Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №420/1992/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1992/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 за результатом якого позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не направлення документів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 на розгляд комісію Повітряних Сил Збройних Сил України, для можливості розгляду матеріалів про встановлення статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 ;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 направити на розгляд комісію Повітряних Сил Збройних Сил України документи стосовно ОСОБА_1 для встановлення статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 відповідно до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03.12.2025 Позивач подав до відповідача заяву з проханням подати його документи на розгляд відомчої комісії Міністерства оборони України для надання статусу учасника бойових дій (далі – УБД).

Однак, листом від 28.12.2025, командир частини НОМЕР_1 відмовив у поданні документів, мотивуючи це тим, що військова частина НОМЕР_1 «не розташована в районі проведення заходів» та Позивач «не залучався до виконання бойових завдань у районах проведення антитерористичної операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації».

Позивач вважає відмову протиправною та за захистом своїх прав звернувся до суду.

Ухвалою суду від 02 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач не погодився з доводами позивача та зазначив, що Постанова №413, прийнята на виконання положень Закону №3551-ХІІ, та Наказ №369 передбачає направлення військовою частиною НОМЕР_1 до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореної у ІНФОРМАЦІЯ_1 документів лише у разі: складення довідки з формою згідно з додатком 6 до Постанови №413 щодо осіб які проходили службу у складі військової частини НОМЕР_1 та у випадку надання витребованих документів на запит Комісії під час розгляду останньою питання про визнання осіб учасниками бойових дій у порядку, встановленому Постановою №413 та Наказом №369.

Доказів чи будь-яких документів, які свідчать про проходження Позивачем військової служби у військовій частині НОМЕР_1 чи витребування Комісією у військової частини НОМЕР_1 документів необхідних для розгляду питання про визнання Позивача учасником бойових дій до адміністративного позову представником Позивача не долучено, шановному Суду не надано та у володінні військової частини НОМЕР_1 відсутні.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Позивач проходить військову службу в Збройних Силах України та був відряджений для виконання бойових (спеціальних) завдань до військових частин НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , як командир відділення охорони взводу охорони в складі мобільної вогневої групи.

Вказане підтверджується витягами з наказів:

- Витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 300 від 27.10.2023 р.- Позивача зараховано до частини НОМЕР_2 з 27.10.2023 р. для виконання бойових (спеціальних) завдань у складі мобільної вогневої групи на підставі посвідчення про відрядження № 371/3/1/609 від 26.10.2023 р.;

- Витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 267 від 17.09.2024 р. - Позивача знято з забезпечення з 18.09.2024 р. після виконання завдань на підставі посвідчення про відрядження № 371/3/1/691 від 15.07.2024 р.;

- Додаткові витяги з наказів: № 200 від 16.07.2024 р., № 185 від 01.07.2024 р., №316 від 05.11.2024 р., № 281 від 01.10.2024 р., які підтверджують періоди відряджень та виконання завдань.

А також довідкою військової частини НОМЕР_2 від 17.03.2025, згідно із якою головний сержант - командир відділення охорони взводу охорони військової частини НОМЕР_4 старший сержант ОСОБА_2 виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами та бойовими розпорядженнями командира військової частини НОМЕР_3 в складі мобільно-вогневої групи в період з 27.10.2023 року по 01.07.2024 року, з 16.07.2024 року по 17.09.2024 року, з 01.10.2024 року по 05.11.2024 року а саме: у складі діючих угруповань військ(сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України №475/дск від 06.05.2024 року, а саме: у складі угрупування сил і засобів Повітряних Сил Збройних Сил України: виявлення, спостереження, супроводження та вогневе ураження повітряних цілей противника (у тому числі мобільними вогневими групами); застосування підпорядкованих підрозділів в бойових (спеціальних) діях в ході протиповітряної оборони важливих державних та військових об`єктів; з протиповітряного прикриття та наземного прикриття об`єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями у складі військової частини НОМЕР_2 .

З копії військового квитка Позивача, серія НОМЕР_5 від 12.12.2023, вбачається, що ОСОБА_1 29.11.2024 виключений зі списків військової частини НОМЕР_6 , та наразі проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_7 на посаді командира взводу.

03.12.2025 Позивач подав заяву до військової частини НОМЕР_1 з проханням подати його документи на розгляд відомчої комісії Міністерства оборони України для надання статусу учасника бойових дій.

Однак, листом від 28.12.2025, командир частини НОМЕР_1 відмовив у поданні документів, мотивуючи це тим, що військова частина НОМЕР_1 «не розташована в районі проведення заходів» та Позивач «не залучався до виконання бойових завдань у районах проведення антитерористичної операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації».

Позивач, вважаючи відмову відповідача протиправною, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи юридичну оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України визначено, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Частиною першою ст.2 Закону № 2232-XII передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 6 вказаної статті передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ст.1-2 цього Закону військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Статтею 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ (далі Закон №3551-ХІІ у редакції, чинній на момент виникнення спірний правовідносин) визначено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Відповідно до абзацу першого пункту 19 частини першої статті 6 Закону №3551-ХІІ, учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації визначаються відповідно до Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях». Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (далі Порядок №413; тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), цей Порядок визначає процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та категорії таких осіб.

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 2 Порядку №413 статус учасника бойових дій надається:

військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

особам, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування згідно з переліком, визначеним Антитерористичним центром при СБУ та Генеральним штабом Збройних Сил, були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

особам, які у період до набрання чинності Законом України Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною поліцією, Національною гвардією, СБУ та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

За змістом пункту 2-1 Порядку №413 статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення.

Особам, які брали участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, у проведенні розвідувальних заходів, що підтверджено оперативним штабом з управління антитерористичною операцією чи Об`єднаним оперативним штабом Збройних Сил України (об`єднаним командним пунктом об`єднаних сил), а також які отримали поранення, контузії, каліцтва, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), статус учасника бойових дій надається незалежно від кількості днів залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.

Підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України: для осіб, які залучалися до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях на строк менше ніж 30 календарних днів, - документи, зазначені в абзаці сьомому цього пункту, витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів (пункт 4 Порядку №413).

Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Постанови №413, підставою для надання заявникам статусу учасника бойових дій є: для заявників з числа осіб, зазначених в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, - довідка за формою згідно з додатком 6.

Пунктом 5 Порядку №413 передбачено, що рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій приймається: комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін`юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Офісі Генерального прокурора, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, ДСНС, ДФС (далі - комісії), - стосовно осіб, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку.

За приписами пункту 8 Порядку №413 у разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до відповідної комісії. У разі відмови в наданні статусу учасника бойових дій питання про надання особі зазначеного статусу може повторно виноситися на розгляд комісії за рішенням керівника відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади чи іншого державного органу, зазначеного у пункті 5 цього Порядку.

Наказом Міністерство оборони України від 10.11.2022 №369 затверджено Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та вирішення спірних питань щодо зарахування окремих періодів служби до вислуги років (далі – Наказ №369).

Згідно з абзацом 3 пункту 1 Наказу №369, комісії утворюються:

у Генеральному штабі Збройних Сил України (далі - Генеральний штаб), Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту (далі – Адміністрація Держспецтрансслужби), військових частинах А0515, А3771, НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , командуваннях видів Збройних Сил України, оперативних командуваннях « ІНФОРМАЦІЯ_2 », « ІНФОРМАЦІЯ_3 », « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (далі - оперативні командування) - з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (далі - Комісії).

Військова частина НОМЕР_1 не входить до складу суб`єктів владних повноважень з числа визначених абзацом 3 пункту 1 Наказу №369, не має утвореної комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та перебуває у безпосередньому підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до пункту 10 Наказу №369, на Комісії командувань видів Збройних Сил України покладається розгляд питань про визнання учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» осіб (окрім іноземців та осіб без громадянства) із числа:

військовослужбовців Збройних Сил України, які набули право на отримання статусу учасника бойових дій під час проходження військової служби у командуваннях видів Збройних Сил України, органах військового управління (крім військових частин НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , оперативних командувань та військових частин, їм підпорядкованих), з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях, підпорядкованих командуванням видів Збройних Сил України.

Згідно з пунктом 14 Наказу №369, Комісії:

2) для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним у пункті 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», розглядають документи (заяву), які подаються командирами (начальниками) військових частин (органів, підрозділів) або іншими керівниками підприємств, установ та організацій або самостійно заявниками (законними представниками або уповноваженими особами).

Заява до Комісії може подаватися:

у паперовій формі за формою згідно з додатком 8 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413, у тому числі шляхом надсилання засобами поштового зв`язку; в електронній формі громадянином України засобами Порталу Дія (для законних представників або уповноважених осіб зазначених осіб за наявності технічної можливості) або засобами Єдиного державного реєстру ветеранів війни (далі - Реєстр) - громадянином України (за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків).

У разі відсутності оригіналів або електронних копій оригіналів паперових документів, зазначених в підпунктах 5– 14 пункту 15 цього Положення, вони витребовуються Комісіями у підпорядкованих військових частинах (органах, підрозділах), установах та закладах, у складі яких проходили службу заявники, в командира (начальника) військової частини (органу, підрозділу) або іншого керівника підприємства, установи та організації не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дати надходження заяви (звернення). Після отримання відповіді на запит Комісія не пізніше ніж через 10 календарних днів приймає рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій;

3) заслуховують (за потреби) пояснення осіб, які подали заяви (документи), свідків, досліджують інші докази особистої участі заявника в бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (сил);

4) у місячний строк із дня надходження документів (заяви) приймають рішення щодо надання (відмови в наданні) статусу учасника бойових дій, учасника війни, про що повідомляють особу:

шляхом надсилання повідомлення на електронну (поштову) адресу, зазначену в документах (заяві), що подана в паперовій формі;

засобами Порталу Дія або засобами Реєстру (у разі подання заяви в електронній формі);

5) проводять засідання не рідше ніж один раз на місяць (за наявності документів).

Підпунктом 13 пункту 15 Наказу №369 передбачено, що Комісії приймають рішення про визнання осіб учасниками бойових дій на підставі таких документів:

для військовослужбовців, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань, проведення розвідувальних заходів, зокрема які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва), - довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

До зазначеної довідки за власним бажанням особою можуть додаватись інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання особою особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.

Так, як вбачається із матеріалів справи Позивач звернувся із заявою про надання статусу учасника бойових дій згідно з формою встановленою додатком 8.

Поміж інших документів Позивачем долучено довідку, видану командиром військової частини НОМЕР_2 , яка адресована командиру військової частини НОМЕР_7 , яка не відповідає вимогам та формі, встановленій додатком 6 до Постанови №413.

Окрім цього, згідно з долученою до адміністративного позову копією військового квитка Позивача, серія НОМЕР_5 від 12.12.2023, ОСОБА_1 29.11.2024 виключений зі списків військової частини НОМЕР_6 , та наразі проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_7 на посаді командира взводу. У військовій частині НОМЕР_1 Позивач військову службу не проходив та не проходить.

Військова частина НОМЕР_7 , де станом на теперішній час проходить військову службу Позивач у підпорядкуванні військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 не перебуває.

Як встановлено судом вище, позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою про отримання статусу учасника бойових дій.

Відтак, матеріалами справи підтверджується, що позивач не зверталася із заявою про отримання статусу учасника бойових дій до Військова частина НОМЕР_7 , до повноважень якого і віднесено готувати документи, які подаються на розгляд Комісії.

Постанова №413, прийнята на виконання положень Закону №3551-ХІІ, та Наказ №369 передбачає направлення військовою частиною НОМЕР_1 до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореної у ІНФОРМАЦІЯ_1 документів лише у разі: складення довідки з формою згідно з додатком 6 до Постанови №413 щодо осіб які проходили службу у складі військової частини НОМЕР_1 та у випадку надання витребовуваних документів на запит Комісії під час розгляду останньою питання про визнання осіб учасниками бойових дій у порядку, встановленому Постановою №413 та Наказом №369.

Натомість позивач звернувся до органу, який не уповноважений законом для підготовки документів про отримання статусу учасника бойових дій для їх розгляду Комісією Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни.

Відтак, судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено бездіяльність відповідачів щодо неподачі документів ОСОБА_1 на розгляд ІНФОРМАЦІЯ_6 з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни.

На думку суду, на момент звернення до суду право позивача на отримання статусу учасника бойових дій не є порушеним, позаяк позивач не дотримав встановленого законодавством порядку отримання статусу учасника бойових діях, тобто не зверталася до уповноваженого органу з підготовки документів для отримання статусу учасника бойових дій чи безпосередньо до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій із заявою про надання статусу учасника бойових дій, та щодо позивача відповідною комісією не приймалося рішення про надання або про відмову у наданні статусу учасника бойових дій.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність порушення відповідачами прав позивача, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Підстави розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору відсутні.

Представником відповідача та позивача заявлено до суду клопотання, в якому просить проводити розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши вказане клопотання суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до положень п.20 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до ч.3 ст.12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Проте, представниками сторін не наведено жодних достатніх та обґрунтованих підстав для доцільності розгляду вказаної справи в порядку загального позовного провадження та не зазначено в чому саме полягає складність даної справи, суспільний резонанс чи інших обставин, що свідчать про необхідність розгляду справи №420/1992/26 за правилами загального позовного провадження.

Разом з тим, учасники справи не позбавлені права надавати до суду письмові пояснення та додаткові докази при розгляді адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, визначеному ст.262 КАС України.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні клопотань ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко

.