Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №521/8528/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/8528/26

Номер провадження № 2/521/6516/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді: Шевчук Н.О.,

секретаря судового засідання: Жекової А.О.

за участю учасників, представників учасників справи:

від ОСОБА_1 – не з`явився;

від ОСОБА_2 – не з`явилася.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви.

У травні 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся до Хаджибейського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_2 , у якому позивач просить суд розірвати шлюб, укладений між позивачем та відповідачем, який зареєстрований 23.07.2016 року, актовий запис №1089.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 23.07.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб, актовий запис №1089.

Від шлюбу подружжя мають трьох дітей: сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньку – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньку – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За доводами позивача, підставою для розірвання шлюбу є те, що сімейні відносини фактично припинились, сторони втратили взаєморозуміння та повагу, спільне проживання та ведення спільного господарства припинено, шлюб носить формальний характер та примирення між сторонами неможливе.

Позивач зазначив, що спору щодо поділу спільного майна не має, а також спору щодо місця проживання та утримання дітей не має.

Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 12.06.2026 року у справі №521/8528/26 було відкрито провадження, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до судового розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином. 15.06.2026 року (вх.№42938) через підсистему «Електронний суд» скерував до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, що судом розглянуто та задоволено.

Відповідачка в судове засідання також не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином. 12.06.2026 року (вх.№42348) через підсистему «Електронний суд» скерувала до суду пояснення, в яких зазначила, що із позовом позивача про розірвання шлюбу ознайомлена, заперечень не має. Крім того зауважила, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу вважає неможливим, просила розглядати справу за її відсутності. Пояснення долучені до матеріалів справи.

Згідно ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 279 ЦПК України встановлено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті звернувся до суду із заявою, в якій зазначав про визнання позовних вимог, тому суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в зв`язку з чим є підстави для ухвалення судового рішення по справі.

Згідно приписів до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, за наявних у матеріалах справи письмових доказів суд вважає, що у даному випадку є підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, враховуючи таке.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Згідно фотокопії свідоцтва про шлюб, яка 24.02.2026 року засвідченої Приватним нотаріусом ОМНО Малицькою С.В., судом встановлено, що 23.07.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрований шлюб Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №1089.

Згідно фотокопії свідоцтва про народження, яка 24.02.2026 року засвідчена Приватним нотаріусом ОМНО Малицькою С.В., судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_4 , батьками якого є: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , актовий запис №10981.

Згідно фотокопії свідоцтва про народження, яка 24.02.2026 року засвідчена Приватним нотаріусом ОМНО Малицькою С.В., судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_5 , батьками якої є: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , актовий запис №645.

Згідно фотокопії свідоцтва про народження, яка 24.02.2026 року засвідчена Приватним нотаріусом ОМНО Малицькою С.В., судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася ОСОБА_6 , батьками якої є: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , актовий запис №931.

Інших належних та допустимих письмових доказів стосовно наявних між сторонами правовідносин, матеріали справи не містять.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Згідно із ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно із якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.

При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін у даній справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Суд задовольняє позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст. 1 СК України) та не може будуватись на примушуванні сторони до навіть формального знаходження в зареєстрованому шлюбі, а тим більш в подружніх відносинах.

На підставі ч.3 ст. 105, ст. 110, 112, 115 СК України, керуючись ст. 4, 12, 13, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 274, 275, 279, 354 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений 23 липня 2016 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №1089.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом згідно з ч. 3 ст. 115 СК України є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 16.07.2026 року.

Суддя Н.О. Шевчук