Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №360/3259/20 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року справа №360/3259/20

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Пивовар І.В. , Блохіна А.А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 р. у справі № 360/3259/20 (головуючий І інстанції К.Є. Петросян) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2020 року представник позивача Акерман Олег Матвійович (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач, управління), в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 30.05.2019 про відмову у поновленні виплати пенсії за вислугу років, як військовослужбовцю ОСОБА_1 ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за вислугу років, як військовослужбовцю ОСОБА_1 з дати припинення, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як не працюючому пенсіонеру, дитині війни та виплачувати на визначений пенсіонером банківській рахунок, відкритий в АТ КБ “Приватбанк”.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 360/3259/20 позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 30 травня 2019 року б/н про відмову в поновлені пенсії ОСОБА_1 за заявою від 15 березня 2018 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 15 березня 2018 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду задоволено частково апеляційну скаргу представника позивача Акермана Олега Матвійовича на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 360/3259/20.

Судом змінено рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 360/3259/20.

Абзац третій резолютивної частини рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року викладено в такій редакції: “Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) поновлення та виплату пенсії з дати припинення, з компенсацією втрати частини доходів”.

В іншій частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 360/3259/20 - залишено без змін.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 24.07.2025 про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі №360/3259/20, з урахуванням ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 30.11.2023.

Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі №360/3259/20, з урахуванням ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 30.11.2023, в частині виплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 01.11.2014 по 31.03.2024 у сумі 644227,41 грн на три місяці з дня отримання цієї ухвали.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 05.11.2025, накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області штраф за невиконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області надати протягом 30 днів новий звіт про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року.

В обґрунтування скарги зазначив, що ухвалою суду від 05.11.2025 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 24.07.2025 про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі №360/3259/20, з урахуванням ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 30.11.2023.

Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі №360/3259/20, з урахуванням ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 30.11.2023, в частині виплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 01.11.2014 по 31.03.2024 у сумі 644227,41 грн на три місяці з дня отримання цієї ухвали.

Правових підстав для невиплати заборгованості по пенсійним виплатам судом не встановлено.

Позивач вважає, що не виплата пенсій на виконання рішення суду є шахрайством з боку держави, яке забезпечується корумпованим адміністративним судом.

Відповідно ч. 3 статті 382-3 у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Підставою звільнення від сплати штрафу мають бути докази відсутності в бюджеті України коштів для виплати пенсії ОСОБА_1 до дати набрання рішенням законної сили.

Підстави звільнення від штрафу за невиплату пенсії за період з 02 лютого 2021 року по 31.03.2024 року відсутні.

Суд має надати оцінку доводам позивача щодо відсутності будь-якого Закону, за яким управління дозволило само собі не виконувати судове рішення в тому разі надати оцінку підстав невиплати пенсії за період з 02 лютого 2021 року по 31.03.2024.

Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, встановив наступне.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі №360/3259/20 позовні вимоги представника позивача Акермана Олега Матвійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, зокрема: зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 15 березня 2018 року.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2021 змінено рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі № 360/3259/20. Абзац третій резолютивної частини рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 викладено в такій редакції: “Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести ОСОБА_1 поновлення та виплату пенсії з дати припинення, з компенсацією втрати частини доходів”. В іншій частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі № 360/3259/20 залишено без змін.

З даних КП “ДСС” вбачається, що позивачу 23.02.2021 видано виконавчий лист у справі №360/3259/20.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі № 360/3259/20 заяву Акермана Олега Матвійовича в інтересах ОСОБА_1 про встановлення способу виконання судового рішення в адміністративній справі № 360/3259/20, задоволено: зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести ОСОБА_1 поновлення та виплату пенсії з дати припинення, з компенсацією втрати частини доходів, шляхом виплати пенсії на банківський рахунок, відкритий в АТ “Ощадбанк”, за заявою ОСОБА_1 про виплату пенсії або грошової допомоги від 11.02.2022”.

Постановою заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 11.03.2021 відкрито виконавче провадження № 64777842 з примусового виконання виконавчого листа по справі №360/3259/20.

29.02.2024 представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою, в якій просив повідомити про стан виконання рішення суду по справі № 360/3259/20.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 28.03.2024 повідомлено, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 по справі № 360/3259/20, з урахуванням ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 про встановлення способу виконання судового рішення в адміністративній справі № 360/3259/20, якою зобов`язано Головне управління провести ОСОБА_1 поновлення та виплату пенсії з дати припинення, з компенсацією втрати частини доходів, шляхом виплати пенсії на банківський рахунок, відкритий в АТ “Ощадбанк”, за заявою ОСОБА_1 про виплату пенсії або грошової допомоги від 11.02.2022, Головним управлінням поновлено виплату пенсії ОСОБА_1 на поточний рахунок АТ “Ощадбанк” з 01.04.2024. Суму доплати за період з 01.11.2014 по 31.03.2024 обліковано в Головному управлінні та буде виплачено в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165.

Отже, виплату пенсії ОСОБА_1 поновлено на поточний рахунок АТ “Ощадбанк” з 01.04.2024, що також підтверджується протоколом по пенсійній справі №ФЕ39150 - Міноборони.

Згідно з розрахунком відповідача, на доплату пенсії за пенсійною справою № ФЕ 39150, сума доплати ОСОБА_1 за період з 01.11.2014 по 31.03.2024 складає 644 227,41 грн.

Постановою державного виконавця від 24.04.2024 ВП № 64777842 на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області накладено штраф в сумі 5100,00 грн за невиконання рішення суду, яку постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 по справі №360/451/24 визнано протиправною та скасовано.

Також постановою відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 09.05.2024 на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області накладено штраф в сумі 10200,00 грн, яку рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 у справі № 360/504/24, що набрало законної сили 20.08.2024, визнано протиправною та скасовано.

Головне управління листом від 10.07.2024 №1200-0505-5/17752, від 12.08.2024 1200-0405-5/20398 звернулось до Пенсійного фонду України з проханням розглянути питання щодо можливості фінансування виплати заборгованості ОСОБА_1 на загальну суму 644 227,41 грн для виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі № 360/3259/20.

Листом від 16.08.2024 №2800-030203-9/49988 Пенсійний фонд України повідомив, що виплата заборгованості, обчисленої на виконання судових рішень, здійснюється органами Пенсійного фонду України, визначеними судом боржниками, в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

Листом від 11.09.2024 № 2800-030201-9/54951 Пенсійний фонд України повідомив, що виплата заборгованості, обчисленої на виконання судових рішень, здійснюється органами Пенсійного фонду України, визначеними судом боржниками, в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

Головне управління листом від 06.05.2025 № 1200-0405-5/11033 звернулось до Пенсійного фонду України з проханням розглянути питання щодо можливості фінансування виплати заборгованості ОСОБА_1 на загальну суму 644 227,41 грн для виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі № 360/3259/20.

Листом від 27.05.2025 2800-030101-9/34590 Пенсійний фонд України повідомив, що облік фінансових зобов`язань, що виникають внаслідок нарахування коштів на виконання судових рішень, здійснюється в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах). Суми пенсії, нараховані внутрішньо переміщеним особам на виконання рішень суду, обліковуються в Головних управліннях Пенсійного фонду України та підлягають виплаті на умовах окремого порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 “Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території”.

Головне управління листом від 24.10.2025 № 1200-0405-5/32347 звернулось до Пенсійного фонду України з проханням розглянути питання щодо можливості фінансування виплати заборгованості ОСОБА_1 на загальну суму 644 227,41 грн для виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі № 360/3259/20.

Матеріалами справи також підтверджено, що сума доплати у розмірі 644 227,41 грн облікована відповідачем в Реєстрі судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Отже, не виконаним залишається рішення суду від 12.10.2020 у справі № 360/3259/20 в частині виплати заборгованості ОСОБА_1 на загальну суму 644 227,41 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002 року, «Ромашов проти України» від 27.07.2004 року, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами частин 1 та 2 статті 382 КАС України, у редакції Закону від 21 листопада 2024 року № 4094-IX який набрав чинності - 19.12.2024, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно частини 1-3, 5-6 статті 382-1 КАС України, у редакції Закону від 21 листопада 2024 року № 4094-IX який набрав чинності - 19.12.2024, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.

Ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 382-3 цього Кодексу.

За приписами частин 1 - 2 статті 382-2 КАС України, у редакції Закону від 21 листопада 2024 року № 4094-IX який набрав чинності - 19.12.2024, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

За частиною 1 - 3, 8 - 10 статті 382-3 Кодексу, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Якщо суб`єктом владних повноважень є колегіальний орган і суд зобов`язав подати звіт про виконання судового рішення його членів, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення суд, враховуючи індивідуальні дії або бездіяльність кожного з членів такого колегіального органу, своєю ухвалою може накласти штраф на членів, які в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечили виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.

Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання або неналежне виконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Отже, з указаних законодавчих положень вбачається, що суд може вжити заходів реагування в контексті судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.

Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 30 червня 2022 року у справі № 826/9960/15, а також Верховним Судом в ухвалах від 11 серпня 2020 року у справі №160/3586/19 та від 17 вересня 2024 року у справі №200/3958/19-а.

При цьому, підставою для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу є подання звіту з порушенням строку або постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту.

З матеріалів справи вбачається, що сума доплати по пенсії ОСОБА_1 у розмірі 644 227,41 грн облікована відповідачем в Реєстрі судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Відповідачем не заперечується та обставина, що на теперішній час ці кошти ОСОБА_1 не виплачені, проте причина такої не виплати – ненадходження коштів з Державного бюджету України попри звернення до Пенсійного фонду України з листами від 10.07.2024 №1200-0505-5/17752, від 12.08.2024 1200-0405-5/20398, від 06.05.2025 № 1200-0405-5/11033, від 24.10.2025 №1200-0405-5/32347 щодо можливості фінансування виплати заборгованості ОСОБА_1 на загальну суму 644 227,41 грн для виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі № 360/3259/20.

Таким чином, на теперішній час рішення суду від 12.10.2020 у справі № 360/3259/20 залишається не виконаним виключно в частині виплати заборгованості ОСОБА_1 на загальну суму 644 227,41 грн., з незалежних від відповідача причин.

У матеріалах справи відсутні докази виплати відповідачем пенсії позивачу на банківський рахунок на виконання рішення суду у справі.

З метою дотримання вимог діючого законодавства при реалізації рішень суду відповідачем як вже зазначалось в межах закріплених повноважень направлено запити до Пенсійного фонду України, як до розпорядника коштів вищого рівня, щодо надання додаткового фінансування для забезпечення виплати суми заборгованості за рішенням суду.

Відповідач вважає, що ним вжито всі передбачені законодавством та функціональними повноваженнями державного органу територіального рівня дії з метою виконання зобов`язань, зазначених в рішенні суду.

При цьому, оскаржуваною ухвалою, суд прийняв звіт та встановив відсутність підстав для відмови суду в прийнятті звіту, обґрунтовуючи тим, що ГУ ПФУ проти виплати нарахованих на виконання рішення суду сум пенсії не заперечує, та зазначає, що відповідні виплати будуть здійсненні після надходження до боржника коштів, призначених для виконання рішення суду.

Враховуючи встановлені судом обставини у справі, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо наявні підстави для прийняття звіту та встановлення відповідачу нового строку для подання звіту про виконання означених рішень суду.

При цьому, положення законодавства передбачають встановлення строку для подання звіту на розсуд суду.

Як зазначалось, положення ст. 382-3 КАС України передбачають, що підставою для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу є подання звіту з порушенням строку або постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту.

Отже, у даному випадку відсутні законодавчо передбачені підстави для накладення штрафу.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що накладення штрафу за невиконання судового рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності останнього за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу судового контролю як штраф у випадку відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є обов`язком суду й направлено на забезпечення повної реалізації відповідного судового рішення.

При цьому визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.

Згідно зі ст.23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

За своїм змістом накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду, за результатами розгляду звіту про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту.

Разом з тим, виділення коштів із Державного бюджету для фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України і вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень, не має правових підстав.

За результатами розгляду звіту суб`єкта владних повноважень судове рішення у цій справі виконане частково. Також слід враховувати залежність здійснення виплати нарахованих сум на виконання рішення суду позивачу від виділення необхідних коштів із Державного бюджету.

Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу, є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать як вже зазначалось про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1), видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 16 липня 2025 року по справі №640/16655/21.

У даному випадку відсутня вина в умисному невиконанні цього рішення суду.

Крім того, колегія суддів звертає увагу , що позивач не позбавлений права звернення з заявою щодо зміни способу та порядку виконання судового рішення, зокрема, змінити судове рішення в частині зобов`язання виплати пенсію на стягнення сум пенсії.

За приписами частини 1статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 р. у справі № 360/3259/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 16 липня 2026 року.

Суддя-доповідач: Е.Г. Казначеєв

Судді: А.А. Блохін

І.В. Пивовар