Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №729/719/26 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/719/26

3/729/255/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2026 р. Суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області Демченко Л.М., за участю секретаря Роєнко А.П., розглянувши в приміщенні Бобровицького районного суду адмінматеріал, який надійшов від Відділення поліції №2 (м.Бобровиця) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 01.05.2026 о 15 год. 45 хв. в с. Кобижча Ніжинського району Чернігівської області по вул. Захисників України, 40 керував мотоциклом марки ИЖ П-3, НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, газоаналізатора «Драгер 6820» (результат тестування 0,44‰), чим порушив п. 2.9 а ПДР та скоїв адмінправопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду адмінпротоколу повідомлявся належним чином, у тому числі і шляхом розміщення оголошення на веб-сайті Судова Влада України, причини своєї неявки суду не повідомив.

З відеозапису, приєднаного до адмінпротоколу видно, що ОСОБА_1 було повідомлено про те, що відносно нього складається адміністративний протокол, розгляд справи відбудеться за викликом у Бобровицькому районному суді.

З метою недопущення чергового відкладення судового розгляду та недопущення затягування розгляду справи, враховуючи практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків є правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи вимоги ч.2 ст. 268 КУпАП, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, суд приходить до висновку про розгляд справи у відсутність ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого.

Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ст. 7 КУпАП).

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом серії ЕПР1 №654568 від 01.05.2026, який є документом, що засвідчує факт неправомірних дій, є одним із джерел доказів, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з яких вбачається, що 01.05.2026 в с.Кобижча, по вул. . Захисників України, 40 зупинено мотоцикл під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм в останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, тому йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора на місці зупинки, останній погодився пройти огляд. Після проведення тестування за допомогою пристрою «Драгер 6820» було встановлено, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння (результат тесту склав 0,44 ‰), а тому складено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння та протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, водія відсторонено від керування транспортним засобом (а.с.1-9).

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу вищевказаної правової норми.

Відповідно до пункту 3, 7 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Згідно ч.1-3 ст.266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, наголошено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.

В зв`язку з цим, санкція даної норми закону з кожним роком постійно суттєво посилюється і на даний час є безальтернативною та суворою.

Враховуючи зазначені докази, характер вчинення правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обставини, що обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 мають місце ознаки правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а також про необхідність застосування до правопорушника адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» стягненню з ОСОБА_1 підлягає судовий збір на користь держави в сумі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 33, ч.1 ст.130, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений особою, щодо якої він застосований, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

В разі несплати штрафу у встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП строк, стягується подвійний розмір штрафу у порядку примусового виконання постанови відповідно до ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Суддя Л.М.Демченко