Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №524/970/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 р.Справа № 524/970/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,

за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.

представника позивача Гонтар В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 28.04.2026 (суддя: Козир В.П., селище Козельщина, Кременчуцький район, Полтавська область) по справі № 524/970/26

за позовом ОСОБА_1

до Поліцейського першого взводу першої роти Управління патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області капрала поліції Скриля Дмитра Юрійовича , Батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області , Департаменту патрульної поліції

про визнання протиправними дій та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука з адміністративним позовом до Поліцейського першого взводу першої роти Управління патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області капрала поліції Скриля Дмитра Юрійовича (далі по тексту – відповідач-1), Батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції (далі по тексту – відповідач-2), Департаменту патрульної поліції (далі по тексту – відповідач-3, ДПП), в якому просив суд: постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6464389 від 05.01.2026 визнати незаконною та скасувати, а провадження по справі закрити за відсутності підстав для притягнення до адміністративної відповідальності, події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування вимог адміністративного позову зазначив, що спірна постанова є безпідставною, необ`єктивною та постановленою з порушенням вимог КУпАП.

Зокрема, вказав, що у постанові, яка оскаржується, відсутня вказівка на те, яким саме засобом здійснювалось позивачем управління, та на те, чим саме передбачена наявність в конструкції автомобіля бризковиків. Відсутність даних про транспортний засіб в постанові не надає можливості перевірити чи передбачені його конструкцією наявність бризковиків, чи ні.

Зазначив, що будь-яких доказів, що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, немає, відповідно, позивач вказаного не вчиняв.

Також, позивач зазначав, що постанова сама по собі не є доказом в справі про адміністративне правопорушення, в той же час, в оскаржуваній постанові не вказано, яким чином зафіксовано, нібито, вчинене ним порушення. В розділі додатки до постанови вказано лише показання технічного засобу 470093, але що це за показання жодної інформації не має та вказаного позивачу не пояснено.

Крім того, вказує на відсутність посилання на причини та підстави зупинки транспортного засобу та на докази, які б доводили зазначене в постанові порушення. Також, не вбачається, що інспектор поліції дотримався порядку розгляду справи, що також є підставами для визнання незаконною та скасування постанови.

Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 28.04.2026 по справі № 524/970/26 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до поліцейського першого взводу першої роти Управління патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області капрала поліції Скриля Дмитра Юрійовича, Батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, Департамент патрульної поліції про визнання протиправними дій та скасування рішення - відмовлено повністю.

Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин у справі та порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 28.04.2026 по справі № 524/970/26 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на доводи, аналогічні, викладеним в адміністративному позові.

Відповідач-3, у надісланому поясненні на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що, відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6464389, винесеної 05.01.2026 інспектором 1 взводу 1 роти батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Скрилем Дмитром Юрійовичем, 05.01.2026 о 04 годині 50 хвилин у місті Кременчук по вул. Київська, буд. 66Г, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з технічною несправністю, а саме відсутні передбачені конструкцією транспортного засобу бризковики, чим водій порушив пп. «е» п. 31.4.7 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Даною постановою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн (а.с. 10-11).

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з правомірності спірної постанови.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту – КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху, у тому числі, передбачені ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно зі ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабміну від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР).

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно зі статтею 33 Закону України «Про дорожній рух», технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам, затвердженим у встановленому порядку. Обов`язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.

Згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно зі законодавством.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2.3 Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.

Відповідно до підпункту «б» пункту 2.3 Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з п. 31.1 Правил дорожнього руху, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Відповідно до підпункту «е» пункту 31.4.7 Правил дорожнього руху, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно зі законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.

Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики наказом від 28.12.2010 № 630, зокрема, затвердив Національний стандарт України ДСТУ 3649:2010 "Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання".

Згідно з пунктом 6.8.13 ДСТУ 3649:2010, КТЗ мають бути обладнані за конструкцією пристроями захисту від викидання з-під коліс КТЗ сторонніх предметів і бруду. Ширина цих пристроїв має бути не менше ніж ширина встановлених шин.

Відповідно до п. 7.8.1 ДСТУ 3649:2010, відповідність вимогам 6.8.1, 6.8.2, 6.8.4—6.8.6, 6.8.8, 6.8.10—6.8.25 перевіряють візуально та, у відповідних випадках, прикладанням зусилля, приведенням у дію, простукуванням нарізевих з`єднань.

Відповідно до пункту 1 розділу 7 Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методи такої перевірки, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26.11.2012 № 710 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України 30 квітня 2024 року № 396), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.12.2012 за № 2169/22481, шасі та елементи, закріплені на шасі (лонжерони, поперечини, випускні трубопроводи спалин та глушники, паливний бак та трубопроводи (включаючи трубопроводи підігрівача паливного бака), бампери, боковий захист і задні захисні пристрої, кріплення запасного(их) колеса (у разі встановлення), буксирне обладнання та механізми з`єднання, силова передача, кріплення двигуна, кабіна і кузов, сидіння водія, органи керування, інші зовнішні і внутрішні пристрої та обладнання, бризковики (крила), пристрої гасіння бризок, ручки і підніжки) мають бути не пошкоджені, перевіряються візуально, а за необхідності, шляхом встановлення транспортного засобу на оглядову канаву або на підйомник.

Статтею 35 Закону України «Про національну поліцію» визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:

1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;

2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою: запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Згідно з п. 9, 10 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з п. 5 розділу IV Інструкції, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Відповідно до висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 14.02.2018 по справі 536/583/17, у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема фіксацію адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, закріплених в Кодексі України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Так, на підтвердження вчинення позивачем порушення пп. «е» п. 31.4.7 Правил дорожнього руху відповідачем-3 надано до матеріалів справи відеозапис з бодікамери (а.с.72), реєстраційну картку транспортного засобу, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.70), а також фотокопію сторінки сайту з мережі Інтернет з фотозображенням транспортного засобу моделі та марки МERCEDES-BENZ 311CDI (а.с. 71).

З відеозапису нагрудної бодікамери (показання технічного засобу 470093) вбачається, що після зупинки транспортного засобу, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 працівником поліції повідомлено позивачу про причини зупинки, що полягали у забрудненому номерному знаку та відсутності на транспортному засобі бризковиків. Позивач, реагуючи на зауваження поліцейського, забруднений номерний знак протер, а щодо відсутності бризковиків на транспортному засобі зазначив: «Бризковики поцепим, їх ще поварить надо, до поварки готується.» (01:21).

Також з відеозапису вбачається, що працівником поліції повідомлено, що відносно даного транспортного засобу вже неодноразово фіксувалися правопорушення та було складено постанови про притягнення до адміністративного правопорушення у зв`язку з технічною несправністю транспортного засобу (03:49). ОСОБА_1 на дане твердження працівника поліції зазначив, що лише місяць як керує даним транспортним засобом.

Колегія суддів зазначає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснювався інспектором поліції відповідно до вимог чинного законодавства, ОСОБА_1 було роз`яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Окрім того на запитання працівника поліції, чи зрозумілі водію права, ОСОБА_1 відповів: «Так».

З реєстраційної картки транспортного засобу (а.с. 70) встановлено номер та серія знака - AH4095EС; дата реєстрації - 06.11.2008; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - НОМЕР_2 ; марка та модель - МERCEDES-BENZ 311CDI; категорія транспортного засіб: код типу транспортного засобу - 2-вантажний; код типу кузова - 2424; рік випуску - 2003.

З фотознімку транспортного засобу моделі та марки МERCEDES-BENZ 311CDI з мережі Інтернет (а.с.71) вбачається, що на транспортному засобі присутні бризковики.

Позивач стверджує, що оскаржувана ним постанова є незаконною, безпідставною, необ`єктивною, оскільки: 1) в оскаржуваній постанові відсутня вказівка на транспортний засіб, яким керував позивач; 2) не названо документ, яким передбачена наявність в конструкції автомобіля бризковиків; 3) відсутні будь-які докази на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, а постанова таким доказом не є; 4) позивач не вчиняв правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП; 5) у постанові не наведено достатньо інформації про технічний засіб, яким зафіксовано правопорушення; 6) в оскаржуваній постанові відсутнє посилання на причини та підстави для зупинки транспортного засобу та на докази, які б доводили зазначене; 7) інспектор поліції не дотримався порядку розгляду справи.

Надаючи оцінку вказаним доводам позивача, колегія суддів зазначає наступне.

З дослідженого судом відеозапису, який наданий відповідачем-3, вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 рухався в темну пору доби. Під час зупинки транспортного засобу МERCEDES-BENZ 311CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , працівниками поліції повідомлено позивачу, що підставою зупинки є забруднений номерний знак транспортного засобу та відсутність бризковиків.

З вказаних підстав, колегія суддів відхиляє доводи позивача про відсутність будь-яких підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 ..

Візуальне спостереження за дотриманням Правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. На підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху відповідач-3, відповідно до вимог статті 251 КУпАП, надав відеозапис події, яким зафіксовано факт порушення.

Так, відеозаписом підтверджено, що поліцейський під час розгляду справи про адміністративне правопорушення представився, перевірив документи водія, роз`яснив причину зупинки і суть допущеного порушення, з`ясував, що відносно транспортного засобу неодноразово складалися постанови про порушення технічних вимог, вказав норми, якими передбачено відповідальність за вказані порушення, роз`яснив позивачеві права, передбачені ст.63 Конституцією України та ст.268 КУпАП, повідомив, що стосовно ОСОБА_1 буде складено постанову про адміністративне правопорушення, склав постанову, оголосив водію її зміст, порядок оскарження та порядок сплати штрафу.

Тож, інспектор (відповідач-1) цілком дотримався встановленого законом порядку розгляду справи, а доводи позивача в цій частині є безпідставними.

Виходячи зі змісту відеозапису, позивач не заявляв будь-яких клопотань, не виявляв наміру скористатися правничою допомогою, не заперечував факт відсутності на його автомобілі бризковиків, не повідомляв поліцейському, що конструкцією транспортного засобу наявність таких не передбачена.

Крім цього, очевидним є те, що позивачу було відомо про відсутність бризковиків, що містить своє підтвердження у його поясненнях, зафіксованих відеозаписом: «Бризковики поцепим, їх ще поварить надо, до поварки готується.» (01:21). Такі пояснення позивача, надані поліцейському, також підтверджують той факт, що конструкція керованого ним автомобіля передбачає наявність бризковиків. Про те, що конструкцією транспортного засобу МERCEDES-BENZ 311CDI передбачена наявність бризковиків, свідчить й фотознімок транспортного засобу аналогічної марки та моделі, наданий відповідачем-3. Посилання ж в постанові на документ, яким передбачена наявність у конструкції транспортного засобу бризковиків, ст. 283 КУпАП не вимагає.

Дослідженим відеозаписом підтверджено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення було проведено та винесено оскаржувану постанову з дотриманням передбаченої законом процедури.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що постанова про адміністративне правопорушення не може бути єдиним доказом наявності такого правопорушення. Однак, у даній справі відомості, викладені у постанові про адміністративне правопорушення, підтверджуються та доповнюються відеофіксацією самого правопорушення, процедури розгляду справи поліцейським та застосування адміністративного стягнення.

Також, слід зазначити, що дійсно в оскаржуваній постанові не вказано відомості про марку та модель транспортного засобу, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення. Однак, у постанові вказано реєстраційний номер транспортного засобу, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, у тому числі через Єдиний державний реєстр транспортних засобів (а.с. 87-89). Такий недолік не є настільки суттєвим, щоб скасувати оскаржувану постанову або поставити під сумнів її правомірність. Скасування цілком правомірної постанови лише через незазначення в ній марки та моделі транспортного засобу є надмірним формалізмом у даному випадку. Позивач не стверджував, що він керував іншим транспортним засобом (марки та моделі) чи що конструкція керованого ним транспортного засобу не передбачає наявність бризковиків. Всі аргументи позивача зводилися до вказівок на формальні недоліки постанови, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 (справа № 520/2261/19) зазначив, що визначений ст. 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень, довести правомірність рішення, дії чи бездіяльність не виключає визначеного частиною першою цією статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Також, колегія суддів зазначає, що позивачем не надано жодного спростування, що транспортний засіб МERCEDES-BENZ 311CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , своєю конструкцією не передбачає наявність бризковиків. Натомість, відсутність передбачених конструкцією бризковиків підтверджується відеозаписом, поясненнями позивача, наданими під час оформлення правопорушення, та фотознімком транспортного засобу моделі та марки МERCEDES-BENZ 311CDI з мережі Інтернет.

На виконання ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова містить відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, а саме: 470093. Той факт, що у постанові не вказано назву технічного засобу, а лише тільки його номер, не є підставою для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Колегія суддів вказує, що зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, оспорювана позивачем постанова винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому відповідачем-1 правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності, підстави для скасування постанови не встановлені.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувана постанова є правомірною та скасуванню не підлягає, а тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського Суду з прав людини, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Колегія суддів також звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, який у складі Великої Палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

У відповідності до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 28.04.2026 по справі № 524/970/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій

Судді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко Т.С. Перцова