Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №947/8467/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/5840/26

Справа № 947/8467/26

Головуючий у першій інстанції Ганошенко С. А.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.

за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Хаджибейського районного суду міста Одеси від 12 березня 2026 року

за позовом ОСОБА_1 до судді Київського районного суду міста Одеси Цирфи Костянтина Анатолійовича про визнання дій посадової особи органу державної судової влади – судді - незаконними, в силу прямої вказівки в законі

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст заявлених вимог

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до судді Київського районного суду міста Одеси Цирфи Костянтина Анатолійовича, в якому просив визнати дії органу державної судової влади, судді Київського районного суду міста Одеси Цифри К.А. незаконними.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 12 березня 2026 року відмовлено у відкритті провадження.

Суд першої інстанції в обґрунтування ухвали зазначав, що оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді). А також така позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та в порядку будь-якого судочинства.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із ухвалою суду ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким направити справу для продовження розгляду.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, несправедливою, необґрунтованою і не вмотивованою, внаслідок чого підлягає скасуванню невідкладно з посиланням на приписи національного законодавства.

Вважає, що суд безпідставно залишив поза увагою положення ст. 26 та ст. 36 ЦПК України.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Відзив подано не було, що не перешкоджає перегляду справи в апеляційному порядку.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому, в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи. Скаржник подав клопотання про розгляд справи без його участі.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Колегія суддів вважає, що таким вимогам закону, оскаржене судове рішення відповідає в повній мірі.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що до Київського районного суду міста Одеси, шляхом подання у паперовому вигляді до канцелярії суду, 23 лютого 2026 року звернувся ОСОБА_1 із позовом про визнання дій органу державної судової влади – судді Київського районного суду м. Одеси Цирфи Костянтина Анатолійовича незаконними.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 25 лютого 2026 року передано справу за позовом ОСОБА_1 до визнання дій органу державної судової влади - судді Київського районного суду міста Одеси Цирфи Костянтина Анатолійовича про визнання дій незаконними до Одеського апеляційного суду для визначення підсудності.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09 березня 2026 року визначено підсудність справи за позовною заявою ОСОБА_1 про визнання дій органу державної судової влади - судді Київського районного суду міста Одеси Цирфи Костянтина Анатолійовича про визнання дій незаконними – Хаджибейському районному суду міста Одеси. Матеріали цивільної справи № 947/8467/26 направлено для розгляду до Хаджибейського районного суду міста Одеси.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 12 березня 2026 року відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до судді Київського районного суду м. Одеси Цирфи Костянтина Анатолійовича про визнання дій посадової особи органу державної судової влади – судді - незаконними, в силу прямої вказівки в законі.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до частин першої, другої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Звертаючись до суду з позовними вимогами до судді Київського районного суду міста Одеси Цирфи Костянтина Анатолійовича, позивач покликався на те, що під час розгляду матеріалів позовної заяви позивача до судді Хаджибейського районного суду м. Одеси Громіка Д.Д., відповідач відмовив йому у відкритті провадження у вказаній цивільній справі, посилаючись на те, що така заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, але при цьому всупереч нормам ч. 5 ст. 186 ЦПК України не роз`яснив позивачу до якого суду віднесено розгляд справи, крім цього невчасно виготовив повний текст ухвали суду.

Пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частин першої, одинадцятої статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 757/43355/16-ц зазначено, що здійснюючи правосуддя суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Закони України не передбачають можливості розгляду в суді позовних вимог про визнання незаконними дій/бездіяльності іншого суду після отримання останнім позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду чи про зобов`язання іншого суду до вчинення процесуальних дій, оскільки такі дії/бездіяльність є пов`язаними з розглядом судової справи навіть після його завершення. Вирішення у суді спору за такими позовними вимогами буде втручанням у здійснення правосуддя іншим судом.

Оскарження дій суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ.

Вказаний правовий висновок відповідає також правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постановах від 08.05.2018 у справі № 521/18287/15-ц, від 29.05.2019 у справі № 489/5045/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06. 2020 у справі № 333/6816/17 (провадження № 14-87цс20) вказано, що: «приписи «суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України), «суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосуються як позовів, які не можна розглядати за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладено, зокрема, у постановах від 26.02.2020 у справі № 1240/1981/18 (пункт 30), від 28.04.2020 у справі № 607/15692/19 (пункт 45)).

У разі надходження позовної заяви з вимогами про визнання незаконними пов`язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), про зобов`язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій або про відшкодування завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду (судді) шкоди з підстав, не передбачених статтею 1176 ЦК України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що вимоги ОСОБА_1 до судді Київського районного суду міста Одеси Цирфи Костянтина Анатолійовича про визнання незаконними дій відповідача, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Відсутність правової регламентації можливості оскаржити рішення, дії та бездіяльність суду інакше, ніж у порядку апеляційного та касаційного перегляду, а також неможливість притягнення суду (судді) до цивільної відповідальності за ухвалені судові рішення є легітимними обмеженнями, покликаними забезпечити правову визначеність у правовідносинах учасників справи між собою та з судом, а також загальновизнаними гарантіями суддівської незалежності.

Такі обмеження не шкодять суті права на доступ до суду та є пропорційними означеній меті, оскільки вона досягається гарантуванням у законі порядку оскарження судових рішень, а також встановленням у законі особливостей відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суду.

По суті, доводи апеляційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм права, висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції не було порушено норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Хаджибейського районного суду міста Одеси від 12 березня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає чинності з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

В.В. Кострицький