Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №606/601/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

справа № 606/601/26

УХВАЛА

16 липня 2026 року м. Теребовля

Слідчий суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Теребовлі скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ ВП №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_4 від 13 липня 2026 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42026210000000057 від 09 березня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 242 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Скаржник ОСОБА_3 звернувсь до слідчого судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області зі скаргою на постанову старшого слідчого СВ ВП №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_4 від 13 липня 2026 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42026210000000057 від 09 березня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 242 КК України, мотивуючи її тим, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону, належним чином не обґрунтована.

В обґрунтування скарги вказав, що старшим слідчим СВ ВП №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції ОСОБА_4 проводиться досудове розслідування кримінального провадження за №42026210000000057 від 09 березня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 242 КК України за тим фактом, що службові особи КП Микулинецької ОТГ «Комунпобутсервіс» порушують правила охорони вод, що призводить до забруднення та засмічення р. Серет, чим створюється небезпека для довкілля.

Скаржник ОСОБА_3 звернувся до старшого слідчого СВ ВП №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_4 із клопотанням про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні, так як він є мешканцем Микулинецької громади та вважає, що внаслідок забруднення річки Серет порушено його право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, однак 13 липня 2026 року слідчим було винесено постанову про відмову у задоволені клопотання про визнання його потерпілим, з тих мотивів, що доводи заявника ОСОБА_3 про завдання йому шкоди, у наслідок чого його слід визнати потерпілим ґрунтуються виключно на припущеннях заявника та не підтверджуються належними і допустимими доказами заподіяння йому особисто моральної, фізичної або майнової шкоди. Матеріали кримінального провадження на даний час не містять будь-яких відомостей про те, що внаслідок кримінального правопорушення заявнику завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

В судове засідання скаржник ОСОБА_3 не з`явився, однак звернувся до суду із заявою, у якій просив розгляд скарги провести за його відсутності, скаргу підтримує та просить слідчого суддю її задовольнити, з мотивів наведених у ній.

Старший слідчий СВ ВП №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області капітан поліції ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду скарги, не повідомив слідчого суддю про причини неявки. Однак, вказана обставина не перешкоджає слідчому судді у розгляді скарги.

Слідчий суддя, заслухавши доводи представника заявника, слідчого, дослідивши матеріали скарги дійшов наступного висновку.

Частиною статті 303 КПК України визначено рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування та право на оскарження. Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим – особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим.

Старшим слідчим СВ ВП №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції ОСОБА_4 проводиться досудове розслідування кримінального провадження за №42026210000000057 від 09 березня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 242 КК України за тим фактом, що службові особи КП Микулинецької ОТГ «Комунпобутсервіс» порушують правила охорони вод, що призводить до забруднення та засмічення р. Серет, чим створюється небезпека для довкілля.

Постановою старшого слідчого СВ ВП №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_4 від 13 липня 2026 відмовлено скаржнику ОСОБА_3 у задоволені клопотання про визнання його потерпілим, з тих мотивів, що доводи заявника ОСОБА_3 про завдання йому шкоди, у наслідок чого його слід визнати потерпілим ґрунтуються виключно на припущеннях заявника та не підтверджуються належними і допустимими доказами заподіяння йому особисто моральної, фізичної або майнової шкоди. Матеріали кримінального провадження на даний час не містять будь-яких відомостей про те, що внаслідок кримінального правопорушення заявнику завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

Так, у оскаржуваній постанові старшого слідчого вказано, що безпосереднім об`єктом цього кримінального правопорушення є встановлений законодавством порядок охорони водних ресурсів та екологічна безпека. Потерпілими у таких кримінальних провадженнях можуть бути особи, щодо яких під час досудового розслідування встановлено факт спричинення їм конкретної моральної, фізичної або майнової шкоди внаслідок такого забруднення.

Разом із тим саме по собі посилання на положення статті 50 Конституції України не є безумовною підставою для набуття статусу потерпілого у кримінальному провадженні, оскільки кримінальний процесуальний закон вимагає встановлення факту заподіяння конкретній особі шкоди, а не лише можливості чи припущення її виникнення.

Таким чином, на момент розгляду клопотання відсутні достатні правові та фактичні підстави для висновку про те, що кримінальним правопорушенням заявнику безпосередньо завдано моральної, фізичної чи майнової шкоди.

Враховуючи наведене на момент розгляду клопотання відсутні об`єктивні дані, які б свідчили про наявність передбачених ч. 1 статті 55 КПК України підстав для визнання ОСОБА_3 потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч.2 ст. 9 КПК України).

Відповідно до вимог ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Згідно ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Крім того, очевидність і достатність таких підстав є оціночним поняттям, яке визначається в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин кримінального провадження і внутрішнього переконання особи, уповноваженої на визнання особи потерпілим.

За змістом ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Відтак, постанова слідчого, відповідно до вимог ст. 110 КПК України, повинна містити оцінку заявлених скаржником ОСОБА_3 у клопотанні від 05.07.2026 вимог.

З огляду на те, що клопотання, подане скаржником ОСОБА_3 слідчий розглянув, за результатами його розгляду винесено постанову від 13 липня 2026 року про відмову у задоволенні зазначеного клопотання про визнання ОСОБА_3 потерпілим, слідчий суддя дійшов до висновку, що обов`язок, передбачений ст. 55 КПК України, слідчим виконаний.

Водночас, з долученої до скарги постанови вбачається, що слідчий навів мотиви відмови у задоволенні клопотання, зокрема, зазначив про підстави ухваленого рішення.

Наведені у постанові мотиви безпосередньо стосуються суті клопотання, є зрозумілими та пояснюють причини ухвалення відповідного рішення, постанова є обґрунтованою та відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

На думку слідчого судді, слідчий вірно надав оцінку фактичним обставинам справи і наявним доказам, а також ним було обґрунтовано прийнято рішення про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №42026210000000057 від 09 березня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 242 КК України, оскаржувана постанова містить зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення діючого законодавства.

Також, до скарги долучено матеріали, які підтверджують факт повідомлення скаржника ОСОБА_3 про результат розгляду слідчим його клопотання та він отримав копію постанови.

Згідно вимог ч.5 ст.40 КПК України, згідно з якими, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних органом досудового розслідування доказів на етапі розслідування й не може переймати на себе функції органу досудового розслідування.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що скарга ОСОБА_3 не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ ВП №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_4 від 13 липня 2026 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42026210000000057 від 09 березня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 242 КК України– відмовити.

Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1