Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №520/14652/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року № 520/14652/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабаєва А.І.,

за участі:

секретаря судового засідання Мякенької Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків, вул.Куликівська, буд. 12, 61002), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління ДПС у Харківській області (61057, Харків, вул. Григорія Сковороди, 46) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просила суд:

- визнати протиправною відмову та дії Салтівського відділу ДВС у місті Харкові, викладені у листі № 126688 від 21.05.2026 року;

- зобов`язати Салтівський відділ ДВС у місті Харкові повністю зняти арешт з усіх банківських рахунків ОСОБА_1 , накладений в межах виконавчого провадження № 61983987;

- зобов`язати Салтівський відділ ДВС винести постанову про визначення поточного рахунку позивача № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» для здійснення видаткових операцій у розмірі двох мінімальних заробітних плат на місяць (16 000 грн).

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідачем, на думку позивача, протиправно не знято арешт з усіх банківських рахунків ОСОБА_1 , накладений в межах виконавчого провадження № 61983987. Вказано, що під час дії воєнного стану фізична особа- боржник має право витрачати кошти з арештованого рахунку в розмірі двох мінімальних заробітних плат на місяць.

Салтівським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якому просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі згідно з позовною заявою.

Третя особа подала до суду пояснення, в яких зазначила, що у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати єдиного внеску станом на 31.01.2020 в ІКП ОСОБА_1 , ГУ ДПС у автоматичному режимі сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску від 14.02.2020 № Ф- 863-17 на загальну суму 33 396,67 грн.

В судове засідання позивач не прибула, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином.

В судове засідання представник відповідача не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

В судове засідання представник третьої особи не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Харківській області подано до примусового виконання вимогу № Ф-863-17У від 14.02.2020 складу щодо ОСОБА_1 з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 33396,67 грн.

06.05.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

06.05.2020 державним виконавцем винесено постанову про стягнення витрат виконавчого провадження у розмірі 201,00 грн.

06.05.2020 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 3339,66 грн.

13.05.2020 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/ основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 36937,33 грн., яку направлено до банків-учасників електронного документообігу АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", Акціонерне товариство "Універсал Банк".

06.07.2020 державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку направлено до виконання до ТОВ "СТАЛЛІОН ТРЕЙД КОНСАЛТ".

10.09.2020 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/ основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 36937,33 грн.

25.11.2021 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку з тим, що в ході примусового виконання рішення державним виконавцем встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України листом №126688 від 21.05.2026 на звернення позивача повідомлено, що згідно даних АСВП встановлено, що на примусовому виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № 61983987 з виконання вимоги № Ф-863- 17У виданої 14.02.2020 ГУ ДПС у Харківській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Харківській області єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 33396,67 грн. Вказано, що 06.05.2020 керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Зазначено, що 25.11.2021 керуючись п.2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану у зв`язку з тим, що в ході примусового виконання рішення державним виконавцем встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Вказано, що заявник прохає визначити рахунок UА9130....7858 відкритий у АТ КБ «Приватбанк» для здійснення видатковий операцій у відповідності до п. 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», розділу XIX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012№ 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802 (із змінами). Вказано, що згідно пункту 4 розділу XIX «Інструкції з організації примусового виконання рішень», виконавець відмовляє боржнику у визначенні поточного рахунку в банку для здійснення видаткових операцій у разі, якщо: виконавче провадження, у якому накладено арешт на кошти боржника, закінчено на підставі статті 39 Закону або виконавчий документ у цьому виконавчому провадженні повернуто стягувану відповідно до статті 37 Закону. Вказано, що підстави для винесення постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій в межах виконавчого провадження № 61983987 на теперішній час відсутні. Зазначено, що винесення постанови про зняття арешту з рахунків не передбачено пунктом 16 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, оскільки, постанова про зняття арешту з майна боржника, виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби, яким виконавчий документ повернуто стягувану, без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження, за заявою боржника у разі, якщо: судом скасовано заходи забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням; при повторному пред`явленні такого виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставі частини першої статті 39 Закону, а також, за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувану, а також, якщо після повернення виконавчого документа стягувану - на рахунок органу державної виконавчої служби надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувана, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред`явлено. Вказано, що станом на 21.05.2026 в межах виконавчого провадження № 61983987 на рахунок Відділу з обліку депозитних сум коштів для задоволення вимог стягувана, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження не надходило, документального підтвердження від сторін виконавчого провадження про сплату заборгованості не надходило. Запропоновано самостійно сплатити борг в межах виконавчого провадження № 61983987: Отримувач: Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ: 34952461, Банк отримувача: Філія - ХОУ АТ «Ощадбанк» МФО: 351823, номер рахунку у форматі ІВАN: UА563518230000025338300665183 призначення платежу: ВП 61983987, сума до сплати: 36937,33 грн.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, звернулась з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо примусового виконання рішення суду та інших органів у виконавчому провадженні державними виконавцями врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст.1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.2 ч.1 ст.37 Закону №1404-VIII, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Статтею 40 Закону №1404-VIII передбачені наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа.

Так, згідно з частинами 1-2 статті 40 Закону №1404-VIII, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

За положеннями статті 56 Закону №1404-VIII, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Згідно з частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Згідно з частиною 5 статті 59 Закону №1404-VIII, у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Як зазначено вище, згідно з пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частиною 3 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.

Водночас, частиною п`ятою статті 37 Закону №1404-VIII визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Повернення виконавчого документа стягувачу є процесуальною дією державного (приватного) виконавця, яка вчиняється останнім у випадку, коли внаслідок існування певних обставин або дій чи бездіяльності учасників виконавчого провадження неможливо у примусовому порядку виконати відповідне рішення. Разом з цим, повернення виконавчого документа стягувачу не свідчить про неможливість примусового виконання рішення взагалі, а лише про таку неможливість у певний момент. Тобто, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення виконавчого документа стягувачу, то останній може повторно звернутися з заявою про примусове виконання рішення.

Законодавець у Законі №1404-VIII передбачив випадки, за яких арешт з майна знімається одночасно із поверненням виконавчого документа стягувачу, а саме: стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру (частина третя статті 37 Закону №1404-VIII).

Повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для зняття арешту з майна боржника (за виключенням випадків, передбачених у частині третій статті 37 Закону № 1404-VIII).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2025 по справі №2/1522/11652/11.

Також, у постанові від 03.04.2025 у справі №580/12260/23 Верховний Суд зазначив, що з аналізу положень пункту 2 частини першої та частини п`ятої статті 37 Закону №1404-VІІІ випливає, що повернення виконавчого документа стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернене стягнення, не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову. У випадку повернення виконавчого документа з вказаних підстав стягувач не позбавлений права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків, а у випадку пропуску цього строку - звернутися до суду з заявою про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Так, 25.11.2021 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку з тим, що в ході примусового виконання рішення державним виконавцем встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

При цьому, позивачем не надано доказів погашення заборгованості або скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску від 14.02.2020 № Ф- 863-17 на загальну суму 33 396,67 грн.

Позивач посилалась на те, що наразі готується окреме звернення до органів ДПС щодо визнання безнадійною та списання безпідставно нарахованої пені та штрафів.

Надаючи оцінку вказаним доводам позивача, суд враховує позицію Верховного Суду у постанові від 25.06.2026 по справі № 520/21767/23, в якій зазначено висновок про необхідність перевірки обставин визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, як підстави для зняття арешту за приписами частини четвертої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.4 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Отже, арешти з майна боржника знімається у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню.

При цьому, станом на час розгляду даної справи по суті позивачем не доведено, а судовим розглядом не встановлено, що після повернення виконавчого документа стягувачу, виконавчий документ визнано таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, підстави для зняття арешту з майна позивача передбачені приписами ч.4 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» на час розгляду даної справи відсутні.

За таких обставин, у відповідача були відсутні правові підстави для скасування накладеного арешту в рамках виконавчого провадження № 61983987.

Щодо зобов`язання відповідача винести постанову про визначення поточного рахунку позивача № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» для здійснення видаткових операцій у розмірі двох мінімальних заробітних плат на місяць (16 000 грн.), суд виходить з наступного.

Відповідно до п.10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX:

фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи - боржника в одному банку.

У разі наявності декількох виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи - боржника для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій. Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції.

Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв`язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".

У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.

Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови: надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку); перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи - боржника, та, у разі якщо стосовно фізичної особи - боржника відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.

Зупинення вчинення виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження не є підставою для відмови у визначенні поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.

У разі надходження від державного, приватного виконавця постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника для здійснення видаткових операцій банк за визначеним у постанові рахунком здійснює видаткові операції на суму коштів у розмірі, встановленому цим підпунктом.

Згідно з п.1 розділу XIX Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі по тексту – Інструкція № 512/5) у період дії воєнного стану в Україні фізична особа - боржник, на кошти якої накладено арешт, може звернутись до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти цієї особи, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, без урахування такого арешту.

Відповідно до п.4 розділу XIX Інструкції № 512/5 виконавець відмовляє боржнику у визначенні поточного рахунку в банку для здійснення видаткових операцій у разі, якщо виконавче провадження, у якому накладено арешт на кошти боржника, закінчено на підставі статті 39 Закону або виконавчий документ у цьому виконавчому провадженні повернуто стягувачу відповідно до статті 37 Закону.

Як встановлено вище, 25.11.2021 державним виконавцем винесено постанову в рамках виконавчого провадження № 61983987 про повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку з тим, що в ході примусового виконання рішення державним виконавцем встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

За таких обставин, відповідач, на виконання приписів п.4 розділу XIX Інструкції № 512/5, правомірно відмовив позивачу у визначенні поточного рахунку в банку для здійснення видаткових операцій.

Суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків, вул.Куликівська, буд. 12, 61002), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління ДПС у Харківській області (61057, Харків, вул. Григорія Сковороди, 46) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст рішення складено 16.07.2026