Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №320/25557/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року м. Київ справа №320/25557/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, скасування наказу частині,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якому проси в суд визнати протиправним та скасувати в частині наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 34 від 06.11.2023, щодо притягнення його, начальника медичної служби військової частини НОМЕР_4 майора м/с ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, накладенням дисциплінарного стягнення - пониження в посаді.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що позивачем були подані рапорти командиру військової частини НОМЕР_4 , в яких зазначався список осіб, які не використали чергову відпустку протягом 12 місяців (тривалістю не менше 24 доби), проте в матеріалах службового розслідування вказані рапорти відсутні. Зауважив, що надання відпусток не входить до службових обов`язків позивача, відтак чому пілотів було допущено до виконання польотів – йому невідомо.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

У зв`язку зі звільненням судді, в провадженні якого перебувала справа №320/25557/24, остання передана на повторний автоматизований розподіл між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено суддю Білоноженко М.А.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року справу прийнято до свого провадження суддею Білоноженко М.А.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що під час службового розслідування встановлено, що позивач, як начальник медичної служби, не врахував того, що пілоти не використали у 2023 році основну відпустку та профілактичний відпочинок, доповідей чи подань на ім`я командира військової частини НОМЕР_4 щодо необхідності направлення їх до профілакторію не здійснив, чим допустив неналежне виконання своїх посадових обов`язків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Наказом № 34 від 06.11.2023, виданим командиром військової частини НОМЕР_1 за результатами службового розслідування, позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, накладенням дисциплінарного стягнення - пониження в посаді, за порушення вимог абзаців 2, 16 статті 83, абзацу 5 статті 84 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України; невиконання вимог пункту 1 глави 21 розділу XIIX наказу Міністерства оборони України від 05.01.2015 року № 2 «Про затвердження Правил виконання польотів державної авіації України», що проявилося у неналежному виконанні своїх посадових обов`язків.

В ході проведення службового розслідування встановлено, що 25.08.2023 під час польотів на аеродромі Озерне (військова частина НОМЕР_5 ), загинули три військовослужбовці літного складу військової частини № НОМЕР_6 (майор ОСОБА_2 , майор ОСОБА_3 , капітан ОСОБА_4 ) та були втрачені літаки Л-39.

Матеріалами розслідування встановлено, що позивач - начальник медичної служби військової частини НОМЕР_7 , майор медичної служби ОСОБА_1 під час допуску льотного складу, а саме майора ОСОБА_2 , майора ОСОБА_3 , капітана ОСОБА_4 до виконання польотів в 2023 році, в порушення пункту 15 гави 5 розділу І ПВП ДА не врахував того, що вони не використали у 2023 році основну відпустку та профілактичний відпочинок, що призвело до втрати під час виконання бойового завдання літаків Л-39 (бортовий номер 102, НОМЕР_8 ) військової частини НОМЕР_7 ( АДРЕСА_3 ), затвердженого Командувачем Повітряних Сил України від 24 вересня 2023 року, виявлені відхилення у функціонуванні авіаційної системи, у тому числі і ті, які безпосередньо не вплинули на виникнення та розвиток ситуації під час даного польоту, але становлять загрозу безпеці польотів у цілому.

Також у акті службового розслідування встановлено неправомірні дії позивача та причинний зв`язок між діями військовослужбовця та причинний зв`язок між діями військовослужбовця та подією, що трапилася, а саме: неналежне виконання своїх посадових обов`язків, в службовій діяльності не виявив ініціативи та наполегливості, не здійснив доповіді в письмовій формі командиру бригади про необхідність, використання льотним складом щорічної відпустки або направлення на профілактичний відпочинок, вина виражається у формі непрямого умислу, нехтування вимог керівних документів в частині, що стосується обов`язків начальника медичної служби.

З повним текстом витягу з наказу позивача було ознайомлено 22.12.2023.

На підставі акту службового розслідування, командиром військової частини НОМЕР_1 було винесено наказ № 34 від 06.11.2023, щодо начальника медичної служби військової частини НОМЕР_4 майора м/с ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, накладенням дисциплінарного стягнення - пониження в посаді.

Вважаючи дії військової частини НОМЕР_1 під час проведення службового розслідування протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Нормативно-правовим актом, який визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг, є Закон України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від24.03.1999№551-XIV (далі Дисциплінарний статут Збройних Сил України).

За приписами статті 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірностіВійськовій присязі.

Статтею 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що військова дисципліна досягається шляхом: виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов`язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституціїта законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України; формування правової культури військовослужбовців; умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу; зразкового виконання командирами військового обов`язку, їх справедливого ставлення до підлеглих; підтримання у військових з`єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку; своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення; чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.

За правилами статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця:

Додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів;

бути пильним, зберігати державну таємницю;

додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;

виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;

поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків;

не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що за стан військової дисципліни у з`єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів підтримувати на належному рівні військову дисципліну (частина друга статті 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).

Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов`язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.

Відповідно до статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:

а) зауваження;

б) догана;

в) сувора догана;

г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);

ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби);

д) пониження в посаді;

е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу);

є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу);

ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Відповідно до статті 83 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

За приписами статті 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до статті 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Статтею 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.

Дисциплінарне стягнення виконується, як правило, негайно, а у виняткових випадках - не пізніше ніж за три місяці від дня його накладення. Після закінчення зазначеного строку стягнення не виконується, а лише заноситься до службової картки військовослужбовця. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні та у відпустці. Особи, з вини яких не було виконане стягнення, несуть дисциплінарну відповідальність. У разі подання скарги старшому начальникові виконання дисциплінарного стягнення не зупиняється до надходження від нього розпорядження про скасування цього стягнення (стаття 96Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).

Про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення. Оголошувати про дисциплінарні стягнення командирам у присутності підлеглих заборонено (стаття 97 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).

Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку (стаття 98 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).

Згідно з абзацом 4 пункту 2 розділу I Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року №608 (далі-Порядок №608) службове розслідування- комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).

Пунктами 1, 3 розділу ІІІ Порядку № 608 установлено, що рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення. Інші посадові (службові) особи у разі необхідності звертаються за підпорядкованістю з клопотанням про призначення службового розслідування. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування). Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.

Згідно з пунктами 8, 9 розділу ІІІ Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об`єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування. Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов`язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов`язків.

Пунктом 13 розділу ІІІ Порядку № 608 передбачено, що службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць. Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до пункту 1 розділу ІV Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, зобов`язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з`ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення. У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.

Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України (пункт 3 розділу ІV Порядку № 608).

Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 6 розділі V Порядку № 608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

Так, під час розгляду справи судом встановлено, що 25 серпня 2023 року під час польотів на аеродромі Озерне (військова частина НОМЕР_5 ) загинули три військовослужбовці льотного складу військової частини НОМЕР_4 (майор ОСОБА_2 , майор ОСОБА_3 , капітан ОСОБА_4 ) та були втрачені літаки Л-39.

Під час службового розслідування причин та умов втрати літаків Л-39, проведеного ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначено, що майор ОСОБА_2 , майор ОСОБА_3 , капітан ОСОБА_4 у 2022-2023 р. основну та профілактичну відпустку не використовували.

Згідно вимог пункту 15 глави 5 розділу ІІ Правил виконання польотів державної авіації України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 05.01.2015 № 2 (із змінами) - Льотному складу (за винятком курсантів ВНЗ) та особам ГКрП, які використали чергову відпустку протягом 12 місяців (тривалістю менше 24 доби), надається відпустка або вони направляються до профілакторію з метою відновлення функціонального стану працездатності терміном 10 діб з подальшим допуском до польотів (керівництва польотами) строком до 3-х місяців.

Відповідно до вимог п. 5 глави 4 розділу ІІ Методичних рекомендацій державної авіації щодо особливостей медичного забезпечення польотів державної авіації України на особливий період в умовах правового режиму воєнного стану (МРДА-19/22), затверджених наказом начальника Управління регулювання діяльності державної авіації України (з основної діяльності) від 19.07.2022 р. № 75 льотному складу, персоналу з керування БАК та з УПР, які не використали відпустку протягом 12 місяців тривалістю не менше 15 діб, або відповідно до вимог п. 5 глави 4 розділу ІІ наказу Начальника Управління регулювання діяльності державної авіації України (з основної діяльності) від 07.07.2022 р. № 55 надаються періоди для профілактичного відпочинку терміном 10 діб в умовах профілакторію, при лазареті (штатному або позаштатному медичного пункту авіаційної частини, а у разі можливості - в домашніх умовах з подальшим допуском до польотів (роботи за фахом) строком на 3 місяці.

Згідно матеріалів Акту службового розслідування щодо з`ясування умов, обставин та причин, що призвели до втрати під час виконання бойового завдання літаків Л-39 (бортовий номер 102, 107) військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_4 ), затвердженого ІНФОРМАЦІЯ_1 24 вересня 2023 року, були виявлені відхилення у функціонуванні авіаційної системи, у тому числі і ті, які безпосередньо не вплинули на виникнення та розвиток ситуації під час даного польоту, але становлять загрозу безпеці польотів у цілому.

Серед вказаних відхилень встановлено, що майор ОСОБА_2 , майор ОСОБА_3 , капітан ОСОБА_4 у 2023 році всупереч керівних документів, що регламентують льотну роботу, основну відпустку та профілактичний відпочинок не використовували.

Заходи медичної служби щодо відновлення функціонального стану та працездатності направлені на нормалізацію основних психофізіологічних функцій організму осіб льотного складу, персоналу з керування БАК та з УПР. Зазначені заходи реалізуються за планом бойової підготовки (підготовки за призначенням) особового складу частини (установи) під час організації та проведення польотів у спеціально облаштованих кімнатах психофізіологічного розвантаження на базі медичних пунктів частин (установ), профілакторіїв льотного складу, центрів (відділень) реабілітації льотного складу та закладів охорони здоров?я санаторно-курортного типу та складаються з чотирьох етапів.

Відповідно до п. 4 глави 9 розділу ІІ Правил медичного забезпечення польотів державної авіації України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 30.09.2015 № 519 (із змінами) Третій етап відновлювальних заходів організовується та проводиться в умовах профілакторіїв.

Одним із показань для проведення третього етапу є: невикористання чергової відпустки протягом 12 місяців (тривалістю не менше 24 діб) (за винятком курсантів ВH3).

У разі встановлення зазначених показань особи льотного складу направляється до профілакторію поза планом на 10 діб із подальшим допуском до виконання польотів (керівництва польотами) згідно з ПВП ДА.

Проте, під час розгляду справи судом встановлено, що інформація від начальника медичної служби військової частини НОМЕР_4 , майора медичної служби ОСОБА_1 щодо використання відпусток льотним складом військової частини НОМЕР_7 до військової частини НОМЕР_5 не надавалась, в щомісячних та квартальних медичних оглядах рекомендації щодо допуску до польотів після використання щорічної відпустки або профілактичного відпочинку - відсутні.

Згідно пояснень позивача від 01.11.2023, наданих під час проведення службового розслідування, інформація щодо використання відпусток була надана начальнику медичної служби військової частини НОМЕР_5 , згідно вимог наказів Міністерства оборони від 30.09.2015 №519 «Про затвердження правил медичного забезпечення польотів державної авіації України» та від 20.11.2017 № 602 "Про затвердження Положення про лікарську льотну експертизу в державній авіації України". Разом льотним складом було передано медичні книжки «Форма 3».

Проте, записи позивача про невикористання щорічної відпустки або направлення на профілактичний відпочинок та рекомендації про допуск до виконання польотів після використання щорічної відпустки або профілактичного відпочинку в медичних книжках льотного військової частини НОМЕР_4 відсутні.

При цьому, позивач зазначає, що оскільки пілоти, які проводили польоти, були відряджені до військової частини НОМЕР_5 та вибули з частини НОМЕР_4 з 29.06.2023, то вони знаходились на медичному забезпеченні військової частини НОМЕР_5 , тобто допуск до польотів надавав начальник військової частини НОМЕР_5 , а не позивач.

З огляду на вказане, суд звертає увагу, що військовослужбовці військової частини НОМЕР_4 (майор ОСОБА_2 , майор ОСОБА_3 , капітан ОСОБА_4 ) основну та профілактичну відпустку не використовували у 2022-2023 роках.

Отже, в порушення вимог пункту 15 глави 5 розділу ІІ Правил виконання польотів державної авіації України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 05.01.2015 № 2 (із змінами), позивачем не було враховано того, що пілоти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не використали у 2023 році основну відпустку та профілактичний відпочинок, тобто не виявлено та не враховано даний факт до моменту відрядження вказаних осіб до військової частини НОМЕР_5 , не внесено відповідні записи до медичних книжок пілотів, що свідчить про неналежне виконання позивачем своїх обов`язків.

Суд зазначає, що рішення щодо направлення до профілакторію приймає командир частини (керівник установи) за поданням медичної служби.

Проте, в порушення вимог абзацу п`ятого статті 84 Статуту внутрішньої служби ЗС України, відповідно до якого начальник служби зобов`язаний про всі виявлені недоліки та вжиті для їх усунення заходи письмово доповідати своєму безпосередньому начальникові, позивач не надав доповіді командиру військової частини НОМЕР_4 про необхідність направлення осіб льотного складу до профілакторію.

Щодо доводів позивача про те, що він в усному порядку доповів командиру військової частини НОМЕР_7 про надання льотному складу щорічної відпустки, суд зауважує, що матеріали службового розслідування, а також судового провадження не містять рапорту позивача з вказаного питання, зареєстрованого у встановленому порядку з резолюцією командира.

Факт відсутності доповідей чи подань позивача на ім`я командира військової частини НОМЕР_4 щодо необхідності направлення осіб льотного складу до профілакторію підтверджується також довідкою командира військової частини НОМЕР_4 від 03.07.2024 № 950, яка долучена до матеріалів справи.

Крім того, відповідно до рапорту начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 від 04.07.2024 № 1695, встановлено, що від майора медичної служби ОСОБА_1 письмових доповідей (рапортів) щодо використання щорічних відпусток або проведення профілактичного відпочинку льотним складом військової частини НОМЕР_4 за 2023 рік не надходило.

Суд не приймає до уваги долучені до матеріалів справи рапорти позивача від 12.12.2022 та від 15.07.2023, оскільки відповідно до п. 2.18 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України (далі -Інструкція), вхідні документи підлягають реєстрації у встановленому порядку із присвоєнням реєстраційного індексу та відображенням їх руху в системі діловодства.

Натомість, надані позивачем копії рапортів не містять жодного реквізиту, який би свідчив про їх надходження до військової частини або реєстрацію в установленому порядку.

Згідно з п. 2.7.14 Інструкції резолюція є основною формою реалізації управлінських доручень, яка передбачає постановку конкретного завдання, визначення його предмета, мети, строку та відповідальної за виконання особи.

Проте, вказані рапорти не містять резолюції про їх прийняття, дати реєстрації чи вказівки виконавцю, якому доручається опрацювання або виконання рапорту.

Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про реєстрацію рапортів службою діловодства, реєстраційний індекс, відмітка про надходження, дані про передачу документа на виконання, визначення відповідального виконавця, а також будь-які відомості про їх рух у системі діловодства військової частини. Реєстрація є способом фіксації факту надходження документа до установи, а відсутність таких відомостей не підтверджує факт отримання військовою частиною зазначеного рапорту.

Отже, факт подання рапортів не підтверджений належними та допустимими доказами.

Таким чином, з наданих рапортів суд позбавлений можливості встановити, чи були вказані рапорти взагалі подані та прийняті командиром військової частини НОМЕР_4 .

При цьому, суд зауважує, що рапорти від 12.12.2022, 15.07.2023 відсутні в матеріалах службового розслідування, а при наданні пояснень під час його проведення, позивачем не зазначалась інформація про наявність таких рапортів.

Відповідно до ст. 9 КАС України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог та в межах процедури прийняття адміністративного акту через призму судового контролю. Суд перевіряє, чи дотримався орган усіх етапів провадження, чи не порушив прав особи та діяв виключно в межах, визначених законодавством.

Так, судом встановлено, що відповідачем у встановленому законом порядку був винесений наказ від 05.10.2023 №253ад; визначено склад комісії з проведення службового розслідування.

В ході проведення службового розслідування були опрацьовані належні документи, що стосувалися предмета перевірки; описані дії посадових осіб Військової частини НОМЕР_4 , зокрема, позивача; відібрані пояснення в посадових (службових) осіб військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 ; встановлено причинний зв`язок між діями військовослужбовця, в т.ч. позивача, та подією, яка відбулась.

Крім того, при накладені дисциплінарного стягнення відповідачем було враховано попередню поведінку позивача, а саме наявність стягнень у ОСОБА_1 .

Зокрема, наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 05 червня 2023 року № 110 на позивача було накладено дисциплінарне стягнення "догана", наказом командира військової частини НОМЕР_7 від 25 серпня 2023 року № 169 накладено дисциплінарне стягнення "сувора догана", наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11 жовтня 2023 року № 32 накладено дисциплінарне стягнення "попередження про неповну службову відповідність", а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Таким чином, під час розгляду справи судом не встановлено обставин, які б вказували на те, що висновки відповідача, які покладено в основу оскаржуваного наказу, є довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що обставини, що передували притягненню позивача до дисциплінарної відповідальності, знайшли своє повне обґрунтування та підтвердження в матеріалах справи та досліджених судом доказах.

З огляду на що, наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 34 від 06.11.2023 щодо притягнення начальника медичної служби військової частини НОМЕР_4 майора м/с ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, накладенням дисциплінарного стягнення - пониження в посаді, відповідає критеріям правомірності, встановленим в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України і скасуванню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

В зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.