Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №509/2253/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Суд: Овідіопольський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 15 липня 2026 р.

Справа: №509/2253/26

Суддя: Бочаров А. І.

Справа № 509/2253/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року с-ще Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.,

при секретарі Сірман Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Овідіополь цивільну справу за заявою

ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області,

ОСОБА_2 ,

про

встановлення факту перебування на утриманні,-

ВСТАНОВИВ:

06.04.2026 року заявник звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області із зазначеною вище заявою вимоги якої були збільшені, в якій просив суд встановити факт перебування на утриманні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , трьох неповнолітніх дітей, віком до 18 років: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В обґрунтування вимог заявник зазначає, що перебуває у шлюбі із ОСОБА_2 , має на утриманні трьох дітей, двоє з яких дружини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та його донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає з ним на підставі укладеного договору про визначення місця проживання дитини та участь у її вихованні, сім`я знаходиться на його повному матеріальному утриманні, дружина не має заробітку, про стягнення аліментів не зверталася ніколи, місце знаходження батьків її двох дітей невідомо, він є військовослужбовцем та встановлення даного факту необхідне для розгляду питання про можливість звільнення зі служби.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 07.04.2026 року відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження та призначено до судового засідання.

Заявник та його представник, адвокат Осипенко О.А., в судове засідання не з`явились, надали суду заяву, в якій вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд їх задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала заяву, в якій вимоги підтримала, просила задовольнити, пояснила, що батько її сина ОСОБА_4 ще до народження зник з її життя і під час реєстрації його народження вона вказала своє дівоче прізвище ОСОБА_6 , місце знаходження батька доньки ОСОБА_5 їй невідоме, про стягнення аліментів вона ніколи не зверталася, проживає із заявником у шлюбі та його донькою від попереднього шлюбу ОСОБА_3 , чоловік утримує всю сім`ю, тому не заперечує проти задоволення заяви.

Представник заінтересованої особи Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області у судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, надіслав на адресу суду заяву, в якій зазначив, що заявник уклав договір про визначення місця проживання дитини та участь у їх вихованні із колишньою дружиною ОСОБА_7 , що підтверджує про відсутність спору між заявником та колишньою дружиною, з огляду на викладене, прийняття участі представник третьої особи у справі не виявляється можливим.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 24 січня 2026 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб із ОСОБА_2 , про що є відповідний актовий запис №13 про укладення шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим 24.01.2026 Чорноморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Одеського міжрайонного управління Міністерства юстиції України. Проживає з дружиною ОСОБА_2 та трьома дітьми, двоє з яких дружини та одна його біологічна донька. Факт народження першої дитини дружини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №291 від 17.05.2011 року, відповідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 17.05.2011 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Іллічівського міського управління юстиції Одеської області, - зареєстрований із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження №00017549009 від 17.01.2017, за заявою матері ОСОБА_8 №17/48-83 від 17.01.2017, факт народження другої дитини дружини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис №2155 від 12.05.2020 року, відповідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 12.05.2020 Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), зареєстрований у попередньому шлюбі дружини, шлюб розірваний Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 24.04.2024 року, яке вступило в законну силу. Факт народження дитини заявника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №889 від 27.12.2012 року, відповідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 27.12.2012 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Іллічівського міського управління юстиції Одеської області, зареєстрований у попередньому шлюбі заявника із ОСОБА_7 , який розірваний Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 11.09.2018 року, яке вступило в законну силу. Сім`я заявника знаходиться на його повному матеріальному утриманні, дружина не має заробітку, аліменти від біологічного батька доньки не отримує, факт народження сина зареєстрований відповідно ч.1 ст.135 СК України з прізвищем « ОСОБА_6 ».

Відповідно свідоцтва про народження НОМЕР_6 , виданого відділом РАГС Іллічівського міськвиконкому Одеської області 12.11.1991 року, дружина заявника мала дівоче прізвище « ОСОБА_6 ».

Згідно договору про визначення місця проживання дитини та участь у її вихованні із колишньою дружиною заявника ОСОБА_7 , укладеним 15.07.2025 року, встановлено місце проживання їх спільної доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із заявником.

Відповідно акту Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області №119 від 19.02.2026 року, складеним депутатом Великодолинської селищної ради Дубовецькою І.М. та в присутності сусідів – ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , затвердженим Великодолинською селищною радою Одеського району Одеської області, при обстеженні будинку за адресою – АДРЕСА_1 , встановлено, що сім`я у складі заявника: його дружини ОСОБА_2 , неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 проживає без реєстрації та знаходиться на повному утриманні заявника.

Відповідно довідки КП «Великодолинське» №079 від 25.02.2026 року про склад сім`ї у житловому приміщенні/будинку за адресою: АДРЕСА_1 , проживають однією сім`єю без реєстрації – заявник, дружина ОСОБА_2 , син дружини ОСОБА_4 , донька дружини ОСОБА_5 та донька заявника ОСОБА_3 .

Дослідивши надані заявником письмові докази, суд, прийшов до наступного висновку.

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження визначений главами 1 і 6 розділу IV ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У частинах першій, другій статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб.

У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів (постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).

Питання утримання малолітніх, неповнолітніх дітей, врегульовані положеннями Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я утворюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

За положеннями ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно Сімейного законодавства України, обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним. Закон не передбачає яких-небудь спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 157 СК України закріплено що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Положеннями ст.268 СК України закріплений обов`язок вітчима утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів, сестер, або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У справі, яка розглядається, заявник просить встановити факт перебування на його утриманні трьох неповнолітніх дітей, оскільки встановлення факту перебування на утриманні трьох дітей є підставою для звільнення з військової служби заявника, а останній є військовослужбовцем.

Згідно з підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Відповідно до абзацу 5 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах під час дії воєнного стану, зокрема, перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Факт наявності власних дітей на утриманні доказуванню не підлягає, тому у заявника виникла необхідність встановити факт утримання дітей дружини від попереднього шлюбу.

Отже, встановлення факту перебування на утриманні заявника дітей віком до 18 років має для нього юридичне значення, оскільки даний факт слугує підставою для його звільнення з військової служби.

З урахуванням викладеного та з огляду на те, що є доведеним факт перебування на утриманні заявника трьох дітей віком до 18 років, суд вважає за можливе задовольнити вимоги заявника та встановити факт перебування на його утриманні трьох дітей, віком до 18 років: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Питання про відшкодування судових витрат, заявником не ставилося.

Керуючись ст. ст. 81, 89, 315, 319 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 ,заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_11 , про встановлення факту перебування на утриманні – задовольнити.

Встановити факт перебування на утриманні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , трьох неповнолітніх дітей, віком до 18 років: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя А.І. Бочаров

Оригінал: reyestr.court.gov.ua