Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №477/2139/25 — Миколаївський апеляційний суд

16.07.26

33/812/319/26

Справа № 477/2139/25 Головуючий у першій інстанції Полішко В.В.

Провадження № 33/812/319/26 Головуючий у апеляційному суді Лівінський І.В.

П О С Т А Н О В А

іменем України

16 липня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі судді Лівінського І.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Заливчого Ярослава Валерійовича на постанову Вітовського районного суду Миколаївської області від 23 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Вітовського районного суду Миколаївської області від 23 червня 2026 року встановлено, що 30 вересня 2025 року відносно водія ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1статті 130 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 469742 від 30 вересня 2025 року, 30 вересня 2025 року близько19:40 години ОСОБА_1 на автодорозі Т1508, сполученням «Калинівка – Снігурівка», 10 км., біля с. Червоне Миколаївського району Миколаївської області, керуючи транспортним засобом «Фольцваген пасад», державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нечітка мова, почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з ротової порожнини, при цьому від проходження тесту на стан сп`яніння на місці зупинки приладом “Drager” та огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена частиною 1статті 130 КУпАП.

Постановою судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 23 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Вирішено питання про судовий збір.

He погодившись з вказаною постановою суду, захисник ОСОБА_1 – Заливчий Я.В. 07 липня 2026 року подав апеляційну скаргу через систему «Електронний суд». Апелянт просив постанову Вітовського районного суду Миколаївської області від 23 червня 2026 року скасувати та закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з огляду на таке.

Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови судді місцевого суду у справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, законну мету і не порушують саму сутність цього права.

Гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників справ про адміністративні правопорушення виступає передбачений у частині 2 статті 294 КУпАП порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з положеннями частини 2 статті 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Правило дотримання десятиденного строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення з дня її винесення, надає потенційному апелянту достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади, період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

За приписами КУпАП, процесуальні дії під час провадження у справі про адміністративне правопорушення мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, оскаржувана постанова суду першої інстанції винесена 23 червня 2026 року. Останнім днем для подачі апеляційної скарги, згідно з вимогами частини 2 статті 294 КУпАП, було 02 липня 2026 року. Однак апеляційна скарга сформована в системі «Електронний суд» 07 липня 2026 року.

Тобто апеляційна скарга подана після закінчення встановленого частиною 2 статті 294 КУпАП десятиденного строку на її оскарження.

При подачі апеляційної скарги питання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянтом не порушувалось.

Доводи захисника про те, що його апеляційна скарга подана в межах передбаченого законодавством десятиденного строку, оскільки представник Горлова О.О. отримав оскаржувану постанову в електронний кабінет ЄСІТС лише 27 червня 2026 року, апеляційний суд відхиляє, оскільки це є наслідком помилкового тлумачення частини 2 статті 294 КУпАП.

За таких обставин, відповідно до вимог частини 2 статті 294 КУпАП, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Крім того, згідно з положеннями частини 2 статті 271 КУпАП повноваження адвоката на участь у розгляді справи підтверджуються довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов`язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписами сторін.

Між тим, на підтвердження своїх повноважень адвокат Заливчий Я.В. надав тільки ордер, який не підписаний.

В матеріалах справи відсутній витяг з договору про надання правової допомоги.

За таких обставин, відповідно до вимог статті 294 КУпАП апеляційна скарга також підлягає поверненню особі, яка її подала.

Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторно звернутися до суду з апеляційною скаргою в порядку, передбаченому частиною 3 статті 294 КУпАП, та з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду з зазначенням поважних причин пропуску строку та наданням відповідних доказів.

Отже, апеляційна скарга захисника особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, підлягає поверненню, оскільки подана з пропуском передбаченого законом строку на апеляційне оскарження і апелянт не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також захисник не додав до апеляційної скарги витяг з договору про надання правової допомоги.

Керуючись частиною 2 статті 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Заливчого Ярослава Валерійовича на постанову Вітовського районного суду Миколаївської області від 23 червня 2026 року повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду І.В. Лівінський