Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №450/2960/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2960/26

Провадження № 2/450/2505/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Дем`яновської Ю.Д.

розглянувши в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 97269,23 грн, що складаються з: безпідставно набутих коштів у розмірі 74600,00 грн; 3% річних та інфляційних збитків за користування безпідставно набутими грошовими коштами у розмірі 22669,23 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що він є військовослужбовцем та проходить службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України. З серпня по січень 2023 року підрозділ позивача знаходився на посиленні державного кордону в Рівненській області, де надійшло завдання на термінове висування підрозділу в Донецьку область. Внаслідок активної підготовки до передислокації підрозділу позивач не мав змоги перегнати транспортний засіб, який зареєстрований на його брата, а саме марки «Land Rover Freelander», VIN (кузова, рами, шасі) № НОМЕР_2 , 2004 року випуску, у Харківську область до рідних. Даний автомобіль використовувався позивачем для організації службової діяльності відділу прикордонної служби, тому позивач прийняв рішення доставити транспортний засіб у м. Львів до знайомих, де і лишив на зберігання. Під час проходження служби в Східних регіонах України позивач вирішив повністю обслужити свій автомобіль. Так, за допомогою мережі Інтернет, позивач знайшов контакти автосервісу «LIME STO», що знаходиться за адресою: м. Львів, вулиця Зелена, 251. На телефонний дзвінок позивача з приводу обслуговування автомобіля відповів ОСОБА_2 , який запевнив, що все зробить за відповідну грошову винагороду. За проведення обслуговування автомобіля позивач перерахував ОСОБА_2 грошові кошти, а саме: 17.05.2024 у розмірі - 57000, 00 грн, та 29.05.2024 у розмірі - 17600,00 грн. 15.05.2024 відповідач особисто забрав транспортний засіб з місця його зберігання. Попередньо на проведення обслуговування двигуна визначено місяць часу. До липня включно ОСОБА_2 всіляко запевняв, що автомобіль проходить обслуговування та буде обслужений у повному обсязі. З серпня відповідач вже не відповідав на дзвінки, але відповідав на дзвінки з інших телефонних номерів та одразу кидав слухавку як тільки ромова заходила за автомобіль позивача. У грудні 2024 року мій підрозділ вибув на відновлення. Отримавши відпустку, я одразу приїхав до Львова та навідався за місцезнаходженням автосервісу «LIME STO», власником якого був ОСОБА_2 . На території знаходився транспортний засіб позивача. Власник гаражного боксу, що орендував ОСОБА_2 , повідомив, що останній вже тут не працює, відчинив гаражний бокс та повернув двигун, що був частково розібраний із візуально присутніми ознаками пошкодження окремих елементів. Сам автомобіль знаходився на подвір?ї біля боксу відчинений, у салоні було всіляке сміття. Після цього позивач забрав автомобіль з території автосервісу «LIME STO» та доставив його евакуатором на іншу станцію технічного обслуговування автомобілів. Восени 2025 року ОСОБА_2 з?явився на зв?язку, почав відповідати на дзвінки та запевнював, що найближчим часом поверне кошти, що позивач йому перерахував 17.05.2024 та 29.05.2024 у загальному розмірі 74600,00 грн та покриє додаткові витрати на відновлення автомобіля. У квітні 2026 року ОСОБА_2 знов перестав виходити на зв?язок, не повернувши кошти. З огляду на вказане, просить позовні вимоги задовольнити та відшкодувати понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Ухвалою від 11.06.2026 відкрито провадження у справі, а розгляд такої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач повідомлявся про судовий розгляд шляхом направлення поштової кореспонденції.

У судове засідання 30.06.2026 учасники не з`явилися, представник позивача подав письмове клопотання про розгляд справи у його відсутності та повне підтримання позовних вимог.

У судове засідання 14.07.2026 учасники не з`явилися, представник позивача подав письмове клопотання про розгляд справи у його відсутності та повне підтримання позовних вимог.

У визначений судом строк відповідач не скористався правом подачі відзиву, а тому розгляд справи проводиться на підставі наявних доказів в порядку частини 8 статті 178 та частини 5 статті 279 ЦПК України.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання (частина 13 статті 7 ЦПК України).

У відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог частини 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі статей 223, 280 ЦПК України, справу розглянуто у відсутності сторін, у порядку заочного розгляду, оскільки представник позивача не заперечував проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з огляду на наступне.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтями 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Суд встановив, що 17.05.2024 та 29.05.2025 ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти за проведення обслуговування автомобіля марки «Land Rover Freelander», VIN (кузова, рами, шасі) № НОМЕР_2 , 2004 року випуску, у розмірах 57000,00 грн та 17600,00 грн відповідно, що у загальному становить 74600,00 грн.

Перерахунок позивачем коштів за проведення обслуговування автомобіля підтверджено поданими до суду квитанціями та випискою по картці АТ КБ «ПриватБанк» та платіжними інструкціями, де зазначено, що позивачем 17.05.2024 о 16:20:17 год та 29.05.2025 о 14:24:31 год здійснено перерахунок коштів відповідачу ОСОБА_2 у розмірах 57000,00 грн та 17600,00 грн відповідно, що у загальному становить 74600,00 грн.

Наведені вище обставини свідчать про факт отримання відповідачем безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 74600,00 грн.

Разом з цим, відповідач безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 74600,00 грн не повернув, на зв`язок з позивачем перестав виходити.

Згідно з довідки Державної прикордонної служби України військової частини НОМЕР_1 головний сержант ОСОБА_1 з 28.10.2020 проходить службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України.

Згідно з розрахунку, складеного позивачем у позовній заяві, вбачається, що розмір 3% річних за користування безпідставно набутими грошовими коштами в розмірі: 57000,00 грн, за період з 18.05.2024 по 01.06.2026, складають - 3487,36 грн; 17600,00 грн, за період з 30.05.2024 по 01.06.2026, складають - 1059,49 грн. Разом - 4546,85 грн за 3% річних за користування безпідставно набутими грошовими коштами в розмірі 74600,00 грн.

Крім цього, згідно з розрахунку, складеного позивачем у позовній заяві, вбачається, що інфляційні збитки за користування безпідставно набутими грошовими коштами в розмірі: 57000,00 грн, за період з 18.05.2024 по 01.06.2026, складають - 13846,86 грн; 17600,00 грн, за період з 30.05.2024 по 01.06.2026, складають - 4275,52 грн. Разом - 18122,38 грн за інфляційних збитків збитки за користування безпідставно набутими грошовими коштами в розмірі 74600,00 грн.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Статтею 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц міститься висновок про те, що зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: 1) набуття або збереження майна; 2) набуття або збереження за рахунок іншої особи; 3) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна.

Вiдсутнiсть правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11, частин 1 та 2 статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частинами першою та другою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (частина 1 статті 206 ЦК України).

Як встановлено судом, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існувала усна договірна домовленість з приводу обслуговування автомобіля. 15.05.2024 відповідач особисто забрав транспортний засіб з місця його зберігання. За проведення обслуговування автомобіля позивач перерахував ОСОБА_2 грошові кошти, а саме: 17.05.2024 у розмірі - 57000, 00 грн, та 29.05.2024 у розмірі - 17600,00 грн. Факт перерахування коштів підтверджується квитанціями та випискою по картці АТ КБ «ПриватБанк» та платіжними інструкціями та не спростовано відповідачем.

Проте, ОСОБА_2 у момент вчинення правочину свої зобов`язання з приводу обслуговування автомобіля за отримані ним грошові кошти не виконав, а тому правочин не виконано повністю в момент його вчинення, тому договірна домовленість з приводу обслуговування автомобіля між сторонами повинна укладатися в письмовій формі.

Проте письмового договору між сторонами укладено не було.

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (частина перша статті 216 ЦК України).

Відтак, суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідач набув майно без достатньої правової підстави, а тому таке підлягає поверненню.

Таким чином, суд приходить до висновку, що аргументи, якими позивач мотивував позовні вимоги, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому такі слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 74600,00 грн та 3% річних та інфляційних збитків за користування безпідставно набутими грошовими коштами у розмірі 22669,23 грн. За наведених обставин, позов є підставним та підлягає задоволенню.

Понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 1331,20грн, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 83, 89, 141, 200, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 97269,23 грн (дев`яносто сім тисяч двісті шістдесят дев`ять гривень двадцять три копійки), що складаються з: безпідставно набутих коштів у розмірі 74600,00 грн; 3% річних та інфляційних збитків за користування безпідставно набутими грошовими коштами у розмірі 22669,23 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок) судових витрат, понесених на сплату судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Учасник справи, який не був присутній при оголошенні рішення має право на поновлення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга буде подана в 30-денний строк з дня отримання копії судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ).

Повний текст судового рішення складено 15.07.2026.

Суддя: Ю. Д. Дем`яновська