Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №520/2250/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 липня 2026 року № 520/2250/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Національного університету цивільного захисту України (вул. Онопрієнко, буд. 8, м. Черкаси, Черкаський р-н, Черкаська обл., 18034, код ЄДРПОУ 08571363) про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- стягнути з Національного університету цивільного захисту України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 31.07.2025 року по 05.09.2025 року у розмірі 59814,00 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот чотирнадцять гривень 00 копійок).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність стосовно не нарахування та не виплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 14.03.2025 року (день звільнення) по 05.09.2025 року (день фактичного поновлення на посаді). Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу через систему "Електронний суд" та надійшла в електронний кабінет користувача, що підтверджується електронною роздруківкою.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити в повному обсязі, зазначивши, що 30.07.2025 Харківським окружним адміністративним судом задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 по справі №520/8941/25, однак не погодившись з винесеним рішенням Національним університетом цивільного захисту України 28.08.2025 подано апеляційну скаргу. Зокрема в даній апеляційній скарзі оскаржувався невірно зроблений розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу, так як у даний розрахунок було включено одноразову виплату (а саме матеріальну допомогу на оздоровлення). Постановою Другого апеляційного адміністративного суду саме в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу апеляційна скарга частково задоволена. З моменту подачі апеляційної скарги Національним університетом цивільного захисту України до моменту винесення постанови Другим апеляційним адміністративним судом від 15.01.2026 року, від представника позивача так і від самого позивача не надходило жодних клопотань, щодо застосування терміну з 31.07.2025 по 05.09.2025 для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, частиною другою статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Однак на час розгляду справи в апеляційній інстанції представник позивача не вважав за необхідне звернутись до суду з відповідним клопотанням про збільшення періоду стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Разом з тим відповідач вважає, що вимоги позивача, щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зі служби призводять до несправедливості та створюють реальні передумови нанесення економічних збитків державі в умовах дії воєнного стану та існуючого дефіциту бюджетних коштів, вкрай необхідних у цей час для потреб Збройних Сил України.

Відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно приписів ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.

З наявних матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , проходив службу на посаді начальника кафедри фізичної підготовки факультету пожежної безпеки Національного університету цивільного захисту України.

Наказом від 13.01.2025 року (по особовому складу цивільного захисту) №20 «Про звільнення осіб начальницького складу», ОСОБА_1 звільнено із служби цивільного захисту полковника служби цивільного захисту за підпунктом 4 пункту 176 (у зв`язку із скороченням штату).

Вказаний наказ реалізовано наказом Національного університету цивільного захисту України №201 від 14.03.2025 року (по особовому складу), яким полковника служби цивільного захисту позивача, начальника кафедри фізичної підготовки факультету пожежної безпеки, якого наказом ДСНС України (по особовому складу цивільного захисту) від 13.01.2025 № 20 звільнено зі служби цивільного захисту за пунктом 176 підпунктом 4 (у зв`язку із скороченням штату) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, з правом носіння форменого одягу, вважати таким, що справи та посаду здав, виключити з кадрів ДСНС України та зняти з усіх видів забезпечення 14 березня 2025 року. Підстава: рапорт ОСОБА_1 , акт прийому і передачі справ і посади, наказ ДСНС України (по особовому складу цивільного захисту) від 13.01.2025 № 20 «Про звільнення осіб начальницького складу».

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 року по справі №520/8941/25 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Національного університету цивільного захисту України (вул. Онопрієнко, буд. 8,м. Черкаси, Черкаський р-н, Черкаська обл., 18034, код ЄДРПОУ 08571363), Державної служби України з надзвичайних ситуацій (вул. Гончара Олеся, буд. 55-А, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 38516849) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з надзвичайних ситуацій (по особовому складу цивільного захисту) №20 від 13.01.2025 року «Про звільнення осіб начальницького складу» в частині звільнення із служби цивільного захисту полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника кафедри фізичної підготовки факультету пожежної безпеки Національного університету цивільного захисту України, - за підпунктом 4 пункту 176 (у зв`язку із скороченням штату), з правом носіння форменого одягу. Визнано протиправним та скасовано наказ Національного університету цивільного захисту України №201 від 14.03.2025 року (по особовому складу) в частині: полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника кафедри фізичної підготовки факультету пожежної безпеки вважати таким, що справи та посаду здав, виключити з кадрів ДСНС України та зняти з усіх видів забезпечення 14 березня 2025 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника кафедри фізичної підготовки факультету пожежної безпеки Національного університету цивільного захисту України з 14.03.2025 року, з одночасним поновленням у кадрах ДСНС України. Стягнуто з Національного університету цивільного захисту України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 14.03.2025 по день ухвалення судового рішення у сумі 341847,88 грн.

На підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі №520/8941/25 та наказу ДСНС (по особовому складу цивільного захисту) від 05 вересня 2025 року №853 «Про поновлення на службі ОСОБА_1 », наказом Національного університету цивільного захисту України №680 від 05.09.2025 року, параграф 4 наказу НУЦЗ України (по особовому складу) від 14 березня 2025 року № 201 «Про кадрові питання», яким полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника кафедри фізичної підготовки факультету пожежної безпеки, виключено з кадрів ДСНС України та знято з усіх видів забезпечення, скасовано. Полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , якого наказом ДСНС (по особовому складу цивільного захисту) від 05 вересня 2025 року № 853 «Про поновлення на службі ОСОБА_1 » поновлено на службі цивільного захисту у розпорядження ректора Національного університету цивільного захисту України, поновлено з 14 березня 2025 року на посаді начальника кафедри фізичної підготовки факультету пожежної безпеки.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2026 року апеляційну скаргу Національного університету цивільного захисту України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 по справі № 520/8941/25 змінено, виклавши п`ятий абзац резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Стягнути з Національного університету цивільного захисту України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 14.03.2025 по день ухвалення судового рішення у сумі 227625,5 грн.". В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 по справі №520/8941/25 залишено без змін.

Позивач вважає, що період вимушеного прогулу з 31.07.2025 року по 05.09.2025 року не був охоплений судовими рішеннями та питання відшкодування на користь позивача середнього заробітку за вказаний час вимушеного прогулу не було досліджено та вирішено судами.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19 сформувала висновок про те, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин. Такий висновок підтверджується також змістом частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України, якою визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Тобто в разі визнання звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі держава гарантує отримання працівником середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такий працівник був незаконно позбавлений роботодавцем можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин та отримувати заробітну плату.

Вказана норма права, крім превентивної функції, виконує функцію соціальну, задовольняючи потребу працівника в засобах до існування на період незаконного звільнення. Відтак, за умови встановлення факту незаконного звільнення особи, час вимушеного прогулу працівника повинен бути оплаченим.

Судом встановлено, що час вимушеного прогулу ОСОБА_1 фактично становив з 14.03.2025 року (день звільнення) по 05.09.2025 року (день фактичного поновлення на посаді).

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Суд, вирішуючи питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначає при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі по тексту - Порядок №100).

Відповідно до пункту 2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

За приписами ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що згідно з довідкою Національного університету цивільного захисту України середньоденний заробіток позивача складає 2492,24 грн. (147042,00 грн / 59 днів), який обрахований виходячи із двох останніх місяців роботи позивача (січень 2025 року – 98028,00 грн. та лютий 2025 року – 49014,00 грн.).

В силу п. 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у п. 4 цього Порядку, а саме одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо), виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що належний розмір середньоденної заробітної плати становить 1661,5 грн. (98028,00 грн / 59 днів), який обрахований виходячи із двох останніх місяців роботи позивача (січень 2025 року – 49014,00 грн. та лютий 2025 року – 49014,00 грн).

При цьому суд враховує, що згідно положень частини другої статті 235 КЗпП України, встановлене обмеження розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу сумою за один рік. Суд зазначає, що вказаною нормою обумовлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

З огляду на наведений розрахунок, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу на користь позивача за період з 31.07.2025 по 05.09.2025 у розмірі 59814,00 грн (1661,5 грн (середньоденний заробіток позивача) х 36 (календарні дні за час вимушеного прогулу).

Враховуючи вищевикладене та для належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки у поновленні на роботі з 31.07.2025 по 05.09.2025 у розмірі 59814,00 грн.

Відносно тверджень відповідача, що на час розгляду справи в апеляційній інстанції представник позивача не вважав за необхідне звернутись до суду з відповідним клопотанням про збільшення періоду стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає, що у відповідності до приписів ч.1 ст.47 КАС України, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

З огляду на викладене, норми КАС України не передбачають право позивача на стадії апеляційного оскарження рішення на зміну позовних вимог або заявлення нових позовних вимог, що виходять за межі резолютивної частини рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного університету цивільного захисту України (вул. Онопрієнко, буд. 8, м. Черкаси, Черкаський р-н, Черкаська обл., 18034, код ЄДРПОУ 08571363) про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу - задовольнити.

Стягнути з Національного університету цивільного захисту України (код ЄДРПОУ 08571363) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 31.07.2025 року по 05.09.2025 року у розмірі 59814,00 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот чотирнадцять гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.С. Мороко