Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №520/10173/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 р. № 520/10173/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 204750023970 від 26.12.2025 про відмову у перерахунку пенсії позивача;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу період навчання в Харківському державному університеті імені О. М. Горького на підставі диплома РВ № 828354 від 28.02.1990 та архівної довідки № 0111-21-644 від 12.08.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію з урахуванням зазначеного стажу та виплатити різницю за час, що минув з дати оформлення пенсії (червень 2025 року).

В обґрунтування позову зазначено, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 204750023970 від 26.12.2025 про відмову у перерахунку пенсії позивача є протиправним, як наслідок, підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надало до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що дії зобов`язального характеру як спосіб відновлення порушених прав можуть бути застосовані судом до того органу, рішення якого оскаржується. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не приймалося рішення по суті звернення позивача.

У відзиві Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вказало, що у спірних правовідносинах орган діяв правомірно, а відтак позовна заява, на думку відповідача, є безпідставною та такою, що не підлягає до задоволення.

Позивач у відповідях на відзиви відповідачів надав додаткові пояснення у спірних правовідносинах.

Керуючись приписами ст.171,257,262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч.4 ст.229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком з червня 2025 року.

18.12.2025 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії шляхом зарахування до страхового стажу періоду навчання у Харківському державному університеті імені О.М. Горького.

Відповідно до принципу екстериторіальності вказана заява була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, за результатами чого прийнято рішення №204750023970 від 26.12.2025 про відмову у перерахунку пенсії.

Як убачається зі змісту оскаржуваного рішення, підставами для відмови у перерахунку пенсії зазначено те, що період навчання позивача перетинається з періодом проходження військової служби, що, на думку пенсійного органу, потребує подання уточнюючої довідки, а також те, що в архівній довідці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна №0111-21-644 від 12.08.2025 прізвище особи зазначено як « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним позивача. Також пенсійний орган послався на те, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25.09.2025 у справі №953/9411/25 встановлено лише факт належності позивачу диплома, однак не встановлено факт належності позивачу архівної довідки №0111-21-644 від 12.08.2025.

Позивач, не погоджуючись із таким рішенням, зазначає, що період навчання підтверджується дипломом НОМЕР_2 від 28.02.1990, архівною довідкою Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна №0111-21-644 від 12.08.2025, трудовою книжкою серії НОМЕР_3 , а також рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25.09.2025 у справі №953/9411/25, яким встановлено факт належності йому диплома НОМЕР_2 .

Позивач наголошує, що архівна довідка видана на підставі архівних документів університету, містить реквізити диплома НОМЕР_2 , дату його видачі, реєстраційний номер, відомості про зарахування, академічну відпустку на час проходження військової служби, поновлення на навчанні та закінчення університету. Отже, на думку позивача, розбіжність у написанні прізвища не може бути самостійною підставою для неврахування відповідного періоду до страхового стажу.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у відзиві на позовну заяву заперечило проти покладення на нього обов`язку щодо зарахування спірного періоду та перерахунку пенсії, посилаючись на те, що рішення за результатами розгляду заяви позивача прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області за принципом екстериторіальності.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у відзиві зазначило, що оскаржуване рішення є правомірним, оскільки подані позивачем документи, на думку відповідача, не дають можливості однозначно встановити належність архівної довідки саме позивачу, а також не усувають суперечностей щодо періодів навчання та військової служби.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням відповідачів, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження такої системи - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

За змістом статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується, зокрема, навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 8 Порядку №637 передбачено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, виданими на підставі архівних даних і такими, що містять відомості про періоди навчання.

Порядок подання та оформлення документів для призначення/перерахунку пенсій відповідно до Закону №1058-IV затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який розглядає заяву та подані документи.

Згідно з пунктом 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Судом встановлено, що на підтвердження періоду навчання позивачем подано, зокрема, копію трудової книжки серії НОМЕР_3 , диплом НОМЕР_2 від 28.02.1990, архівну довідку Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна №0111-21-644 від 12.08.2025, а також рішення Київського районного суду м. Харкова від 25.09.2025 у справі №953/9411/25.

З архівної довідки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна №0111-21-644 від 12.08.2025 вбачається, що ОСОБА_3 , згідно з наказом №5-0001 від 21.08.1982 зарахований студентом першого курсу денного відділення фізико-технічного факультету Харківського державного університету імені О.М. Горького.

У цій же архівній довідці зазначено, що з 22.11.1985 на четвертому курсі стаціонару того ж факультету ОСОБА_3 надана академічна відпустка на час проходження дійсної військової служби, а відповідно до наказу №0210-05/157 від 08.12.1987 після закінчення строку дійсної військової служби він повернувся з академічної відпустки на четвертий курс стаціонару фізико-технічного факультету з призначенням стипендії з 25.11.1987.

Також архівна довідка містить відомості про те, що згідно з наказом №0210-05/331 від 01.03.1990 особа закінчила університет, отримала диплом з відзнакою, рішенням Державної екзаменаційної комісії від 26.02.1990 їй присвоєна кваліфікація інженера-фізика, а 28.02.1990 видано диплом з відзнакою НОМЕР_2 , реєстраційний №1.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25.09.2025 у справі №953/9411/25, яке набрало законної сили 28.10.2025, встановлено факт, що диплом НОМЕР_2 , виданий Харківським державним університетом імені О.М. Горького 28.02.1990, реєстраційний №1, на ім`я ОСОБА_3 , належить громадянину України ОСОБА_1 .

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій бере участь особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд враховує, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25.09.2025 у справі №953/9411/25 безпосередньо встановлено належність позивачу саме диплома НОМЕР_2 .

Водночас архівна довідка №0111-21-644 від 12.08.2025 містить реквізити цього ж диплома, дату його видачі, реєстраційний номер, відомості про навчання, академічну відпустку на час проходження військової служби та повернення до навчання.

Відтак, у сукупності диплом НОМЕР_2 від 28.02.1990, архівна довідка №0111-21-644 від 12.08.2025, трудова книжка серії НОМЕР_3 та рішення Київського районного суду м. Харкова від 25.09.2025 у справі №953/9411/25 підтверджують належність позивачу документів про навчання та дають можливість ідентифікувати особу, щодо якої видано відповідні документи.

Суд зазначає, що різне написання прізвища позивача у документах, складених у різні періоди та різними мовами, за наявності сукупності інших ідентифікуючих даних та судового рішення про належність диплома, не може бути достатньою підставою для відмови у зарахуванні періоду навчання до страхового стажу.

Суд також відхиляє посилання відповідача на перетин періоду навчання з періодом проходження військової служби як на самостійну підставу для відмови у перерахунку пенсії.

Зі змісту архівної довідки №0111-21-644 від 12.08.2025 вбачається, що період військової служби прямо відображений у довідці як період академічної відпустки. При цьому після закінчення строку дійсної військової служби позивач повернувся з академічної відпустки та продовжив навчання.

Таким чином, висновок Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про неможливість зарахування спірного періоду навчання у зв`язку з перетином з військовою службою є необґрунтованим, оскільки наявні у справі документи дозволяють відокремити період навчання від періоду військової служби.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень під час розгляду заяви позивача мав здійснити всебічний, повний і об`єктивний розгляд усіх поданих документів, оцінити їх у сукупності, а не обмежитися формальним посиланням на розбіжність у написанні прізвища та наявність періоду військової служби всередині загального періоду навчання.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не довело правомірності рішення №204750023970 від 26.12.2025 про відмову у перерахунку пенсії позивача, оскільки наведені у ньому мотиви спростовуються сукупністю наявних у матеріалах справи доказів.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №204750023970 від 26.12.2025 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України суд може визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати його вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 КАС України передбачено, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Як встановлено судом, заява позивача від 18.12.2025 була розглянута за принципом екстериторіальності саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, яким і прийнято оскаржуване рішення №204750023970 від 26.12.2025.

Отже, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області є тим суб`єктом владних повноважень, який прийняв спірне рішення та повинен повторно розглянути заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Водночас позовні вимоги в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати спірний період до страхового стажу, здійснити перерахунок пенсії та виплатити різницю пенсії не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення за результатами розгляду заяви позивача прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не здійснювало розгляд заяви позивача від 18.12.2025 по суті та не приймало рішення №204750023970 від 26.12.2025, яке є предметом оскарження у цій справі. Тому покладення на нього обов`язку безпосередньо зарахувати період навчання, здійснити перерахунок пенсії та виплатити різницю за відсутності відповідного первинного рішення органу, який розглядав заяву за принципом екстериторіальності, не відповідає установленому порядку розгляду пенсійних заяв.

Суд також враховує, що здійснення розрахунку пенсії, визначення її розміру та суми можливої доплати належить до компетенції органу Пенсійного фонду України після належного розгляду заяви та врахування підтверджених періодів страхового стажу.

За таких обставин ефективним і належним способом захисту порушеного права позивача є скасування протиправного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №204750023970 від 26.12.2025 та зобов`язання цього органу повторно розглянути заяву позивача від 18.12.2025 про перерахунок пенсії з урахуванням правової оцінки суду, викладеної у даному рішенні.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №204750023970 від 26.12.2025.

Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.12.2025 про перерахунок пенсії з урахуванням правової оцінки суду, викладеної у даному рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16 липня 2026 року.

Суддя Н.А. Полях