Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №600/4885/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/4885/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сіжук О.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправними дії щодо не внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо не виключення з військового обліку;

- зобов`язати внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку, відповідно до відомостей, які містяться у військовому квитку серії НОМЕР_1 виданого 21.05.1986.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 визнаний непридатним для проходження військової служби з виключенням з обліку. Проте, відповідно до інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, даних про проходження ВЛК та виключення ОСОБА_1 30.06.2015 з військового обліку не міститься, в той час як наявна інформація про те, що станом на 21.07.2025 він перебуває на військовому обліку. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про виключення відомостей щодо нього до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, однак, відомості щодо виключення позивача з військового обліку до реєстру внесено не було. За таких обставин просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача правом подання відзиву не скористався, хоча і був належним чином повідомлений, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 13.10.2025.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що відповідно до копії військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 виданого 21.05.1986 року, 30.06.2015 лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач визнаний непридатним для проходження військової служби з виключенням з обліку відповідно до гр. ІІ ст.31 а, 26 а Розкладу хвороб, затвердженого наказом Міністерства оборони України №402 від 14.04.2008.

Як слідує із електронного військово-облікового документу станом на 25.08.2025 позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , категорія обліку: військовозобов`язаний.

Судом також встановлено, що позивач є інвалідом ІІІ групи з дитинства, про що свідчить довідка МСЕК серії МСЕ №221081 від 29.09.2003 та копія пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 26.07.2024.

21.07.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та виключити відомості про нього як військовозобов`язаного.

До заяви позивач додав: нотаріально засвідчену копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 виданий Першотравневим РВ УМВС України в Чернівецькій області 23.09.1997 та РНОКПП; нотаріально засвідчену копію довідки МСЕК серії MCE №221081 від 29.09.2003; нотаріально засвідчену копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 виданого 26.07.2024; нотаріально засвідчену копію військового квитка серії НОМЕР_1 виданого 21.05.1986; військово-обліковий документ роздрукований із застосунку «Резерв +».

Листом від 20.08.2025 відповідачем повідомлено про те, що виключення з військового обліку відбувається на підставі рішення військово-лікарської комісії або свідоцтва про хворобу, які затверджені відповідною штатною ВЛК. У випадку позивача відсутні первинні документи про проходження військово- лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме - в книзі протоколів засідання військово-лікарської комісії за 30.06.2015 року відсутній запис про проходження позивачем ВЛК з відповідним висновком. Для виключення з військового обліку позивачу необхідно особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_5 з оригіналом військового квитка, паспортом, ідентифікаційним кодом та медичними документами для проходження ВЛК.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо не виключення з військового обліку, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ).

У відповідності до частин першої та третьої статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено і який триває дотепер.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 “Про загальну мобілізацію” постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (далі - Закон № 3543-XII).

У розумінні статті 1 Закон № 3543-XII мобілізацією вважається комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Система військового обліку - сукупність систем військового обліку органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, які структурно складаються із керівників як організаторів ведення військового обліку, служб персоналу (посадових осіб), які безпосередньо ведуть військовий облік, об`єктів військового обліку - призовників, військовозобов`язаних, резервістів та засобів автоматизації процесів ведення військового обліку з використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених цим Законом та іншими законами України;

Статтею 22 Закону № 3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону № 3543-ХІІ, зокрема, призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Згідно з абзацами першим-п`ятим частини дев`ятої статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (частина десята статті 1 Закону № 2232-XII).

За приписами пункту 11 статті 38 Закону № 2232-XII призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Аналогічні норми містяться і в Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в Законі України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” від 16.03.2017 №1951-VIII (далі -Закон №1951-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1951-VIII єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно зі статтею 3 Закону №1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є, зокрема, обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Частиною п`ятою статті 5 Закону №1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування володільця Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частини восьма-дев`ята статті 5 Закону №1951-VIII).

За змістом статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

До службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про виконання військового обов`язку; відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України “Про альтернативну (невійськову) службу” відомості про участь у бойових діях (стаття 8 Закону № 1951-VIII).

Відповідно до статті 9 Закону №1951-VIII, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до частин другої – третьої статті 13 Закону №1951-VIII відомості про громадян України, які не є призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, знищуються суб`єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого держателем Реєстру. До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Частиною першою статті 14 Закону №1951-VIII визначено, що ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, зазначені у цій частині (частина третя статті 14 Закону №1951-VIII).

Отже, за змістом вказаних норм, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

В свою чергу, з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (в редакції, чинній на час видачі довідки ВЛК про непридатність до військової служби) (далі - Положення № 402).

Згідно пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення № 402 після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов: “Придатний до військової служби”; “Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)”; “Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку”.

Як було встановлено судом, 30.06.2015 позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням із військового обліку, та внесено відповідний запис до військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 виданого 21.05.1986.

Частиною шостою статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” визначено підстави виключення з військового обліку.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII (в редакції, чинній на час виключення позивача з військового обліку) виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: 1) призвані чи прийняті на військову службу; 2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів; 3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) припинили громадянство України; 6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; 7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; 8) не отримали до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності; 9) померли.

Необхідно зауважити, що на даний час до Закону №2233-ХІІ внесені зміни Законом України від 11.04.2024 № 3633-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку” (набрав чинності 18.05.2024) та статтю 37 Закону № 2233-ХІІ викладено у новій редакції.

Зокрема, частиною шостою статті 37 Закону № 2233-ХІІ установлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

Отже, підстава “визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку” була виключена з переліку таких, згідно з якими відбувалось виключення з військового обліку. Проте, в чинній редакції міститься підстава виключення з військового обліку як “визнані непридатними до військової служби”.

Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Таким чином, згідно з положеннями Порядку №1487, відповідальними за організацію та забезпечення зберігання облікової документації військовозобов`язаних, персональних даних, які в них містяться, збереження підтвердних документів, що стали підставою для виключення з військового обліку військовозобов`язаних, а також своєчасне внесення даних про відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у тому числі й про виключення з військового обліку із зазначенням підстав, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, є саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки громадян.

Як було встановлено судом, позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Військовий квиток серії НОМЕР_1 , виданий 21.05.1986, містить запис про виключення позивача з військового обліку 30.06.2015.

Проте, станом на 25.08.2025 позивач перебуває на військовому обліку, категорія обліку позивача - військовозобов`язаний.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Порядок №559).

Приписами пунктів 3, 4 Порядку №559, зокрема, передбачено, що відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

З аналізу наведених норм випливає, що ведення військового обліку покладається, зокрема, на відповідні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. З метою забезпечення ведення військового обліку громадян України функціонує Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, органами ведення якого є, зокрема, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У разі невідповідності відомостей, зазначених, зокрема, у військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін звертається із відповідною заявою до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Отже, встановленому законодавцем праву призовника, військовозобов`язаного та резервіста звертатися в порядку до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру кореспондує обов`язок органу ведення Реєстру (яким в даному випадку є відповідач) розглянути таку заяву, перевірити відповідність персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним і привести відомості Реєстру у відповідність з персональними даними призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

При цьому, приписами 4 Порядку №559 не передбачена обов`язкова особиста явка військовозобов`язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу для вирішення питання щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі у разі визнання його непридатним до військової служби.

Таким чином, враховуючи наведене вище правове регулювання та встановлені обставини, суд приходить до висновку, що саме відповідач, на обліку в якому перебував позивач та якому у військовому квитку була зроблена відмітка про виключення позивача з військового обліку, зобов`язаний був внести відомості про позивача, а саме те, що останній виключений з військового обліку у зв`язку з тим, що він визнаний непридатним до військової служби військово-лікарською комісією та виключений з військового обліку з відміткою “виключено” в Реєстрі, чого зроблено не було.

В той же час, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не може утриматись від вчинення дій, що входить до його виключної компетенції, що свідчить про його протиправну бездіяльність, яка не може бути тягарем для позивача.

Цією бездіяльністю порушені права позивача, адже внесення даних до Реєстру про його непридатність до військової служби породжує для нього певні юридичні наслідки, на які позивач має обґрунтоване право розраховувати, але які не настали.

Суд не приймає до уваги наведені у листі від 20.08.2025 твердження відповідача стосовно того, що для виключення з військового обліку наявна необхідність особистого прибуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з огляду на наступне.

Так, згідно з пунктом 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку” від 11.04.2024 № 3633-ІХ встановлено, що під час дії Указу Президента України “Про загальну мобілізацію” від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого “Про загальну мобілізацію” від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.

Суд зазначає, що на момент набрання чинності вказаним Законом позивач був виключений з військового обліку, а, отже, приписи цього нормативного акта не поширювалися на позивача і у нього був відсутній обов`язок уточнення облікових даних.

Крім того, Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений наказом Міністерства оборони України від 28.02.2022 №94, втратив чинність на момент виникнення спірних у даній справі правовідносин (звернення позивача до відповідача із заявою про виключення його з військового обліку) на підставі наказу Міністерства оборони від 16.07.2024 №478.

Водночас ні Порядком №1487, ані Порядком №559 не передбачена обов`язкова особиста явка військовозобов`язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу для вирішення питання щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі у разі визнання його непридатним до військової служби.

Суд також критично оцінює доводи відповідача про відсутність в Єдиному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів “Оберіг” станом на 25.08.2025 інформації щодо виключення позивача з військового обліку, оскільки 30.06.2015 позивач був виключений з військового обліку, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 , виданого 21.05.1986.

Відтак, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації відносно позивача про виключення з військового обліку.

Згідно з частиною п`ятою статті 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами. Так, гарантоване статтею 55 Конституції України право на захист можливе лише у разі його порушення, тому логічною вимогою при захисті такого права є обґрунтування такого порушення. Отже, порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право конкретизоване у законах України.

Аналогічну ідею закріплено Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Стаття 13 Конвенції “Право на ефективний засіб юридичного захисту” проголошує: “Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження”.

Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 за №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9).

Застосування конкретного способу захисту права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оскарження. Тобто суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оскарження та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Інакше кажучи, не є ефективним той спосіб захисту, який у разі задоволення відповідного позову не відновлює повністю порушене, оспорюване право, а відповідне судове рішення створює передумови для іншого судового процесу, у якому буде відбуватися захист права позивача, чи таке рішення об`єктивно неможливо буде виконати.

Завданням адміністративного судочинства згідно із частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. При цьому, захист прав здійснюється у разі їх порушення, і звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах. Тобто, рішення суду про задоволення позову повинно мати наслідком відновлення тих прав або інтересів, на порушення яких вказує позивач.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У судовій практиці сформульована стала правова позиція, яка полягає у тому, що ефективним вважається такий спосіб захисту, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права; обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає завданню адміністративного судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 826/14016/16, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12, від 11.02.2020 у справі № 0940/2394/18).

Отже, обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права позивача слід зобов`язати відповідача привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 шляхом внесення відомостей про виключення його з військового обліку.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 968,96 грн., сплачений згідно з квитанцією від 09.10.2025.

Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 241 - 246, 250 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо не виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, відповідно до відомостей, які містяться у військовому квитку серії НОМЕР_1 виданого 21.05.1986.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_5 ).

Суддя Сіжук Ольга Володимирівна