Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №240/15238/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/15238/26

категорія 113080000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черноліхова С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.04.2026 №191 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період» в частині призову на військову службу у зв`язку з мобілізацією;

- скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування до особового складу Військової частини НОМЕР_1 та зобов`язати командира Військової частини НОМЕР_1 виключити зі списків особового складу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що його було мобілізовано шляхом застосування сили та примусу, в результаті чого призваний на військову службу. На момент примусової мобілізації було порушено процедуру призову на військову службу та проведення військово-лікарської комісії.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Військовою частиною НОМЕР_1 (далі – відповідач 2) подано відзив на позов та належним чином засвідчену копію наказу про зарахування позивача до списків особового складу військової частини. У відзиві зазначено, що військова частина не має відношення до заходів мобілізаційної готовності. Щодо скасування наказу про зарахування позивача до списків особового складу військової частини, то проаналізувавши чинне законодавство, відповідач 2 пропонує за наявності підстав, передбачених пунктом 2, частини 4, ст. 26 Закону №2232-XII, звернутися з рапортом до командира військової частини для підтвердження підстав звільнення з військової служби. В свою чергу скасування наказу про призов на військову службу позивача взагалі не передбачений нормами чинного законодавства.

ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі – відповідач 1) у відзиві зазначає, що 06.04.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_4 працівниками поліції позивача доставлено в порядку та у спосіб визначений чинним законодавством. Відповідно до облікової картки позивача сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів 27.04.2026, він перебував на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 та не мав права на відстрочку з підстав визначених ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". В свою чергу, 06.04.2026 позивача, було визнано придатним до військової служби ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 по графі ІІ наказу МО України №402 від 14.08.2008 року. Щодо скасування наказу в частині призову на військову службу, вказано що він прийнятий правомірно у порядку та спосіб передбачений чинним законодавством, а його скасування не призведе до відновлення попереднього становища позивача.

Позивач надав відповіді на відзиви відповідачів, в яких звертає увагу суду на процедуру призову до військової служби. Він був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 примусово, без належного вручення повістки та без участі органів Національної поліції.

Відповідач 2 подав заперечення на відповідь на відзив та наголосив, що військова частина не має відношення до заходів мобілізаційної готовності, тому доводи та спростування правомірності проведення ВЛК, відсутності повістки та інших обставин щодо позовних вимог до відповідача 1 виходитимуть за межі правовідносин, що мають місце між позивачем та військовою частиною НОМЕР_1 . Повторно звернув увагу, що позивач має можливість звільнення з військової служби, у разі наявності підстав передбачених пунктом 2, частини 4, ст. 26 Закону №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що позивача 06.04.2026 групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_4 спільно з працівниками Національної Поліції України зупинили для перевірки військово-облікового документу. Під час перевірки було виявлено, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач зазначається порушником військового обліку (змінив місце проживання і не став на військовий облік у ТЦК та СП протягом семи днів), та перебуває у картотеці вільних залишків, підлягає призову на військову службу на загальних підставах.

У позивача уточнили персональні дані та дані військово-облікового документу. Після чого, його було направлено для проведення медичного огляду позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06.04.2026 позивача визнано придатним до військової служби.

Начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 було видано наказ №191 від 06.04.2026, яким ОСОБА_1 було призвано на військову службу під час мобілізації та відправлено до військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби.

Позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню вищевказаний наказ в частині призову його на військову службу під час мобілізації, в особливий період та направлення для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 , оскільки було порушено процедуру призову на службу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022р. №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Правове регулювання відносин між Державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII.

Як встановлено частинами 1 та 2 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 1 статті 2 Закону №2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з частиною шостою статті 2 цього Закону №2232-XII одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-XII).

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993р. №3543-XII (далі - Закон №3543-ХІІ).

Частинами 5, 6 статті 22 Закону №3543-XII передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

У період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Частиною 5 статті 22 Закону №3543-XII встановлено, що Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560 затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок №560).

Відповідно до пунктів 49, 50 Порядку №560, у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.

Право на перевірку військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) у резервістів та військовозобов`язаних під час мобілізації надається представникам територіального центру комплектування та соціальної підтримки, уповноваженим вручати повістки (далі - уповноважені представники).

Під час перевірки військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації (пункт 52 Порядку №560).

Згідно пункту 54 Порядку №560, у ході перевірки документів перевіряється приналежність громадян щодо військового обов`язку, звіряються їх персональні дані, дані військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки). Із зазначеною метою представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби та поліцейські можуть використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487 (Офіційний вісник України, 2023 р., №5, ст.409), або Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов`язаному (крім резервістів та військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів) прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів. Із зазначеною метою громадянину оформляється та вручається повістка.

У разі відмови резервіста або військовозобов`язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.

Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності. Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

У разі відмови прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до такого центру на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За приписами ст.261 КУпАП України визначено, що про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.

Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.

Відповідно до пункту 94 Порядку №560 до складу військових команд включаються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я, не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та за результатами професійно-психологічного відбору відповідають вимогам проходження військової служби у визначеному виді, окремому роді військ (сил) (п.).

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року затверджено Положення №402.

Судом встановлено, що позивач є військовозобов`язаним, який 06.04.2026 Військово-лікарською комісією визнаний придатним до військової служби.

Щодо доводів позивача, що йому не надано було можливості пройти ВЛК в повному обсязі, в результаті чого його було визнано придатним до військової служби, то суд звертає увагу, що Положення №402 передбачає спеціальний механізм перегляду постанов ВЛК, де позивач мав спочатку звернутися зі скаргою до ВЛК вищого рівня, а вже після проходження цієї процедури, за наявності відповідного рішення, оскаржувати його в суді.

Втім, позивач не надав доказів звернення до ВЛК вищого рівня щодо перегляду висновку від 06.04.2026. Недотримання передбаченої Положенням №402 процедури перегляду постанови ВЛК є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 26 лютого 2025 року у справах №600/3273/22-а та №240/13173/22.

Крім того, суд не вправі самостійно оцінювати правильність медичних висновків ВЛК чи визначати придатність особи до військової служби.

Встановлення діагнозу, визначення ступеня придатності до військової служби та застосування Розкладу хвороб належать до повноважень військово-лікарських комісій, а не суду. Суд в межах своїх повноважень здійснює перевірку дотримання процедури прийняття рішення.

Разом з тим предметом спору цієї справи є оскарження наказу ІНФОРМАЦІЯ_4 в частині призову на військову службу під час мобілізації, а не оскарження рішення ВЛК щодо придатності до служби. Тому, суд відхиляє доводи позивача щодо невірності висновків військово-лікарської комісії за безпідставністю.

Так судом встановлено, що позивач є військовозобов`язаним.

06.04.2026 група оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_4 спільно з працівниками Національної Поліції України здійснили перевірку військо облікових документів позивача, та встановили, що він згідно даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів значиться порушником військового обліку, та перебуває у картотеці вільних залишків, підлягає призову на військову службу на загальних підставах, не має відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

До ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач доставлений за участю працівника поліції, що підтверджується довідкою про доставлення (супроводження) громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 06.04.2026.

Цього ж дня проведено військово-лікарську комісію, що підтверджується довідкою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06.04.2026. Позивача визнано придатним до військової служби.

06.04.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 було видано наказ №191, яким ОСОБА_1 було призвано на військову службу під час мобілізації та відправлено до військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби.

Варто зазначити, що доказів, які б свідчили про дотримання групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_4 наведених вимог Порядку №560, а саме: здійснення відеофіксації оповіщення військовозобов`язаного, перевірку даних військово-облікового документа позивача із використанням даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів із застосуванням вищенаведених технічних пристроїв, виписування та вручення повістки позивачеві, складання акту про відмову в отриманні позивачем повістки, відповідачем-1 суду не надано.

З проаналізованих положень законодавства вбачається, що у разі порушення правил військового обліку та відмови отримання повістки особу працівниками поліції може бути доставлено до ТЦК та СП для складання протоколу про адміністративне правопорушення, а не з метою мобілізації вказаної особи.

Сам факт доставлення особи до ТЦК та СП для складання протоколу про адміністративне правопорушення та встановлення працівниками ТЦК та СП даних, що особа є військовозобов`язаною та підлягає мобілізації не свідчить про те, що ТЦК та СП має право здійснити негайну мобілізацію такої особи без дотримання процедури мобілізації, зокрема, вручення особі повістки, а в разі відмови її отримання – складання акту відмови від отримання повістки.

Згідно частини 1 статті 22 Закону №3543-XII, а також частини 10 статті 1 Закону №2232-XII, громадяни зобов`язані прибувати (з`являтись) до ТЦК лише за викликом.

За частиною 3 статті 22 Закону №3543-XII у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Положеннями п.п. 27, 28 Порядку №560 передбачено, що виклик військовозобов`язаних для призову на військову службу під час мобілізації здійснюється шляхом вручення повістки.

Докази вручення повістки військовозобов`язаному містяться в п. 41 Порядку №560.

Вказаних доказів відповідачем-1 суду не надано як і не надано доказів, що позивача викликали раніше і він не з`являвся до ТЦК для уточнення даних.

Також, відповідачем-1 до суду не було надано копію картки професійно-психологічного відбору кандидата для проходження військової служби за мобілізацією.

Відповідно до п.94 Порядку №560 до складу військових команд включаються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я, не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та за результатами професійно-психологічного відбору відповідають вимогам проходження військової служби у визначеному виді, окремому роді військ (сил).

Результати проведення професійно-психологічного відбору (одночасно із результатами проведення медичного огляду) визначено підставою (основою) віднесення військовозобов`язаного до категорії осіб, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Отже, відповідачем 1 порушено порядок проведення призову позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Суд зазначає, що незважаючи на набуття позивачем статусу військовослужбовця, позивач не позбавлений права в судовому порядку оскаржити індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень – наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №191 від 06.04.2026, який безпосередньо стосується його прав.

Право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт виданий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Це кореспондується з тим, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи в публічно-правових відносинах із суб`єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, а не відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах.

Подібний правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 06 жовтня 2021 року у справі №9901/26/21, від 03 листопада 2021 року у справі №9901/226/21, від 02 лютого 2022 року у справі №9901/256/21, від 16 березня 2023 року у справі №9901/494/21, від 06 квітня 2023 року у справі №990/152/22, від 14 вересня 2023 року у справі №990/73/23.

Враховуючи викладене, наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.04.2026 №191 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період» в частині призову на військову службу у зв`язку з мобілізацією та відправки до військової частини НОМЕР_2 не відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесений відповідачем не на підставах, що передбачені законодавством, оскільки не дотримано процедури прийняття рішення.

Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.

Згідно зі ст 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Щодо позовної вимоги скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування позивача до особового складу Військової частини НОМЕР_1 та зобов`язати командира Військової частини НОМЕР_1 виключити зі списків особового складу військової частини.

Відповідно до пункту 4 частини 1 та абзацу 1 частини 3 статті 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається, зокрема, день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 р. №280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.11.2022 р. за №1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - Інструкція 280, у редакції чинній на момент спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 1, 2, Розділу XII Інструкції №280 для обліку особового складу в особливий період використовуються: 1) на особовий склад, який перебуває на військовій службі (здійснює трудову діяльність), а також військовослужбовців, які проходили службу у військовому резерві за контрактом та призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період,- облікові документи, які велися на нього у військовій частині в мирний час; 2) на військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період - особові справи, обліково-послужні та послужні (скорочені послужні) картки (відповідно до категорії обліку таких осіб за видами військової служби), отримані з ТЦК та СП.

Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 30-32 розділу II цієї Інструкції.

Пунктом 30 Розділу ІІ Інструкції №280 встановлено, що виключно на підставі наказів по стройовій частині здійснюється зарахування особового складу до списків військової частини і виключення зі списків військової частини.

Відповідно до пункту 32 Розділу ІІ Інструкції №280 зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування до списків особового складу військової частини (про прийом на роботу працівника) є:

1) для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця;

2) для військовослужбовців, військову службу яким було призупинено,- виправдувальний вирок суду (його належним чином завірена копія), що набрав законної сили, постанова органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження відповідно до пунктів 1-3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, наказ відповідного командира (начальника) по особовому складу про продовження військовослужбовцю військової служби та дії контракту;

3) для працівників - трудові договори (або контракти) та особисті заяви про прийом на роботу з відповідним рішенням командира (начальника) щодо їх прийняття.

До списків особового складу військової частини не зараховуються особи, відряджені з інших військових частин.

Зараховування до списків особового складу військової частини або виключення із них здійснюється із поіменним зазначенням кожного військовослужбовця в наказі по стройовій частині.

Таким чином, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, приписів і документів, що посвідчують особу військовослужбовця.

Командир Військової частини НОМЕР_1 не мав права не зарахувати позивача до особового складу військової частини, адже отримав усі передбачені чинним законодавством документи та беззаперечні правові підстави для видання оспорюваного позивачем наказу.

Проте, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ командира військової частини в частині зарахування до особового складу військової частини є неправомірним, оскільки є похідним від наказу ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06.04.2026 №191, який виданий з порушенням процедури призову на службу позивача, а тому підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що хоча Законом № 2232 не передбачено такої підстави для звільнення з військової служби, як незаконна мобілізація, проте, проходження військової служби позивачем є безпосереднім наслідком видання наказу про призов під час мобілізації, який суд визнав протиправним та скасував, а отже, ефективним способом захисту порушеного права позивача та повним його відновленням буде зобов`язання військової частини НОМЕР_1 виключити рядового ОСОБА_1 зі списку особового складу військової частини.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Розподіл судових витрат проводиться судом відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ), , Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.04.2026 №191 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період» в частині призову на військову службу ОСОБА_1 у зв`язку з мобілізацією.

Скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до особового складу Військової частини НОМЕР_1 та зобов`язати командира Військової частини НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Черноліхов

16.07.26