Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №200/1709/24 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року справа №200/1709/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Пивовар І.В., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі № 200/1709/24 (головуючий І інстанції Бабіч С.І.) розглянувши заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі від 27.05.2024 № 200/1709/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено повністю.

Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 1537 від 01.12.2023 року, виданої ГУ ДСНС України у Донецькій області, - протиправними.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 1537 від 01.12.2023 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, виданої ГУ ДСНС України у Донецькій області, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Присуджено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Від представника позивача (далі – заявник) до суду надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення у даній справі.

У даній заяві заявник просить змінити спосіб і порядок виконання рішення суду від 27.05.2024 року у справі №200/1709/24 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити виплату різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії Позивачу, починаючи з 01.04.2019, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення, а саме стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь Позивача різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у сумі 161 099,10 грн. (сто шістдесят одна тисяча дев`яносто дев`ять грн. 10 коп.).

В обґрунтування даної заяви заявник вказує на те, що виконання рішення у цій справі відповідач нарахував пенсію позивачу, але до теперішнього часу не виплатив.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі № 200/1709/24 заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі № 200/1709/24 - задоволено. Змінено спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/1709/24 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.04.2019 року виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 1537 від 01.12.2023 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, виданої ГУ ДСНС України у Донецькій області, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у сумі 161 099,10 грн (сто шістдесят одна тисяча дев`яносто дев`ять гривень 10 копійок).

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання сум заборгованості з пенсійних виплат, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до положень частини 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При цьому невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Верховний Суд у постанові від 21.08.2018 року у справі № 803/3805/15 зазначив, що системний аналіз наведеної правової норми дає підстави дійти до висновку про те, що підставою для встановлення порядку і способу виконання судового рішення є обставини, що перешкоджають належному його виконанню: ускладнюють його виконання або роблять неможливим, при цьому судове рішення не може бути змінено по суті.

Тобто зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, які були викладені у постанові від 11.02.2020 року у справі № 826/8279/16.

Згідно з положеннями статей 1 та 33 Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до статті 7 Закону України від 05.06.2012 року № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі, якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм, у першу чергу норми статті 378 КАС України в редакції Закону України від 21.11.2024 року № 4094-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень", процесуальний закон не надає суду якогось розсуду щодо задоволення/відмови у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду відносно обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, у разі якщо таке рішення набрало законної сили та не виконано суб`єктом владних повноважень протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили, що є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

З матеріалів справи судом установлено, що на виконання рішення суду від 27.05.2024 № 200/1709/24 відповідачем було здійснено нарахування доплати до пенсії за період з квітня 2019 року по липень 2024 року в загальній сумі 161 099,10 грн, що підтверджується листом відповідача від 15.10.2025 № 43210-40284/Р-02/8-0500/25.

Вказана сума обліковується як заборгованість із пенсії та наразі не виплачена.

Отже, рішення суду у даній справі в частині, що стосується виплати перерахованого розміру пенсії, не виконано більше двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, враховуючи факт невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим судовим рішенням, суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення шляхом стягнення відповідних виплат.

Отже, на підставі викладеного вище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку за належне змінити спосіб захисту прав позивача із зобов`язання на стягнення.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі № 200/1709/24 - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі № 200/1709/24 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 16 липня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Е.Г. Казначеєв

І.В. Пивовар