Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №951/566/26 — Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/566/26

Провадження №3/951/225/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року селище Козова

Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Чапаєв Р.В., розглянувши матеріали, що надійшли із СПД №1 ВП №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

16.06.2026 о 20 год. 01 хв. на автодорозі загального користування державного значення М-30 Стрий-Дніпро-Ізварине, 187 км, Тернопільського району Тернопільської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21063», н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами постановою Лановецького районного суду Тернопільської області від 25.07.2025 у справі №602/6217/25 строком на один рік. Крім того, ОСОБА_1 притягувався протягом року до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП відповідно до постанови серії ЕНА №3114549 від 01.07.2025, чим порушив п. 2.1.а ПДР.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду. Клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Суд забезпечив особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізації наданого йому законом процесуального права бути поінформованим про дату, час та місце судового розгляду, бути присутнім та заслуханим у судовому засіданні, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, висловлювати свої доводи щодо обставин справи. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Суд вжив всеохоплюючих заходів для поінформованості особи про даний процес. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не скористалася своїм правом бути присутнім під час судового розгляду справи. Враховуючи викладене, відповідно до ст. 268 КУпАП справу слід розглянути у відсутності ОСОБА_1 .

Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення доведена такими матеріалами справи, дослідженими у судовому засіданні, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 697440 від 19.06.2026;

- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №3114549 від 01.07.2025 за ч. 2 ст. 126 КУпАП;

- постановою Лановецького районного суду Тернопільської області від 25.07.2025 у справі №602/6217/25, відповідно до якої ОСОБА_1 було позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік;

- рапортом інспектора сектору адміністративної практики патрульної поліції Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 17.06.2026;

- довідкою про проведення перевірки по неправильній кваліфікації від 17.06.2026;

- матеріалами відеофіксації, які містяться на оптичному диску при матеріалах справи;

- довідкою, виданою СПД №1 ВП №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, відповідно до якої ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Судом встановлено, що 01.07.2025 постановою серії ЕНА №3114549 ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Вказана постанова набрала законної сили.

Частиною другою ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Частиною п`ятою ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

За таких обставин вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.

Обираючи адміністративне стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують чи пом`якшують адміністративну відповідальність, а тому доходить до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті, за якою він притягається до відповідальності, а саме штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом строком на п`ять років.

Згідно з наявною у матеріалах справи про адміністративне правопорушення довідкою, виданою СПД №1 (смт. Козова) ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія не отримував. Разом з тим, у законі — Кодексі України про адміністративні правопорушення не вживається поняття «наявність посвідчення водія» чи його «відсутність», мова йде саме про право керування транспортними засобами. Таке право особа набуває внаслідок проходження відповідного навчання, отримання навиків водіння, що дає підстави відповідним органам для видачі посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії. Оскільки законом не передбачено альтернативного застосування стягнення за вчинення зазначеного правопорушення, тому суд з дотриманням вимог ч. 5 ст. 126 КУпАП за результатами розгляду цієї справи застосовує щодо ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк. Стаття 30 КУпАП (із змінами та доповненнями) не перешкоджає застосуванню судами стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом щодо осіб, які не мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами. Вищенаведене кореспондується з правовим висновком, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.09.2023 (справа № 702/301/20).

Згідно з ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті. Так, суд встановив, що відносно ОСОБА_1 винесено постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 25.07.2025 у справі № 602/6217/25, якою його позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Станом на день винесення цієї постанови стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік частково не відбуте, а тому вказане стягнення підлягає приєднанню.

Вирішуючи питання про застосування додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, суд враховує те, що у матеріалах цієї справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП відсутні докази про те, що транспортний засіб «ВАЗ 21063», н.з. НОМЕР_1 , належить саме ОСОБА_1 , а тому підстави для ухвалення рішення у даній справі про оплатне вилучення транспортного засобу відсутні.

Відповідно до пункту 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005, не можна накладати стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншим особам.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, тому, відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.

Керуючись статтями 33, 34, 35, 126, 283, 284, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років.

До стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років у відповідності до частини третьої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення приєднати невідбуту раніше частину стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Штраф має бути сплачений особою, притягнутою до адміністративної відповідальності, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, стягується подвійний штраф в розмірі чотирьох тисяч вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 81 600 (вісімдесят одна тисяча шістсот гривень 00 копійок) в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. судового збору в дохід держави.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Cуддя Р.В. Чапаєв