Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №301/320/26 — Іршавський районний суд Закарпатської області

Суд: Іршавський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 14 липня 2026 р.

Справа: №301/320/26

Суддя: Даруда І. А.

Справа № 301/320/26

2/301/428/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" липня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області

в складі головуючої судді Даруда І.А.,

при секретарі Сатін Н.М.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_1 звернувся до Іршавського районного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.

Позовні вимоги обгрунтував тим, що 07 лютого 2024 року між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір позики у простій письмовій формі, оформлений як розписка, за яким позивач передав відповідачу ОСОБА_3 у позику грошові кошти в розмірі 400 000 (чотириста тисяч) чеських крон, що за курсом Національного Банку України станом на 05.02.2026 року складає суму еквівалентну 836 000 ( вісімсот тридцять шість тисяч) грн.

Факт укладення договору позики та отримання відповідачем ОСОБА_3 коштів від позивача підтверджується розпискою , яку відповідач 07 лютого 2024 року написав власноруч. Відповідно до розписки ОСОБА_3 зобов`язався повернути суму боргу у розмірі 400 000 (чотириста тисяч) чеських крон до 01 березня 2024 року. У разі неповернення своєчасно зазначеної суми , відповідач зобов`язувався повернути 500 000 ( п`ятсот тисяч) чеських крон, що за курсом Національного Банку України станом на 05.02.2026 року складає суму у розмірі 1 045 000 ( один мільйон 45 тисяч) грн.

Однак, відповідач ОСОБА_3 вищезазначені грошові кошти за договором, оформленим як розписка від 07 лютого 2024 року, не повернув.

Станом на 01.03.2024 року і до дня подання позову відповідач суму в розмірі 400 000 чеських крон не повернув, що свідчить про те, що з 01 березня 2024 року він є боржником, що прострочив виконання свого зобов`язання та повинен повернути позивачу суму в розмірі 500 000 чеських крон Досягнути вирішення спору без звернення до суду не вдалося. Враховуючи, що відповідач немає бажання добровільно повернути борг, тому вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 заборгованість за борговою розпискою від 14.09.2023 року у розмірі 1045000 (один мільйон сорок п`ять тисяч) гривень та витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 12.02.2026 прийнято позову заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 12.05.2026 закрито підготовче провадження по справі, справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача – адвокат Азарова І.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, з мотивів, викладених в позовній заяві, просить суд позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечила.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи заперечень на позов до суду не надходило.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.

Заслухавши пояснення представника позивача – адвоката Азарової І.В., всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку.

Судом встановлено, що 07 лютого 2024 року між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір позики у простій письмовій формі, оформлений як розписка, за яким позивач передав відповідачу ОСОБА_3 у позику грошові кошти в розмірі 400 000 (чотириста тисяч) чеських крон, що за курсом Національного Банку України станом на 05.02.2026 року складає суму еквівалентну 836 000 ( вісімсот тридцять шість тисяч) грн. ( а.с. 37).

Факт укладення договору позики та отримання відповідачем ОСОБА_3 коштів від позивача підтверджується розпискою , яку відповідач 07 лютого 2024 року написав власноруч. Відповідно до розписки ОСОБА_3 зобов`язався повернути суму боргу у розмірі 400 000 (чотириста тисяч) чеських крон до 01 березня 2024 року. У разі неповернення своєчасно зазначеної суми , відповідач зобов`язувався повернути 500 000 ( п`ятсот тисяч) чеських крон, що за курсом Національного Банку України станом на 05.02.2026 року складає суму у розмірі 1 045 000 ( один мільйон 45 тисяч) грн. ( а.с. 13).

Таким чином, договір, що міститься у матеріалах справи містить істотні умови договору. Оскільки відповідач підписав договір, то відповідно погодився на умови зазначені в ньому. Факт отримання коштів підтверджується особистим підписом відповідача у розписці.

Відомостей про повернення відповідачем позивачу залишку боргу чи його частини матеріали справи не містять.

З чого слідує, що заборгованість ОСОБА_3 а перед ОСОБА_2 становить 500 000 ( п`ятсот тисяч) чеських крон, що за курсом Національного Банку України станом на 05.02.2026 року складає суму у розмірі 1 045 000 ( один мільйон 45 тисяч) грн.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов`язання та підстави його виникнення - зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1ст. 530 ЦК України).

Правилами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а відповідно до частини 1статті 625 цього Кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною другою статті 1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1статті 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, а статтею 599 цього Кодексу встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

З урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно з положеннями ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витратина професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ч.1ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 10450 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 89, 133, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України та ст. ст. 509, 524, 526, 533, 598, 599, 625, 629, 1046, 1047, 1048, 1049ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП : НОМЕР_2 , заборгованість за борговою розпискою від 14.09.2023 року у розмірі 1045000 (один мільйон сорок п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП : НОМЕР_3 , 10450 (десять тисяч чотириста п`ятдесят) грнивень судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя : І. А. Даруда

Оригінал: reyestr.court.gov.ua