Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №314/4211/25 — Вільнянський районний суд Запорізької області

Суд: Вільнянський районний суд Запорізької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 07 липня 2026 р.

Справа: №314/4211/25

Суддя: Кіяшко В. О.

Справа № 314/4211/25

Провадження № 2/314/336/2026

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2026 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кіяшко В.О.,

секретар судового засідання Румянцева А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 314/4211/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

встановив:

15.04.2026 Вільнянським районним судом Запорізької області у цивільній справі № 314/4211/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, ухвалено рішення, яким позов задоволено у повному розмірі.

Однак, при ухваленні рішення, судом не вирішено питання стосовно сплати судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Сторони у судове засідання не з`явився.

Суд, вивчивши зміст заяви, додані до заяви докази, вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників процесу на підставі тих доказів, які містяться в матеріалах справи та приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню виходячи з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України.

Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частинами 3-6 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Згідно висновку викладеного в п.38 постанови Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 910/4277/21, вбачається, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередню участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 01.12.2021 у справі № 641/7612/16-ц, від 18.05.2022 у справі №910/4268/21).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Представником позивача адвокатом Корсік Я.І. заявлені до стягнення витрати на правову допомогу.

Згідно ордеру про надання правничої допомоги від 18.09.2025 року адвокат Корсік Я.І. забезпечує захист прав, свобод і законних інтересів ОСОБА_1 у будь-якому статусі та здійснює представництво його інтересів у судах.

Відповідно розрахунку суми судових витрат, які поніс позивач, розмір витрат, пов`язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу: у розмірі 30000,00 грн. що підтверджується додатковою угодою № 1 до договору про надання правової допомоги від 18.09.2025 № 18/09-25, акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 18.09.2025 № 18/09-25.

Відповідачкою подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу.

Оцінюючи співмірність розміру витрат, понесених на правову допомогу, суд враховує, що ця справа є справою незначної складності.

Визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не є обґрунтованою та є завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, досліджених та підготовлених доказів, обсягу нормативно-правових актів, використаних адвокатом та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг з розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо визначення вартості надання правової допомоги у розмірі 30000,00 грн, суд з урахуванням заперечень відповідача про її неспівмірність, дійшов висновку про завищення вартості правової допомоги у даній справі виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. У справі "East/West Allianse Limited" суд зазначив, що заявник має право на компенсацію судових витрат, тільки якщо буде доведено, що такі витрати фактично мали місце, були неминучі, а їх розмір є обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у даному випадку сума 10000,00 грн є співмірною та обґрунтованою у даній справі, виходячи з критерію обґрунтованості та розумності понесених витрат, а також виходячи із складності справи та наданих адвокатом послуг.

За таких обстави, суд, вважає можливим ухвалити додаткове рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 141, 270 ЦПК України, суд,-

вирішив:

заяву представника ОСОБА_1 адвоката Корсіка Я.І. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 314/4211/25– задовольнити частково.

Ухвалити по цивільній справі № 314/4211/25 за позовною заявою ОСОБА_3 до Селянське фермерське господарство за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, додаткове рішення наступного змісту:

«Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) суму судових витрат та професійну правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійки».

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя В. О. Кіяшко

08.07.2026

Оригінал: reyestr.court.gov.ua