Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №750/13323/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

16 липня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/13323/25

Головуючий у першій інстанції – Рахманкулова І. П.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1136/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючої - судді Шитченко Н.В.,

суддів Висоцької Н.В., Любчика О.В.,

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 лютого 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

У С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі ТОВ «Діджи Фінанс») звернулось з позовом до ОСОБА_2 , в якому просило стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 102303292 від 13 липня 2021 року у сумі 37 746 грн, судовий збір у сумі 2 422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 13 липня 2021 року ОСОБА_2 та ТОВ «Мілоан» укладено кредитний договір № 102303292, за яким відповідачці перераховано кредитні кошти на картковий рахунок у сумі 8 100 грн. 29 жовтня 2021 року на підставі договору відступлення права вимоги № 11Т ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Діджи Фінанс», в тому числі і за договором щодо ОСОБА_2 . Позивач зазначив, що загальний розмір заборгованості відповідачки становить 37 746 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 8 100 грн, заборгованість за відсотками 28 431 грн, заборгованість за комісійними винагородами 1 215 грн.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 лютого 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість у сумі 13446 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» 862,86 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 1 781 грн у відшкодування витрат на правничу допомогу.

В апеляційній скарзі ТОВ «Діджи Фінанс», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачці нараховано відсотки за період, який перевищує втановлений договором строк кредитування.

Скаржник указує, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання ОСОБА_2 зобов`язань з повернення коштів за тілом кредиту та інших платежів у строк, визначений договором, тобто до 12 серпня 2021 року. Вона продовжила користуватись кредитними коштами, тому пролонгація дії договору відбулась автоматично, що відповідає п. 2.3.1.2. договору про споживчий кредит № 102303292 від 13 липня 2021 року. Тобто строк кредитування продовжено на 60 днів (до 11 жовтня 2021 року), а отже, проценти за користування кредитом правомірно нараховано на 30 днів (строк початкового кредитування) + 60 днів (продовження строку кредитування на стандартних (базових) умовах).

Скаржник зазначає, що за період після набуття права вимоги за договором № 102303292 ТОВ «Діджи Фінанс», позивач не здійснював додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до відповідачки. ТОВ «Діджи Фінанс» просило стягнути з ОСОБА_2 лише ту заборгованість за кредитним договором, яку нараховано первісним кредитором.

У наданому відзиві ОСОБА_1 , не погодившись з доводами апеляційної скарги ТОВ «Діджи Фінанс», просила у її задоволенні відмовити, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 лютого 2026 року залишити без змін.

Обгрунтовуючи доводи відзиву, відповідачка посилається на те, що районний суд правильно дослідив надані докази та обгрунтовано визначив розмір заборгованості. ТОВ «Діджи Фінанс» у скарзі не наводить нових доказів щодо предмета спору.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частково задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс», суд першої інстанції вважав доведеним факт невиконання відповідачкою умов кредитного договору № 102303292 від 13 липня 2021 року щодо повернення тіла кредиту в сумі 8 100 грн, процентів за користування кредитом у сумі 4 131 грн, нарахованих виключно в межах строку дії кредитного договору (30 днів), та комісії за надання кредиту у сумі 1 215 грн.

Визначаючи розмір відсотків за користування кредитом протягом 30 днів, районний суд зазначив, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів пролонгації строку кредитування відповідно до умов укладеного договору та доказів складання та доведення до ОСОБА_2 оновлених графіків платежів, передбачених п.п. 4.1., 4.2. договору. У матеріалах справи такі докази, подані в порядку ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відсутні.

Рішення суду в частині вирішення вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 8 100 грн, комісії за надання кредиту у сумі 1 215 грн не оскаржується, та відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.

Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду у цій справі лише в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками.

У справі встановлено, що 13 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 укладено договір про споживчий кредит № 102303292 (а.с. 20-23), за умовами п. 1.1 якого кредитодавець зобов`язується на умовах, встановлених цим договором, на строк, визначений п. 1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Пунктами 1.2-1.4 договору передбачено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 8 100 грн у валюті: українській гривні. Кредит надається строком на 30 днів з 13 липня 2021 року (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 12 серпня 2021 року.

У пунктах 1.5.1, 1.5.2., 1.6., 1.7. договору сторони погодили: комісію за надання кредиту в розмірі 1 215 грн, яка нараховується за ставкою 15,00% від суми кредиту одноразово; проценти за користування кредитом 4 131 грн, які нараховуються за ставкою 1,70% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартну (базову) процентну ставку за користування кредитом 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом; тип процентної ставки фіксована.

Згідно з пунктом 6.1. договору він укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний, зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Пунктом 6.3. цього правочину передбачено, що, приймаючи пропозицію товариства про укладення кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у тому числі Правилами, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів) договору в цілому.

Пунктом 2.3 указаного договору передбачено пролонгацію строку кредитування:

2.3.1. Продовження вказаного в пункті 1.3 договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах.

2.3.1.2. пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в пункті 1.6 договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах (пункт 2.3.1. договору).

Згідно з пунктом 2.3.2. договору розділ 2.3 договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умові відкладальної(их) обставин(и) щодо якої(их) невідомо настане вона(и) чи ні, відповідно до статті 212 Цивільного кодексу України, і яка(і) полягає (ють) у: а) здійснені платежу(ів) позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах згідно з пунктом 2.3.1.1. договору та розділу 6 Правил; б) продовженні користування кредитними коштами позичальником після спливу строку кредитування, визначеного згідно з пунктами 1.3, 2.3.1.1, 2.3.1.2. договору. Після настання визначених в підпунктах «а» та/або «б» цього пункту обставин, умови кредитного договору, зокрема строк кредитування, згідно із пунктом 1.3, термін (дата) повернення кредиту і сплати винагород (плати) визначений пунктом 1.4, змінюються пропорційно строку пролонгації. Зміни умов договору разом з актуальною сумою заборгованості відображаються кредитодавцем в оновленому графіку платежів, що розміщується кредитодавцем в особистому кабінеті позичальника, який уповноважує кредитодавця на таке оновлення (актуалізацію) та не потребують будь-якого іншого оформлення. У випадку розбіжностей між умовами кредитного договору та оновленим графіком платежів, застосовуються умови визначені графіком.

13 липня 2021 року ТОВ «Мілоан» перерахувало на ім`я ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 8 100 грн, що підтверджено платіжним дорученням № 29855137 (а.с. 30).

Випискою АТ КБ «ПриватБанк» за договром № б/н за період з 13 липня 2021 року по 19 липня 2021 року підтверджено, що ОСОБА_1 13 липня 2021 року перераховано 8 100 грн (а.с. 118 зворот)

29 жовтня 2021 року між ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «Діджи Фінанс» (новий кредитор) укладено договір факторингу № 11Т, за умовами якого клієнт зобов`язався відсутпити факторові права вимоги, зазначені у відповідному Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договром (а.с. 17-19).

Копія витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 05Т від 29 липня 2021 року свідчить про те, що ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги, зокрема до відповідачки за договором № 103177954 від 20 квітня 2021 року у сумі 39 450 грн (а.с. 13).

Платіжними інструкціями № 5 від 03 грудня 2021 року, № 11 від 10 січня 2022 року, № 1941 від 03 лютого 2022 року, № 6 від 29 червня 2022 року, № 2687 від 03 листопада 2022 року, № 2688 від 03 листопада 2022 року, № 2835 від 02 грудня 2022 року, № 2836 від 02 грудня 2022 року, № 3019 від 03 січня 2023 року, № 3020 від 03 січня 2023 року, № 3173 від 02 лютого 2023 року, № 3174 від 02 лютого 2023 року, № 3343 від 02 березня 2023 року, № 3344 від 02 березня 2023 року, № 3601 від 04 квітня 2023 року, № 3603 від 04 квітня 2023 року, № 3604 від 04 квітня 2023 року, № 3804 від 04 травня 2023 року, № 3805 від 04 травня 2023 року, № 4020 від 04 червня 2023 року, № 4021 від 04 червня 2023 року, № 4218 від 04 липня 2023 року, № 4219 від 04 липня 2023 року, № 4423 від 03 серпня 2023 року, № 4424 від 03 серпня 2023 року, № 4598 від 05 вересня 2023 року, № 4796 від 03 жовтня 2023 року, № 4797 від 03 жовтня 2023 року підтверджено оплату ТОВ «Діджи Фінанс» на користь ТОВ «Мілоан» згідно з договором відступлення права вимог № 11Т від 29 жовтня 2021 року та додаткової угоди № 1 від 05 жовтня 2022 року (а.с. 34-47).

Відповідно до копії витягу з Реєстру прав вимоги, який є додатком до договору факторингу № 11Т від 29 жовтня 2021 року, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги, в тому числі і до відповідачки за договором № 102303292 від 13 липня 2021 року у сумі 37 746 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 8 100 грн, заборгованість за відсотками 28 431 грн, заборгованість за комісією 1 215 грн (а.с. 14).

25 липня 2025 року ТОВ «Діджи Фінанс» на адресу ОСОБА_1 направило досудову вимогу про сплату заборгованості за договором № 102303292 від 13 липня 2021 року у розмірі 37 746 грн протягом 30 календарних днів з моменту отримання вимоги, але не пізніше, ніж до 25 серпня 2025 року та/або зв`язатися з новим кредитором для узгодження вигідних умов подальшої сплати заборговнаості (а.с. 32).

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач, пред`явивши вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, просив, у тому числі, крім тіла кредиту, комісії за надання кредиту, стягнути заборгованість за нарахованими відсотками.

ТОВ «Діджи Фінанс» в апеляційній скарзі не погоджується із визначеною судом першої інстанції до стягнення з відповідачки на його користь сумою заборгованості за відсотками у розмірі 4 131 грн.

Перевіряючи ці доводи, колегія суддів ураховує наступне.

Як свідчать відомості про щоденні нарахування та погашення, складені ТОВ «Мілоан», з 14 липня 2021 року по 12 серпня 2021 року відповідачці нараховувались проценти згідно з п. 1.5.2 договору, тобто за ставкою 1,70% від фактичного залишку кредиту, що становить 137,70 грн за день, з 13 серпня 2021 року по 11 жовтня 2021 року включно нараховувалися проценти за користування кредитом згідно з п. 1.6, 2.3.1.2. договору, тобто за ставкою 5,00 % від фактичного залишку кредиту, що становить 405 грн за день (а.с. 15).

Положеннями п. 2.3 договору про споживчий кредит № 102303292 від 13 липня 2021 року передбачено порядок пролонгації строку кредитування на пільгових або стандартних (базових) умовах, зокрема пролонгація такого строку передбачена п. 2.3.1.2. цього правочину.

2.3.1.2. пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в пункті 1.6 договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах (пункт 2.3.1. договору).

Згідно з пунктом 2.3.2. договору розділ 2.3 договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умові відкладальної(их) обставин(и) щодо якої(их) невідомо настане вона(и) чи ні, відповідно до статті 212 Цивільного кодексу України, і яка(і) полягає (ють) у: а) здійснені платежу(ів) позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах згідно з пунктом 2.3.1.1. договору та розділу 6 Правил; б) продовженні користування кредитними коштами позичальником після спливу строку кредитування, визначеного згідно з пунктами 1.3, 2.3.1.1, 2.3.1.2. договору. Після настання визначених в підпунктах «а» та/або «б» цього пункту обставин, умови кредитного договору, зокрема строк кредитування, згідно із пунктом 1.3, термін (дата) повернення кредиту і сплати винагород (плати) визначений пунктом 1.4, змінюються пропорційно строку пролонгації. Зміни умов договору разом з актуальною сумою заборгованості відображаються кредитодавцем в оновленому графіку платежів, що розміщується кредитодавцем в особистому кабінеті позичальника, який уповноважує кредитодавця на таке оновлення (актуалізацію) та не потребують будь-якого іншого оформлення. У випадку розбіжностей між умовами кредитного договору та оновленим графіком платежів, застосовуються умови визначені графіком.

Згідно із п. 2.4.1 договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та процентів за користування кредитом не пізніше терміну, передбаченого п. 1.4 договору, а у випадку пролонгації не пізніше дати завершення періоду, на який продовжено строк кредитування.

Таким чином, умовами № 102303292 від 13 липня 2021 року передбачено два випадки пролонгації строку кредитування: за ініціативою позичальника на пільгових умовах на періоди 3, 7 та 15 днів, а також на період до 60 днів у разі продовження користування позичальником кредитними коштами після завершення строку кредитування. Тобто сторони погодили, що у разі, якщо кредитні кошти позичальником не повернуто у визначений строк і боржник продовжує ними користуватися, строк дії договору продовжується, але не більше, ніж на 60 днів.

Водночас п. 2.3.2. договору погоджено, що оновлений графік платежів розміщується кредитодавцем в особистому кабінеті позичальника, який уповноважує кредитодавця на таке оновлення та не потребує будь-якого іншого оформлення, на що не звернув увагу суду першої інстанції при вирішенні цієї справи.

Оскільки відповідачка отримані кредитні кошти за договором № 102303292 від 13 липня 2021 року не повернула та продовжила ними користуватися після 12 серпня 2021 року, кредитодавцем після спливу раніше визначеного строку кредитування продовжено нарахування процентів у межах 60-денного строку за стандартною (базовою) ставкою, наведеною у п. 1.6., 2.3.1.2. договору, що узгоджується з умовами укладеного між сторонами правочину.

Навіть у випадку відсутності в особистому кабінеті відповідачки оновленого графіку, доказів чого ОСОБА_2 суду не надала, хоча доступ до нього мала, її права позичальника порушені не були, оскільки умови договору щодо автопролонгації були зрозумілими і чіткими, а стандартна процентна ставка визначена умовами п. 2.2.3. договору – 5% в день. За змістом цього пункту після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за кредитом припиняється, а розмір базової (процентної) ставки не може бути збільшено без письмової згоди (такої, що прирівнюється до письмової згоди) позичальника. Таким чином, продовживши користування кредитними коштами після 12 серпня 2021 року, ОСОБА_2 не могла не розуміти подальший строк та алгоритм нарахування їй відсотків за користування кредитом внаслідок автопролонгації укладеного нею правочину навіть без оновлення графіку платежів.

Отже, нарахування первісним кредитором процентів за період з 13 серпня 2021 року по 11 жовтня 2021 року не суперечить умовам укладеного договору № 103177954 від 20 квітня 2021 року.

Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу позивача слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України слід змінити в частині визначеного судом першої інстанції до стягнення з відповідачки на користь ТОВ «Діджи Фінанс» розміру заборгованості, збільшивши його з 13 446 грн до 37 746 грн.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Звернувшись з позовом, ТОВ «Діджи Фінанс» сплатило 2 422,40 грн судового збору (а.с. 1). Ураховуючи, що апеляційний суд змінює розмір стягнутої суми заборгованості за договором, задовольнивши позовні вимоги товариства повністю, слід також змінити рішення суду першої інстанції в частині визначеного розміру судового збору, стягнутих з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», з 862,86 грн до 2 422,40 грн.

При подачі апеляційної скарги ТОВ «Діджи Фінанс» сплатило 3 633,60 грн (а.с. 164). Оскільки апеляційну скаргу позивача задоволено, з відповідачки на користь позивача належить стягнути 3 633,60 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

ТОВ «Діджи Фінанс» в позовній заяві просило стягнути з ОСОБА_2 понесені витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції у сумі 5 000 грн.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Згідно із ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Матеріалами справи підтверджено, що представництво інтересів ТОВ «Діджи Фінанс» у суді першої інстанції здійснювала адвокат Міньковська А.В. на підставі договору про надання правової допомоги № 42649746 від 05 травня 2025 року, додаткової угоди № 102303292 до договору № 42649746 про надання правової допомоги від 05 травня 2025 року (а.с. 26-28, 29).

За умовами додаткової угоди № 102303292 до договору № 42649746 про надання правової допомоги від 05 травня 2025 року, укладеної 29 липня 2025 року між адвокатом Міньковською А.В. та ТОВ «Діджи Фінанс», адвокат зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_2 .

Підтверджуючи понесені судові витрати на професійну правничу допомогу, сторона позивача надала детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Міньковською А.В. за договором про надання правової допомоги № 42649746 від 05 травня 2025 року та додаткової угоди до нього вартістю 5 000 грн, а саме: 1) правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс» тривалістю 1 год. вартістю 1 000 грн; 2) складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи тривалістю 2 год. вартістю 3 000 грн; 3) формування додатків до позовної заяви (письмові докази) тривалістю 0,5 год. вартістю 500 грн; 4) подання позовної заяви та копії позовної заяви з додатками до суду шляхом надсилання позовної заяви поштовим відправленням тривалістю 0,5 год. вартістю 500 грн (а.с. 16).

Витрати на професійну правову допомогу можуть відшкодовуватись незалежно від того, оплачені вони стороною до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування, чи будуть оплачені лише у майбутньому (постанова Верховного Суду від 27 липня 2022 року у справі № 686/28627/18).

Відповідачка у суді першої інстанції вважала заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу недоведеними, завищеними та неспівмірними зі складністю викоанних робіт та наданих послуг.

Апеляційний суд погоджується з тим, що визначена позивачем та його представником вартість витрат за надану професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у сумі 5 000 грн є завищеною та не відповідає критерію дійсності. Послуги адвоката зі складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості та формування додатків до позовної заяви за своєю суттю є складовими одного завдання, тобто охоплюються поданням позовної заяви, а тому такі витрати не можуть бути стягнуті в повному обсязі. Позовна заява до суду подана через систему «Електронний суд», а не шляхом надсилання її поштовим відправленням, як зазначено у п. 4 детального опису робіт (наданих послуг).

З урахуванням обсягу наданої адвокатом Міньковською А.В. правової допомоги в суді першої інстанції, керуючись, у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість, пропорційність до предмета спору, розумність, виходячи з конкретних обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідачки на користь ТОВ «Діджи Фінанс» 3 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи судом першої інстанції.

Керуючись ст. 141, 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, 381-384, 389 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 лютого 2026 року в частині визначеного судом до стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» розміру заборгованості та судових витрат – змінити, збільшивши суму заборговнаості з 13 446 грн до 37 746 грн, суму витрат по сплаті судового збору – з 862,86 грн до 2 422,40 грн, суму витрат на правничу допомогу – з 1 781 грн до 3 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 3 633,60 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуюча Н.В. Шитченко

Судді Н.В. Висоцька

О.В. Любчик