Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №495/8984/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1048/26

Номер справи місцевого суду: 495/8984/25

Головуючий у першій інстанції Мишко В. В.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді - Комлевої О.С.,

за участю секретаря судового засідання Козлової В.А.,

адвоката Царенко Олександра Олександровича, захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – Медведенко Олександра Віталійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката Царенко Олександра Олександровича, захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 квітня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

ПостановоюБілгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.04.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,0 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

Не погоджуючись із вказаною постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.04.2026, захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності подано апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції обмежився формальним констатуванням результату огляду за допомогою технічного засобу Драгер у приміщенні підрозділу поліції, не з`ясувавши правомірність такого огляду в умовах, коли законодавством встановлено імперативну вимогу щодо проведення медичного огляду у випадку ДТП з потерпілими. Ігнорування даної обставини, на думку скаржника, свідчить про істотне порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки результати огляду проведено з відхиленням від визначеної законом процедури не можуть вважатися належними та допустимими доказами у справі. При цьому, працівниками поліції проігноровано незгоду особи, яка притягується до адміністративної відповідальності з результатами приладу Драгер та не вжили жодних заходів для забезпечення проведення такого огляду у встановленому законом порядку та строки.

Також скаржником зазначено, що поясненнями працівників поліції наданими безпосередньо під час судового розгляду підтверджено відсутність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зазначивши, що вони прибули вже після настання ДТП та не перебували на місці події, а отже не могли безпосередньо встановити факт керування. При цьому, працівниками поліції не забезпечено повне та безперервне фіксування всіх ключових подій, пов`язаних із зупинкою транспортного засобу, проведенням огляду на подальшим оформленням матеріалів, що прямо суперечить імперативним вимогам Інструкції № 1452/735.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення адвоката Царенко О.О., перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

За положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно положень ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Приймаючи оскаржувану постанову щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що вина останнього в повній мірі підтверджується матеріалами справи.

З огляду на наявні встановлені судом першої інстанції обставини справи та в подальшому досліджені апеляційним судом, судом першої інстанціях в повній мірі дотримано вищенаведені вимоги КУпАП та як результат винесено законну та обґрунтовану постанову щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 518882 ОСОБА_1 20.11.2025 близько 20 год 20 хв в м. Білгород-Дністровський по вул. Сонячна керував автомобілем марки «Honda Insight», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Зі згоди водія у встановленому законом порядку огляд проводився із застосуванням приладу Драгер 6810 під відеозапис на бодікамеру 39, результат тесту 1,01‰, чим порушив вимоги п. 2.9.а. Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, визначено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (п. 6 розділ 2 Інструкція № 1452/735).

Матеріалами справи встановлено здійснення працівниками поліції фіксування подій, що відбувалися в день складення протоколу, про що міститься відмітка в протоколі.

Також з матеріалів справи вбачається, що відносно ОСОБА_1 20.11.2025 також складено протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 126 та ст. 124 КУпАП, вчинення яких згідно копій змістів протоколів відбулося в день та час, що відповідає зазначеному в проколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 518882 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На відео 3 вбачається фіксація повідомлення особою, яка притягується до адміністративної відповідальності щодо обставин ДТП, яка відбувалася 20.11.2025 о 20 год 20 хв, зазначивши про здійснення керування вказаним в протоколі транспортирним засобом, про що останнім також зазначалося безпосередньо в складеному відносно нього протоколі за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також факт керування підтверджується безпосередньо письмовими поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності згідно яких останнім повідомлено, що 20.11.2025 здійснював керування транспортним засобом вказаним в протоколі та у зв`язку із тим, що під час руху заклинило руль здійснив виїзд з проїжджої частини дороги, настала ДТП (а.с. 6).

З підстав викладеного, доводи апеляційної скарги в даній частині відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані та нічим не підтверджені.

Стосовно доводів скаржника про ігнорування судом факту порушення працівниками поліції порядку огляду на стан сп`яніння, а саме не забезпечення доставлення на огляду до медичного закладу за наявності незгоди водія із результати Драгер, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити.

Долучений до матеріалів справи відеозапис подій містить фіксацію моменту проходження особою огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатору Драгер та відповідно отриманих результатів (відео 2). Будь-яких заперечень ОСОБА_1 щодо отриманих результатів приладу Драгер на відеозаписах подій не вбачається. В письмових пояснення зазначав, що вживав алкоголь.

Положеннями Інструкції № 1452/735, а саме п. 7 розділ 1, передбачено, що особа доставляється до медичного закладу в даному випадку (за наявності підстав вважати, що особа перебуває в стані алкогольного сп`яніння) лише у разі незгоди такої особи від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або ж незгоди пройти такий огляд на місці.

Незгоди ОСОБА_1 з отриманими результатами огляду за допомогою газоаналізатору Драгер на відео не зафіксовано та окремо з матеріалів справи не вбачається, з огляду на що доводи апеляційної скарги в даній частині також відхиляються апеляційним судом.

Доводи апеляційної скарги в частині посилань на положення п. 8 розділу 1 Інструкції № 1452/735, також не знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, оскільки згідно положень даного пункту обов`язкове проведення огляду в медичному закладі передбачено лише у випадку наявності загиблих або травмованих внаслідок ДТП. Щодо наявності таких в матеріалах справи відомості відсутні. Відомості щодо госпіталізації особи до медичного закладу у зв`язку із отриманням тілесних ушкоджень матеріали справи також не містять.

Відповідно, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити щодо правильних висновків суду про доведеність наявними по справі доказами в своїй сукупності факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За положеннями п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, оскільки скаржником не наведено належних та обґрунтованих доводів, які б спростували правильні по суті висновки суду першої інстанціях щодо підтвердження наявними матеріалами справи наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підстави для скасування оскаржуваної постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу адвоката Царенко Олександра Олександровича, захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 квітня 2026 року – залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 16 липня 2026 року.

Суддя О.С. Комлева