Суд: Миколаївський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 15 липня 2026 р.
Справа: №484/6655/25
Суддя: Тищук Н. О.
16.07.26
22-ц/812/1680/26
Провадження № 22-ц/812/1680/26
П О С Т А Н О В А
іменем України
14 липня 2026 року м. Миколаїв
справа № 484/6655/25
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Тищук Н.О.,
суддів: Коломієць В.В., Серебрякової Т.В.,
із секретарем – Біляєвою В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1 , подану її представником –
адвокатом Личко Валерією Сергіївною,
на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області, постановлену 11 червня 2026 року суддею Шикерею І.А. у приміщенні цього ж суду, (дата складання повного тексту не зазначена), у цивільній справі за позовом
ОСОБА_1 до
ОСОБА_2
про поділ спільного майна подружжя,
у с т а н о в и в:
1.Описова частина
Короткий зміст вимог позовної заяви
У грудні 2025 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Личко В.С. звернулася до суду з указаним вище позовом.
Позивачка зазначала, що сторони перебували у шлюбі у період з 25.10.2023 року, подружнє життя не склалося та на даний час у провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Під час шлюбу подружжям було придбано транспортний засіб – автомобіль марки BMW, модель 540І, 2018 року виготовлення, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2998 куб. см., який 14.02.2024 року було зареєстровано на відповідача ОСОБА_2 .
Згідно звіту про оцінку вартість транспортного засобу складає 1 376 000 грн.
Посилаючись на те, що відповідач не бажає компенсувати їй 688 000 грн вартості транспортного засобу як спільного майна подружжя, яке підлягає поділу, позивачка просила стягнути з відповідача зазначену суму.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 червня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя залишено без розгляду.
Рішення суду першої інстанції мотивовано повторною неявкою позивачки ОСОБА_1 та її представника у судове засідання.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Личко В.С., посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила ухвалу суду скасувати та ухвалите нове судове рішення, яким позов повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції порушив принципи та завдання підготовчого провадження, закріплені у статтях 189-200 ЦПК України, оскільки одночасно з витребуванням доказів ухвалою від 10.03.2026 року закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті спору.
Таким чином, розгляд справи фактично перебуває на стадії підготовчого провадження до того моменту, коли ухвалу суду, яка має силу виконавчого документу, не буде належним чином виконано відповідною уповноваженою особою.
Також ухвалою про закриття підготовчого провадження суд порушив процесуальні права позивачки, не надавши змоги зібрати відповідні докази, які стосуються предмета доказування у справі, оскільки містять інформацію про обставини, що підтверджують заявлені вимоги, мають значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Подальше невиконання сервісним центром вимог ухвали суду та ненадання повної інформації щодо спірного транспортного засобу призвело до того, що представник була змушена заявляти клопотання про витребування доказів та про відкладення слухання справи.
Зазначене також свідчить про відсутність повторності неявки представника у судове засідання.
Узагальнені доводи інших учасників
Відзиву на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходило.
2.Мотивувальна частина
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шепеля С.В., дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Позиція апеляційного суду
Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України позовна заява залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки у підготовче засідання чи в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
У справі, що переглядається, встановлено, що ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 грудня 2025 року відкрито провадження у справі, проведення підготовчого судового засідання призначено на 10 год 30 хв 09 січня 2026 року.
Позивачка та її представник повідомлені про час, дату та місце слухання справи належним чином.
У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін, підготовче засідання відкладено на 10 год 09 лютого 2026 року.
Про слухання справи о 10 год 09 лютого 2026 року позивачка та її представник також повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з`явились, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 лютого 2026 року задоволено клопотання представника позивача - адвоката Личко В.С., яке вона направила до суду 03.12.2025 року та зобов`язано Територіальний сервісний центр МВС 5142 у строк до 01.03.2026 року надати суду повну інформацію щодо реєстрації, перереєстрації, ціни відчуження (вартості продажу) транспортного засобу марки BMW, модель 540І, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2998 куб. см., а також витребувано копії договорів, на підставі яких здійснювалося відчуження зазначеного транспортного засобу.
Підготовче засідання у справі відкладено на 9 год 30 хв. 10 березня 2026 року.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 березня 2026 року задоволено клопотання представника позивачки адвоката Личко В.С., Територіальний сервісний центр МВС № 5141 у строк до 09 квітня 2026 року зобов`язано надати суду повну інформацію щодо реєстрації, перереєстрації, ціни відчуження (вартості продажу) транспортного засобу марки BMW, модель 540І, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2998 куб. см., а також витребувано копії договорів, на підставі яких здійснювалося його відчуження.
Також цією ухвалою закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 10 год 10 квітня 2026 року.
09 квітня 2026 року представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Личко В.С., посилаючись на невиконання Територіальним сервісним центром МВС № 5141 ухвали суду, подала до суду клопотання про тимчасове вилучення витребуваних документів державним виконавцем, та просила відкласти судове засідання у зв`язку з неможливістю розгляду справи без витребуваних доказів.
У зв`язку з відсутністю в суді електропостачання 10 квітня 2026 року розгляд справи було відкладено на 11 год 30 хв. 18 травня 2026 року.
05 травня 2026 року до суду першої інстанції з ТСЦ МВС № 5141 надійшла інформація щодо перереєстрації спірного транспортного засобу 23 липня 2025 року та копія договору його дарування.
18 травня 2026 року до суду надійшло клопотання представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Личко В.С. про повторне витребування з сервісного центру необхідної інформації та постановлення судом ухвали про вилучення цієї інформації державним виконавцем. Представник мотивувала своє клопотання тим, що надана інформація є неповною та неактуальною.
Одночасно представник просила відкласти розгляд справи до отримання витребуваної інформації.
У зв`язку з неявкою сторін у судове засідання 18 травня 2026 року, розгляд справи відкладено на 11 годину 11 червня 2026 року.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 у судові засідання неодноразово не з`являлась, причини своєї неявки суду не повідомляла, клопотання про розгляд справи за її відсутності не подавала.
Представник позивачки адвокат Личко В.С. також у судові засідання не з`являлась, подавала до суду клопотання про витребування доказів та про відкладення розгляду справи.
Розгляд поданих сторонами клопотань є компетенцією суду, а їх задоволення правом, а не обов`язком суду.
Представник позивачки адвокат Личко В.С., подаючи до суду клопотання, повинна була усвідомлювати, що суд може відмовити у їх задоволенні та перейти до розгляд справи по суті спору, тим більше, враховуючи предмет позову – відшкодування 688 000 грн вартості спірного транспортного засобу. Однак у судові засідання представник не з`являлась, заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, або про розгляд справи за її відсутності не подавала.
Отже, оскільки для вирішення питання про можливість залишення позовної заяви без розгляду правове значення має лише належне повідомлення учасника справи про час, дату та місце слухання справи, повторність його неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що одночасним витребуванням доказів та закриттям підготовчого провадження з призначенням справи до розгляду, суд першої інстанції порушив принципи та завдання підготовчого провадження, та порушив процесуальні права позивачки, не надавши їй змоги зібрати відповідні докази, які стосуються предмета доказування у справі, є голослівними.
Колегія суддів вважає, що такі дії суду були спрямовані на дотримання строків розгляду справи, що відповідає нормам ЦПК України та інтересам позивачки ОСОБА_1 , у тому числі з урахуванням ціни позову 688 000 грн.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Оскільки, ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Щодо судових витрат
Згідно із підпунктами "б", "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, крім іншого, з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, а ухвала суду першої інстанції – без змін, судові витрати апелянта, понесені ним при розгляді апеляційної скарги, відносяться на його рахунок.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником – адвокатом Личко Валерією Сергіївною, залишити без задоволення.
Ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 червня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня ухвалення, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий Н.О.Тищук
Судді: В.В.Коломієць
Т.В.Серебрякова
---------------------------------
Повний текст постанови виготовлено 16 липня 2026 року
Оригінал: reyestr.court.gov.ua