Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №466/10819/25 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/10819/25

Провадження № 2/466/939/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2026 року м.Львів

Шевченківський районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Невойта П.С.

секретаря судового засідання Малаковської І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки і піклування про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа – Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки і піклування про визначення місця проживання дитини, -

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Манукян М.А.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача адвоката Жовтої А.С.

в с т а н о в и в :

21 листопада 2025 року адвокат Манукян Марта Андріївна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову просить суд:

1. Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , почергово з кожним з батьків, у такому порядку: один тиждень з батьком ОСОБА_1 за місцем його проживання; один тиждень з матір`ю ОСОБА_2 , за адресою її проживання;

2. Тижневий період проживання дитини з кожним з батьків починається з 10:00 год. неділі та завершується через тиждень о 10.00 год. неділі;

3. Перший тиждень, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, дитина проживає з батьком;

4. По завершенні тижня, протягом якого дитина проживає з батьком чи матір`ю, той з батьків, з ким вона проживала, зобов`язаний супроводити (привезти) дитину до місця проживання іншого з батьків та передати під фізичну опіку іншого з батьків.

Позов обґрунтовує тим, що він та ОСОБА_2 тривалий період зустрічалися, проте офіційного шлюбу між ними укладено не було. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась донька, ОСОБА_3 , яка станом на даний час проживає з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що спочатку дитина проживала разом із ним, відповідачем, бабусею ОСОБА_4 та прабабусею ОСОБА_5 у квартирі мами - ОСОБА_4 . Згодом, ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 залишила сім`ю та фактично відмовилася від виконання батьківських обов`язків, залишивши дитину на утримання та виховання батькові.

На теперішній час дитина постійно проживає з батьком, бабусею ОСОБА_4 та прабабусею ОСОБА_5 , які забезпечують її утримання, виховання, розвиток та догляд. ОСОБА_2 протягом тривалого часу не підтримувала зв`язку з дитиною, не навідувала її, не цікавилася її фізичним чи емоційним станом, а також не брала участі у її вихованні. Лише нещодавно вона почала з`являтися кілька разів на місяць, однак фактичної участі у житті дитини не бере. Матеріальна допомога з боку біологічної матері на користь дитини відсутня. Інтереси доньки, включаючи питання її фізичного, психологічного та соціального розвитку, забезпечуються виключно зусиллями батька. Кожен візит ОСОБА_2 до місця проживання дитини супроводжується конфліктними ситуаціями: вона влаштовує словесні скандали, поводиться агресивно, чинить психологічний тиск на родину ОСОБА_1 . Під час своїх короткочасних візитів біологічна мати фотографує дитину, демонструючи зовнішню активність, яка створює хибне враження про її турботу та участь у житті дитини, хоча фактично вона жодної реальної участі у її вихованні не бере. Під час останнього візиту ОСОБА_2 висловила бажання забрати дитину до себе на постійне проживання. При цьому вона не надала жодної інформації про своє місце проживання чи умови, у яких дитина буде проживати. На даний момент її місце проживання залишається невідомим, що не дозволяє перевірити, чи буде дитині там безпечно та комфортно.

Позивач стверджує, що він повністю займається вихованням дитини як з народження так і по даний час. Дитина дуже прив`язана до батька так як протягом останніх пів року лише він постійно перебуває із нею та займається щоденним її вихованням та утриманням. Тому вважає, що визначення місця проживання дитини в т.ч. із батьком буде сприяти інтересам дитини.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 24 листопада 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

15.12.2025 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги заперечила з огляду на те, що наведені у позові обставини не відповідають дійсності. Відповідач зазначає, що під час спільного проживання Позивач систематично здійснював щодо неї психологічне та фізичне насильство. Мати Позивача постійно підбурювала його до конфліктів, провокувала агресію, що створювало нездорову, конфліктну та напружену атмосферу в сім?ї. Факт домашнього насильства підтверджується інформацією з реєстру судових рішень та даними про неодноразове притягнення Позивача до адміністративної відповідальності. Окрім цього, Відповідачка неодноразово зверталась до поліції, однак поліція ігнорувала факти домашнього насилля.

Також стверджує, що 05.07.2025 року Позивач, застосувавши силу, розбив її телефон та вигнав з квартири, залишивши її без доступу до спільної малолітньої дитини. Залишившись на вулиці вона змушена була проживати у притулку ГО «Центр «Жіночі перспективи» для тимчасового перебування осіб, які пережили гентерозумовлене насильство та/чи постраждали від війни в Україні. Після цього вона щодня приходила до місця проживання дитини з метою провести час із донькою або хоча б побачити її, однак Позивач умисно не відчиняв двері, не впускав її в квартиру та категорично перешкоджав у спілкуванні з дитиною. При цьому вона у цей період продовжувала фінансово забезпечувати дитину - переказувала кошти на придбання ліків, підгузків та інших необхідних товарів, купувала дитині подарунки, а Позивач регулярно вимагає переписати на нього декретні виплати. Попри це, продовжував ізолювати дитину від матері та створював штучні перешкоди для будь-якого контакту.

16.12.2025 року на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява, у якій відповідач просить визначити місце проживання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_2 .

В обґрунтування зустрічних вимог покликається на те, що доцільним буде визначити місце проживання дитини з нею, оскільки сімейна обстановка позивача за первісним позовом є складною та конфліктною. У родині нерідко виникають конфлікти та побутові сварки, що вказує на відсутність стабільного, спокійного та безпечного середовища для малолітньої дитини. Також звертає увагу на неналежні та небезпечні умови проживання дитини, в яких її фактично утримує позивач за первісним позовом, оскільки останній проживає разом із власною матір`ю в одній невеликій кімнаті, де вони сплять на одному ліжку. Натомість малолітня дитина змушена окремо в іншій тісній кімнатці разом із прабабусею віком понад сімдесят років, яка фізично не може забезпечити повноцінний догляд за дитиною через поважний вік та стан здоров`я. Фактично догляд за Емілією періодично здійснює 78-річна бабуся позивача за первісним позовом ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що об`єктивно не дозволяє забезпечити належний рівень фізичного та належного догляду, оскільки сама ОСОБА_6 має проблеми зі здоров`ям.

Крім того, зазначає, що дитина є малолітньою та потребує постійної материнської уваги, тепла, грудного та емоційного контакту з матір`ю, що відповідає віковим потребам та концепції найкращих інтересів дитини, а вона як її біологічна матір має бажання та фінансову можливість забезпечити дитині належні умови проживання та розвитку.

30.01.2026 року на адресу суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги заперечує та зазначає, що інформація про те, що ОСОБА_1 періодично вчиняв відносно ОСОБА_2 домашнє насильство не відповідає дійсності. Фактично він був притягнутий до адміністративної відповідальності лише один раз, при цьому відповідне рішення було ухвалене за його відсутності. Жодних інших рішень суду або постанов уповноважених органів, які б підтверджували «неодноразовість» притягнення Відповідача за зустрічним позовом до відповідальності, Позивачкою за зустрічним позовом не надано, а отже такі твердження є безпідставними та недоведеними. Крім того стверджує, що у відзиві містяться посилання на нібито складну та конфлікту сімейну обстановку ОСОБА_1 . Однак такі твердження не відповідають фактичним даним, встановленим уповноваженими органами. За результатами обстеження умов проживання дитини комісією «Служби у справах дітей» були складені акти 21.07.2025 року та 19.09.2025 року, в яких не зафіксовано жодних небезпечних або неприйнятних умов для проживання малолітньої. Навпаки, в актах зазначено, що умови проживання є задовільними: житло забезпечене всіма необхідними меблями, побутовою технікою та іншими умовами, необхідними для нормального розвитку дитини. Станом на сьогоднішній день дитина є здоровою, проживає у належних побутових та санітарних умовах. Батько дитини здійснює належний догляд, забезпечує її потреби та піклується про її фізичний і психоемоційний стан, у зв`язку з чим відсутні будь-які об`єктивні підстави для занепокоєння щодо безпеки, здоров`я чи благополуччя дитини. Тому просить у первісний позов задовольнити, а у задоволенні зустрічного – відмовити.

В судовому засіданні позивач та його представник первісний позов підтримали, просили його задовольнити. Що стосується зустрічного позову, то у задоволенні такого просили відмовити з підстав викладених у первісному позові та у відзиві на зустрічну позовну заяву.

Відповідач та її представник в судовому засіданні зустрічний позов підтримали, надали пояснення аналогічні його змісту. У первісному позові просили відмовити з підстав, викладений у відзиві.

Представник органу опіки та піклування Миргород В.В. при вирішенні спору просив врахувати висновок органу опіки та ухвалити рішення в інтересах дитини.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, показання свідків, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тривалий період зустрічалися, проте офіційного шлюбу між ними укладено не було.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась донька, ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , яке було видано Личаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Дитина зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , а станом на даний час проживає фактично за адресою АДРЕСА_2 .

Спільне життя у позивача та у відповідача не склалось та сторони проживають окремо.

ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає у квартирі, яку орендує за адресою: АДРЕСА_3 .

Висновком Шевченківської районної адміністрації ЛМР, як органом опіки і піклування від 14.01.2026 встановлено наступне.

Спеціалістами відділу «Служба у справах дітей» Шевченківського району управління у справах дітей департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради здійснено вихід за адресою проживання батька - ОСОБА_1 та малолітньої ОСОБА_7 . Встановлено, що житло розміщене на 1-му поверсі 9-ти поверхового будинку, складається з двох кімнат, коридору, кухні, ванної кімнати, туалету, балкону. Умови проживання належні. У помешканні чисто, прибрано, наявні необхідні меблі та побутова техніка. Для дитини є місце для сну, іграшки, одяг відповідно до сезону, інші необхідні речі для належного догляду за дитиною. За вказаною адресою проживають: ОСОБА_1 (батько), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (дочка), ОСОБА_4 (бабця), ОСОБА_5 (прабабця).

Згідно з актом оцінки потреб сім`ї/особи від 02.12.2025, складеного фахівцем КУЗТ «Львівський міський центр соціальних служб та реабілітації «Джерело» щодо батька дитини - ОСОБА_1 складні життєві обставини відсутні, однак з вказаного акту вбачається, що ОСОБА_8 не має офіційного працевлаштування.

Постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 28.05.2025 у справі №466/4257/25 ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП (домашнє насильство) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за обставин, що 29.04.2025 року, близько 19 год. 30 хв., за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_1 вчинив психологічне домашнє насильство відносно співмешканки ОСОБА_2 , а саме: словесно ображав, погрожував фізичною розправою.

Спеціалістами відділу «Служба у справах дітей» Шевченківського району управління «Служба у справах дітей» департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради здійснено вихід за адресою проживання матері дитини. Встановлено, що за зазначеною адресою проживає ОСОБА_2 . Житло орендоване, розміщене на 5-му поверсі 9-ти поверхового будинку, складається з двох кімнат, коридору, кухні, ванної кімнати, туалету, балкону. Умови проживання належні. Чисто, прибрано, наявні необхідні меблі та побутова техніка. Для дитини є дитяче ліжечко, необхідні речі для належного догляду. За результатом бесіди з ОСОБА_2 спеціалістами відділу «Служба у справах дітей» Шевченківського району встановлено, що у липні 2025 року ОСОБА_1 вигнав її з дому, залишивши доньку з собою. Зараз батько дитини чинить їй перешкоди в участі у вихованні ОСОБА_7 .

Згідно з актом оцінки потреб сім?ї/особи від 27.11.2025, складеного фахівцем КУЗТ «Львівський міський центр соціальних служб та реабілітації «Джерело», щодо матері дитини - ОСОБА_2 , складні життєві обставини відсутні.

Відповідно до довідки, виданої головою ГО «Центр «Жіночі перспективи» від 26.11.2025 вих №180 ОСОБА_2 тимчасово перебувала у притулку ГО «Центр «Жіночі перспективи» для жінок, які постраждали від війни та/чи гендерного зумовленого насильства з 19.07.2025 по 09.10.2025.

Відповідно до довідки від 10.10.2025, виданої Львівським окружним адміністративним судом ОСОБА_2 з 19.08.2024 року працює у Львівському окружному адміністративному суді. Згідно з наказом від 05.05.2025 перебуває у відпустці по догляду за дитиною по досягненню трирічного віку, починаючи з 07.05.2025 по 07.03.2028 включно.

За місцем праці ОСОБА_2 характеризується позитивно. На наркологічному обліку в медичному центрі не перебуває. З долучених ОСОБА_2 до матеріалів справи фото копій квитанцій, чеків вбачається, що остання дбає про свою доньку, купує їй дитяче харчування та інші необхідні речі для догляду.

3 доданих до заяви талонів-повідомлення Єдиного обліку про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію вбачається, що ОСОБА_2 неодноразово зверталася до правоохоронних органів у зв?язку із вчиненням ОСОБА_10 протиправних дій, зокрема, проганяв її з місця спільного проживання, пошкодив її мобільний телефон, не впускав її до тримісячної дитини, за що відносно ОСОБА_1 складалися адміністративні матеріали за вчинення домашнього насильства.

Взявши до уваги пояснення ОСОБА_2 , дослідивши наявні у матеріалах справи документи, зважаючи на малий вік дитини, комісія з питань захисту прав дитини приходить до переконання, що проживання Емілії разом із матір?ю, яка здатна належним чином піклуватися про неї, відповідатиме її найкращим інтересам, сприятиме розвитку дитини у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.

Враховуючи вищенаведене, з метою захисту прав та інтересів малолітньої ОСОБА_7 , керуючись ст. ст. 19, 160, Сімейного кодексу України, п. 72 «Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов?язаної із захистом прав дитини», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866, Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування вважає за доцільне визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір?ю - ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_3 .

Крім того, судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 15.04.2026 у справі №466/3190/26 заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису задоволено повністю.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Суд - це фактично останній інструмент, який підлягає використанню при вирішенні сімейних спорів, коли спір неможливо вирішити іншим шляхом.

Водночас розлучення має відбутися таким чином, щоб батько і матір як і раніше співпрацювали при виконанні батьківських обов`язків.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи, згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до частин першої, другої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчи- ми органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, як мінімум, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першочергово повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об`єктивних обставин спору. При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах (постанова Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 466/1017/20).

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки стосовно дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

При оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню такі базові елементи: а) погляди дитини; б) індивідуальність дитини; в) збереження сімейного оточення і підтримання відносин; г) піклування; захист і безпека дитини; ґ) вразливе положення; д) право дитини на здоров`я; е) право дитини на освіту (постанова Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі № 654/4307/19). Також підлягають врахуванню: а) спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; б) стосунки між дитиною і батьками в минулому; в) бажання батьків бути опікунами; г) збереження стабільності в оточенні дитини, йдеться про місце проживання (дім), школу, друзів; ґ) бажання дитини.

Система правосуддя прислухається до дітей, серйозно ставиться до їх думок і має гарантувати захист прав дитини.

Так, судом встановлено, що під час чергового конфлікту 05.07.25 ОСОБА_2 залишила місце проживання та малолітню дитину. З позовом про визначення місця проживання звернулася до суду за спливом пів року. За фактом сімейного конфлікту та пошкодження особистих речей адміністративна справа щодо ОСОБА_11 була закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення, в т.ч. і з урахуванням того, що ОСОБА_12 забрала заяву.

З того часу малолітня дитина проживає разом з батьком та бабцями, які піклуються про дитину та створюють належні сімейні відносини. До матеріалів справи сторони не додали будь яких доказів на спростування такого. З актів обстеження та показань свідків також вбачається, що в сім`ї ОСОБА_11 є добрі взаємні відносини, з мамою та бабцею, які допомагають у вихованні дитини.

Питання спроможності піклування за дитиною батьками також досліджувалося судом.

Так, встановлено, що батьки, сторони у справі є здоровими та не мають негативних звичок. ОСОБА_13 з липня 2025 і до тепер доглядає та виховує малолітню доньку, офіційно не працевлаштований, в цьому йому допомагають мама і бабця. ОСОБА_12 перебуває в декретній відпустці, проживає на орендованій квартирі, умови проживання добрі. Бажає приймати участь у вихованні дитини та під час розгляду справи подала заяву про забезпечення позову, якою просила забезпечити спілкування та проживання з дитиною почергово: тиждень з татом, тиждень з мамою.

Отже, при вирішенні спору, суд враховує той факт, що малолітня дитина рік часу проживає з батьком в сім`ї та має міцний зв`язок, при цьому під час неодноразових зустрічей з мамою, Емілія також розуміє, що вони є близькими. Таким чином, суд не вбачає підстав задовольняти зустрічний позов, т.я. відібрання дитини від батька та постійне проживання з мамою може призвести до негативного психологічного впливу через відсутність батька. При цьому суд враховує, що кожна зустріч, вже принаймні після липня 2025 року між батьками закінчується образами та сварками.

Так, свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що вона є хресною доньки сторін. Знайома з ОСОБА_15 ще до народження доньки, проживали разом, а на 8-му місяці вагітності ОСОБА_16 поїхала проживати до ОСОБА_1 . Кілька разів була присутня разом з батьками і дитиною, на той час відносини були нормальні. На орендованій квартирі в ОСОБА_16 не була. Про конфлікти з ОСОБА_13 вона знає переважно зі слів ОСОБА_2 . Знає ОСОБА_16 як турботливу маму.

В судовому засіданні батько ОСОБА_17 дав показання про те, що його донька ОСОБА_16 проживає у ОСОБА_18 та мають спільну дитину з ОСОБА_19 . На тепер він не спілкується з батьком дитини, відносини погіршилися. Бував у Львові кілька разів та бачився з внучкою. Вважає, що в ОСОБА_16 є всі умови для проживання та належного виховання дитини, а тому ОСОБА_7 має бути визначене місце проживання з мамою.

Мама ОСОБА_20 будучи в судовому засіданні також підтримала позов доньки та вважає, що кращі умови для проживання внучки будуть з мамою, а не з бабцями, які не в повній мірі знають потреби маленької дитини.

Свідок ОСОБА_21 повідомила, що вона з травня 25 працювала разом з ОСОБА_15 і на той час ОСОБА_16 проживала з чоловіком. 05.07.2025 року ОСОБА_12 прийшла на роботу перелякана та вона допомогла їй зв`язатися з мамою т.я. у неї не було телефону. Вона разом з ОСОБА_15 зустрічалися з донькою, яку приводив на зустріч батько, але в одну із таких зустрічей ОСОБА_22 використав перцевий балончик та забрав дитину зі собою. ОСОБА_23 допомогає доньці, купує речі та продукти і передає їх батьку.

Свідок ОСОБА_24 повідомила суд, що знає ОСОБА_25 пів року і познайомилася у липні в прихістку, куди остання звернулася. 29 вересня вона з ОСОБА_16 пішли додому щоби побачити доньку, але її на місці не було та дізналися, що батько з дитиною в сестри ОСОБА_26 . Знає, через ОСОБА_16 , що вона придбаває для дитини речі та продукти і передає батьку. Очевидцем конфліктів вона не була.

Свідок ОСОБА_27 повідомила, що вона є сестрою ОСОБА_26 по батькові. ОСОБА_28 відомо що батьки з донькою певний час проживали у батька ОСОБА_26 на АДРЕСА_4 , вона до них приходила. ОСОБА_26 є дуже добрим батьком для доньки. ОСОБА_7 до батька прихильна, а при спілкуванні з мамою різні реакції, оскільки ОСОБА_16 часто конфліктує з нічого та підвищує голос, а фактично вчиняє сварки. Матеріальну допомогу вона надає. ОСОБА_26 має її авто та заробляє на таксуванні, також допомогають батьки ОСОБА_26 .

ОСОБА_4 , мама ОСОБА_1 , перебуваючи в судовому засіданні дала показання про те, що під час вагітності ОСОБА_16 висловлювала бажання не народжувати дитину. Після народження ОСОБА_7 і як проживали разом, ОСОБА_23 неодноразово залишала квартиру і на кілька днів. Вже на четвертий місяць ОСОБА_16 залишала дитину з батьком і десь працювала. У липні залишила квартиру та овший час не приходила, а згодом 2-3 рази на місяць приходила але вигадувала дещо та цим самим провокувала конфлікти, зокрема і щодо не відвідування лікаря з внучкою. Так, як вона прживає зі сином, то може повідомити, що від ОСОБА_16 допомоги ніякої, не бачила її продуктів та речей. Для дитини.

Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні дав показання про те, що він є хресним ОСОБА_7 . Він часто бачить з ОСОБА_26 та ОСОБА_7 , т.я. його мама працює на ринку поблизу будинку, що проживає ОСОБА_22 . Йому відомо, що з липня, коли ОСОБА_16 залишила ОСОБА_30 з донькою десь місяць він з нею не мав спілкування. Він не був при обставинах, що ОСОБА_26 заперечував дати дитину для прогулянок чи спілкування, а коли він був присутній, то жодних заперечень зі сторони батька не було. При цьому згадує зустріч їх з дитиною та мами в парку, де ОСОБА_16 взявши на руки ОСОБА_7 через певний час розпочавши конфлікт, почала кликати поліцію та звертатись до перехожих, повідомляючи що дитину викрадають. Щось подібною була ситуація під час чергової зустрічі на базарчику біля будинку, де живе ОСОБА_7 . Перебуваючи разом, ОСОБА_16 розпочала розмову про ОСОБА_26 як такого, що є не самостійний та називати різними словами, про що не сподобалося ОСОБА_26 . Однак, така реакція спонукала ОСОБА_16 до конфлікту та сварки, і тоді зустріч знову перервалася. Він неодноразово буває у квартирі ОСОБА_26 , де є все доглянуто, є допомога зі сторони мами та бабці. Відносини дитини з татом та бабцями є дуже душевними та родинними. Дитина має догляд, постійно гуляє з татом на вулиці.

Свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні пояснив, що довший час знає сім`ю ОСОБА_32 та ОСОБА_16 знає з дитинства. Вона самостійно добивається успіхів , закінчила навчання. З ОСОБА_33 він бачився один раз, як вн з ОСОБА_16 приїжджали в гості. Вважає, що ОСОБА_16 є доброю мамою та дитина обов`язково має проживати з нею.

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Судом встановлено, що між сторонами існує тривалий спір щодо визначення місця проживання їх спільної дитини – ОСОБА_3 . Сторони не намагалися врегулювати зазначене питання у досудовому порядку у зв`язку з наявністю між сторонами глибокого особистісного конфлікту та неприязних відносин, відсутністю належної підтримки служб у справах дітей сторони не змогли узгодити спірні питання щодо порядку участі кожного з них у вихованні та утриманні доньки.

Органом опіки та піклування при підготовці висновку було здійснено огляд місця проживання ОСОБА_2 , під час якого вона підтвердила факт не проживання разом з нею дитини, наявність судового спору з ОСОБА_1 щодо визначення місця її проживання, а також створення батьком перешкод у спілкуванні з дитиною.

Завданням судді при розгляді справи є не тільки вирішення спору, але й сприяння сторонам у врегулюванні сімейного конфлікту (пункт 2 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Роль судді полягає в обов`язку застосувати право, вдосконалювати правозастосування, опосередковуючи його сучасністю, та захищати право.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 належним чином виконує свої батьківські обов`язки. Доказів протилежного сторона відповідача не надала та у судовому засіданні вказані доводи не спростувала.

Водночас ОСОБА_2 заявляє про наявність перешкод з боку батька у спілкуванні та участі у вихованні доньки, неодноразово зверталася до органів у справах дітей з метою усунення цих перешкод.

У пункті 105 постанови від 16 лютого 2024 року у справі № 465/6496/19 Верховний Суд вказав, що при вирішенні спору між розлученими батьками про визначення місця проживання дитини суд з урахуванням обставин справи має право розглянути питання щодо визначення місця проживання дитини з одним з батьків із забезпеченням контакту дитини з іншим з батьків чи застосування спільної фізичної опіки з почерговим проживанням дитини у помешканні кожного з батьків за відповідним графіком.

Спільна фізична опіка (розподіл батьківського часу) розглядається як координація між дорослими у їхніх батьківських ролях і здатність, у свою чергу, підтримувати та допомагати один одному, особливо у період воєнного стану, має покращити співпрацю між батьками та зменшити ризик потенційних суперечок, оскільки така модель вільна від тягаря переможець- переможений.

Малолітня ОСОБА_3 тривалий час проживає з батьком, однак очевидно потребує і материнської турботи та безумовної любові, яка має позитивно впливати на її розвиток.

Негативних наслідків психологічного характеру для дитини при зміні її місця проживання судом не встановлено. Основне місце проживання дитини зареєстроване у квартирі у АДРЕСА_1 , в якій ані дитина, ані кожний з батьків не проживають.

Суд підкреслює необхідність усвідомлення батьками потреби у вирішенні конфлікту в інтересах дитини, налагодження батьками співпраці з метою забезпечення належного контакту кожного з них з дитиною, встановлення можливості спілкування та спільного проведення часу, а також недопустимість створення з боку батька будь-яких обмежень контактів дитини із матір`ю.

Що стосується фактів вчинення домашнього насильства між батьками дитини, то такі встановлені, і як зазначається в рішеннях, конфлікти виникають в їх різних поглядах на побут, матеріальне забезпечення, не стримання емоцій та т.ін.

За обставин, фактичної поведінки сторін спору, враховуючи, що судом встановлені фактично рівні умови проживання, створені кожним з батьків, наявність можливості забезпечити достатній рівень життя дитини кожним з батьків, суд вважає, що найкращі інтереси дитини будуть забезпечені шляхом вирішення спору між сторонами щодо місця проживання малолітньої доньки шляхом розподілу батьківського часу та визначення, що

Малолітня ОСОБА_3 має перебувати почергово під фізичною опікою і проживати у наступному порядку: один тиждень з батьком ОСОБА_1 за місцем його проживання; один тиждень з матір`ю ОСОБА_2 за місцем її проживання.

У випадку зміни батьками місця проживання у межах вказаних населених пунктів порядок фізичної опіки над дитиною зберігається.

Батьки мають забезпечити належний рівень життя та розвитку дитини, несення витрат на утримання дитини й уповноважені спільно приймати рішення щодо основних питань, пов`язаних з вихованням і розвитком дитини: здоров`я, освіти, релігії та духовності та ін.

Подолання певних дискомфортних на першому етапі незручностей для дитини, пов`язаних з тимчасовою зміною звичного місця проживання і середовища, а також налагодження емоційного контакту дитини з матір`ю має відбуватися у співпраці батька і матері, а також за підтримки органів у справах дітей.

При істотній зміні обставин сторони мають право узгодити або ініціювати перед органом і справах дітей чи судом визначення іншого порядку фізичної опіки щодо дитини.

При вирішенні спору суд приймає до уваги, що такий порядок почергово проживання дитини з кожним із батьків має реалізовуватися у їхній взаємній співпраці з дотриманням безпекових питань та усвідомлюванням потреб доньки у контакті з кожним з батьків, а також фактично може існувати до моменту досягнення дитиною чотирнадцятирічного віку, коли вона набуде право самостійно визначати місце проживання (частина третя статті 160 СК України).

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.05.2024 року у справі № 643/7509/21.

Відповідно до частини десятої статті 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

З урахуванням зазначеного правила, необхідно провести часткове взаємозарахування судових витрат, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 та користь ОСОБА_1 і навпаки та як наслідок з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути 363,36 грн (968,96 грн- 605,60 грн) судових витрат. В іншій частині сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.12,13,81,141,223,259,263-265,268 ЦПК України, ст. 19,160,161 СК України, ст.29 ЦК України, суд,-

у х в а л и в:

первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки і піклування про визначення місця проживання дитини – задовольнити повністю.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа – Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки і піклування про визначення місця проживання дитини – задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , почергово з кожним з батьків, у такому порядку:

- один тиждень з батьком ОСОБА_1 за місцем його проживання;

- один тиждень з матір`ю ОСОБА_2 за місцем її проживання.

Тижневий період проживання дитини з кожним з батьків вважати таким, що починається з 10:00 год. неділі та завершується через тиждень о 10:00 год. неділі.

Перший тиждень, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, визначити місце проживання дитини з батьком.

Встановити, що по завершенні тижня, протягом якого дитина проживає з батьком чи матір`ю, той з батьків, з ким вона проживала, зобов`язаний супроводити (привезти) дитину до місця проживання іншого з батьків та передати під фізичну опіку іншого з батьків.

В решті позовних вимог зустрічного позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 363,36 грн (триста шістдесят три гривні 36 коп.).

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки і піклування, ЄДРПОУ 04056115, місцезнаходження: м. Львів, вул. Липинського, буд.11.

Суддя П. С. Невойт