Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №302/841/26 — Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/841/26

Провадження № 2/302/550/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кривка В. П.,

з участю секретарка судового засідання Липей В.В.,

без участі сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Гренджа В.Ю., до Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивачки

22.06.2026 року адвокатка Гренджа В.Ю. подала суду заяву в інтересах ОСОБА_1 про визначення позивачці як спадкоємцю п`ятої черги за законом додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком у два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили. Цей позов обґрунтовано таким.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла бабуся позивачки ОСОБА_2 . Після смерті баби позивачки ОСОБА_2 відкрилася спадщина на нерухоме майно померлої, зокрема – житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , та земельні ділянки загальною площею 0,5778 га розташовані на території Пилипецької сільської ради, які були передані у приватну власність за життя ОСОБА_2 на підставі рішення Пилипецької сільської ради народних депутатів 16 сесії 23 скликання від 18.10.2000 року за № 136. За життя баба позивачки ОСОБА_2 склала заповіт, яким розпорядилася після її смерті передати належний їй житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та земельні ділянки площею 0,60 га, грошові вклади в Ощадбанку № 7296 батьку позивачки – ОСОБА_3 . Цей заповіт не змінено та не скасовано. Позивачка ОСОБА_1 вважала, що її батько ОСОБА_3 прийняв спадщину за заповітом своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки після смерті своєї матері, яка доводилася бабусею позивачці, фактично вступив в управління та володіння цим майном, використовував земельні ділянки за цільовим призначенням, здійснював поточні ремонти в будинку. ІНФОРМАЦІЯ_4 батько позивачки ОСОБА_3 помер. Позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 батька ОСОБА_3 , 1949 року народження. Отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом на майна померлого батька ОСОБА_3 та мала на меті отримати свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке її батько ОСОБА_3 успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_2 , відповідно до складеного нею заповітного розпорядження. За цих підстав позивачка в квітні 2026 року звернулася до нотаріуса із заявою видати свідоцтво про право на спадщину за законом, яке належало її бабі. Однак, нотаріус перевіривши надані позивачкою документи та Спадковий реєстр (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), інформацію з ким померла ОСОБА_2 була зареєстрована на одній адресі та фактично проживала, повідомила позивачці, що спадщину до майна її померлої баби ніхто не відкривав, в тому числі і батько позивачки, а оскільки на час смерті ОСОБА_2 за місцем реєстрації та проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , проживала одна, то спадщину за заповітом до майна померлої ОСОБА_2 - батько позивачки ОСОБА_3 не прийняв, незважаючи на той факт, що за життя фактично вступив в управління та володіння нею. Позивачка та її батько ОСОБА_3 фактично постійно на час смерті ОСОБА_2 проживали у сусідньому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , а тому вважаються такими, що не прийняли спадщину до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . Чоловік ОСОБА_2 – ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Інших спадкоємців першої черги до майна померлої ОСОБА_2 не має. Позивачка вважаючи, що спадщину за заповітом до майна померлої баби ОСОБА_2 прийняв її батько ОСОБА_3 не подавала нотаріусу протягом шести місяців з дня смерті баби заяву про прийняття спадщини за законом до майна померлої ОСОБА_2 , як спадкоємець п`ятої черги за законом. А тому, вважається такою, що не прийняла спадщину до майна померлої баби. Будь-яких інших спадкоємців по заповіту або за законом першої черги до майна померлої ОСОБА_2 не має. З часу смерті ОСОБА_2 ніхто із спадкоємців спадщину до майна померлої не прийняв, нерухоме майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 відумерлим не визнано. Позивачка після смерті свого батька ОСОБА_3 , починаючи з 2016 року, відкрито та безперешкодно, біля 10 років, як спадкоємець п`ятої черги користується спадковим житловим будинком та земельними ділянками, які за життя належали її бабусі ОСОБА_2 , здійснює в будинку поточні ремонти, будинок є придатним для проживання та експлуатації, позивачка прийняла спадщину до майна померлого батька, а тому ОСОБА_1 вважала себе такою, що прийняла спадщину до майна померлої бабусі шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном як її батьком так і нею. За вищенаведених обставин, позивачка просить суд визнати причини пропуску строку для прийняття спадщини за законом після смерті її бабусі поважними та надати їй додатковий строк для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 баби ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Винесені в справі процесуальні рішення

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 23.06.2026 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Позиції сторін за змістом процесуальних заяв

Сторона позивачки в підготовче судове засідання на розгляд справи не з`явилася, проте представницею позивачки подано заяву про розгляд справи без участі сторони позивачки з позицією підтримки позовних вимог та проханням такі задовольнити у підготовчому судовому засіданні у разі визнання позову відповідачем.

Пилипецька сільська рада Хустського району Закарпатської області в особі уповноваженого представника в підготовче судове засідання не з`явилася, проте сільський голова ОСОБА_5 подав суду заяву про визнання позовних вимог ОСОБА_1 з проханням розгляд справи проводити за відсутності представника сільради.

Оцінивши позиції сторін, подані в справу докази, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти та позов ОСОБА_1 задовольнити, виходячи з такого.

Встановлені судом обставини

ОСОБА_6 позивачки по батьківській лінії ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 84 років у с.Пилипець Міжгірського району Закарпатської області, про що в Книзі реєстрації смертей 05.10.2007 року виконкомом Пилипецької сільради Міжгірського району Закарпатської області зроблено відповідний актовий запис за №26, що вбачається з свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , №, № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 , свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 .

Згідно з довідкою Пилипецької сільради від 15.04.2026 року №284 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрованою та постійною мешканкою АДРЕСА_1 , згідно з погосподарської книги на момент її смерті разом з нею ніхто не проживав та не був зареєстрований.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на випадок своєї смерті залишила заповіт, який 25.04.2007 року посвідчений секретарем виконкому Пилипецької сільради Міжгірського району Закарпатської області Русин Г.В. та зареєстровано в реєстрі за №04, де ОСОБА_2 після своїй смерті зробила таке розпорядження: житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований у АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,60 га, грошові вклади в Ощадбанку № 7296 заповіла ОСОБА_3 . Цей заповіт не змінений та не скасований, що вбачається з витягу зі Спадкового реєстру №85640625 від 16.06.2026 року.

Спадкові справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 не заводилися, а свідоцтва про право на спадщину - не видавалися, що вбачається з витягу зі Спадкового реєстру №85640757 від 16.06.2026 року.

Дідо позивачки по батьківській лінії ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис №19 від 08.11.1995 року, що вбачається з свідоцтв про народження серії НОМЕР_6 , НОМЕР_3 , свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 , свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 .

Батько позивачки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис №16 від 23.09.2016 року, що вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 , свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 , свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 .

Згідно з випискою з погосподарської книги №381 від 28.05.2026 року, яка видана виконкомом Пилипецької сільради Хустського району Закарпатської області, власником житлового будинку, який побудований орієнтовно в 1951 році за адресою: АДРЕСА_1 , була ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; свідоцтво про право власності на цей житловий будинок сільрадою не видавалося. Цей будинок розташований на земельній ділянці площею 0,1116 га в урочищі “Біля житлового будинку”.

Згідно з архівною копією Вих.№10-211/01-27 від 10.12.2024 року рішення Пилипецької сільради Міжгірського району 16 сесії 23 скликання від 18.10.2000 року №136 вирішено для ведення індивідуального підсобного господарства передати безоплатно у приватну власність земельні ділянки громадянам згідно поданих заяв. Також у справу подано додаток до цього рішення, згідно якого до списку громадян, яким передано у приватну власність землю, входить ОСОБА_2 , мешканка АДРЕСА_3 , площею 0,60 га.

Згідно з довідкою виконкому Пилипецької сільради №291 від 16.04.2026 року житловий будинок у АДРЕСА_3 , у зв`язку з зміною нумерації було перенумеровано на новий номер АДРЕСА_1 .

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ст.ст.1216, 1217 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно з ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно з ст.1263 ЦК України у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

Згідно з ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст. 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Однак згідно з ч.2 статті 1270 ЦК України якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини суд визнав поважними.

Такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі N 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року N 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі N 565/1145/17 (провадження N 61-38298св18), від 17 жовтня 2019 року у справі N 766/14595/16 (провадження N 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі N 487/2375/18 (провадження N 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі N 450/1383/18 (провадження N 61-21447св19).

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.11.2023 по справі № 333/8115/21.

Позивачка ОСОБА_1 вважала, що її батько ОСОБА_3 прийняв спадщину за заповітом до майна його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки після її смерті фактично вступив в управління та володіння цим майном, використовував земельні ділянки за цільовим призначенням, здійснював поточні ремонти в будинку.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що причини наведені позивачкою є поважними для визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті баби ОСОБА_2 .

За вищенаведених обставин суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення в повному обсязі, при цьому визнання позову відповідачем не суперечить вимогам закону та не порушує права та інтереси інших осіб. Адже спадщину до майна померлої ОСОБА_2 ніхто не прийняв, а спадкоємці за законом першої черги - батько та дідусь позивачки померли.

Також суд зазначає, що саме в його дискреції є визначення, який строк є достатнім для подання заяви про прийняття спадщини, тому суд вважає, що достатнім строком – є один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили.

Розподіл судових витрат

Судові витрати позивачка просить залишити за нею, а тому такі розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 200, 206, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнання позову відповідачем прийняти.

Позов задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_10 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) як спадкоємцю п`ятої черги за законом додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком в один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Рішення складено 16.07.2026 року.

Суддя В. П. Кривка