодавця про повернення суми позику до спливу 1 місяця після настання строку повернення позики. Своєю чергою право звернення стягнення на предмет іпотеки та право вимагати виконання зобов`язання не є тотожними поняттями. При чому з наступного дня після закінчення строку, на який надавалася позика, така позика набуває статусу простроченої та позикодавець має право вимагати її повернення.

Судом встановлено, що умова договору, викладена у п. 6.1 про те, що іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо впродовж 1 (одного) місяця з моменту настання строку платежу зобов`язання (або відповідна його частина) не буде виконано, не відповідає вимогам, встановленим абзацом 5 підпункту 2 пункту 61, який набрав чинності 16.05.2023, відповідно до якого вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, незалежно від обраного іпотекодержателем способу її направлення, передбаченого цим підпунктом, повинна бути надіслана не раніше шести місяців до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації.

Частиною першою статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

З наведеного слідує, що на виконання вимог договору іпотеки іпотекодержатель мав право набути право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо впродовж 1 (одного) місяця з моменту настання строку платежу зобов`язання (або відповідна його частина) не буде виконано.

Судом також встановлено, що іпотекодержателем виконані вимоги, передбачені п. 61 Постанови Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в частині подання для державної реєстрації прав на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, всіх необхідних документів, серед яких оригінали рекомендованих поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення.

Своєю чергою договором іпотеки в п. 6.1 передбачено: «При цьому, у разі порушення зобов`язання та/або умов іпотекодержатель зобов`язаний надіслати іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов`язання, вимога про його виконання протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту її отримання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору i розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 9.3 договору було передбачено, що будь-які повідомлення, які направляються сторонами одна одній в рамках цього договору, повинні бути здійснені в письмовій формі та будуть вважатись поданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом на замовлення або доставлені особисто на адресу сторін.

Відповідно до п. 8.2 договору відносини, що виникають при укладенні та виконанні цього договору та не врегульовані в ньому, регулюються чинним законодавством України.

Зважаючи на те, що сторони мають розбіжності з приводу тлумачення п 6.1 договору іпотеки, суд, беручи до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів, а саме вимоги, передбачені абзацом третім підпункту 2 пункту 61 Постанови, дійшов висновку про те, що вказівка в п. 6.1 договору іпотеки словосполучення «з моменту її отримання» у фразі «при цьому, у разі порушення зобов`язання та/або умов іпотекодержатель зобов`язаний надіслати іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов`язання, вимога про його виконання протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту її отримання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги» не може тлумачитися як окрема та єдина вимога для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Посилання представника позивача на висновки Верховного Суду у постанові від 03 червня 2026 року у справі № 205/7921/19 не спростовує висновків суду, адже у вказаній справі були інші обставини справи. Так, у постанові зазначено, що у справі, яка переглядається, надані АТ «ПУМБ» вимоги, повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору не містить дати направлення. Банк не надав на підтвердження направлення повідомлення належним чином засвідченої копії журналу вихідної кореспонденції АТ «ПУМБ», відповідної квитанції щодо направлення повідомлення адресату, опису вкладення із зазначенням змісту направлення або списку згрупованої кореспонденції.

Також суд відхиляє доводи позивача про те, що нотаріус мав обов`язок повідомити іпотекодателя про надходження заяви про звернення стягнення на предмет іпотеки та перевірити безспірність вимог заявника, адже ані законом, ані договором іпотеки не передбачений такий обов`язок.

Водночас у постанові Верховного Суду від 03 червня 2026 року у справі № 205/7921/19, на яку посилається представник позивача, також зазначено про те, що умови договору іпотеки та вимоги частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» пов`язують можливість задоволення вимог кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки з дотриманням іпотекодержателем процедури належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання.

Належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також слід вважати також таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.

Направлення такої вимоги іпотекодавцю про усунення порушень основного зобов`язання обґрунтовується саме тим, що іпотекодавець має право замість боржника усунути порушення основного зобов`язання і тим самим убезпечити себе від звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки.

В разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку.

За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

При цьому метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Тому іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання. У разі направлення іпотекодержателем іпотекодавцю вимоги про усунення порушення основного зобов`язання відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» з одночасним повідомленням про обраний спосіб задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про іпотеку» (одним документом) слід виходити з пріоритету дотримання саме частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку».

Разом із тим відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень-- це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, серед іншого, визначено в Порядку № 1127.

Отже, на державного реєстратора під час вчинення такої реєстраційної дії законом покладено обов`язок не тільки формально перевірити наявність поданих документів за переліком, передбаченим пунктом 61 Порядку № 1127, необхідних для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, а й, передусім, встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства. Такий обов`язок покладено на нотаріуса як державного реєстратора згідно з правилом частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Довід позивача про те, що перед реєстрацією права власності на майно іпотекодержатель не виконав свій обов`язок з повідомлення іпотекодателя про свій намір звернути стягнення на предмет іпотеки, оскільки умисно вказав номер телефона, який не належить позивачу суд відхиляє з таких підстав.

Судом встановлено, що в договорі іпотеки відсутні згадки про номер телефону сторін, окрім як в п. 9.5, відповідно до якого сторони зобов`язані вчасно повідомляти одна одну про зміни адресу, місцезнаходження, інших реквізитів, номерів телефонів та про всі інші зміни, які здатні вплинути на реалізацію договору та виконання зобов`язань по ньому. Також судом встановлено, що іпотекодержателем були виконані вимоги договору іпотеки, передбачені п. 6.1, 9.3, а саме: вимога про усунення порушень була надіслана іпотекодавцю поштою реєстрованим відправленням з описом вкладення з оголошеною цінністю на адресу іпотекодателя, зазначену в договорі. Судом не встановлено кому належить номер телефону, який було вказано на поштових відправленнях, адресованих іпотекодавцю.

Відповідно до п. 73 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінета Міністрів України№ 270 від 5 березня 2009 р., інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв`язку, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а в разі відсутності номера телефону мобільного зв`язку - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланка повідомлення про надходження поштового відправлення або в інший спосіб, встановлений оператором поштового зв`язку.

У разі коли адресата (одержувача) неможливо поінформувати про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону мобільного зв`язку, зазначеним відправником у поштовій адресі, або шляхом надсилання повідомлення технічними засобами, визначеними оператором поштового зв`язку, до його абонентської поштової скриньки (у разі її наявності) вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу (п. 83 Правил).

Згідно з п. 86 Правил у разі коли адресата (одержувача) неможливо поінформувати про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону мобільного зв`язку, зазначеним відправником у поштовій адресі, або шляхом надсилання повідомлення технічними засобами, визначеними оператором поштового зв`язку, до його абонентської поштової скриньки (у разі її наявності) вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.

У разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв`язку, відправлення “EMS” - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. Строк зберігання за заявою відправника/адресата (одержувача) і за додаткову плату може бути продовжений (п. 101 Правил).

Статтею 1 ЗУ «Про поштовий зв`язок» визначено, що абонентська поштова скринька - спеціальна скринька із засобами для запобігання несанкціонованому доступу, призначена для одержання адресатами простих поштових відправлень, періодичних друкованих видань, повідомлень про надходження реєстрованих поштових відправлень.

Своєю чергою реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку (шляхом проставляння письмового або електронного підпису) або з фіксацією технічними засобами. Поштове відправлення з оголошеною цінністю - реєстроване поштове відправлення, що приймається для пересилання з оцінкою вартості вкладення, визначеною відправником.

Рекомендоване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення, відстежується в системі оператора поштового зв`язку на шляху пересилання відправлення та вручається одержувачу з підтвердженням вручення (пп. 13 п. 2 Правил).

Відповідно до п. п. 75-77 Правил з використанням абонентської поштової скриньки можуть доставлятися, якщо інше не передбачене договором про надання послуг поштового зв`язку , зокрема, повідомлення про надходження поштових відправлень, переказів .

Прості та реєстровані поштові відправлення, повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів можуть доставлятися з використанням абонентської поштової скриньки або в інший спосіб, який визначає оператор поштового зв`язку.

Для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв`язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України “Про поштовий зв`язок”, цих Правил.

У разі відсутності або несправності абонентської поштової скриньки, невиконання вимог щодо її встановлення, відсутності відповідного договору з оператором поштового зв`язку про доставку поштових відправлень, періодичних друкованих видань оператор поштового зв`язку зобов`язаний повідомити користувача послуг поштового зв`язку про свою відмову від доставки адресованих йому поштових відправлень, періодичних друкованих видань.

З наведеного слідує, що у разі коли адресата (одержувача) неможливо поінформувати про надходження реєстрованого поштового відправлення за номером телефону мобільного зв`язку, зазначеним відправником у поштовій адресі до його абонентської поштової скриньки (у разі її наявності) вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення. При чому для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв`язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень.

Аналізуючи аналогічні норми права Верховний Суд у постанові від 27 грудня 2024 року у справі № 521/3242/22 зазначив, що аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що рекомендовані поштові відправлення доставляються адресату додому за вказаною в повідомленні адресою, а в разі відсутності адресата до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження зазначеного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. У такому випадку наявність чи відсутність номеру мобільного телефону правового значення не має.

Доцільним також буде зазначити, що дотичним до спірних правовідносин є стала практика в питаннях направлення судом судових документів, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду, що зазначено, зокрема у постанові Верховного Суду від 04 червня 2026 року у справі № 214/9328/23.

З наведеного слідує, що вказання відправником поштового відправлення іншого номеру телефону одержувача, хоча і може ускладнити отримання адресатом такого відправлення, проте не унеможливлює таке отримання за певної обачності одержувача, та за відсутності інших доказів умислу відправника щодо перешкоджання отриманню одержувачем поштового відправлення не може бути єдиною підставою для встановлення факту порушення іпотекодержателем вимог закону та договору іпотеки в частині виконання обов`язку з надсилання вимоги про усунення порушення іпотекодателем.

Представник позивача також посилався на висновки, викладені у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17, в якій Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також слід вважати також таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.

Направлення такої вимоги іпотекодавцю про усунення порушень основного зобов`язання обґрунтовується саме тим, що іпотекодавець має право замість боржника усунути порушення основного зобов`язання і тим самим убезпечити себе від звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки.

В разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку.

За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

Таким чином, недотримання вимог частини першої статті35 Закону України «Про іпотеку» щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя.

При цьому метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Тому іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання.

В іншому випадку іпотекодержатель не набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, зокрема не вправі відчужувати предмет іпотеки іншій особі. За таких умов предмет іпотеки, придбаний іншою особою за договором з іпотекодержателем, є майном, придбаним в особи, яка не мала права його відчужувати. При цьому добросовісна особа, яка придбаває майно в особи, яка не є його власником, має пересвідчитися у наявності в останньої права розпоряджатися чужим майном».

Проте посилання представника на вказані висновки Великої Палати Верховного Суду не спростовують висновків, суду, адже самий лише довід позовної заяви про те, що іпотекодержатель при надсиланні вимоги про усунення порушень вказав на поштовому відправленні інший номер телефону одержувача за відсутності інших доказів не спростовує презумпцію належного повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, в той час коли тягар доказування таких обставин лежить саме на позивачеві.

Згідно з ст. 330, 387, ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У постанові Верховного Суду від 26 лютого 2025 року у справі № 756/4527/22 зазначено, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову в задоволенні позову, встановивши, що позивач сам визнав той факт, що він ще в грудні 2021 року був обізнаний про заміну кредитора за кредитним договором і при цьому не вчинив жодних дій щодо погашення перед новим кредитором існуючої заборгованості по кредиту, яка не погашена ним станом і на сьогоднішній день; у цій справі спірна квартира була придбана відповідачем у ТОВ «Фінансова компанія «Київ Фінанс», як особи, яка мала право її відчужувати відповідно до умов Договору іпотеки, за відплатним договором, відповідач є добросовісним набувачем такого нерухомого майна, який не знав і не міг знати про те, що вказана квартира не може бути продана ТОВ «Фінансова компанія «Київ Фінанс»; квартира не може бути витребувана у відповідача, оскільки витребування нерухомого майна покладатиме на останнього надмірний і непропорційний тягар як на добросовісного набувача спірної квартири.

В позовній заяві зазначено, що ОСОБА_6 є батьком ОСОБА_7 , яка доводиться дружиною відповідача ОСОБА_5 (доказом є інформація, що може бути витребувана з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб), тому це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна. Аналогічна правова позиція викладена у пунктах 28, 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16 (провадження № 12-122гс18).

У відзиві на позов відповідачі не підтвердили і не спростували вказану обставину. Своєю чергою позивач не подавав до суду клопотання про витребування вказаних доказів щодо наявності в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відповідних актових записів.

Водночас ціна договору купівлі-продажу, укладеного між відповідачами, яка в рази менша, ніж вартість земельних ділянок, що була зазначена у раніше складених звітах оцінки вартості майна, співпадіння по батькові дружини позикодавця ОСОБА_8 , що була зазначена в договорі позики, з ім`ям ОСОБА_6 , а також позиція мовчання відповідачів щодо обставин наявності родинних зв`язків між ними, може свідчити про те, що відповідач ОСОБА_6 був обізнаний про існування спірних правовідносин іпотеки, що виникли між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Водночас оскільки судом встановлено, що ОСОБА_5 на достатніх правових підставах зареєстрував своє право власності на предмет іпотеки, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_6 не набув статусу недобросовісного набувача.

Оскільки судом встановлено, що боржник ОСОБА_1 не виконав основне зобов`язання за договором позики, а іпотечний договір, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 містив іпотечне застереження, в зв`язку з чим відповідач ОСОБА_5 мав право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність, та виконав вимоги договору та закону щодо повідомлення іпотекодержателя про усунення порушення, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 244, ч. 5 ст. 268 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 141, 142, 259, 264-265, 273, 354 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Гринько Ангеліна Павлівна, про витребування майна відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті на підставі постанови Київського апеляційного суду від 16.12.2025 у справі 369/13792/25 щодо накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487001:01:008:0388, площею 0,7611 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3187161332224, заборони будь-яким способом суб`єктам державної реєстрації прав та державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційній дії щодо відчуження нерухомого майна, а також заборони третім особам вчиняти будь-які дії (передача в оренду, користування, виготовлення технічної документації на поділ/виділ/об`єднання) стосовно нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_6 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у статті 358 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідачі: ОСОБА_5 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ; ОСОБА_6 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Третя особа: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Гринько Ангеліна Павлівна, місцезнаходження: Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, буд. 111А, оф. 5.

Суддя Мартиненко