Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №574/1137/24 — Сумський апеляційний суд

Справа №574/1137/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Гук Т. Р.

Номер провадження 33/816/240/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Лішунова Є.О. на постанову Буринського районного суду Сумської області від 11 квітня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення, з урахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Буринського районного суду м. Суми від 11 квітня 2025 року водій ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік за те, що він 07.12.2024 близько 00:40 год в м. Буринь по вул. Гая Головенського, поблизу будинку 28, керував транспортним засобом Volkswagen Jetta д.н.з НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України.

Крім того, 17.01.2025 року о 00:37 год в м. Буринь по вул. Олександра Довженка, 109, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21101 д.н.з НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння та від проходження огляду та стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Також, 17.01.2025 року о 00:37 год в м. Буринь по вул. Олександра Довженка, 109, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21101 д.н.з НОМЕР_2 та не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, подану поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного кольору, чим порушив вимоги п. 2.4 ПДР.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Лішунов Є.О. подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Буринського районного суду Сумської області від 11.04.2025 року скасувати, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував, що ОСОБА_1 та адвоката Лішунова Є.О. не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання вони не з`явилися через оголошену повітряну тривогу, заяви про розгляд справи без участі не подавали, тому постанова містить недостовірну інформацію про неявку сторін.

Зазначав, що відео-файли, які були скопійовані на оптичний диск невідомою особою за допомогою невстановлених пристроїв та програмного забезпечення не містять повної фіксації обставин справи. З відео-файлів доданих до матеріалів справи без спеціальних знань неможливо встановити зі скількох пристроїв велась зйомка, на який пристрій, чи вона безперервна.

Наголошував, що надані відеозаписи на оптичному диску підпадають під визначення електронного доказу, а тому копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого ознак цифрового підпису автора. Також матеріали справи не містять і носія, на який безпосередньо здійснений запис правопорушення, який є оригіналом такого електронного доказу.

Стверджував, що суд має вирішити питання про відкладення розгляду справи, якщо на початок судового зсідання триває повітряна тривога, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин , якщо немає клопотання про розгляд справи зв його відсутності.

В судове засідання призначене 12.06.2026 на 11-30 год до апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Лішунов Є.О. будучи належним повідомленими про дату, час та місце розгляду справи не з`явилися, причин неявки не повідомляли, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляли.

При вирішенні питання щодо можливості здійснення апеляційного розгляду за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвоката Лішунова Є.О., апеляційний суд враховує наступне.

З огляду на положення ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Пономарьов проти України» та «Трух проти України»).

У рішенні в справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи, їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.

Враховуючи вищезазначене, а також ті обставини, що ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Лішунов Є.О. знаючи, що в апеляційному суді на розгляді з 21.04.2025 року перебуває подана захисником апеляційна скарга, в судове засідання жодного разу не з`явилися, апеляційний суд дійшов висновку, що останні не бажають приймати участь в апеляційному перегляді даної справи

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, наявні підстави для здійснення апеляційного розгляду без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Лішунова Є.О. що узгоджується з положеннями ст. 268 КУпАП.

Тому, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, а також наявні в провадженні відеофайли, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Факт скоєння правопорушення ОСОБА_1 , яке мало місце 07.12.2024, за обставин, викладених у постанові судді, підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 190520 від 07.12.2024, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає, містить всі обставини, які складають об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП;

- роздруківкою тесту №442 з результатом 1,39 проміле;

- даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який проведений у зв`язку з виявленими ознаками, згідно з яким ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння, результат якого становить 1,39 проміле;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, з якого вбачається, що працівники поліції зупиняють т/з під керуванням ОСОБА_1 . Причиною зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 стало порушення правил комендантської години, про що йому було повідомлено. Під час спілкування з водієм інспекторами поліції було виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння.

З відеозапису встановлено, що після виявлення ознак сп`яніння водієві, відповідно до вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої наказами Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкція), було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу, на що він погодився та пройшов огляд на газоаналізаторі Alkotest Drager 6820, результат 1,39 проміле.

Враховуючи викладене, працівниками поліції було повідомлено водію ОСОБА_1 про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та складено відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.

Так, факти скоєння правопорушень ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, які мали місце 17.01.2025, за обставин, викладених у постанові судді, підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №222902 від 17.01.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №222905 від 17.01.2025 ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, які за змістом відповідають вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликають, містять всі обставини, які складають об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.01.2025, згідно якого ОСОБА_1 від обстеження відмовився;

- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що 17.01.2025 близько 00:37 год ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ВАЗ 21101 д.н.з НОМЕР_2 , тривалий час не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного кольору та спеціального звукового сигналу, намагаючись втекти.

Після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 був застриманий працівниками поліції та доставлений до службового приміщення ВПР №1 (м. Буринь) Конотопського РВП, де в подальшому інспекторами поліції у нього було виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів).

З відеозапису встановлено, що після виявлення ознак сп`яніння водієві, відповідно до вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої наказами Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкція), було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у приміщенні відділу поліції з використанням спеціального технічного засобу або проїхати до медичного закладу. Водій погодився проїхати до медичного закладу та був доставлений працівниками поліції до КНП «Буринська лікарня», де в подальшому відмовився проходити обстеження.

Враховуючи викладене, працівниками поліції було повідомлено водію ОСОБА_1 про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та складено відносно нього протоколи про адміністративнІ правопорушення, від підпису та отримання копії яких ОСОБА_1 відмовився.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП. Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Що стосується посилань апелянта про те, що ОСОБА_1 та його не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання вони не з`явилися через оголошену повітряну тривогу, заяви про розгляд справи без участі не подавали, а тому постанова містить недостовірну інформацію про неявку сторін, то апеляційний суд зауважує на наступне.

Так, при перевірці обґрунтованості вказаних доводів, апеляційним судом було встановлено, що про призначення вказаної справи до розгляду на 15-00 год на 11.04.2025, ОСОБА_1 та його захисник Лішунов Є.О. були повідомлені належним чином, на підтвердження чого в її матеріалах містяться відповідні докази. Однак до суду у визначений день та час вказані особи не з`явились, зокрема 10.04.2025 від адвоката Лішунова Є.О. в черговий раз надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому він посилався на те, що має приймати участь у слідчих діях в м. Суми, а ОСОБА_1 проходить військову службу за мобілізацією в зоні бойових дій і не може прийняти участь в судовому засіданні.

При цьому, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, суддею було зазначено, що жодних доказів на підтвердження поважності причин не прибуття в судове засідання, як ОСОБА_1 , так і його адвоката, суду не надано.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що розгляд справи не одноразово відкладався з різних причин, в тому числі і за клопотанням захисника Лішунова Є.О..

Твердження захисника про те, що неявка в судове засідання була зумовлена оголошенням повітряної тривоги, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки апелянт не надав жодних доказів на підтвердження наявності реальних перешкод для участі в судовому засіданні саме через повітряну тривогу. Крім того, як зазначалося раніше, 10.04.2025 захисник подав клопотання про відкладення розгляду справи, що свідчить про його намір не брати участі в судовому засіданні, сформований ще до оголошення тривоги.

Таким чином, враховуючи значну кількість клопотань захисника Лішунова Є.О. про відкладення та принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з метою її розгляду у розумні строки та недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст. 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП, суд першої інстанції вичерпавши усі можливі засоби для належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника Лішунова Є.О. обґрунтовано розглянув справу у відсутність останнього та його захисника, і в даному випадку права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, не є порушеними.

Суд апеляційної інстанції вважає надані суду відеоматеріали належними та допустимими доказами та критично ставиться до доводів апелянта про те, що відеозаписи, що містяться в матеріалах справи, є неналежними доказами, оскільки були скопійовані на оптичний диск невідомою особою за допомогою невстановлених пристроїв та програмного забезпечення, не містять повної фіксації обставин справи, неможливо встановити зі скількох пристроїв велась зйомка та на який пристрій, а також відсутнє їх засвідчення електронним цифровим підписом, з огляду на наступне.

Матеріальний носій лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.

Вищезазначене узгоджується з викладеною у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 березня 2021 року (справа № 554/5090/16-к, провадження № 51-1878кмо20) правовою позицією, згідно якої ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа є безпідставним, оскільки характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. У випадку зберігання електронного документа на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Наданими матеріалами справи підтверджується, що відеозаписи було здійснено на відео-реєстратор Xiaomi Yi Car та нагрудну відеокамеру Tecsar BDC 43 GWCP, про що зазначено в п. 10 протоколів про адміністративне правопорушення. Оскільки копіювання файлів на оптичний диск без стороннього втручання забезпечує повну ідентичність змісту вихідних даних і змінює лише технічні атрибути (час створення), долучений до матеріалів справи носій із відповідними реквізитами є автентичним примірником подій, що не викликає сумнівів у його достовірності та не потребує додаткового завіренням електронним підписом, що також не передбачено ні Законом України "Про поліцію", ні ст. 266 КУпАП, а тому він є належним та допустимим доказом.

Тому, відеозапис не є недопустимим доказом, як вважає апелянт, адже запис здійснений на підставі п. 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» з метою фіксування правопорушення, та виходячи із положень ст. 251 КУпАП, є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана належна правова оцінка, суддя вірно встановив в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, а доказів на спростування таких висновків під час апеляційного розгляду здобуто не було.

Вказана справа про адміністративне правопорушення була розглянута суддею суду першої інстанції повно, всебічно, об`єктивно і будь-яких порушень, при цьому, апеляційним судом не встановлено.

Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги захисника, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Буринського районного суду м. Суми від 11.04.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення, з урахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Лішунова Є.О. на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.