Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №285/1549/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/1549/26

провадження у справі №2/0285/1491/26

16 липня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

у складі судді Помогаєва А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ФК «Профіт Капітал» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 27340 грн.

В обґрунтування позову посилався на те, що 08.09.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Відповідачем укладений Договір позики №9344225. Відповідно до його умов ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало Відповідачеві кредит у розмірі 9500 грн. У зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем взятих на себе зобов`язань, за кредитним договором станом на 13.05.2021 року виникла заборгованість у розмірі 27340 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 9500 грн та за відсотками у розмірі 17840 грн.

10.07.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №10072020, за яким до останнього перейшло право вимоги за договором позики №9344225.

13.05.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» підписано Реєстр прав вимоги №116 за Договором факторингу № 10072020, відповідно до якого право вимоги за Договором позики № 9344225 від 08.09.2020 року, перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал».

Посилаючись на норми ЦК України та умови укладених договорів, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 27340 грн.

Відповідач подала відзив із запереченнями проти задоволення позовних вимог. Посилалась на те, що Позивачем завищено суму заборгованості за процентами, розмір якої не відповідає умовам Договору позики. Крім того, Позивачем не доведено перехід до нього прав вимоги, оскільки Договір факторингу між між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено 10.07.2020 - до виникнення заборгованості за кредитом. Реєстр прав вимоги №116 за договором факторингу № 10072020 складений 13.05.2021 - за межами строку дії Договору факторингу №10072020, який сплинув 31.12.2020.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Спір розглядається судом за правилами, встановленими для розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав відповідачу строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Дослідивши надані Позивачем докази, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підстави своїх вимог та заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 513 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом установлено, що 08.09.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений Договір позики №9344225. Відповідно до його умов ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало Відповідачеві кредит у розмірі 9500 грн строком 30 днів, на умовах повернення зазначеної суми коштів та сплати процентів.

Договір був укладений дистанційно в електронному вигляді шляхом підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, який було введено Відповідачем, згідно Закону України «Про електронну комерцію».

10.07.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал»укладено договір факторингу №10072020, за яким сторони домовились про передачу прав вимоги за невизначеними кредитними договорами, що має оформлюватись реєстрами.

13.05.2021 сторонами за Договором факторингу було підписано Реєстр прав вимоги №116 за договором факторингу № 10072020, відповідно до якого право вимоги за Договором позики № 9344225 від 08.09.2020 року, перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал».

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши надані позивачем докази, суд дійшов висновку про недоведеність факту набуття ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» прав вимоги до Відповідача.

На момент укладання договору факторингу (10.07.2020) не існувало заборгованості за Договором позики №9344225 від 08.09.2020. Отже, така заборгованість не могла бути предметом договору факторингу та перейти до іншого кредитора.

Положення ст. 1078 ЦК України щодо права вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога), як предмету договору факторингу, не може бути застосовано до вимог, правові підстави виникнення яких не існували на момент укладання договору факторингу.

Кредитне зобов`язання взагалі не існувало на момент укладання Договору факторингу №10072020 від 10.07.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал», отже були відсутні його сторони, які можливо було б замінити.

Зобов`язання особи, яка ще не видала кредит, передати іншій особі право вимоги за ним у майбутньому, суперечить принципам реальності правовідносин.

Невизначене коло боржників також не може бути ані реальними, ані потенційними учасниками правовідносин до моменту виникнення у них реальних зобов`язань перед конкретним кредитором.

Первинний кредитор міг передати права вимоги до ОСОБА_1 після укладання Договору позики.

Разом з тим, наданий Позивачем Договір факторингу № 10072020 від 10.07.2020 припинив діяти після закінчення строку, передбаченого пунктом 10.1 даного Договору, а саме - 31.12.2020.

Суду не надано доказів пролонгації зазначеного Договору.

За таких обставин, оформлення передачі прав Реєстром прав вимоги №116 за Договором факторингу № 10072020 є неналежним доказом заміни сторони зобов`язання, оскільки він складений 13.05.2021 - після спливу строку дії Договору факторингу.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про недоведеність порушення Відповідачем прав Позивача, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати позивача не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-286 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційна скарга не була подана. У випадку оскарження - рішення набирає законної сили за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії рішення.

Суддя А.В. Помогаєв