Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №520/1059/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 р. Справа № 520/1059/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 (суддя Тітов О.М.; м. Харків) по справі № 520/1059/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області

про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі також - відповідач-1, ГУПФУ в Харківській області), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (надалі також - відповідач-2, ГУПФУ у Львівській області) в якому просила суд:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області №204850016570 від 01.01.2025 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком на підставі п. 4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити з 09.01.2024 року й виплачувати ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком на підставі п. 4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправно відмовив у призначенні пенсії за віком.

Рішенням від 02 грудня 2025 року Харківський окружний адміністративний суд залишив без задоволення адміністративний позов ОСОБА_1 .

Позивач не погодилась з рішенням суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі № 520/1059/25 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на те, що законодавством України не передбачено існування окремого документа, який підтверджує відсутність реєстрації шлюбу. Покладення на особу обов`язку доведення негативного факту без визначення законного механізму такого доведення фактично позбавляє її можливості реалізувати гарантоване державою право на пенсійне забезпечення. При цьому відповідачі, маючи доступ до Державного реєстру актів цивільного стану, не вчинили жодних дій для самостійного з`ясування обставин щодо сімейного стану позивачки та безпідставно переклали тягар доказування на неї, чим допустили формальний підхід до вирішення питання про призначення пенсії. Такий підхід суперечить принципам пропорційності, добросовісності та розсудливості, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачі не реалізували своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до органу пенсійного фонду з заявою від 09.01.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Головним управлінням Пенсійного фонду в Івано-Франківській області було прийнято рішення від 16.01.2024 про відмову в призначенні пенсії, посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутні документи, а саме висновку про причинний зв`язок смерті померлого чоловіка позивача з пораненням, контузією, каліцтвом, отриманим під час виконання обов`язків воєнної служби, а також відомостей в трудовій книжці стосовно перейменування підприємства.

30.12.2024 позивачка повторно звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківські області з заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області за результатами розгляду заяви прийнято рішення № 204850016570 від 01.01.2025 року про відмову у призначенні пенсії, оскільки відсутня інформація про взяття/ не взяття повторного шлюбу після смерті чоловіка (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Позивачка, вважаючи протиправною таку відмову, звернулася до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач, звертаючись до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, не надала документи, що засвідчують факт відсутності повторного шлюбу.

У зв`язку з цим суд першої інстанції дійшов висновку, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №204850016570 від 01.01.2025 року правомірно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком з підстав ненадання цих документів, таке рішення відповідає критеріям відповідності, визначених в ч.2 ст.2 КАС України

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі - Закон від 09.07.2003 № 1058-ІV).

Відповідно до ст. 8 Закону від 09.07.2003 № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-ІV).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-ІV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-ІV).

Пунктом 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV передбачено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п`ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Положеннями ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду України та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок №22-1; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.1.7 – 1.8 Порядку № 22-1 передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій, якщо інше не передбачено цим Порядком), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Підпунктом 6 пункту 2.1 Розділу 2 Порядку 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком, зокрема:

дружинам (чоловікам), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батькам військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю в АТО/ООС або обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації:

- висновок про причинний зв`язок смерті військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських з пораненням, контузією, каліцтвом, отриманими під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворюванням, пов`язаним з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю в АТО/ООС або обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації;

- документи про проходження військової служби (служби);

- документи, які підтверджують родинні стосунки;

- свідоцтво про смерть;

- посвідчення члена сім`ї загиблого (за наявності).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають дружини, якщо вони не взяли повторний шлюб, зокрема, військовослужбовців, які померли після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з виконанням інтернаціонального обов`язку. При цьому, для реалізації права на отримання дострокової пенсії за віком, особа має надати до пенсійного органу документи, перелік яких передбачений Порядком № 22-1 та є вичерпним.

Матеріали справи свідчать, що 30.12.2024 позивач звернулася до територіального пенсійного органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на підставі п. 4 ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV.

За наслідками розгляду поданої заяви ГУПФУ у Львівській області прийняло рішення №204850016570 від 01.01.2025 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ..

Зі змісту вказаного рішення колегією суддів встановлено, що за доданими до заяви документами до страхового стажу ОСОБА_1 зараховано усі періоди. Єдиною підставою для відмови в призначенні пенсії відповідач зазначив відсутність інформації про взяття/не взяття повторного шлюбу після смерті чоловіка.

Колегія суддів зазначає, що Порядком № 22-1 не передбачено надання особою, яка звертається за призначенням пенсії, документів про взяття/не взяття повторного шлюбу після смерті чоловіка, тому відмова ГУПФУ у Львівській області в призначенні ОСОБА_1 пенсії з підстав відсутності такої інформації, є протиправною.

Разом з цим колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 4.2 розділу IV Порядку № 22-1, при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема:

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку.

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Пунктом 2.28 розділу ІІ Порядку № 22-1 передбачено, що інформація, що міститься в державних електронних інформаційних ресурсах, отримується шляхом електронної інформаційної взаємодії або направлення запитів до власників (розпорядників) зазначених відомостей.

Електронна інформаційна взаємодія здійснюється засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про оптимізацію надання адміністративних послуг у сфері пенсійного забезпечення" від 17 липня 2019 р. № 681, з метою зниження адміністративного навантаження на громадян, а також оптимізації та підвищення ефективності роботи органів Пенсійного фонду України шляхом впровадження електронної міжвідомчої взаємодії, установлено, що:

1) для призначення, перерахунку, поновлення, припинення, продовження виплати пенсій, надбавок, допомог, доплат та компенсацій або переведення з одного виду пенсії на інший (далі - призначення пенсії) на запит органів, які призначають пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня його отримання подаються такі відомості:

- з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті). Відомості подаються Державною фіскальною службою відповідно до закону;

- з Державного реєстру актів цивільного стану громадян - дата та місце народження і походження особи, про шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть, інші акти цивільного стану особи. Відомості подаються в порядку, встановленому Міністерством юстиції та Пенсійним фондом України; з централізованого банку даних з проблем інвалідності - про осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю. Відомості подаються у порядку, встановленому Міністерством соціальної політики та Пенсійним фондом України;

- з Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, - про осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою. Відомості подаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад у порядку, встановленому Міністерством соціальної політики та Пенсійним фондом України;

- з реєстрів даних про дітей дошкільного, шкільного віку та учнів, які проживають чи перебувають в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці, - про здобуття такими дітьми та учнями дошкільної та загальної середньої освіти. Відомості подаються структурними підрозділами, відповідальними за створення та постійне оновлення зазначених реєстрів, відповідно до Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 р. № 684 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 76, ст. 2325; 2018 р., № 80, ст. 2663). Відомості подаються в порядку, встановленому Міністерством освіти і науки та Пенсійним фондом України;

- з реєстрів територіальних громад - про місце проживання/перебування особи із зазначенням адреси житла/місця перебування. Відомості подаються органами реєстрації;

2) забороняється вимагати від особи, яка подає заяву для призначення пенсії, документи, що підтверджують відомості, зазначені у підпункті 1 цього пункту (крім випадку, коли такі відомості відсутні або містять розбіжності у відповідній інформаційній системі або особа не надала згоди на отримання та обробку її персональних даних з певної інформаційної системи), а також відомості, які містяться в інформаційних системах Пенсійного фонду України та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Положення щодо обміну відомостями, зазначеними у підпункті 1 цього пункту, діють до організації електронної інформаційної взаємодії відповідних інформаційних ресурсів згідно з Порядком організації електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 357 «Деякі питання організації електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів» (Офіційний вісник України, 2018 р., № 41, ст. 1450).

Доступ до зазначених у підпункті 1 цього пункту реєстрів здійснюється авторизовано із збереженням інформації про службову або посадову особу, яка зробила запит, з використанням засобів реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування на центральному рівні за умови надання особою, яка подає заяву для призначення пенсії, а у випадках, передбачених законом, - також членами її сім`ї згоди на отримання та обробку їх персональних даних.

Відповідно до Порядку подання Пенсійному фонду України відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого постановою Правління від 11.09.2020 № 17-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2020 р. за № 881/35164, інформаційна взаємодія здійснюється безоплатно та передбачає передачу на запит Пенсійного фонду України відомостей про дату та місце народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів відповідно до Положення про систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року № 606 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 січня 2023 року № 38).

Згідно з п. 1-8 цього Порядку, цей Порядок визначає процедуру подання Пенсійному фонду України відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про дату та місце народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені (далі - інформаційна взаємодія).

Інформаційна взаємодія здійснюється з використанням даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі - Реєстр), який містить конфіденційну інформацію про фізичну особу, на центральному рівні в електронному вигляді інформаційно-комунікаційними засобами із застосуванням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах».

Інформаційну взаємодію забезпечують державне підприємство, що належить до сфери управління Міністерства юстиції України та визначене адміністратором Реєстру, та Пенсійний фонд України.

Інформаційна взаємодія здійснюється з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації, рівень захисту якої повинен відповідати ступеню обмеження доступу до неї.

Інформаційна взаємодія здійснюється безоплатно та передбачає передачу на запит Пенсійного фонду України відомостей про дату та місце народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів відповідно до Положення про систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року № 606 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 січня 2023 року № 38).

Перелік та обсяг відомостей, які надаються на запит, структура інформаційних повідомлень, що передаються та приймаються, строки впровадження програмного забезпечення для інформаційної взаємодії, процедура взаємодії інформаційних систем та зміни до них, визначаються в договорі про інформаційну взаємодію відповідно до Порядку електронної (технічної та інформаційної) взаємодії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року № 606.

Електронні дані повинні містити інформацію з Реєстру, актуальну на дату передання відповіді на запит.

Інформація, що передається з Реєстру у порядку інформаційної взаємодії, використовується виключно для призначення, перерахунку, поновлення, припинення, продовження виплати пенсій, надбавок, допомог, доплат та компенсацій або переведення з одного виду пенсії на інший і не може бути передана третій стороні, якщо інше не передбачено законом.

Отже, відповідач мав можливість отримати інформацію щодо шлюбу позивача для всебічного, повного розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком.

При цьому, у випадку відсутності необхідної інформації або наявності розбіжностей у відповідній інформаційній системі, що свідчить про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів, у органу пенсійного фонду виникає обов`язок повідомити особу, яка звернулась за призначенням пенсії, про недостатність поданих документів та необхідність надання у тримісячний строк з дня прийняття заяви додаткових документів для призначення пенсії. Тобто, неналежне оформлення документів чи їх неповнота, відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних, не є безумовною підставою для відмови у призначенні пенсії.

У такому випадку перелік документів, які необхідно подати додатково, а також строк для їх подання мають бути зазначені органом, що призначає пенсію, у розписці, яка видається особі, що звернулась з заявою про призначення пенсії.

Невиконання таких вимог органом, що призначає пенсію, призводить до позбавлення особи, яка звертається з заявою про призначення пенсії, права надати у тримісячний строк додаткові документи та унеможливлює призначення пенсії з дня прийняття заяви про призначення пенсії (перегляд розміру пенсії з дати її призначення).

У розглядуваному випадку, на виконання вимог пунктів 1.8, 4.2 Порядку №22-1, відповідач всупереч Порядкам №22-1 та №17-1 затвердженим Постановами правління Пенсійного фонду України та постанови КМУ Про оптимізацію надання адміністративних послуг у сфері пенсійного забезпечення відповідні дії щодо отримання відомостей про шлюб позивача не здійснив та не повідомляв позивача про необхідність дооформлення або неповноту документів, які були подані разом із заявою від 30.12.2024, строк на усунення цих недоліків не надавав.

За таких обставин, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області №204850016570 від 01.01.2025 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком на підставі п. 4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача призначити пенсію, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами вказаних норм у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення або вчинив бездіяльність за наслідками звернення особи, але таке рішення чи вчинена бездіяльність визнані судом протиправними з огляду на невідповідність чинному законодавству, то суд, як виняток, за відсутності сумнівів у тому, що суб`єктом звернення (позивачем у справі) дотримано усіх визначених законом умов для отримання позитивного результату за наслідками розгляду його звернення та за умови відсутності у суб`єкта, що уповноважений прийняти відповідне рішення за наслідками звернення позивача, дискреції (можливості на власний розсуд визначити зміст рішення та обрати на підставі поданих позивачем документів один з варіантів дій), вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення.

У разі якщо межі заявлених позовних вимог не дозволяють суду під час розгляду справи здійснити перевірку того, чи забезпечив позивач на момент його звернення до відповідного суб`єкта владних повноважень виконання всіх без винятку вимог закону для отримання позитивного рішення та (або) якщо суб`єкт до якого звертається позивач має право діяти при прийнятті відповідного рішення на власний розсуд (тобто має альтернативні варіанти поведінки за наслідками розгляду звернення позивача), то суд, у межах свого розсуду, з метою уникнення перебирання на себе повноважень щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції іншого органу, повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення з урахуванням оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, зобов`язання судовим рішенням суб`єкта владних повноважень до вчинення конкретних дій (прийняття конкретних рішень) можливе, за загальним правилом, лише за умови почергового встановлення судом двох обставин: позивач на момент звернення до відповідного суб`єкта владних повноважень забезпечив виконання всіх без винятку вимог закону для отримання конкретного рішення; зобов`язання суб`єкта владних повноважень розглянути повторно звернення позивача з урахуванням висновків суду є недоцільним (об`єктивно встановлено безальтернативність рішення суб`єкта владних повноважень, яке може бути прийняте за встановлених судом обставин у конкретній справі).

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Верховний Суд, зокрема у постановах від 11 лютого 2020 року у справі № 0940/2394/18, від 14 вересня 2021 року у справі № 320/5007/20 та від 23 грудня 2021 року у справі №480/4737/19 дійшов подібного висновку та вказав, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Колегія суддів також вказує, що поняття дискреційних повноважень наведене у пункті 7 частини першої статті 2 Закону № 2073-IX дискреційне повноваження - повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 2073-IX здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов:

дискреційне повноваження передбачено законом;

дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом;

правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом;

вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків.

Як було зазначено вище, відповідач за наслідками розгляду заяви позивача, ухвалив рішення про відмову в призначенні пенсії з підстав, яке судом у цій постанові визнано протиправним.

Звертаючись з апеляційною скаргою до суду позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Водночас, враховуючи положення статті 245 КАС України, колегія суддів зазначає, що задоволення позовних вимог у частині зобов`язання ГУПФУ в Харківській області призначити з 09.01.2024 й виплачувати ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком на підставі п. 4 ч.1 ст.115 Закону № 1058-IV, може мати місце лише у випадку, якщо судом перевірено та встановлено наявність усіх передбаченим Законом № 1058-IV підстав для здійснення такого призначення.

У той же час колегія суддів наголошує, що суд, за загальним правилом, не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх передбачених підстав для відповідного призначення у випадку, якщо відповідач цього не здійснив.

Таким чином, зазначене дає підстави для висновку, що прийняття судом рішення про зобов`язання ГУПФУ в Харківській області призначити з 09.01.2024 й виплачувати ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком на підставі п. 4 ч.1 ст.115 Закону № 1058-IV, зважаючи на те, що під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії відповідач не надав належної оцінки поданим позивачем документам та не встановив обставин, що стали підставою для відмови в призначенні пенсії може, призвести до прийняття необґрунтованого рішення, яке, у свою чергу, спричинить призначення пенсії особі, яка не має законного права на її отримання.

З урахуванням вищевикладеного, а також враховуючи позицію Верховного Суду України, висловлену у постановах від 18 березня 2014 року у справі № 21-11а14 та від 22 квітня 2014 року у справі № 21-484а13, про те, що належним способом захисту порушених прав позивача є покладення на уповноважений орган обов`язку повторно розглянути заяву особи та прийняти рішення згідно вимог законодавства, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про зобов`язання ГУПФУ в Харківській області призначити з 09.01.2024 й виплачувати ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком на підставі п. 4 ч.1 ст.115 Закону № 1058-IV задоволенню не підлягають, натомість належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області повторно розглянути заяву позивача від 30.12.2024 про призначення пенсії за віком на підставі п. 4 ч.1 ст.115 Закону № 1058-IV, з урахуванням висновків, викладених у цій постанові.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 по справі № 520/1059/25 - скасувати.

Ухвалити постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №204850016570 від 01.01.2025 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком на підставі п. 4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.12.2024 про призначення пенсії за віком на підставі п. 4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків, викладених у цій постанові.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С.П. Жигилій

Судді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко