Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №286/1457/26 — Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/1457/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л. ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом і просить стягнути на її користь з відповідача аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше встановленого законодавством прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину, починаючи з дня пред`явлення позову і до 04.02.2029, тобто до досягнення ОСОБА_3 повноліття, а починаючи з 05.02.2029 і до ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто до досягнення ОСОБА_4 повноліття в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше і не більше встановлених законодавством розмірів для дитини відповідного віку, мотивуючи тим, що від спільного проживання з відповідачем вони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають з нею та знаходяться на її повному утриманні. Матеріальної допомоги на утримання дітей відповідач не надає.

Розгляд справи проводиться відповідно до положень ст.279 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просить в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що позивач, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, посилається на те, що малолітні діти проживають разом із нею та перебувають на її повному утриманні. Однак, зазначені обставини не підтверджені належними та допустимими доказами. Так, до матеріалів справи долучено відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, однак вказаний документ лише підтверджує факт реєстрації місця проживання осіб за певною адресою та не підтверджує фактичного місця проживання дітей, їх постійного перебування із матір`ю, а також факту здійснення нею одноосібного матеріального забезпечення дітей. Сам по собі факт реєстрації місця проживання не є беззаперечним доказом фактичного проживання особи за відповідною адресою, оскільки реєстрація має виключно обліковий характер і не встановлює фактичних сімейних та побутових відносин.

Більше того, позивач не надала доказів того, що відповідач не бере участі у матеріальному забезпеченні дітей добровільно, не купує необхідні речі, не здійснює інші витрати або взагалі ухиляється від виконання батьківських обов`язків. За таких обставин, твердження позивача щодо фактичного проживання дітей разом із нею та їх повного утримання мають характер припущень і не можуть бути покладені судом в основу рішення без належного доказового підтвердження.

Окремо слід звернути увагу суду, що обов`язок щодо утримання дітей є однаковим для обох батьків та не покладається виключно на одного з них. Відповідно, при вирішенні питання про розмір аліментів суд повинен враховувати не лише можливості відповідача, але й можливості позивача брати участь у матеріальному забезпеченні дітей.

Відповіді на відзив позивачем до суду не надано.

Суд, врахувавши письмові позиції сторін, наведені в їх заявах по суті справи, та дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Положеннями ч. ч. 1-3 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 11.12.2025 по справі №286/4105/25 було розірвано. Від спільного проживання мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначені обставини підтверджуються копіями: рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 11.12.2025 по справі №286/4105/25 та свідоцтв про народження дітей серії НОМЕР_1 від 25.02.2011 і серії НОМЕР_2 від 11.05.2013 (а. с. 2-4).

З відомостей про зареєстрованих у житловому приміщені осіб відділу ЦНАП виконавчого комітету Овруцької міської ради №532 від 02.03.2026 вбачається, що в АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 5).

Позивач в позовній заяві зазначила, що діти знаходяться на її утриманні та відповідач матеріальної допомоги на їх утримання не надає.

Представник відповідача у відзиві посилається на те, що відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб лише підтверджують факт реєстрації місця проживання осіб за певною адресою та не підтверджують фактичного місця проживання дітей, їх постійного перебування з матір`ю, а також факту здійснення нею одноосібного матеріального забезпечення дітей. Однак, будь-яких доказів, які б спростували вказані обставини, стороною відповідача суду не надано, хоча це є обов`язком відповідача відповідно до ст. 81 ЦПК України.

За встановлених обставин та визначеного правового врегулювання, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше і не більше встановлених законодавством розмірів для дитини відповідного віку на кожну з двох дітей, з 01.05.2026 і до ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто до досягнення ОСОБА_3 повноліття, та відповідно до положень ч. 3 ст. 183 СК України після досягнення останнім повноліття на дитину – ОСОБА_4 – в розмірі 1/6 (1/3:2) частини заробітку (доходу) відповідача, тобто за вирахуванням тієї частки, яка припадала на ОСОБА_3 ..

Від сплати судового збору позивачка звільнена на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1331 грн. 20 коп. в дохід держави.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268, 274, 279, 430 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ), яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше і не більше встановлених законодавством розмірів для дитини відповідного віку на кожну з двох дітей, з 01.05.2026 і до ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто до досягнення ОСОБА_3 повноліття, а з 05.02.2029 і до ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто до досягнення ОСОБА_4 , в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), але не менше і не більше встановлених законодавством розмірів для дитини відповідного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1331 грн. 20 коп. в дохід держави.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за 1 місяць підлягає негайному виконанню.

На рішення суду до Житомирського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А. Л. Гришковець