Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №737/278/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 737/278/26

Провадження № 2-др/750/37/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі судді Кузюри М.М., розглянув заяву представника Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про ухвалення додаткового рішення в справі № 737/278/26 за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

в с т а н о в и в:

07.05.2026 ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» засобами поштового зв`язку звернулося до Куликівського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з останнього в порядку регресу виплаченої суми страхового відшкодування в розмірі 5 756,25 грн, а також понесених позивачем судових витрат.

Суддя Куликівського районного суду Чернігівської області Лібстер А.С. ухвалою від 11.05.2026 вказану справу передав за підсудністю до Деснянського районного суду м. Чернігова.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 липня 2026 року позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» 5 756,25 грн (п`ять тисяч сімсот п`ятдесят шість гривень 25 копійок) виплаченої суми страхового відшкодування в порядку регресу, а також 3328,00 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення від 07 липня 2026 року направлено сторонам 08 липня 2026 року та отримано представником позивача через систему «Електронний суд» 08 липня 2026 року. Позивач станом на час розгляду цієї заяви копію рішення суду не отримав.

Відповідно до статті 246 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У позовній заяві позивачем зазначено, що витрати на правничу допомогу, понесені позивачем, складають 5000,00 грн, а докази про понесені витрати на правничу допомогу будуть надані в порядку, визначеному Законом.

13 липня 2026 року представник позивача з використанням системи «Електронний суд» подав до суду заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, яку судом отримано 14 липня 2026 року.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини третьої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд виходить з такого.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.

Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення є одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація такого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивачу правничу допомогу надавав адвокат Сагаль Сергій Вікторович на підставі договору на абонентське обслуговування з правової (юридичної) допомоги від 05 січня 2026 року.

З копії акта виконаних робіт до договору на абонентське обслуговування з правової (юридичної) допомоги від 05 січня 2026 року, який складено 07 липня 2026 року, слідує, що позивачу адвокатом Сагаль С.В. надано правничу допомогу по юридичному супроводу справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу на суму 5000 грн. 00 коп.

Згідно із частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу у даній справі. Проте, враховуючи, що справа розглядалася у спрощеному порядку без повідомлення сторін, складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг та витрачений адвокатом час (адвокат не приймав участь у судових засіданнях), виходячи з критерію розумності та співрозмірності, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 3000 грн витрат на правничу допомогу, вважаючи таку суму співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи.

Керуючись статтями 137, 141, 246, 258, 263-265, 268, 270, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Задовольнити частково заяву Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про ухвалення додаткового рішення.

Стягнути із ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (місцезнаходження: вул. Здолбунівська, 7-Д, м. Київ, код ЄДРПОУ – 00034186) 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок) у відшкодування витрат на правничу допомогу.

Відмовити в іншій частині заявлений вимог.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя