Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №466/3471/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/3471/26

Провадження № 2/466/2812/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Свірідової В.В.

при секретарі Солиган М.Р.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у спрощеному позовному порядку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

20.04.2026 позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що між нею та відповідачем 17 серпня 2007 року укладено шлюб, який зареєстрований Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис №2476.

В шлюбі в них народилось двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя з відповідачем в них не склалось через відсутність взаєморозуміння. Шлюбні відносини між ними фактично припинені з червня 2025р., спільного господарства не ведуть, шлюб носить формальний характер і подальше збереження шлюбу є неможливим. Відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу.

З цих підстав позивачка просить розірвати шлюб.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. від 12.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду у спрощеному позовному порядку.

В судовому засідання позивачка ОСОБА_1 позовну заяву підтримала з підстав висланих у ній, просила таку задовольнити,примирення категорично заперечила,оскільки вона та відповідач вже створили інші сім"ї.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду подав заяву, в якій зазначив, що проти розірвання шлюбу не заперечує, претензій, майнових суперечок щодо їхніх двох спільних дітей не має, всі питання вирішенні між ним і позивачкою мирним шляхом.

Заслухавши пояснення позивачки, повно та всебічно дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні відносини між сторонами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Згідно ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Судом встановлено та підтверджено доказами наступне.

Між сторонами зареєстровано шлюб 17 серпня 2007 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис №2476 (а.с.2).

Від даного шлюбу сторони мають спільних дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.3-4).

Згідно з ч. 3 ст. 56 СК кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У судовому засіданні встановлено, що між сторонами через відсутність взаєморозуміння наступив розлад. Сторони не підтримують подружні відносини з червня 2025року, не ведуть спільного господарства. Сім`я розпалась остаточно, шлюб носить формальний характер і подальше збереження шлюбу є неможливим.

Як вбачається з поданої заяви відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, зазначає про відсутність між сторонами будь-яких майнових спорів та взаємних претензій. Крім того, вказує, що всі питання, пов`язані з вихованням, утриманням та забезпеченням прав їхніх двох спільних дітей, врегульовані між сторонами мирним шляхом.

За таких обставин суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам подружжя.

Приймаючи до уваги, що причини, які спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам, відповідач не заперечує щодо розірвання шлюбу, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

Відповідно до вимог ч.2 ст.114 Сімейного Кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч.3 ст.115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача підлягає розмір судових витрат, сплачених позивачем при зверненні з заявою до суду.Однак позивач просить судові витрати залишити за нею.

Керуючись ст. ст.12, 13, 81, 141, 247, 259, 263-265,352,354,355 ЦПК України, ст. ст. 110, 112 СК України, суд, -

ухвалив:

позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 17.08.2007 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №2476.

Судові витрати залишити за позивачкою ОСОБА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та проголошено 16.07.2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя В. В. Свірідова