Вирок від 14 липня 2026 р. у справі №601/1984/26 — Кременецький районний суд Тернопільської області

Суд: Кременецький районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 14 липня 2026 р.

Справа: №601/1984/26

Суддя: Шульгач Н. М.

Справа №601/1984/26

Провадження № 1-кп/601/298/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 року

Кременецький районний суд Тернопільської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026216010000167 від 22.06.2026 року відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Іква Кременецького району Тернопільської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянки України, із вищою освітою, одруженого, працює системним адміністратором у ПП «ІВ-КОМ» на утриманні має малолітнього сина, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

21.06.2026 року близько 16 год., 00 хв., ОСОБА_2 , перебуваючи за місцем свого проживання, у приміщенні будинку, по АДРЕСА_1 , на грунті раніше сформованих неприязних відносин спричинив конфлікт зі своєю дружиною ОСОБА_3 , котра також проживає та перебувала у приміщенні вищевказаного будинку по АДРЕСА_1 .

Під час вищевказаного конфлікту у ОСОБА_2 виник протиправний умисел на систематичне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .

Реалізовуючи свій протиправний намір 21.06.2026 року близько 16 год., 00 хв., ОСОБА_2 , перебуваючи у приміщенні будинку по АДРЕСА_1 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підійшов до ОСОБА_4 , яка лежала на ліжку та стоячи навпроти неї схопив обома руками за передпліччя обох рук ОСОБА_4 та з застосуванням сили стягнув її з ліжка на підлогу, коли остання знаходилася на підлозі ОСОБА_5 все ще тримаючи руками за передпліччя обох рук ОСОБА_3 з застосуванням сили підняв з підлоги та утримуючи її руки в ділянці передпліч повів у коридор до вихідних дверей вказаного будинку.

Своїми умисними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження, у вигляді синців і саден передпліччя правої руки.

Продовжуючи свій протиправний намір 21.06.2026 року близько о 16 год. 10 хв., в ході вказаного конфлікту ОСОБА_2 перебуваючи вже у приміщенні кухні вказаного будинку підійшов до ОСОБА_3 , яка сиділа на дивані та з застосуванням сили схопив своїми руками за плечі обох рук ОСОБА_4 та здійснюючи ривкові рухи стягував ОСОБА_3 на підлогу, продовжуючи утримувати руками плечі ОСОБА_6 .

В подальшому ОСОБА_2 силоміць повів її у приміщення коридору вказаного будинку, де відпустивши праве плече правої руки ОСОБА_3 та продовжуючи утримувати обома руками плече лівої руки ОСОБА_3 здійснював ривкові рухи з метою вивести її з будинку. Підвівши її до вхідних дверей будинку ОСОБА_7 відпустив плече лівої руки ОСОБА_3 відразу з застосуванням сили знову схопив обома руками ОСОБА_3 за плечі обох рук та виштовхнув її з будинку на подвір?я.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 спричинив потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження, у вигляді синців і саден правого та лівого плеча.

Виявлені у ОСОБА_6 тілесні ушкодження, за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень.

У зв?язку із цим ОСОБА_5 є кривдником в розумінні ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» як такий, що вчинив домашнє насильство шляхом нанесення тілесних ушкоджень особі з якою перебуває у шлюбі.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя здоров?я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов?язком держави.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Просить призначити ОСОБА_2 покарання відповідно до санкції ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно з письмовою заявою потерпіла ОСОБА_3 також не заперечувала відносно розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 отримавши копії матеріалів дізнання, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини вчиненного ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст. 394 КПК України, та за участі захисника - адвоката ОСОБА_8 подав до суду письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутністю.

Таким чином, встановлені органом досудового розслідування обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акта та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена поза розумним сумнівом.

Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч.1 ст.125 КК України, тобто умисне завдання легкого тілесного ушкодження.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст. ст. 65, 66, 67 КК України, суд враховує тяжкість вчиненого правопорушення, особу обвинуваченого, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, та вважає, що йому слід призначити покарання у вигляді штрафу.

Суд вважає, що дане покарання є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 382, 394, 395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляція на протязі тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області з урахуванням особливостей, передбачених частиною 1 статті 394 КПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua