Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №358/1369/26 — Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1369/26 Провадження № 3/358/520/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (м. Богуслав) про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки с. Оспинка Бердянського району Запорізької області, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Як вбачається з протоколу, 05 липня 2026 року приблизно о 06 год. 01 хв. за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство відносно матері ОСОБА_2 , а саме ображала грубою нецензурною лайкою.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Особа, щодо якої складеного протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 в судовому засіданні викладене у протоколі не заперечувала, пояснила, що дійсно того дня мала конфлікт із матір`ю, оскільки остання ображала її малолітню доньку, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, та вживала нецензурну лайку у бік дитини.

Заслухавши особу, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та докази, які долучені до матеріалів справи, суд прийшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення насамперед необхідно з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як визначено ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення додано:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 858439 від 15.07.2026;

- протокол про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію № 2906 від 05.07.2026;

- письмові пояснення ОСОБА_2 від 05.07.2026;

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 05.07.2026;

Разом з тим, в судовому засіданні 15.07.2026 суддею встановлено, що потерпіла у справі ОСОБА_2 в ніч з 04.07.2026 на 05.07.2026 вживала алкогольні напої, після чого, 05.07.2026 приблизно о 06:00 годині вживала нецензурну лайку, ображала малолітню дитину ОСОБА_1 , внаслідок чого між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і сталася сварка, в результаті якої остання вчинила домашнє насильство відносно матері, як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.

Як пояснила особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , вона разом із малолітньою донькою проживали із її вітчимом та матір`ю, яка була позбавлена батьківських прав. ОСОБА_2 всю ніч перед подією вживала алкогольні напої, вранці їй не сподобалось, що малолітня донька ОСОБА_1 рано прокинулась, тому ОСОБА_2 почала ображати й нецензурно лаятись на дитину, внаслідок чого ОСОБА_1 , не маючи умислу вчинити домашнє насильство, заступилася за свою доньку. На даний момент ОСОБА_1 зі своєю донькою проживають окремо від вітчима та матері.

Доказів, із яких особа, що складала протокол, дійшла до висновку про наявність ознак правопорушення, матеріали не містять.

Диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачено, що вчинення домашнього насильства є умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.

Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство в сім`ї - насильство, пов`язане з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров`ю.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").

Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду.

Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Під час розгляду справи встановлено, що дії ОСОБА_1 були направлені виключно на захист малолітньої дитини. Дійсним є лише факт того, що між ними сталась конфліктна ситуація, однак не кожен конфлікт є домашнім насильством у розумінні норм чинного законодавства у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Тому суддя приходить до висновку, що до суду не надано належних, допустимих, достатніх та переконливих доказів учинення особою, стосовно якої складено протокол, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і в її діях відсутній склад указаного правопорушення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи положення ст. 40-1 КУпАП судовий збір з особи не стягується.

Керуючись статтями 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В :

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.

Головуючий: суддя К. С. Романенко