Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №947/25626/26 — Київський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 947/25626/26

Провадження № 3/947/2556/26

16.07.2026 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Іванчук В.М., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №687007 від 08.06.2026 року), –

ВСТАНОВИВ:

08.06.2026 року о 04 годині 46 хвилин у м. Одесі по вул. Академіка Філатова, 1-А ОСОБА_1 керував низькошвидкісним транспортним засобом електросамокатом JET потужністю до 600 Вт, маючи явні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: неприродну блідість обличчя та виражене тремтіння пальців рук.

Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано за допомогою технічного засобу відеозапису ПВР №473749, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши викладені в них обставини та оцінивши наявні докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За положеннями ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, установлений порядок управління та за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП суд під час розгляду справи зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна конкретна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів і технічних засобів, що мають функції відеозапису, а також іншими документами.

Відповідно до ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Отже, для кваліфікації дій особи за ч.1 ст.130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду необхідним є встановлення факту керування транспортним засобом, наявності у працівника поліції обґрунтованих підстав запропонувати особі пройти відповідний огляд та факту її відмови від проходження такого огляду у встановленому законом порядку.

Наявні у справі матеріали послідовно та взаємоузгоджено підтверджують, що ОСОБА_1 керував електросамокатом JET, після чого працівниками поліції у нього були виявлені явні зовнішні ознаки наркотичного сп`яніння у вигляді неприродної блідості обличчя та вираженого тремтіння пальців рук.

Виявлення зазначених ознак було достатньою правовою підставою для направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я з метою проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки встановлення такого стану потребує проведення огляду лікарем із застосуванням відповідних методів дослідження.

Разом із тим ОСОБА_1 від проходження запропонованого огляду в закладі охорони здоров`я відмовився. Факт такої відмови зафіксовано технічним засобом відеозапису, про що безпосередньо зазначено у матеріалах адміністративного провадження.

Суд звертає увагу, що відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП у цьому випадку пов`язується не з обов`язковим підтвердженням фактичного стану наркотичного сп`яніння медичним висновком, а саме з відмовою водія від проходження огляду відповідно до встановленого порядку. Така відмова є самостійною закінченою формою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення.

Особа, яка керує транспортним засобом, не вправі на власний розсуд визначати доцільність або необхідність проходження огляду, оскільки відповідний обов`язок прямо встановлений п.2.5 Правил дорожнього руху України. Невиконання законної вимоги про проходження огляду перешкоджає об`єктивному встановленню стану водія та створює загрозу безпеці дорожнього руху.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про відсутність у працівників поліції законних підстав запропонувати ОСОБА_1 пройти огляд, про недотримання істотних вимог процедури оформлення адміністративних матеріалів або про недостовірність зафіксованих у справі відомостей.

Протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою службовою особою, у ньому зазначено час, місце та суть адміністративного правопорушення, наведено конкретні ознаки наркотичного сп`яніння, зафіксовано відмову від проходження огляду та зазначено технічний засіб відеозапису, за допомогою якого оформлювалася відповідна процесуальна дія.

Наведені відомості є послідовними, конкретними та взаємопов`язаними. Істотних суперечностей, які б ставили під сумнів достовірність встановлених обставин або унеможливлювали притягнення особи до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.

Оцінюючи сукупність досліджених доказів, суд виходить із того, що вони доповнюють один одного, стосуються однієї події, узгоджуються за часом, місцем та характером протиправної поведінки особи, а тому є достатніми для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 .

Будь-яких належних і допустимих доказів, які б спростовували факт керування транспортним засобом, наявність у ОСОБА_1 явних ознак наркотичного сп`яніння або факт його відмови від проходження огляду, матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні всі передбачені законом ознаки складу адміністративного правопорушення, а його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП як відмова особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд відповідно до ст.33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, конкретні обставини справи, а також відсутність встановлених обставин, які пом`якшують або обтяжують адміністративну відповідальність.

Вчинене правопорушення належить до категорії правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, становить підвищену суспільну небезпеку, оскільки керування транспортним засобом особою з ознаками сп`яніння створює реальну загрозу життю і здоров`ю як самого водія, так і інших учасників дорожнього руху.

За таких обставин суд вважає, що застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, буде необхідним, справедливим та достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, його виховання у дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23, 33, 40-1, ч.1 ст.130, 221, 245, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом десяти днів із дня її винесення.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси Іванчук В. М.