Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №447/2081/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №3/447/736/26

Справа №447/2081/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2026 суддя Миколаївського районного суду Львівської області Головатий А.П.,

розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, не працевлаштованої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 2 ст. 184 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №211917 від 27.05.2026, 26.05.2026 близько 19:00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, ухилилася від виконання своїх батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, по вихованню та догляду за малолітнім сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній перебував без нагляду, був недоглянутий, брудний та голодний.

Правова кваліфікація у вищевказаному протоколі визначена як ч. 2 ст. 184 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явилася, причин неявки суду не повідомила, клопотань чи заяв не подавала. Судові повістки про виклик до суду, скеровані на адресу місця проживання ОСОБА_1 , вказану у протоколі, повернулися до суду з відміткою про відсутність адресата за вкзаною адресою.

Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення передбачені, зокрема, статтею 184 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, приходжу таких висновків.

Згідно положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом ст. 279 КУпАП, обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За змістом статей 254, 256 КУпАП, про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються, крім іншого: дата і місце його складення, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Відповідно п. 15 Розділу ІІ «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення.

Таким чином, усі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доведені сукупністю належних і допустимих доказів, обов`язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути самостійним беззаперечним доказом вини особи, а обставини викладені у ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликати сумніви у суду.

До матеріалів справи не долучено у якості доказів матеріалів фото, відеофіксації правопорушення.

Натомість, у ОСОБА_1 відібрано пояснення, у яких вона визнає вину у вчиненому. Визнання вини не є беззаперечним доказом і не звільняє від доказування належними, допустимими та достатніми доказами інкримінованого діяння у сукупності.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення, суддя повинен перевірити, зокрема, чи належить до його компетенції розгляд даної справи та чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

Однак, при складанні стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення не було дотримано вказаних вимог закону, що стверджується наступним.

Диспозиція частини 2 статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року після накладення адміністративного стягнення ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА №211917 від 27.05.2026, вказано кваліфікацію вчиненого адміністративного правопорушення як ч. 2 ст. 184 КУпАП.

З огляду на викладене, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення у фабулі протоколу посадовою особою – інспектором СЮП ВП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області капітаном поліції Лях М.В. не було зазначено кваліфікуючу ознаку правопорушення – повторне протягом року після накладення адміністративного стягнення ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, але правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 184 КУпАП вказано.

Крім того, у фабулі протоколу вказано, що ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп`яніння, проте, не долучено належних і допустимих доказів про такий стан особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

За змістом ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.

Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, адже у протилежному випадку він виходить за межі своєї компетенції.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі «Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії» Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

На підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Наведене вище дає підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, відтак, провадження по справі слід закрити.

Керуючись ст. 245, 247, 256, 268, 278, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 – закрити у зв`язку з відсутністю у її діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Головатий А. П.