Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №520/32521/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 липня 2026 року № 520/32521/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури" (вул. Лозівська, буд. 5, м. Харків, 61139, код ЄДРПОУ 14308262) до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Полтавський шлях, буд. 46, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 41430678) про визнання незаконною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Харківський завод електроапаратури" (далі по тексту – позивач, ДП "Харківський завод електроапаратури", підприємство) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі по тексту – відповідач, Холодногірсько-Новобаварський ВДВС, відділ, орган публічної адміністрації), в якому просить суд:

- прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити за нею спрощене провадження без виклику сторін;

- визнати незаконною та скасувати винесену Головним державним виконавцем Холодногірсько-Бовобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Захаровим Олександром Ігоровичем Постанову про арешт коштів боржника за ВП № 57008828 від 15.09.2025 р.;

- судові витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що арешт, накладений спірною постановою ВП № 57008828 від 15.09.2025 р. на рахунок, призначений для виплати поточної заробітної плати працівників, податків і зборів пов`язаних з нею працівникам задіяним в процедурі ліквідації та має статус рахунку із спеціальним режимом використання, або є спеціальним або іншим рахунком, звернення стягнення на який заборонено законом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.

Представник відповідача правом надати відзив на адміністративний позов не скористався.

За приписами ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Поважності причин неподання відзиву на адміністративний позов ВДВС до суду не також не надано.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Згідно листа № 66/48 від 11.12.2025 р. ДП “ХЗЕА” має наступні поточні розрахункові рахунки: в АТ «ПУМБ» - НОМЕР_1 – використовується виключно для виплати заробітної плати; в АТ «Скай Банк» НОМЕР_2 – поточний зі спеціальним режимом відкриття.

На виконанні у Холодногірсько-Новобаварському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №573008828.

Постановою про арешт коштів боржника ВП № 57008828 від 15.09.2025 р. Державним виконавцем винесена постанова про арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту або звернення стягнення на які заборонено законом, належать боржнику ДП "Харківський завод електроапаратури" (вул. Лозівська, буд. 5, м. Харків, 61139, код ЄДРПОУ 14308262) у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, яка становить 15662188, 92 грн.

У відповідь на звернення №66/40 від 29.09.2025 р. Ліквідаційної комісії Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури" Акціонерне товариство “Перший Український Міжнародний Банк” листом № КНА-07.8/789 від 31.10.2025 повідомив, зокрема, наступне: «Необхідно підкреслити, що поточний рахунок, згідно з нормою п.2 ч.1 ст.63 Закону України «Про платіжні послуги», - це рахунок, що відкривається банком клієнту для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства. Т.ч., на відкритому у Банку ДП «ХЗЕА» поточному рахунку № 2600...5803 обліковуються кошти, які використовуються власником рахунку у його господарській діяльності. Згідно з Додатком 1 до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління НБУ від 11.09.2017 № 89, - за дебетом рахунку 2600 «Кошти на вимогу суб`єктів господарювання», зокрема, проводяться суми коштів, що підлягають примусовому стягненню відповідно до законодавства України.

Т.ч., враховуючи, що заборона звернення стягнення на кошти на рахунку для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи законодавством не передбачена, - кошти на цьому рахунку можуть бути об`єктом примусового виконання судових рішень, постанов виконавців, рішень посадових осіб контролюючих органів, тобто можуть бути арештовані та списані.

Враховуючи зазначене та керуючись вказаними вище нормами законодавства, - при отриманні платіжної інструкції стягувана Банк має перевірити формальну відповідність цього документа, і якщо платіжна інструкція відповідає встановленим Інструкцією НБУ № 163 вимогам, - Банк зобов`язаний прийняти її до виконання, незалежно від періоду акумулювання грошових коштів для виплати заробітної плати.».

Незгода позивача з винесеною постановою ВП № 57008828 від 15.09.2025 р., стала підставою для звернення до суду з вказаним позовом.

По суті позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність приписам ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (у редакції чинній станом на 19 січня 2019 року, далі - Закон 1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону 1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 18 Закону 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейська обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи (частина 2 статті 52 Закону 1404-VIII).

Згідно із частиною 3 статті 52 Закону 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до статті 56 Закон 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, у провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

Згідно з абзацом 2 ч.2 статті 48 Закону 1404-VIII забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частин 3, 4 статті 59 Закону 1404-VIII у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Тобто, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 січня 2020 року у справі № 340/1018/19.

Таким чином, на суму коштів, які знаходяться на рахунку боржника № НОМЕР_1 в АТ "ПУМБ" є коштами призначеними для виплати заробітної плати, не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.

При цьому суд враховує, що виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Крім того, таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону №1404-VIII на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виплату заробітної плати та пенсії та їх розмір. Також арешт в розмірі суми виплати заробітної плати та пенсії може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з таких коштів.

Наведене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19.05.2020 у справі № 905/361/19.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з цим суд враховує, що відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Суд зазначає, що приписами частини 1 статті 2, частини 2 статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01 липня 1949 року № 95, ратифікованої Україною 04 серпня 1961 року, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата може стати об`єктом арешту або передачі лише у такій формі й у таких межах, які визначено національним законодавством. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Заробітна плата в розумінні поняття власності є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю України, статтях 15, 22, 24 Закону України “Про працю”.

Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.

Таким чином, право особи на отримання заробітної плати, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Судом з матеріалів справи встановлено, що рахунок № НОМЕР_1 в АТ "ПУМБ", на який накладено відповідачем арешт, передбачений для виплати заробітної плати позивачем.

Означену обставину також встановлено рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 року по справі № 820/5567/17, яким скасовано постанову про арешт коштів боржника ВП №54761211 від 24.10.2017 року та постанову про арешт коштів боржника ВП №55036984 від 01.11.2017 року, в частині накладення арешту на кошти, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з Державним підприємством "Харківський завод електроапаратури" та рішенням Харківського окружного адміністративного суду № 520/16346/21 від 01.10.2021, яким скасовано постанову про арешт коштів боржника ВП № 57306315 від 20.08.2021 р., в частині накладення арешту на кошти, що використовуються для виплат заробітної плати фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з Державним підприємством "Харківський завод електроапаратури".

Згідно ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене та те, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, для відновлення порушених прав працівників підприємства, суд вважає за необхідне скасувати винесену Головним державним виконавцем Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Захаровим Олександром Ігоровичем Постанову про арешт коштів боржника за ВП № 57008828 від 15.09.2025 р.

Разом з цим, суд зазначає, що державний виконавець не позбавлений можливості здійснення інших виконавчих дій передбачених Законом України "Про виконавче провадження" з метою забезпечення повноти та своєчасності виконання рішень суддів по зведених виконавчих провадженнях.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, 246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури" (вул. Лозівська, буд. 5, м. Харків, 61139, код ЄДРПОУ 14308262) до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Полтавський шлях, буд. 46, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 41430678) про визнання незаконною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову Головного державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Захарова Олександра Ігоровича про арешт коштів боржника за ВП № 57008828 від 15.09.2025 р.

Стягнути на користь Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури" (вул. Лозівська, буд. 5, м. Харків, 61139, код ЄДРПОУ14308262) сплачений судовий збір в розмірі 2270, 00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Полтавський шлях, буд. 46, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 41430678).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 16.07.2026 року.

Суддя Бадюков Ю.В.