Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №574/66/24 — Сумський апеляційний суд

Справа №574/66/24

Номер провадження 22-ц/816/1852/26

Категорія - 23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Черних О.М. (суддя-доповідач), суддів: Петен Я.Л., Замченко А.О.,

з участю секретаря судового засідання - Овчаренко М.В.

в присутності:

представника відповідача ТОВ «Діамант-Агро» - адвоката Бойко Галини Євгеніївни,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Суми у порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант – Агро» на рішення Путивльського районного суду Сумської області від 21.01.2026, ухваленого під головуванням судді Данік Я.І. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант – Агро» про визнання відсутнім права оренди,

У С Т А Н О В И В:

1. Описова частина

Короткий зміст вимог позову

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Діамант – Агро» в якому просив визнати відсутнім право оренди у ТОВ «Діамант – Агро» щодо земельної ділянки кадастровий номер 5920984600:06:001:0157, площею 2,5481 га, належної позивачу – ОСОБА_1 , стягнути з ТОВ «Діамант – Агро» на його користь судові витрати.

Свої вимоги обґрунтував тим, що 17 липня 2015 року між ТОВ «Діамант - Агро» та ОСОБА_2 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 , було укладено договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_2 передала відповідачу у строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 5920984600:06:001:0157, площею 2,5481 га терміном на 7 років. Вказав, що він, як власник земельної ділянки в порядку спадкування, бажав обробляти земельну ділянку самостійно, наміру продовжувати договірні відносини з відповідачем не було. Проте, позивачу стало відомо, що відповідач продовжує користуватись спірною земельною ділянкою на підставі додаткової угоди від 28.11.2017, яку ОСОБА_2 не підписувала, що підтверджується висновком експерта №3200 від 24.05.2022. А тому, позивач вимушений був звернутись до суду за захистом свого права власності.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 21.01.2026 позов ОСОБА_1 до ТОВ «Діамант – Агро» - задоволено. Ухвалено визнати відсутнім право оренди ТОВ «Діамант – Агро» щодо земельної ділянки кадастровий номер 5920984600:06:001:0157, площею 2,5481 га, належної на праві власності ОСОБА_1 .

Рішення суду мотивоване тим, що у ТОВ «Діамант - Агро» після закінчення строку дії договору оренди від 17.07.2005 відсутнє право оренди щодо земельної ділянки площею 2,5481 га, кадастровий номер 5920984600:06:001:0157, належної на праві приватної власності позивачу, а його порушене право відповідно до висновку ВП ВС у постанові від 29.11.2023 справі № 513/879/19 підлягає захисту саме шляхом визнання відсутнім зареєстрованого права оренди у відповідача

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Представник відповідача не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, де посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своїх доводів вказав, що додаткова угода від 28 листопада 2017 року сторонами фактично виконувалась: орендар обробляв земельну ділянку, а орендодавець отримувала виплати орендної плати у розмірі встановленої додатковою угодою, а тому враховуючи правові позиції ВС , зокрема у справі № 629/3016/21, № 676/8831/23 вважає, що додаткова угода вважається такою, що укладена та може оспорюватись. Вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про визнання додаткової угоди неукладеною та задоволення позовних вимог позивача про відсутність права оренди у ТОВ «Діамант Агро».

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 березня 2026 року справу передано судді-доповідачеві – Черних О.М.

Ухвалою Сумського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 16 березня 2026 року відкрито апеляційне провадження в указаній справі.

Ухвалою Сумського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 16 березня 2026 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні

Ухвалою Сумського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 16 квітня 2026 року провадження у справі було зупинено.

Ухвалою Сумського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 17 червня 2026 року провадження у справі відновлено призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні

Короткий зміст відзиву

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Рибалка О.К., через електронний суд подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення Путивльського районного суду Сумської області законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу представника ТОВ «Діамант – Агро» безпідставною та такою, що суперечить фактичним обставинам справи встановлених судом. А тому просив апеляційний суд, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без зміни.

Позиція апеляційного суду

У судове засідання належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду справи позивачка та її представник адвокат Рибалка О.К. не з`явилась.

Від представника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з зайнятістю в розгляді іншої справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Верховний Суд вже неодноразово в своїх рішеннях, зокрема в постановах від 16.03.2026 у справі №128/1272/18, від 14.03.2025 у справі №203/3889/23, від 21.12.2023 у справі №686/23143/20, від 27.04.2020 у справі №802/562/18-а, від 21.06.2018 у справі №826/4504/17, звертав увагу на те, що повноваження щодо відкладення судового розгляду на підставі поданого учасниками судового процесу клопотання є дискреційними.

Колегія суддів враховує, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Враховуючи передбачені чинним процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи в якнайшвидшому розгляді справи, обізнаність учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності в справі матеріалів для її розгляду, заслухавши думку учасників справи, які беруть участь у судовому засіданні, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників, які не з`явились, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

2. Мотивувальна частина

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника ТОВ «Діамант – Агро» - адвоката Бойко Г.Є., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Мотиви з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Фактичні обставини справи

З матеріалів справи вбачається, що 17.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діамант - Агро» та ОСОБА_2 був укладений договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Михайлівської сільської ради Буринського району Сумської області, кадастровий номер 5920984600:06:001:0157, площею 2,5481 га. Строк дії договору становить 7 років (а.с.12-15).

ОСОБА_1 22.08.2022 прийняв зазначену земельну ділянку у спадщину після смерті ОСОБА_2 , отримавши відповідне свідоцтво (а.с.10,11).

31.08.2022 та 14.09.2022 ОСОБА_1 листами від повідомляв відповідача ТОВ «Діамант - Агро» про те, що він не має наміру, як новий власник земельної ділянки, продовжувати дію договору оренди землі, просив не проводити польових робіт після збору урожаю (а.с.20-21,33-34).

ТОВ «Діамант - Агро» листом №374 від 04.11.2022 відмовило ОСОБА_1 у розірванні договору оренди землі, вказавши на те, що у зв`язку з веденням в країні з 24 лютого 2022 року воєнного стану договір землі відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», вважається поновленим на один рік без внесення відомостей про поновлення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і діє до 17 липня 2023 року (а.с.38-39).

Згідно копії додаткової угоди до договору оренди землі від 28.11.2017 між ТОВ «Діамант - Агро» та ОСОБА_2 , змінено строк дії договору оренди землі до 31 грудня 2030 року та збільшено розмір орендної плати до 7677 грн. 40 коп., що становить 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.16-19).

Відповідно до висновку експерта №3200 від 24.05.2022 за результатами проведення експертного почеркознавчого дослідження, дослідженню підлягала додаткова угода від 28.11.2017 до договору оренди землі б/н без дати (земельна ділянка площею 2,5481 га, кадастровий номер 5920984600:06:001:0157), зазначено, що підпис від імені ОСОБА_2 у зазначеній додатковій угоді, розташований у графів «Орендодавець», у рядку « ОСОБА_2 », - виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою (а.с.22-26,45-62).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №331402035 від 05.05.2023, додатковою угодою від 28.11.2017 до договору оренди землі б/н від 17.07.2015 зазначено, що строк дії договору змінено до 31.12.2030, орендна плата встановлюється у розмірі 7677 грн. 40 коп., що становить 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.42-43).

Згідно з наданими відповідачем документами, ТОВ «Діамант - Агро» в період з 2017 року по 2022 рік сплачував ОСОБА_2 орендну плату (а.с.106-117).

Мотивувальна частина та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За положеннями статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і, залежно від установленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право. оренди на таку земельну ділянку (частина перша статті 16 Закону України «Про оренду землі»)

За положенням частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо буде доведено, що спірний договір його сторонами виконується, це виключає кваліфікацію договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини 8 статті 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, а не за наслідками виконання договору сторонами.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №922/189/18, від 06.11.2018 у справі №926/3397/17, від 09.04.2019 у справі №910/3359/18, від 29.10.2019 у справі №904/3713/18, від 19.02.2020 у справі №915/411/19, від 07.07.2026 у справі №742/3509/21. Аналогічної правової позиції також дійшов Верховний Суд України в постановах від 23.09.2015 у справі № 914/2846/14 та від 06.07.2016 у справі № 914/4540/14.

Визнання договору неукладеним в судовому порядку неможливо, що підтверджує постанова Верховного Суду від 30 липня 2019 р. у справі №907/804/17: «Враховуючи зміст вказаних норм, колегія суддів зазначає, що вимога про визнання договору неукладеним не є способом захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання (не є способом захисту особою свого особистого немайнового або майнового права та інтересу), який передбачений положеннями Господарського кодексу України або Цивільного кодексу України, не визначена відповідна вимога як такий спосіб і іншими законами України».

З огляду на викладене вище, можна зробити висновок, що сторона, право якої порушено, має право звернутися до суду з позовом, який стосується наслідків неукладеного договору, передбачених главою 83 ЦК України (наприклад, про повернення безпідставно набутого майна), а застосування цією стороною договору таких наслідків можливе лише після встановлення судом наявності або відсутності підстав, що свідчать про його неукладення.

Якщо буде доведено, що спірний договір виконується сторонами, це виключає кваліфікацію договору як неукладеного.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно із ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04 липня 2018 року у справі № 520/10060/16-ц (провадження № 61-5085сво18) викладений правовий висновок, згідно з яким, визнаючи недійсним договір, головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює зазначені договори.

Суд першої інстанції, надаючи оцінку доводам позивача щодо відсутності у додатковій угоді до договору оренди землі підпису його бабусі, а отже і її вільного волевиявлення на укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 28.11.2017 між ТОВ «Діамант - Агро» та ОСОБА_2 , якою змінено строк дії договору оренди землі до 31.12.2030 не врахував, що додаткова угода, укладена між ОСОБА_2 та ТОВ «Діамант-Агро» фактично виконувалася сторонами договору, оскільки земельною ділянкою площею 2,5481 га, кадастровий номер 5920984600:06:001:0157 користувалось ТОВ «Діамант – Агро» і за її користування сплачувалась орендна плата саме у розмірі визначеному додатковою угодою від 28.11.2017. Також судом першої інстанції не було надано оцінку поведінці ОСОБА_2 та самого позивача, зокрема, щодо отримання у рахунок орендної плати від відповідача орендної плати саме в тому розмірі, який був визначений додатковою угодою.

Колегія суддів, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, позицію сторін у справі та норми права, які регулюють спірні правовідносини, дійшла висновку про те, що хоча ОСОБА_2 і не підписувала додаткову угоду до договору оренди землі від 28.11.2017 між ТОВ «Діамант - Агро» та ОСОБА_2 , якою було змінено строк дії договору оренди землі до 31.12.2030 та збільшено розмір орендної плати до 7677 грн. 40 коп., проте не заперечувала її існування, передала земельну ділянку у користування ТОВ «Діамант-Агро» та отримувала орендну плату в обумовленому додатковою угодою розмірі, не вимагала за життя повернення земельної ділянки. Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем усіх прав та обов`язків, що належали спадкодавиці на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті. Існування договірних відносин між спадкодавицею та товариством не може заперечуватись позивачем у даній справі, оскільки сторони договору оренди земельної ділянки від 17.07.2015 та додаткової угоди до нього від 28.11.2017 досягли згоди з усіх істотних його умов та виконували їх на протязі тривалого часу, а до позивача, як спадкоємця прав та обов`язків перейшли всі права спадкодавиці ОСОБА_2 , який навіть після смерті бабусі та оформлення спадкових прав отримував орендну плату за користування землею. Судом не встановлено порушення прав позивача як власника земельної ділянки площею 2,5481 га, кадастровий номер 5920984600:06:001:0157, яка була передана попереднім власником в оренду ТОВ «Діамант-Агро» .

Отже, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант-Агро» підлягає задоволенню, а рішення Путивльського районного суду Сумської області від 21.01.2026 скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

Судові витрати

Згідно з пунктом «в» частини 4 статті 382 ЦПК України, у постанові суду апеляційної інстанції має бути зазначено розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову — на відповідача; у разі відмови в позові — на позивача.

Враховуючи, що апеляційну скаргу відповідача ТОВ «Діамант –Агро» задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, витрати відповідача зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375; 381-382 ЦПК України, суд

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант – Агро» задовольнити.

Рішення Путивльського районного суду Сумської області від 21 січня 2026 року - скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант – Агро» про визнання відсутнім права оренди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант – Агро» ( ЄДРПОУ 38575616) сплачений судовий збір за розгляд справи апеляційним судом у розмірі 1816,80 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текс постанови виготовлений 16.07.2026.

Головуючий - О.М. Черних

Судді: Я.Л. Петен

А.О. Замченко