Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №520/17557/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 р. Справа № 520/17557/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2025, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 03.12.25 по справі № 520/17557/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області

про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні ідї,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надали також - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (надалі також - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову ГУ ДМС України у Харківській області у видачі паспорту громадянина України у формі книжечки ОСОБА_1 далі (позивач), (вигодонабувач: ОСОБА_2 : ОСОБА_3 ), відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;

- зобов`язати ГУ ДМС України у Харківській області видати паспорт громадянина України у формі книжечки позивачеві;

- зобов`язати ГУ ДМС України у Харківській області оформити та видати позивачеві паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, і порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України, Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України від 06.06.2019 №456, без передачі будь-яких даних про нього до Єдиного державного демографічного реєстру, без формування (присвоєння) унікального номера запису в Реєстрі та без використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного реєстру;

- зобов`язати ГУ ДМС України у Харківській області видати бланк паспорта згідно Українського правопису §49: з Великої Букви пишуться власні імена людей, по батькові, прізвища - протокол №5 від 22.10.2018р., тобто спочатку власне ім`я;

- зобов`язати ГУ ДМС України у Харківській області заповнювати паспорт чорнилами синього чи/або фіолетового кольору від руки по правилам Українського правопису §49;

- зобов`язати ГУ ДМС України у Харківській області проставити в паспорті місце народження (Республіка УРСР м. Харків) так як вказано в свідоцтві про народження. Згідно Наказу МВС. Ст. 58 КУ. Закон не має зворотної сили.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2025 року позов - задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в оформленні та видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до "Положення про паспорт громадянина України", затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII.

Зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до "Положення про паспорт громадянина України", затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також без врахування всіх обставин справи, що мали значення для правильного вирішення спору.

Позивач не скористалася своїм правом на подання відзиву до Другого апеляційного адміністративного суду на апеляційну скаргу відповідача.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач 08.03.2024р. звернувся до ГУДМС в Харківській області із заявою щодо вчинення дій з приводу видачі йому паспорта громадянина України у вигляді книжечки у зв`язку з виявленням відсутності (втрати внаслідок пожежі) раніше виданого паспорта громадянина України у вигляді ID-картки.

На вказану заяву 19.03.2024 надано відповідь за вих. № 6301.4.1-4977/63.3-24, в якій позивачу повідомлено, що його звернення щодо видачі паспорта - книжечки зразка 1994 року у зв`язку з виявленням відсутності (втрати внаслідок пожежі) раніше виданої ID-картки, розглянуто у порядку встановленому Законом України «Про звернення громадян».

ОСОБА_1 листом роз`яснено, що правові та організаційні засади видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи, визначаються Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чий спеціальний статус».

Згідно вказаного листа зазначено, що серед поданих позивачем документах відсутнє рішення суду, що слугувало підставою для відмови позивачу у видачі паспорта у формі книжечки зразка 1994 року.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у видачі паспорта у формі книжечки, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак у даному випадку таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено. Враховуючи викладене, відмова Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області у видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року є протиправною.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про громадянство України» документом, що підтверджує громадянство України, є паспорт громадянина України.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про громадянство України» постановою Верховної ради України від 26.06.1992 № 2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України, згідно з пунктами 2 та 3 якого, паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Пунктом 13 Положення встановлено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

З 06.12.2012 року набрав чинності Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492-VI, яким визначено правові та організаційні засади видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону № 5492-VI суспільні відносини, пов`язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру, оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону № 5492-VI внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

Згідно з пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України і оформлення такого передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру.

Частинами 1, 2, 4 та 5 статті 14 Закону № 5492-VI визначено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Законом № 1474-VIII від 14 липня 2016 року частину 2 статті 21 Закону № 5492-VI викладено в такій редакції: «Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.»

Кабінету Міністрів України пунктом 7 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1474-VIII доручено у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302, затверджено зразок бланка, технічного опису та Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.

Згідно з пунктами 1-3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою № 302, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.

У разі втрати або викрадення паспорта особі замість втраченого або викраденого оформляється та видається новий паспорт (пункт 5 Порядку № 302).

Підпунктом 1 пункту 7 Порядку № 302 встановлено, що оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта особі, яка досягла 14-річного віку, здійснюються на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Пунктами 14 та 46 Порядку № 302 закріплено перелік інформації про особу, на ім`я якої оформляється паспорт, яка вноситься до заяви-анкети, а також документи, які подає заявник для оформлення паспорта замість втраченого або викраденого.

Таким чином, реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому, дотримання особою певних правил, пов`язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов`язковим.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 07 листопада 2018 року по справі № 820/3327/16, від 29 листопада 2019 року по справі № 260/1414/18, від 10 грудня 2020 року по справі № 240/575/20.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 19 листопада 2018 року ОСОБА_1 , звернувся до ГУ ДМС України в Харківській області із заявою-анкетою №2554248, щодо обміну паспорта-книжечки у зв`язку з непридатністю його подальшого використання.

Після оформлення документу ОСОБА_1 було присвоєно УНЗР 19761128-02434, котрий є незмінним протягом усього життя громадянина України. 28.11.2018 року позивачу було видано паспорт у формі ID-картки з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_1 , орган видачі 6317, в якому зазначений раніше присвоєний УНЗР 19761128-02434.

Так, при зверненні до органу міграційної служби із заявою від 19.11.2018 року, позивач не заявляв будь-яких зауважень чи заперечень з релігійних переконань стосовно зазначених документів.

Аналізуючи викладене, колегія суддів враховує, що позивачем надавалась згода на обробку персональних даних під час оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки вперше, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вже було присвоєно унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі.

Колегія суддів наголошує, що Верховний Суд у постанові по справі № 160/1/21 від 21 грудня 2022 року, по справі № 380/5977/21 від 08 червня 2023 року погодився із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для видачі особі паспорта громадянина України зразка 1994 року (книжечки), зокрема, у зв`язку із встановленням факту самостійного звернення такої особи у минулому із заявою-анкетою щодо внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та отримання паспорту громадянина України у формі ID-картки.

Аналогічний підхід до застосування наведених вище правових норм висловлено у постанові Верховного Суду від 22 березня 2024 року у справі № 540/4500/21.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача на його бажання отримати паспорт громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки на підставі релігійних переконань, оскільки наразі позивач мав паспорт у вигляді ID-картки.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів доходить висновку, що у спірних правовідносинах відповідач правомірно відмовив позивачу у видачі паспорта зразку 1994 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, бо суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги невірно застосував норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, відтак у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції на наведені обставини уваги не звернув, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про задоволення адміністративного позову.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2025 року по справі № 520/17557/25, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 по справі № 520/17557/25 - скасувати в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в оформленні та видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до "Положення про паспорт громадянина України", затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII та зобов`язання Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до "Положення про паспорт громадянина України", затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні зазначених позовних вимог відмовити.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 по справі № 520/17557/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій

Судді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко Т.С. Перцова