Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №520/4437/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року № 520/4437/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м. Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради від 24.02.2026 року про відмову у видачі будівельного паспорта;

- визнати протиправними дії щодо застосування до земельної ділянки обмеження, яке не встановлено та не внесено до Державного земельного кадастру;

- зобов`язати Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради видати будівельний паспорт забудови земельної ділянки кадастровий номер 6310136900:10:002:0129, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради від 24.02.2026 року про відмову у видачі будівельного паспорта, на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню. Вказано, що відповідачем вчинено протиправні дії щодо застосування до земельної ділянки обмеження, яке не встановлено та не внесено до Державного земельного кадастру

Відповідач, Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки кадастровий номер 6310136900:10:002:0129, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач звернулась до Департаменту із заявою на видачу будівельного паспорту від 13.02.2026.

25.02.2026 відповідачем відмовлено у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що відповідно до пункту 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України № 103 від 05.07.2011, а саме: Невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 розділу 2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки . Обґрунтування підстави для першого пункта: відповідно до генерального плану міста Харкова, затвердженого рішенням сесії Харківської міської ради від 23.06.2004 № 89/04, зі змінами, затвердженими рішенням сесії Харківської міської ради від 18.12.2019 №1902/19, земельна ділянка по вул. Скачкова, 5 розташована: - на території житлової садибної забудови; - у житловій зоні, підзоні Ж-1 - зона садибної забудови; - в межах зони обмеження забудови за умов еквівалентних рівнів шуму для денного періоду доби аеродрому МА "Харків": LA > 80 (Зона Г). Згідно з Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України № 173 від 19.06.96, та прийнятих відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» будівництво житлових будинків у зоні обмеження забудови навколо аеропорту «Г» забороняється. Крім того на доданій схемі намірів забудови земельної ділянки розташування свердловини не відповідає таблиці 6.7 п. 6.1.41 ДБН 5.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій». Порушені вимоги п. 3.41 ДБН В.2.2-15:2019 та вимоги п. 5.9 щодо приміщень житлового будинку. Обґрунтування підстави для другого пункта: На схемі намірів забудови земельної ділянки відстані від об`єктів будівництва до меж земельної ділянки, будівель, споруд і інженерних мереж на сусідніх земельних ділянках зазначені не в повному обсязі. Не вказана продуктивніть септинків, що унеможливлює визначити відповідність їх розташування державним будівельним нормам. На схемі намірів забудови та на кресленнях планів та фасадів житлового будинку не визначені габаритні розміри і розміри з урахуванням вхідних груп житлового будинку та відстані до меж земельної ділянки, будівель, споруд і інженерних мереж на сусідніх земельних ділянках від вхідних груп житлового будинку. Крім того слід зауважити, що наданий документ не відповідає п. 2.1. затвердженого Порядку, замість «Схеми намірів забудови земельної ділянки» надані «ескізні наміри забудови земельної ділянки».

Не погоджуючись з відмовою та діями відповідача, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно із статтею 5 Закону, програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня. Вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Частиною 1 статті 16 Закону встановлено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 25 Закону режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється містобудівною документацією на місцевому рівні. Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації. Встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.

Відповідно до вимог статті 26 Закону забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва та майбутній об`єкт нерухомості у випадках, визначених законом; 4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об`єкт (його складову).

Згідно положень статті 27 Закону, забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Порядок видачі будівельного паспорта визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Відповідно до пунктів 1.2 - 1.4 Порядку видачі будівельного паспорта, будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Параметри забудови визначаються з урахуванням будівельних норм, що встановлюють вимоги до планування та забудови територій, а також встановлених чи визначених в установленому порядку режимів використання об`єктів всесвітньої спадщини, їх територій та буферних зон, пам`яток культурної спадщини, їх територій та зон охорони, історичних ареалів населених місць, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій та їх зон охорони, охоронюваних археологічних територій.

Розроблення будівельного паспорта здійснюється відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні.

Пунктом 2.1 Порядку видачі будівельного паспорта визначено, що будівельний паспорт видається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви на видачу будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку, до якої додаються: копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію, або заповіту, у разі якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, у разі якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту); згода співвласника (співвласників) об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту) (за умови перебування у спільній власності); схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку; проектна документація (за наявності); згода співвласника (співвласників) земельної ділянки на забудову (у разі розміщення нових об`єктів) (за умови перебування у спільній власності); інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об`єкта (за наявності).

Копії документів, що подаються для отримання будівельного паспорта, засвідчуються замовником (його представником). Документи подаються уповноваженому органу з питань містобудування та архітектури з урахуванням вимог статті 26-1 Закону та Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 681: 1) в електронній формі через електронний кабінет Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - електронний кабінет) або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачем якої є замовник та відповідний уповноважений орган з питань містобудування та архітектури; 2) у паперовій формі особисто замовником (у тому числі через центри надання адміністративних послуг) або поштовим відправленням з описом вкладення.

Пунктом 2.3 Порядку видачі будівельного паспорта визначено, що уповноважений орган з питань містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, будівельним нормам і правилам.

Відповідно до пункту 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта, пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам і правилам; подання замовником заяви в довільній формі про відмову від отримання будівельного паспорта.

Так, відповідач, обґрунтовуючи відмову у задоволенні заяви позивача, зазначив, що порушені вимоги п. 3.41 ДБН В.2.2-15:2019 та вимоги п. 5.9 щодо приміщень житлового будинку.

Проте, відповідачем не зазначено в чому саме полягає порушення вимог п. 3.41 ДБН В.2.2-15:2019 та вимог п. 5.9 щодо вказаних приміщень.

Також, відповідачем в оскаржуваному рішенні зазначено, що земельна ділянка по вул. Скачкова, 5 розташована: - на території житлової садибної забудови; - у житловій зоні, підзоні Ж-1 - зона садибної забудови; - в межах зони обмеження забудови за умов еквівалентних рівнів шуму для денного періоду доби аеродрому МА "Харків": LA > 80 (Зона Г).

При цьому, відповідачем ані позивачу, ані під час розгляду справи по суті не надано доказів наявності вказаних обставин.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про адміністративну процедуру" у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб`єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації;

адміністративна справа (далі - справа) - справа, що стосується публічно-правових відносин щодо забезпечення реалізації права, свободи чи законного інтересу особи та/або виконання нею визначених законом обов`язків, захисту її права, свободи чи законного інтересу, розгляд якої здійснюється адміністративним органом;

адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб).

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст.52 Закону України "Про адміністративну процедуру" адміністративний орган досліджує обставини, що мають значення для вирішення справи, виходячи з принципів законності та офіційності.

Адміністративний орган визначає відповідно до законодавства способи та обсяг встановлення обставин справи. При цьому адміністративний орган не обмежений доводами учасників адміністративного провадження, наданими ними доказами та клопотаннями.

Адміністративний орган повинен неупереджено дослідити всі обставини справи, у тому числі ті, що є сприятливими, а також ті, що є несприятливими для учасників адміністративного провадження.

Згідно з ч.1 ст.72 Закону України "Про адміністративну процедуру" адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті). Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта.

З огляду на викладене оскаржуване у даній справі рішення не містить належного мотивування, яке б забезпечувало можливість позивачу правильно його зрозуміти та можливо належним чином усунути певні недоліки.

При цьому, суд звертає увагу на те, що позивач вже зверталась із заявами про отримання будівельного паспорта. Позивач в свою чергу посилається на те, що кожна наступна відмова містила нові підстави, які раніше не зазначались та змінювались формулювання, додавались нові технічні зауваження.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене оскаржуване у даній справі рішення прийнято не обґрунтовано, тобто без урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення та без використання повноважень з метою, з якою ці повноваження надано.

Отже, рішення Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради від 24.02.2026 року про відмову у видачі будівельного паспорта є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на те, що заява позивача не була розглянута належним чином, суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом зобов`язання Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №AM01:1522-3969-9768-3049 від 13.02.2026 про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки 6310136900:10:002:0129, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Враховуючи те, що заява позивача не була розглянута належним чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправними дії щодо застосування до земельної ділянки обмеження, яке не встановлено та не внесено до Державного земельного кадастру та зобов`язання Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради видати будівельний паспорт забудови земельної ділянки кадастровий номер 6310136900:10:002:0129, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Скачкова, 5, звернені на майбутнє та не підлягають задоволенню.

Щодо інших посилань сторін, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач звернулась до суду позовною вимогою немайнового характеру. Позивачем було додано до позовної заяви документ про сплату судового збору у сумі 1331,20 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року судовий збір за подання позову до адміністративного суду немайнового характеру, який подано фізичною особою, підлягає сплаті в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем було подано дану позовну заяву через систему "Електронний суд".

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в частині 1064,96 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н.Павлівський, 4) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради від 24.02.2026 року про відмову у видачі будівельного паспорта.

Зобов`язати Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №AM01:1522-3969-9768-3049 від 13.02.2026 про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки 6310136900:10:002:0129, з урахуванням висновків суду у даній справі.

В іншій частині позовних відмовити.

Стягнути з Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради (вул. Квітки-Основ`яненка, 7, м. Харків, 61003, ЄДРПОУ 06716538) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.