Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №205/3977/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 рокуСправа №205/3977/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу № 205/3977/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

26.03.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Новокодацького районного суду міста Дніпра з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у нерозгляді заяви ОСОБА_1 від 23 лютого 2026 року про визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 210/210-1 КУпАП; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 лютого 2026 року про визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210/210-1 КУпАП та про прийняте за результатами її розгляду рішення у формі постанови повідомити заявника письмово шляхом надсилання постанови, прийнятої за наслідками розгляду зазначеної заяви.

В обґрунтування позову зазначено, що із застосунку «Резерв+» стало відомо, що ним вчинено порушення військового обліку внаслідок не оновлення даних. 23.02.2026 року позивач звернувся до відповідача зі заявою про визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП. Проте вказана заява не розглянута, відповідач не прийняв жодного рішення, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи № 205/3977/26 та у зв`язку з автоматизованим розподілом ця адміністративна справа була передана для розгляду судді Новокодацького районного суду міста Дніпра Мовчану Д.В.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 30.03.2026 року адміністративну справу за № 205/3977/26 передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2026 року справу № 205/3977/26 передано для продовження розгляду судді Озерянській С.І.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 205/3977/26. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

20.05.2026 року відповідачем отримано копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 року, однак у строки встановлені ухвалою суду відзиву на позовну заяву надано не було.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до сформованого 23.01.2026 року у застосунку «Резерв+» військово-облікового документу наявна інформація: «Порушення правил військового обліку», Причина звернення до Нацполіції: Не прибули за мобілізаційним розпорядженням.

23.02.2026 року позивачем було подано заяву начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення в якому заявлено прохання про винесення постанови про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у розмірі 50% від розміру штрафу за його відсутності, внесення змін до реєстру військово-зобов`язаних «ОБЕРІГ», я саме скасування відомостей про порушення правил військового обліку, зняття розшуку для доставлення до територіяльного центру комплектування та соціальної підтримки стосовно ОСОБА_1 .

На підтвердження направлення даної заяви позивачем надано до суду опис вкладення АТ «Укрпошта», накладну АТ «Укрпошта» від 23.02.2026 року №6901800199742.

Згідно трекінгу відправлень АТ «Укрпошта» №6901800199742 поштове відправлення вручене відповідачу 25.02.2026 року.

Оскільки заяву позивача не було розглянуто, позивач вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду заяви, що і стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в Законі України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів".

Статтею 1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Так, частиною 1 статті 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядниками Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України та розвідувальний орган Міністерства оборони України (далі - розпорядник Реєстру). Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Відповідно до пункту 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до абзацу другого пункту 3 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 16 Порядку №1487 визначено, що військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.

Відповідно пунктів 20, 23 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 3 Порядку №559 передбачено, що відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів). Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).

Пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Отже, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов`язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов`язаними.

В свою чергу, системний аналіз наведених норм чинного законодавства України дає підстави дійти висновку про те, що військовозобов`язаний має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо виправлення недостовірних відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У разі невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін у паперовій формі повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку. Вказані дії вчиняються особисто військовозобов`язаним.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 23.02.2026 року позивач звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про визнання вини у вчиненні адміністративних правопорушень, винесення постанови про накладення адміністративного стягнення за його відсутності, а також про внесення змін до Реєстру військовозобов`язаних «Оберіг» шляхом скасування відомостей про порушення правил військового обліку та зняття його з розшуку.

На підтвердження направлення даної заяви позивачем надано до суду опис вкладення АТ «Укрпошта», накладну АТ «Укрпошта» від 23.02.2026 року №6901800199742.

Згідно трекінгу відправлень АТ «Укрпошта» №6901800199742 поштове відправлення вручене відповідачу 25.02.2026 року.

Однак відповідачем не надано належних та достатніх доказів розгляду заяви позивача від 23.02.2026 року уповноваженою на прийняття відповідного рішення особою.

Суд звертає увагу, що відповідно до положень частин 1, 3 статті 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

За частинами 1, 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

З аналізу зазначених норм Закону України «Про звернення громадян» вбачається, що у разі отримання звернення, яке оформлене належним чином, таке звернення повинно бути розглянуте та за результатами розгляду має бути надана відповідь.

Оскільки матеріали справи не містять доказів розгляду відповідачем заяви позивача від 23.02.2026 року, суд доходить висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність.

Щодо способу захисту порушеного права позивача суд зазначає наступне.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

За приписами частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, належним способом захисту прав позивача в спірних правовідносинах є зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.02.2026 року про визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення та прийняти відповідне рішення про що повідомити позивача.

Вимога, якою позивач просить про прийняте за результатами розгляду заяви рішення у формі постанови повідомити заявника письмово шляхом надсилання постанови, прийнятої за наслідками розгляду зазначеної заяви, задоволенню не підлягає, оскільки заява позивача не розгляну по суті та відповідач саме при здійсненні її розгляду буде приймати рішення у якій саме формі воно має бути залежно від результату розгляду такої заяви.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Водночас суд зауважує, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору, адже незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень, і спір по суті вирішено на користь позивача.

Згідно частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається з позовної заяви, вона подана через систему “Електронний суд”, а отже, судовий збір сплачений позивачем підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1064,96 грн.

При цьому, з матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1331,20 грн., що документально підтверджується квитанцією від 25.03.2026 року.

Враховуючи вимоги частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» надміру сплачений судовий збір у розмірі 266,24 грн. може бути повернутий позивачу на підставі його клопотання.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1064,96 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 23.02.2026 року про визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.02.2026 року про визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення та прийняти відповідне рішення, про що повідомити заявника.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська