Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №161/13993/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13993/26

Номер провадження: 3/161/3572/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Луцьк 16 липня 2026 року

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Гринь Олександр Миколайович, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

З Луцького РУП ГУНП у Волинській області до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА № 207188 від 28 червня 2026 року зазначено, що «28 червня 2026 року близько 15:30 за адресою свого місця проживання ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , а саме словесно ображав, погрожував та принижував у присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю дружини та дитини.»

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 595727 від 24 червня 2026 року зазначено, що «24 червня 2026 року близько 01:00 за адресою свого місця проживання ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , а саме висловлювався нецензурною лайкою на її адресу, висловлював погрози фізичною розправою, що завдало шкоди її психічному здоров`ю».

Такі дії ОСОБА_1 працівниками поліції в даному випадку, кваліфіковано за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не прибув в письмовій заяві від 15 липня подані через канцелярію суду просив розгляд справи проводити без його участі в заяві дослівно зазначив: «вину не визнаю».

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП підтверджується:

протоколами про адміністративні правопорушення серії ВБА № 207188 від 28 червня 2026 року та серії ВАД № 595727 від 24 червня 2026 року;

рапортом виклику на лінію 102 від 24 та 28 червня 2026 року;

письмовими поясненнями та заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 24 та 28 червня 2026 року;

копіями ТЗПСК від 28 червня 2026 року серії ЕТ № 111404 та 24 червня 2026 року серії АА № 646038;

рапортом від 28 червня 2026 року згідно, якого постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 березня 2026 року у справі № 161/4785/26, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення визначеного ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу та відкритими відомостями ЄДРСР ( https://reyestr.court.gov.ua/Review/130769629 ) та копією самої постанови;

формами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд також враховує, що попередньо, 30 березня 2026 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП і вказаною постановою було констатовано, що у вказаній справі була відсутня необхідність направлення ОСОБА_1 , на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, що передбачено ст. 39-1 КУпАП, оскільки таке правопорушення було вчинено вперше і накладення штрафу при притягненні особи да адміністративної відповідальності на той час було достатнім для досягнення виховного ефекту проте, як вбачається із даної справи штраф не поніс за собою виховного ефекту до ОСОБА_1 крім того суд враховує, що фактично ОСОБА_1 вчинено два адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, які одночасно розглядаються судом, а саме 24 та 28 червня 2026 року.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення визначені ч. 3 ст. 173-2 КУпАП суд застосовує адміністративне стягнення в межах санкції даної статті при цьому суд враховує положення ст. 36 КУпАП, однак зазначає, що у даному випадку ОСОБА_1 вчинено рівнозначні адміністративні правопорушення відповідальність за які встановлена однією частиною статті.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суд не вбачає.

А тому, приймаючи до уваги характер вчинених правопорушень, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає доцільним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Вказана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.

Крім того відповідно до ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173 - 2 і 173 - 6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39 - 1 цього Кодексу.

Суд вважає, що у даній справі наявна необхідність направлення ОСОБА_1 , на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, що передбачено ст. 39-1 КУпАП, оскільки суд не може не враховати, що попередньо, 30 березня 2026 року ОСОБА_1 вже був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а отже накладення штрафу при притягненні особи да адміністративної відповідальності попереднього разу не виконало свого виховного ефекту крім того суд враховує, що фактично ОСОБА_1 вчинено два адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, які одночасно розглядаються судом, а саме 24 та 28 червня 2026 року, отже особа не усвідомила недопустимість вчинення дій, які кваліфікуються, як домашнє насильство.

Відповідно з метою зміни насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до матері (потерпілої), ОСОБА_1 слід направити на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.Суб`єкт, відповідальний за виконання програм для кривдників, організовує та забезпечує проходження кривдниками таких програм. Виконання програм для кривдників забезпечують фахівці, які пройшли відповідне навчання. Кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством. Кривдник повинен мати можливість відвідувати програму для кривдників за власною ініціативою на добровільній основі. У разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб`єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов`язку пройти таку програму.У разі притягнення кривдника, зокрема дитини-кривдника, до кримінальної відповідальності судом на нього може бути покладено обов`язок пройти пробаційну програму відповідно до пункту 4 частини другої статті 76 Кримінального кодексу України.

Вказана міра адміністративного стягнення, а також направлення ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.

На підставі ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 , слід також стягнути судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у межах ч. 3 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.

Направити ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство (програми для кривдників), до Підгайцівської сільської ради, строком на три місяці.

Відповідно до ч.1 ст.307, ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу понад п`ятнадцять днів з дня вручення постанови, в разі оскарження такої постанови понад п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 , стягнути подвійний розмір штрафу в розмірі 2040 (дві тисячі сорок) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області О.М. Гринь