Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №604/50/26 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/50/26

Провадження № 2/604/197/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сіянка В. М.

за участю секретаря Феньо О.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Вальчук М.М.

представника третьої особи Процаніної Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Підволочиськ в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Орган опіки та піклування Підволочиської селищної ради Тернопільської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні і визначення способу участі у вихованні дитини та у спілкуванні з нею,

у с т а н о в и в:

20 січня 2026 року ОСОБА_1 , від імені якого і в інтересах якого діє адвокат Вальчук М.М., звернувся до Підволочиського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Орган опіки та піклування Підволочиської селищної ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні і визначення способу участі у вихованні дитини та у спілкуванні з нею.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 є батьками малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вказує, що сторони разом не проживають, проте, він сумлінно сплачує аліменти на утримання доньки, не ухиляється від обов`язків щодо її виховання і утримання. За твердженням позивача, між сторонами існує конфлікт щодо визначення способу участі батька у спілкуванні з донькою та її вихованні, оскільки відповідачка перешкоджає належним чином спілкуватися йому з донькою та брати участь у її вихованні, а відтак, він змушений звернутися до суду. З урахуванням зазначеного просить суд :

- зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та надавати ОСОБА_1 інформацію про наявні засоби зв`язку (номер телефону та інші засоби) для спілкування батька з донькою та про зміну номера телефону, облікових засобів Інтернет зв`язку та інших засобів зв`язку з донькою ОСОБА_4 , необхідних для спілкування батька з дитиною;

- визначити наступні способи участі батька у вихованні та спілкуванні доньки ОСОБА_4 :

у вигляді систематичних побачень з донькою щовівторка з 15:00 год. до 19:00 год., щочетверга з 15:00 год. до 19:00 год. та у вихідні з 10:00год. до 18:00год. кожної другої та четвертої суботи та кожної другої та четвертої неділі в період перебування батька на території України, а також протягом одного місяця літніх канікул за місцем проживання/перебування батька Дітей;

батько має право на необмежене спілкування з донькою особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку за допомогою Viber, WhatsAPP, Massanger, Telegram, Signal, тощо, які доступні дитині. (

-побачення мають відбуватись без присутності матері ОСОБА_2 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Підволочиського районного суду Тернопільської області від 20 січня 2026 року для розгляду даної справи визначено суддю Сіянко В.М.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 22 січня 2026 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено дату підготовчого засідання.

19 лютого 2026 року на адресу суду від Орган опіки та піклування Підволочиської селищної ради Тернопільської області супровідним листом надано для залучення до матеріалів справи додаткові документи.

Представником відповідачки через підсистему «Електронний суд» 02 березня 2026 року подано відзив на позовну заяву. Згідно поданого відзиву, відповідачка просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції посилається на наступні обставини. Вказує, що розпорядженням Голови Підволочиської районної державної адміністрації від 30 червня 2020 року за № 137/01-01-17 « Про визначення способу участі батька у вихованні дочки ОСОБА_3 », визначено спосіб участі батька ОСОБА_1 у виховані доньки ОСОБА_3 , шляхом побачень з малолітньою за її місцем проживання, перебування 1,3 суботу, 2, 4 неділю кожного місяця з 13:00 до 16:00 год. в присутності матері ОСОБА_2 за попередньою з нею домовленістю. Поряд з цим зазначає, що позивач виїхав за межі території України, за твердженням відповідачки, позивачу ніхто не перешкоджає брати участь у виховані своєї доньки та у спілкуванні з нею, а позивач вводить в оману суд. Також, вказує, що ОСОБА_3 навчається у Жеребківській гімназії Підволочиської селищної ради Тернопільської області за змішаною формою навчання, уроки проходять з 12:00год до 16:00 год, а тому визначений позивачем час для спілкування буде створювати для її доньки незручності. Стосовно вимоги позивача на необмежене спілкування з донькою особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку за допомогою Viber, WhatsAPP, Massanger, Telegram, Signal, зазначає, що дитина не має особистого номеру, а також вказує, що спілкування засобами зв`язку з донькою не є побаченням. Крім того, вказує, що брат позивача, який поживав разом з позивачем, є особою з інвалідністю ІІ групи з когнітивними розладами та перебуває на обліку в КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради, на думку відповідачки, побачення з донькою за місцем проживання/ перебування батька не буде сприяти нормальному розвитку дитини, а відсутність матері при таких зустрічах несе загрозу інтересами дитини. Також зазначає, що відповідачка працює на посаді медичної сестри в КНП ВСР «Тернопільська центральна районна лікарня» за змішаним графіком роботи. З урахуванням зазначеного просить відмовити позивачу у задоволені позову.

16 березня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, відповідно до якої вказав, що оскільки відповідачка заблокувала у всіх месенджерах позивача, відповідно останній не має можливості спілкуватися з донькою, що свідчить про перешкоджання ОСОБА_2 позивачу у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_4 . Позивачем, надано правове обґрунтування заявленого позову, вважає, що варіант визначення способів спілкування із дитиною, запропонований позивачем, повністю відповідає інтересам дитини та сприяє її нормальному розвитку, не суперечить правам та інтересам сторін у справі, а також буде відповідати інтересам дитини.

Представником відповідачки 17 березня 2026 року через систему «Електронний суд» подано заперечення на відповідь на відзив позивача, відповідно до змісту якого, вважає позовні вимоги необґрунтованими, вказує, що згідно висновку лікаря офтольмолога від 26.07.2025 року дитині не рекомендовано користуватися електронними гаджетами, висновок зроблений після обстеження дитини в зв`язку з погіршенням зору, наслідком обстеження є рекомендація носити окуляри. Також зазначає, що не є належним відповідачем в частині вимог про встановлення способу та порядку участі батька у вихованні доньки шляхом визначення часу і днів спілкування позивача із донькою, а лише законним представником доньки, оскільки не з нею має відбуватись спілкування і вона не зобов`язана за законом таке спілкування для позивача організувати чи забезпечити.

17 березня 2026 року, представником позивача подано клопотання, про виклик свідка, у судовому засіданні 07.07.2026, представником позивача заявлено клопотання про залишення без розгляду вказаного клопотання. З урахуванням зазначеного, суд залишає без розгляду клопотання позивача про виклик свідків.

Ухвалою суду від 17 березня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та зобов`язано Орган опіки та піклування Підволочиської селищної ради Тернопільської області надати висновок про визначення способу участі батька ОСОБА_1 вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

19 травня 2026 року до суду від третьої особи надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи висновку органу опіки та піклування Підволочиської селищної ради затвердженого на засіданні виконавчого комітету Підволочиської селищної ради від 14.05.2026.

Представником позивача 25 травня 2026 року подано заяву про зміну предмета позову, так у поданій заяві позивач просить суд :

«1.На час воєнного стану в Україні та перебування батька за кордоном, зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надавати ОСОБА_1 інформацію про наявні засоби зв`язку (номер телефону та інші засоби) для спілкування батька з донькою та про зміну номера телефону, облікових засобів Інтернет зв`язку та інших засобів зв`язку з донькою ОСОБА_4 , необхідних для спілкування батька з дитиною та зобов`язати матір ОСОБА_2 забезпечити умови для спілкування батька з дитиною та організовувати щоденне спілкування доньки ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 у режимі телефонного або відеозв`язку через мобільний телефон (в тому числі і особистий) у період часу з 19.00 год. протягом 30 хвилин кожного дня.

2.Визначити наступні способи участі батька у вихованні та спілкуванні доньки ОСОБА_4 :

- у вигляді систематичних побачень з донькою щовівторка з 15:00 год. до 19:00 год., щочетверга з 15:00 год. до 19:00 год. та у вихідні з 10:00год. до 18:00год. кожної другої та четвертої суботи та кожної другої та четвертої неділі в період перебування батька на території України, а також протягом одного місяця літніх канікул за місцем проживання/перебування батька дітей;

- побачення мають відбуватись без присутності матері ОСОБА_2 ;

- порядок виконання вищевизначеного способу участі батька у спілкуванні та вихованні дитини відстрочити на час воєнного стану в Україні та перебування батька за кордоном.»

3.Стягнути з відповідача понесені судові витрати.»

Відповідно до ч. 3 ст. 49ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Оскільки, представник позивача подав заяву про зміну предмету позову, з додержанням вимог статті 49 ЦПК України, суд вважає за необхідне заяву про зміну предмету позову прийняти до розгляду, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням поданої позивачем заяви про зміну предмету позову.

15 червня 2026 року представником відповідачки подано відзив на позовну заяву, з урахуванням поданої позивачем заяви про зміну предмета позову. Так у поданому відзиві, відповідачка посилається на інформаційні довідки психолога КЗ «Центр надання соціальних послуг Підволочиської селищної ради» від 12.02.2026 року відповідно до якої психологом зазначено, наступне мовою оригінала : «Тато не бере участі у її вихованні, не спілкується з нею. Дитина нічого про нього не знає і уникає розмови про нього». За твердженням відповідачки, малолітня ОСОБА_3 фактично не знає свого батька і уникає розмов про нього, примусове щоденне спілкування по телефону не лише не відповідатиме її інтересам, але й може завдати дитині психологічної шкоди. Також вказує, що дитина перебуває на обліку офтальмолога, посилається на висновки лікарів, відповідно до яких дитині рекомендовано здоровий режим, постійна корекція, здорова терапія та носіння окулярів і не рекомендовано використання гаджетів. На думку відповідачки використання мобільного телефону чи будь-якого іншого гаджету з метою відеозв`язку, прямо суперечить медичним рекомендаціям лікарів-офтальмологів, які спостерігають дитину, та може призвести до погіршення стану її зору. Крім того зазначає, що систематична присутність ОСОБА_2 вдома о 19:00 год. щодня є неможливою через характер її трудової діяльності. Зазначає, розпорядженням Голови Підволочиської районної державної адміністрації від 30 червня 2020 року за № 137/01-01-17 « Про визначення способу участі батька у вихованні дочки ОСОБА_3 », визначено спосіб участі батька ОСОБА_1 у виховані доньки ОСОБА_3 , шляхом побачень з малолітньою за її місцем проживання, перебування 1,3 суботу, 2, 4 неділю кожного місяця з 13:00 до 16:00 год. в присутності матері ОСОБА_2 за попередньою з нею домовленістю. Зазначає, що 12 лютого 2022 року позивач самостійно виїхав за кордон та проживає у Федеративній Республіці Німеччина. За твердженням відповідачки рекомендований Органом опіки та піклування у висновку від 14.04.2026 спосіб участі батька у вигляді побачень у першу, третю суботу та другу, четверту неділю кожного місяця з 13:00 до 16:00 год. в присутності матері дитини є зваженим і відповідає наявним обставинам. Просить суд врахувати, що позивач є безробітним, перебуває за кордоном і не має підтвердженого джерела доходу, достатнього для забезпечення проживання дитини. Відповідно до акту оцінки потреб сім`ї, місцем реєстрації ОСОБА_1 є будинок його матері ОСОБА_5 у смт ОСОБА_6 , де він фактично не проживає з лютого 2022 року. Крім того вказує, що за адресою реєстрації позивача ( АДРЕСА_1 ) разом із матір`ю ОСОБА_5 проживає брат позивача – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є особою з інвалідністю ІІ групи з когнітивними розладами та перебуває на обліку в КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради. На думку відповідачки перебування малолітньої дитини в одному помешканні із особою, яка має когнітивні порушення, становить потенційну небезпеку для здоров`я та розвитку дитини. Крім того просить врахувати, що дитина фактично не знайома з батьком, уникає розмов про нього, передача дитини на тривалий час особі, яку вона практично не знає, без присутності матері суперечить принципу найкращих інтересів дитини. За твердженням відповідачки, позивач,

добровільно виїхавши за кордон та не реалізувавши раніше встановлений порядок спілкування, фактично самоусунувся від виховання доньки. З урахуванням зазначеного просить суд, відмовити ОСОБА_1 у задоволені заявленого позову в повному обсязі.

Ухвалою від 16 червня 2026 року закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду.

06 липня 2026 року представником відповідачки подано клопотання про відкладення судового розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю представника у іншому судовому засіданні.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

У підготовчому засіданні 16.06.2026 за участю представника відповідачки, судом було погоджено дату та час проведення судового засідання з розгляду справи по суті.

Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки відповідач свою правову позицію висловив в відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив. Подальше відкладення розгляду справи потягне за собою порушення розумних строків її розгляду, що неприпустимо. При цьому суд враховує, що представник відповідача погодився на ту дату та час, яка була узгоджена між сторонами у судовому засіданні та не повідомляв про зайнятість у іншому процесі, не додав до клопотання доказів участі у такому процесі, тобто таке клопотання представник відповідачки, на думку суду, має ознаки зловживання процесуальними правами, з метою затягування строків розгляду справи та є необґрунтованим.

Враховуючи, розумні строки розгляду справи, а також що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, мав достатньо часу реалізувати свої процесуальні права, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

За таких обставин, керуючись п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

У призначене судове засідання прибув позивач та повноважний представник позивача. Позивачем надано пояснення по суті заявленого позову, відповідно до яких, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві, оцінюючі надані докази на свою користь.

Відповідачка у судове засідання не з`явилась, з невідомих суду причин. Представник відповідачки судове засідання не прибув,подано клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволені якого судом відмовлено .

Представник третьої у судове засідання, надав пояснення по суті заявленого позову, просить врахувати наданий до суду висновок органу опіки та піклування Підволочиської селищної ради затверджений на засіданні виконавчого комітету Підволочиської селищної ради 14.05.2026

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, з актового запису про народження, що відображається у застосунку Дія Слюсарчука Р.С., що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 02.07.2019 Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_3 , в інформації про батька вказано: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в інформації про матір вказано : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно наданої на запит суду відповіді Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, лист № 96 від 02.01.2026, станом на 31.01.2026 у виконавчому провадженні про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на дитину ОСОБА_2 існує передплата в сплаті аліментів у розмірі 9575,70грн.

Як встановлено, з акту оцінки потреб сім`ї / особи складеного 29.01.2026, за місцем проживання ОСОБА_5 та складеного за результатами проведеної перевірки висновку про потреби сім`ї встановлено, що ОСОБА_1 є біологічним батьком ОСОБА_3 , визнав свою доньку з народження, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у шлюбі не перебували, спільно не проживали, Від народження позивач допомагав підтримував доньку спілкувався з нею, з лютого 2022 року виїхав за кордон, наразі проживає та працює закордоном в Німеччині. Зі слів матері позивача відповідачка не дає батькові спілкуватися з дитиною у телефонному режимі.

Згідно інформаційної довідки наданої психологом КЗ «Центр надання соціальних послуг Підволочиської селищної ради» ОСОБА_3 емоційна, доброзичлива , любить спілкуватись з однолітками, має багато іграшок. Поряд з цим зазначено, що «тато не бере участі у її вихованні, не спілкується з нею. Дитина нічого про нього не знає і уникає розмови про нього».

Відповідно до акту оцінки потреб сім`ї / особи складеного 12.02.2026, за місцем проживання ОСОБА_3 та складеного за результатами проведеної перевірки висновку про потреби сім`ї з`ясовано, що дівчинка проживає у чудовій сім`ї, мати здатна задовольнити потреби дитини, також зазначено, що матір не перешкоджає спілкуванню дівчинки з іншим членами родини, у тому числі з батьком.

У акті обстеження умов проживання з метою захисту прав та інтересів дитини від 02 лютого 2026 року за адресою поживання сім`ї ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 зазначено, щоу сім`ї панує злагода та взаєморозуміння, батьком аліменти сплачуються вчасно, зазначено, що зі слів матері дитини не сприймає батька, не завжди бажає з ним спілкуватись, з матір`ю проведено бесіду про важливість участі батька у вихованні дитини. .

Крім того, відповідно до акту обстеження умов проживання з метою обстеження умов проживання ОСОБА_1 , вбачається , що на час обстеження вдома перебувала матір остнього ОСОБА_5 та його брат ОСОБА_7 . Встановлено, що ОСОБА_1 з 2022 року поживає за кордоном, під час телефонної розмови, повідомив, що прагне приймати участь у вихованні дитини, допомагати матеріально, мати змогу спілкуватися та бачитьсь з донькою.

Судом також встановлено, що розпорядженням Голови Підволочиської районної державної адміністрації від 30 червня 2020 року за № 137/01-01-17 « Про визначення способу участі батька у вихованні дочки ОСОБА_3 », визначено спосіб участі батька ОСОБА_1 у виховані доньки ОСОБА_3 , шляхом побачень з малолітньою за її місцем проживання, перебування 1,3 суботу, 2, 4 неділю кожного місяця з 13:00 до 16:00 год. в присутності матері ОСОБА_2 за попередньою з нею домовленістю. Також зобов`язано ОСОБА_2 не створювати перешкоди у спілкуванні та сприяти зустрічам доньки з батьком.

Згідно довідки №06 від 19.02.2026 виданої Жеребківською гімназією Підволочиської селищної ради Тернопільської області, ОСОБА_3 у 2025-2026 навчальному році навчалась за змішаною формою у 1 класі гімназії, уроки походили з 12 до 16 години.

Відповідно до довідки КНП ВСР «Тернопільська центральна районна лікарня» №216 від 20.02.2026, ОСОБА_2 дійсно працює в КНП ВСР «Тернопільська центральна районна лікарня» на посаді сестри медичної об`єднаного відділення хірургічного профілю з 21.03.2008 по даний час за змінним графіком роботи.

За змістом висновку органу опіки та піклування Підволочиської селищної ради про визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 , та відповідність його інтересам дитини, який є додатком N 1 до рішення виконавчого комітету від 14 травня 2026 №142 року, орган опіки та піклування, з огляду на встановлені обставини, орган опіки та піклування вважає за доцільне:

« 1.Визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований в селищі Микулинці Тернопільського району Тернопільської області у вихованні дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки села Жеребки Тернопільського району Тернопільської області шляхом побачень з малолітньою за її місцем проживання, перебування в першу, третю суботу, другу, четверту неділю кожного місяця з 13.00 по 16.00, в присутності матері дитини.

2. Рекомендувати ОСОБА_2 не створювати перешкод у спілкуванні батька з дитиною та сприяти зустрічам доньки з батьком.

3. Рекомендувати щоденне спілкування батька з дитиною у формі телефонного або інтернет спілкування (доступного до віку та розвитку дитини) враховуючи стан здоров`я, час навчання у школі, відвідування позашкільних занять, особистий режим дитини.»

Судом враховано обставини встановлені комісією під час розгляду даного питання.

Судом досліджена переписка позивача та відповідачки, з якої вбачається, що ОСОБА_1 прагнув налагодити спілкування з донькою ОСОБА_3 , дізнавався про її потреби, стан здоров`я, передав дитині одяг, взуття, іграшки, перераховував матері кошти на потреби дитини.

З консультаційного висновку спеціаліста ОСОБА_8 від 07.04.2026 року встановлено, що дитині рекомендовано дозування здорових навантажень, перерви між роботою, достатність освітлення режим постійна корекція, здорова терапія та носіння окулярів і не рекомендовано використання гаджетів.

Судом встановлено, що між сторонами існує невирішений конфлікт щодо визначення способу участі батька у спілкуванні з донькою та у її вихованні.

З урахуванням поданої позивачем заяви про зміну предмета позову , ОСОБА_1 просить визначити спосіб його участі у вихованні доньки, зокрема, шляхом встановлення графіка побачень з донькою, визначеного позивачем без присутності матері, яка за його твердженнями перешкоджає такому спілкуванню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладено у пункті 8 статті 7СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

У пункті 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з вимогами пункту 3 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Статтею 141СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Частиною першою статті 151СК України визначено, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини, а стаття 153цього Кодексу встановлює право матері, батька та дитина на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до вимог статті 157СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно з вимогами статті 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Частинами першою та другою статті 159СК України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Статтею 15 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.

Згідно з вимогами ч.ч. 4, 5ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року у справі № 500/3507/19 (провадження № 61-10654св21) зазначено, що «батько, який проживає окремо від своєї дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. При цьому відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з батьком.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року в справі № 201/13423/19 (провадження № 61-1881св22) вказано, що «при вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд має виходити, передусім, з інтересів дитини з урахуванням конкретних обставин справи. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом лише в інтересах дитини».

Принцип рівності батьків та принцип спільного вирішення питань життя дитини зобов`язують обох батьків поважати права дитини та права один одного, зокрема гарантованого права кожного із батьків брати безпосередню (особисту) участь у вихованні дитини та необмеженому спілкуванні з нею.

Приймаючи рішення в інтересах дитини суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.

Право батька на спілкування із дитиною є його незаперечним правом, а спілкування дитини з батьком відповідає її інтересам. Батько, який проживає окремо від своєї дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Встановлення стосунків та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей із батьком. Саме так і зазначає Верховний Суд у постанові від 09 жовтня 2024 року у справі № 753/7011/23.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у спілкуванні та вихованні дітей, суд враховує конкретні обставини справи, беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, перебування батька за межами України, відсутність протягом тривалого часу зв`язків із батьком та необхідність відновлення між ними контакту, вік дітей, режим їх звичного способу життя, відвідування школи та інших заходів, час відпочинку та сну, враховуючи часові пояси країн знаходження дітей та батька, положення ст. 159 СК.

Таким чином, суд може визначати способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо).

Як вбачається з положень частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що між батьками малолітньої дитини - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не досягнуто згоди щодо участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Також встановлено, що позивач тривалий час проживає та працює за кордоном, що ускладнило можливість його спілкування з донькою та вплинуло на його участь у вихованні дитини.

З наданих доказів, суд приходить до висновку, що між батьками склалися неприязні відносини та відсутнє порозуміння, що вплинуло на припинення спілкування дитини з батьком (позивачем) поза його волею.

Позивач ОСОБА_1 , будучи батьком дитини, прагне спілкування із нею, оскільки участь у вихованні та розвитку дитини є його правом та обов`язком.

Жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали право батька на спілкування із малолітньою донькою, яке перешкоджало б нормальному розвитку дитини, судом не встановлено.

Під час розгляду справи відповідачкою не надано доказів негативного впливу на доньку спілкування з батьком.

Поряд з цим суд зауважує, що батько, який проживає окремо від своєї дитини, очевидно має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Відновлення та сталість відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати бажання чи наміри інших осіб обмежити дитину від спілкування чи зустрічі з батьком.

Перебування батька за кордоном не повинно використовуватися як спосіб обмеження прав батька на спілкування з дитиною, яке повинно реалізовуватися задля підтримання родинних відносин та емоційного контакту неповнолітніх дітей з її батьком. Однак, в силу об`єктивних причин реальні можливості між батьком і дітьми у таких умовах очевидно звужуються.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини вимагає визначення найкращих інтересів дитини та передбачає, що зв`язки дитини з сім`єю повинні зберігатися,за винятком випадків, коли це може шкодити його здоров`ю та розвитку.

Отже, під час перебування батька за кордоном, його спілкування з дітьми за допомогою телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв`язку, в режимі відеозв`язку через мережу інтернет є цілком логічним і правильним способом участі батька у вихованні дітей з урахуванням обставин цієї справи.

При визначенні конкретного часу спілкування позивача із донькою ОСОБА_3 суд враховує вік та стать дитини, а також ту обставину, що позивач тривалий час перебуває за межами території України, відсутності протягом тривалого часу побачень батька й дитини, що призвело до втрати між позивачем і дитиною сталого психологічного зв`язку, довірливих відносин, емоційного зв`язку. Для налагодження довірливих відносин між батьком і дитиною необхідний час, протягом якого поступово буде відбуватися налагодження спілкування та формування емоційної прихильності доньки до батька.

Зважаючи на вказане та враховуючи вік дитини, режим дитини, відвідування школи, час відпочинку та сну із дотриманням розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і встановити наступний порядок участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою, зокрема:

-зобов`язати матір ОСОБА_2 забезпечити умови для спілкування

батька з дитиною та організовувати щоденне спілкування доньки ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 у режимі телефонного або відеозв`язку через мобільний телефон (в тому числі і особистий) у період часу з 19.00 год. протягом 30 хвилин кожного дня.

-у вигляді систематичних побачень з донькою ОСОБА_3 за її місцем проживання, перебування щовівторка з 17:00 год. до 19:00 год., а також в першу, третю суботу, другу, четверту неділю кожного місяця з 13.00 по 16.00, в присутності матері дитини, в період перебування батька на території України.

При цьому батько повинен враховувати особливості стану здоров`я дитини, дотримуватися рекомендацій лікаря, надавати дитині належний догляд, дотримуватися графіку розпорядку дня дитини, враховувати час навчання у школі, відвідування позашкільних занять, особистий режим дитини.

Вказаний графік може бути змінений у випадку хвороби дитини, що підтверджується медичними довідками, або у інших невідкладних випадках, за домовленістю батьків. У разі виникнення непорозумінь та спорів між батьками у питаннях участі батька у вихованні доньки, проведення зустрічей з ним, з також невиконання даного рішення, будь-хто з батьків має право звернутися з позовом до суду дія вирішення спірних питань.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення інших позовних вимог.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Судом враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16 червня 2020 року у справі № 577/3476/19, від 23 червня 2020 року у справі № 754/9026/16-ц, від 29 липня 2021 року у справі № 758/5545/18, відповідно до яких суд може обумовити побачення з дитиною присутністю інших осіб в окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини.

Отже, обумовлення побачень батьків з дитиною присутністю матері безпосередньо викликано інтересами дитини, оскільки підтверджене довідкою психолога та висновком органу опіки та піклування Підволочиської селищної ради від 14.05.2026, згідно якого з батьком емоційний зв`язок дитина не підтримує, тому спілкування з ним рекомендовано у присутності матері, суд вважає, що у даному випадку спілкування дитини з батьком повинно відбуватись у присутності матері дитини, оскільки тривале перебування дитини із батьком (без присутності матері) може завдати психологічного стресу для дитини. Адаптивний період участі батька у вихованні доньки та спілкуванні з нею (у присутності матері) повною мірою відповідатиме інтересам як батьків, так і дитини.

Також, суд наголошує на тому, що для встановлення психологічного контакту між батьком та донькою необхідно також вчинення відповідних дій з боку матері, які сприятимуть такому. Подібний висновок підтримано Верховним Судом у постанові від 23 березня 2023 року у справі N 759/4616/19-ц.

Обом сторонам, які перш за все є батьками їхньої спільної дитини, слід навчитися комунікувати між собою для налагодження їх відносин, щоб у майбутньому вони мали змогу вирішувати спільні питання, які виникатимуть та стосуватимуться виховання їхньої спільної доньки. Тільки у разі досягнення спільного консенсусу всі подальші дії як батька, так і матері, здорові відносини між ними, будуть сприяти нормальному розвитку дитини, її ментальному здоров`ю, відповідатиме її якнайкращим інтересам. Вплив батьків на дитину шляхом формування негативного образу батька чи матері в її очах може вплинути на їх безпосередній контакт із дитиною, що є неприпустимим у відносинах "батьки-діти" та жодним чином не відповідатиме якнайкращим інтересам дітей. Створювані одним із батьків для іншого протягом тривалого часу перешкоди у вихованні дитини та спілкуванні з нею мають наслідком руйнування зв`язків із сім`єю, до якої належить як батько, так і мати дитини, а отже в такому разі поведінка того із батьків, хто створює перешкоди, суперечить сімейним цінностям та не відповідає найкращому забезпеченню інтересів дитини (постанова Верховного Суду від 09.10.2024 р. у справі N 753/7011/23).

Суд вважає за необхідне зазначити, що у разі налагодження психоемоційного зв`язку позивача з донькою, зміни обставин і взаємовідносин між сторонами, відповідних вікових змін дітей, її розвитку та потреб, тощо, сторони не позбавлені в майбутньому права на зміну встановленого судом способу участі у вихованні дітей для якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13 81, 89, 141, 223, 263, 265, 354-355 ЦПК України, суд –

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Орган опіки та піклування Підволочиської селищної ради Тернопільської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні і визначення способу участі у вихованні дитини та у спілкуванні з нею, задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 брати участь у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначити спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом затвердження наступного графіку побачень та спілкування зі своєю малолітньою донькою:

-на час воєнного стану в Україні та перебування батька ОСОБА_1 за кордоном, зобов`язати матір ОСОБА_2 забезпечити умови для спілкування батька з дитиною та організовувати щоденне спілкування доньки ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 у режимі телефонного або відеозв`язку через мобільний телефон (в тому числі і особистий) у період часу з 19.00 год. протягом 30 хвилин кожного дня;

- у вигляді систематичних побачень з донькою ОСОБА_3 за її місцем проживання, перебування щовівторка з 17:00 год. до 19:00 год., а також в першу, третю суботу, другу, четверту неділю кожного місяця з 13.00 по 16.00, в присутності матері дитини, в період перебування батька на території України.

Зустрічі та спілкування ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повинні відбуватись в присутності матері ОСОБА_2 .

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення проголошено 16 липня 2026 року.

Суддя В. М. Сіянко